3 . Доля жінки
Як змінився статус і життя жінки підчас модернізації суспільства?
Процеси модернізації вплинули і на долю жінок. Вони ставали все більш активними учасницями господарського життя. Зростала кількість жінок, котрі працювали. Так, в Одесі серед росіянок працюючих було 33%, єврейок – 19%, українок – 8 %. Прагнучи підвищити життєвий рівень своїх сімей, жінки влаштовувались надомницями, у крамницях, на фабриках. Зазвичай, не маючи кваліфікації, вони працювали на підсобних роботах. Причому заробітна платня жінок становила 1/2, або у кращому випадку 2/3 від заробітної плати чоловіків. Така дискримінація викликала незадоволення серед робітниць і вони намагались чинити їй опір шляхом створення товариств із захисту працюючих жінок.
Вивантажування
коксу з ковша на металургійному заводі
в м.Юзівка. 1914 р.
Яка участь жінок у цих роботах?
Чи працюють вони нарівні з чоловіками?
До яких наслідків у житті жінок це призводило?
Проте, розгортання жіночого руху в українських землях не обмежувалось лише економічним захистом працюючих жінок. На початку ХХ ст. Почав набирати сили рух емансипації (або фемінізму)*. Учасниці цього руху виступали за рівні права з чоловіками у політичній, суспільній та професійній сферах. Першими організаторками цього руху стали у Наддніпрянщині – громадська діячка О.Доброграєва, а в Галичині – Н.Кобринська. У політичному житті українського суспільства з’явились національно-патріотично налаштовані громадські діячки як Х.Алчевська, Н.Грінченко, О.Корольова, К.Лозенко та ін. Жінки активно виборювали рівне право з чоловіками на освіту. Наприкінці ХІХ ст. в українських землях грамотних жінок (у віці 9-49 років) нараховувалось 14%, в той час як чоловіків 40%. Стараннями жіноцтва та прогресивної громадськості ситуацію вдалося змінити на краще, зокрема виборовши право на відкриття гімназій для дівчат. Дочки осіб духовного звання здобували освіту у семирічних єпархіальних школах. Вже у 1910 р. у Київській шкільній окрузі 60% від кількості учнів складали дівчата.
Звернімося до джерел А Т Е С Т А Т П ред'явниця цього, учениця 7-го класу Одеської Маріїнської Товариської Жіночої Гімназії Євгенія Софронова, як видно з документів, дочка Стародубського міщанина, православного сповідання, що народилася 21 лютого 1880 р., поступила по свідотству Вознесенської жіночої прогімназії в 4-й клас Одеської Маріїнської Товариської Жіночої Гімназії у вересні 1892 р. і, знаходячись в ній до повного курсу навчання, протягом всього цього часу поводилася відмінно і переводилася, по випробуваннях, у вищі класи, а саме: у 1893 р. в V кл., 1894 – VI кл., 1895 – VII кл. У цьому році, при остаточному випробуванні учениць VII кл., вона показала в обов'язкових предметах гімназичного курсу нижченаведені пізнання:
Зі всіх цих предметів одержала в загальному і середньому висновку відмітку 4,1. Потім Чистописанню і Рукоділлю навчалася добре. Понад планом, з необов'язкових предметів гімназичного курсу вона навчалася педагогіці добре (4) і малюванню задовільно (3). Тому, на підставі встановлених правил, вона Євгенія Софронова удостоєна звання учениці, що закінчила повний курс навчання в жіночій гімназії, з розповсюдженням на неї прав переваг, наданих ст. 45 Положення про жіночі гімназії і прогімназіях Міністерства Народної Освіти, Високо затвердженого 24 мая/8 червня 1870 р., і ст. 12 думки Державної Ради з питання про спеціальні випробування по Міністерству Народної Освіти, затвердженого 22-го квітня 1868 р. У посвідчення чого і даний їй, Євгенія Софронової цей атестат, за визначенням Педагогічної Ради Одеської Маріїнської Товариської Жіночої Гімназії, що відбувся 1-го червня 1896 р. Одеса, Червня 1-го 1896 р. Голова Секретар Педагогічної Педагогічної Ради ___________________________ Начальник Гімназії ______________________________________________ Члени Ради ____________________________________________________ Ради Чого навчали у жіночий гімназії? Чи зверталась увага на особливості жіноцтва і їх майбутнє життя? Аргументуйте свою відповідь |
Значних здобутків досягло жіноцтво й у вищій школі. Для них було відкрито Вищі жіночі курси у Києві та Харкові з відділеннями: фізико-математичне, історико-філологічне, правниче, медичне, економічне, Жіночі медичні інститути у Києві, Харкові й Одесі, Жіночий політехнічний інститут у Харкові, Педагогічні Фребелівські курси у Харкові. Згодом жінки вибороли право поступати на навчання до університетів. У західноукраїнських землях жіноцтво також мало вагомі здобутки у сфері освіти, зокрема вищої. В Австро-Угорщині ще 1900 р. було прийнято закон про допущення жінок до навчання в університетах. Проте, здобути середню й вищу освіту могли далеко не всі жінки, які мали бажання вчитися оскільки навчання було платним. Поступово почали виникали тут і жіночі організації.