Тема 7. Україна в роки столипінської реформи і промислового піднесення

Тема 7. Україна в роки столипінської реформи і промислового піднесення

• Причини і суть аграрної реформи

• Особливості проведення аграрної реформи в українських землях та її результати

• Піднесення промислового виробництва 1910-1914 рр.

 

• Основні терміни та поняття теми

репресії, відруб, хутір

• Основні дати теми

1906 р., 1910 р.,1911 р.,1910 - 1914 рр.

• Я ка аграрна реформа у Російській імперії вам відома? У чому полягала її сутність та основні заходи?

• Чому вона не розв’язала аграрного питання?

• Які кроки у розв’язанні цього питання були зроблені під час революції 1905-1907 рр.?

• Які проблеми в аграрних відносинах залишались нерозв’язаними?

• Як можна характеризувати стан промисловості у 1900-1903 рр.? Чому?

 

1.Причини і суть аграрної реформи

• П рацюючи з текстом, складіть таблицю «Знаємо - Хочемо дізнатись – Дізнались»

Т аблиця «Знаємо – Хочемо дізнатись – Дізнались» – один із способів організації навчального матеріалу. Вона з трьох частин Знаємо Хочемо дізнатись Дізнались Заповнюйте її, послідовно виконавши такі кроки: до початку читання заповніть 1-шу колонку: коротко запишіть, що знаєте з теми заповніть 2-гу колонку: задайте запитання щодо того, чого б хотіли дізнатись з тексту читаючи текст, заповнюйте колонку «Дізнались» підведіть підсумки роботи, співставляючи зміст колонок

Під враженням революційних подій 1905-1907 рр. правляча верхівка Російської імперії усвідомила необхідність проведення економічних та соціальних змін. Великі сподівання покладались на аграрну реформу, що пов’язувалась з ім’ям голови Ради міністрів П.Столипіним. Її планувалось здійснити за 15-20 років. Головною причиною аграрної реформи було існування феодальних пережитків на селі, які гальмували розвиток сільського господарства. Основні серед них - поміщицьке землеволодіння та сільська община. Сільські общини були юридичними власниками землі, без їх дозволу селяни не мали права вільно розпоряджатися своїми наділами. Всередині общини між її членами періодично відбувався перерозподіл земельних ділянок. До того ж, селянський наділ складався з декількох смуг (відрізків), розташованих у різних місцях общинної землі. Отже, селянин не був зацікавлений у застосуванні сільськогосподарських машин чи аграрних нововведеннях, бо після чергового перерозподілу він міг отримати землю набагато гіршої якості. Багато селян, не маючи робочої худоби і знарядь праці, здавали свої наділи в оренду, але продовжували вважатися платниками податків. Кругова порука прикріплювала селян до общині. Наслідками такого порядку було зубожіння селянства та посилення його протестних настроїв. Окрім того, більшість селянських господарств мали натуральний характер, а не орієнтувались на ринок. Майже усе, що вирощувалось селянами йшло на власні потреби. З іншого боку, попит на сільськогосподарську продукцію зростав у зв’язку із швидким розвитком промисловості та урбанізацією. Нерозв’язаність проблем села, де проживало близько 80% населення Наддніпрянщини, породжувало соціальну напругу, наслідком якої стали революційні події 1905-1907 рр.