«Сім’я». Ф.Кричевський
Що зображено на картині?
До якого прошарку суспільства можна віднести людей , що зображені на картині?
Де вони живуть у місті чи на селі?
Чому ви так думаєте?
Яке враження на вас справляє картина? Чому?
В українській скульптурі початку ХХ ст., за висловом Д.Антоновича, панував еклектизм*. Пластичність класицизму уходила в минуле, на зміну йшов реалізм, що прагнув віддзеркалювати явища реального життя без помпезності та урочистості. Саме в такому стилі працювали скульптори Наддніпрянщини – М.Микешин, В.Беклемішев, Ф.Балавенський, М.Гаврилко, Л.Позен та Галичини – П.Війтович, Г.Кузневич, Р.Левандовський та ін.
Водночас під впливом західних мистецьких шкіл формується плеяда українських скульпторів-модерністів – П. Війтович М. Гаврилко, В. Іщенко, М. Паращук та ін., витворам яких властиві контрастні світлотіньові ефекти та глибокий психологізм. Зірка світового масштабу О.Архипенко збагатив мову пластики XX ст., змусивши порожній простір стати органічним і дуже виразним елементом композиції. Цьому неперевершеному майстрові належать «Ступаюча жінка», «Жінка, яка зачісується» «Жінка і кіт» та інші твори. Відвідувачі виставок не розуміли, чому скульптури О.Архипенка не мають зв’язку з реальністю. Тож не дивно, що час від часу у пресі з’являлись карикатури в яких висміювалась творчість скульптора. Одна з них стосувалась скульптури «Жінка і кіт». Карикатурист вважав, що під важкою рукою кремезної жінки, кіт повинен присісти, а тому й зобразив його присадкуватим на задні лапи з випученими очима.
О.Архипенко
Львів. Залізничний вокзал
Київ. Бессарабський ринок
Наприкінці XIX - на початку XX ст. стиль модерн набуває поширення і в українській архітектурі, що виявилося в геометрично чітких лініях споруд, динамічності їхніх форм. У цьому стилі побудовано залізничні вокзали Львова, Києва, Жмеринки, Харкова, перший в Україні критий ринок у Києві (Бессарабський). Пошуки та експерименти архітекторів-модерністів мали на меті забезпечити максимальну функціональність будівлі, зберігши при цьому чіткість у лініях фасаду. Найбільш типові споруди цього стилю з характерними для нього природними декоративними формами і синтезом мистецтв – це «будинок з химерами» (архітектор В Городецький) та Державний банк (архітектори О.Вербицький і О.Кабелєв) у Києві, художня школа імені І.Котляревського (архітектор. В.Кричевський) у Харкові та ін.
В.Городецький
Будинок з химерами. В.Городецький
У чому особливості модерну як архітектурного стилю проявились у цій споруді?
Які позитивні і негативні чинники впливали на розвиток української культури на початку ХХ ст.?
Складіть таблицю «Розвиток куль тури на початку ХХ ст.».
Які були основні проблеми розвитку народної освіти?
Якими науковими та технічними досягнення був знаменитий цей період?
Які явища були характерні для розвитку літератури та мистецтва?
Які твори поетів та письменників початку ХХ ст. вам знайомі? Що було характерним для їхньої творчості?
Які шедеври живопису, скульптури, архітектури були створені у ці часи?
Які риси притаманні українському театральному мистецтву на початку ХХ ст.?
У чому полягала роль української преси у житті суспільства?
Чим пояснюються, на вашу думку, високі досягнення в українській культурі цього періоду?
У чому полягають особливості українського модернізму?
Як ви розумієте вислів українського історика О.Бойка про український модернізм: «своєрідність українського варіанту модернізму полягає і в тім, що він із естетичного феномена перетворився на культурно-історичне явище, став спробою подолання провінційності, другорядності, вторинності української національної культури, формою залучення до надбань світової цивілізації. Він ніби символізував перехід українського суспільства від етнографічно-побутової самоідентифікації, тобто виокремлення себе з-поміж інших, до національного самоусвідомлення — визначення свого місця і ролі в сучасному світі.»
В одному із сучасних підручників історії України вміщено такий висновок: «Отже, на початку XX ст. українська культура зробила крок уперед у своєму розвитку і вийшла на європейський рівень. Однак національно-культурний процес гальмувався шовіністичною імперською політикою Росії та Австро-Угорщини, глибоким розривом між високою культурою української еліти і низьким рівнем освіти переважної більшості народу». Чи погоджуєтесь ви з ним? Аргументуйте свою думку.