Фундуклеївська гімназія (жіноча гімназія) Інститут шляхетних дівчат н.Полонська-Василенко – гімназистка

4. Посилення міграції та трудової еміграції українського населення Визначте і коротко запишіть причини і наслідки трудової міграції та еміграції українців.

Тяжке соціально-економічне становище частини українського населення спонукало його до пошуку кращого життя поза межами українських земель. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. спостерігалось масова, здебільшого стихійна, трудова міграція* українців у межах Російської імперії. Загальна кількість переселенців сягала близько двох мільйонів осіб. Вони розселялися у Південно-Західному Сибіру й Північному Казахстані. Переселенці дали цим землям неофіційну назву - Сірий Клин. Українські селяни переселялися і на Далекий Схід. Вони добиралися сюди пароплавами з Одеси до Владивостока, а згодом залізницею новозбудованої Транссибірської магістралі. На Далекому Сході українські переселенці в основному оселялися у Приморському краї, Амурській області, Хабаровському краї. Освоєній території вони дали назву - Зелений Клин. Селянські родини одержували тут безкоштовно 100 десятин землі. Проте, райського життя переселенці не мали. Суворі кліматичні умови, віддаленість від центрів цивілізації, нестача сільськогосподарського реманенту, матеріальні труднощі стали для мігрантів серйозним випробуванням. Між 1896 і 1906 рр., на Схід переселилося близько 800 тис. осіб. Єврейське населення з Правобережжя і Полісся емігрувало до Америки.

Карта. Розселення та еміграція українців на початку ХХ ст.

Певна частина українців з під російської території шукала для себе кращої долі у заокеанській еміграції*. Однак переважну більшість емігрантів становили селяни західноукраїнських земель. Вони в основному відправлялися до Канади, США, Бразилії, Аргентини та інших країн. За півтора десятиріччя перед Першою світовою війною із Східної Галичини емігрувало понад 302 тис. осіб, тобто майже половина всього її населення. Як зазначало Крайове Управління Буковини 1900 р., еміграція є «симптомом хворобливого стану, … широкі верстви соціального населення в умовах своїх карликових господарств не можуть забезпечити свого існування». За даними дослідника еміграції українців до Америки д-ра Дж. С.Вудсворта, 50% емігрантів не мали жодного капіталу, 42% мали менш, як 500 дол., і тільки 8% мали понад 500 дол. Для багатьох емігрантів шлях через океан перетворювався на важке випробування, оскільки переселенцям надавались в основному тихохідні пароплави, що доставляли до Європи вантажі та худобу. На таких кораблях емігрантів чекала тіснява, антисанітарія, погане харчування. Багатьох переселенців мучила морська хвороба, а враховуючи те, що подорож за океан тривала два-три тижні, то люди сходили на берег знесиленими. Проте, випробування на цьому не завершувались.

Звернімося до джерел Із споминів закарпатського селянина Ю.Галатея про свої враження від Америки Коли підпливав я до материка і дивився на статую Свободи, мені здавалось: ось він земний рай. А рай починався так: загнали нас на велику площу, обгороджену великим штахетом з колючим дротом. Площа називалась: «Плац для емігрантів». Там вже було тисячі людей різних національностей, здебільшого слов’ян. Кілька місяців валялись ми на «плаці», очікуючи хто б купив нас Хто є автором документу? Як поводились еміграційні служби з переселенцями? В яких умовах утримувались емігранти на розподільчих пунктах?