Тема 4. Суперечливі процеси модернізації суспільного життя

Тема 4. Суперечливі процеси модернізації суспільного життя

• Становище населення.

• Процеси модернізації повсякденного життя.

• Доля жінки.

• Посилення міграції українського селянства.

 

• Основні терміни та поняття теми

Модернізація повсякденного життя, урбанізація, емансипація, міграція населення, еміграція

• Я кі верстви населення складали соціальну структуру суспільства в останні десятиріччя ХІХ ст.?

• Яким було їхнє становище?

• Якими основними рисами характеризувалось повсякденне життя людей в українських землях у другій половині ХІХ ст.?

• Як на ньому відбивались модернізаційні процеси?

• Що ви знаєте про долю жінок людей в українських землях у другій половині ХІХ ст.?

• Коли і чому розпочались міграції сільського населення?

 

1.Становище населення

• Я кі верстви населення складали соціальну структуру українських земель на початку ХХ ст.?

• Які з них були незадоволені своїм становищем?

• Які з них мали протилежні інтереси?

• Як це могло вплинути на стабільність суспільства?

Розвиток ринкових відносин суттєво вплинув на становище українського населення. Кожна особа тепер мала право купувати чи продавати землю, нерухомість та інші товари, займатись підприємництвом, процвітати або бідувати відповідно до своїх зусиль та можливостей. Панівне становище в економічній сфері посідала буржуазія. Вона формувалася із тієї частини дворян та поміщиків які змогли пристосувати свої маєтки до умов ринкових відносин, торгівців, заможних селян та ін.

Звернімося до джерел Із спогадів українського поміщика П.Скоропадського К оли моєму брату виповнилось 10 років, а мені 8, дід (мій дід...- колишній полтавський губернський предводитель дворянства) покликав нас до кабінету і серйозно заявив, що... нам потрібно знати, як люди заробляють собі на хліб. Нам оголосили, що будуватимуть для нас селянську хату і ми повинні допомагати робітникам... Через місяць хата була вже під солом’яним дахом... Потім нас повели в поле і заявили, що це поле дідусь віддав нам, і ми його повинні підготувати під пшеницю, засіяти, а восени, якщо хліб вродить, то дідусь урожай у нас купить. Нас навчили орати... Потім від руки засівали зоране нами поле. Уродив хліб. Ми молотили його, а потім урожай завезли волами до дідуся. Як ви думаєте, навіщо поміщицькі діти залучались до господарської діяльності? У який спосіб вони заохочувалися? Чи вважаєте ви ефективним такий метод виховання, чому?

За своїм майновим станом буржуазія поділялась на велику, середню і дрібну. Велика буржуазія – поміщики, заможні торгівці, власники банків та великих підприємств – не була численною, але володіла значним капіталом. Середню буржуазію складали власники середніх промислових підприємств, купці та ін. Дрібну буржуазію представляли заможні селяни, власники невеликих промислових підприємств, ремісничих майстерень, крамниць та ін. Буржуазія брала активну участь у підприємницькій діяльності й використовувала найману робочу силу. За етнічним складом вона була багатонаціональною, причому українці не мали серед неї більшості. Найбільш численною верствою населення українських земель було селянство. За майновим рівнем воно розшаровувалось на заможних, середняків і бідняків. Заможні селяни орієнтували своє господарство на виробництво товарної продукції на ринок і наближались за своїми можливостями до буржуазії. Вони самі працювали у власному господарстві і використовували найману робочу силу. За прибуток від продажу сільськогосподарської продукції вони купували необхідну техніку, якісний посівний матеріал та ін. і підвищували продуктивність своїх господарств. Водночас заможні селяни намагались збільшити свої земельні володіння, скуповуючи наділи збіднілих односельців. Селяни-середняки володіли наділами по 8-10 га і мали тяглову силу (коні, воли), зазвичай декілька голів великої рогатої худоби. Вони вели господарство спираючись здебільшого на сили своєї сім’ї. Більша частина врожаю йшла у них на власні потреби, решту продавали й купували реманент та інші товари, необхідні для життя.