- •1. Зародження загальнотеоретичного правознавства та етапи його розвитку.
- •2. Виникнення теоретичних знань про право в Україні
- •3. Загальна теорія права в радянський період вітчизняної історії.
- •4. Загальна теорія права в умовах незалежної України.
- •5. Предмет загальної теорії права.
- •6. Місце загальної теорії права в системі юридичних наук.
- •7. Багатоманітність розуміння права та її причини і наслідки.
- •10. Позитивістське праворозуміння.
- •8. Поняття типу праворозуміння.
- •9.Природноправове праворозуміння: загальна характеристика.
- •11. Соціологічне праворозуміння.
- •12. Інші підходи до праворозуміння (психологічна школа права, феноменологічна теорія права тощо).
- •13. Типи праворозуміння і вітчизняне загальнотеоретичне правознавство: історія і сучасність.
- •14. Проблема створення універсального поняття права. Інтегративна юриспруденція.
- •15. Загальносоціальні (соціопсихологічні і соціокультурні) умови виникнення права.
- •16. Проблема додержавного права. Вплив на її вирішення підходів до праворозуміння.
- •17. Фази правової еволюції. Первісне право та його форми.
- •18 Раннє звичаєве право як активний фактор політогенеза і утворення держави
- •Роль держави у процесі становлення і розвитку права.
- •20. Природні невідчужувані права людини: поняття та значення.
- •21. Суспільство та його інститути.
- •22 Громадянське суспільство: поняття, ознаки та структура.
- •23 Засоби і способи контролю громадянського суспільства над державою.
- •24 Межі втручання держави в громадянське суспільство, приватне життя особи.
- •Статья 8
- •25 Поняття соціального регулювання та його типи (види).
- •26 Місце права в системі соціального регулювання.
- •27 Право і мораль. Право і звичаї. Право і корпоративні норми. Право і релігія.
- •28 Функції права в суспільстві. Справедливість і право. Рівність і право. Свобода і право.
- •29. Право і культура. Культура права.
- •30 Суспільні кризи і право. Правові реформи, їх необхідність і ефективність.
- •31 Поняття держави та її специфічні ознаки.
- •32 Взаємодія держави і права та її аспекти. Сфери і способи впливу держави на право та права на державу.
- •33 Правове забезпечення принципу розподілу влади. Функціональний, інституціональний та особистісний розподіл влади.
- •34. Монархічна форма правління та її види.
- •Види: абсолютні та обмежені(дуалістичні та парламентські)
- •35 Характеристика республіканських форм правління.
- •36 Вплив форми державного правління на процес становлення, функціонування і розвитку права.
- •37 Характеристика форми державного правління в Україні.
- •38 Поняття форми державного устрою.
- •39 Унітарна держава і право.
- •40 Особливості правового регулювання у державах з федеративним устроєм.
- •41 Поняття державного режиму та його види.
- •42 Демократія як оптимальне середовище для правотворення, функціонування і розвитку права.
- •43 Авторитарний режим і право.
- •44 Право в тоталітарних державах: ідеологічні міфи і реальність.
- •45. Режим надзвичайного стану і право.
- •46 Поняття механізму держави та його структура. Правове забезпечення механізму держави.
- •47. Органи законодавчої влади: поняття, функції, повноваження.
- •48. Принципи законотворчості та її межі.
- •49. Органи виконавчої влади і правотворчість. Межі правотворчості органів виконавчої влади.
- •50. Судова влада та її місце в механізмі держави
- •51. Поняття та класифікації функцій держави
- •Відповідно до принципу розподілу влади:
- •52. Правове забезпечення функцій держави.
- •53. Внутрішні функції держави і право
- •54. Зовнішні функції держави і право.
- •55. Витоки ідей правової держави. Її поняття, основні ознаки
- •56. Правова і соціальна держава: співвідношення. Історія становлення соціальної правової держави.
- •57. Концепції правової держави (Rechtssfaat) і верховенства права (rule of law): відмінність і спільні риси.
- •Верховенство Конституції
- •Незалежність суду і суддів.
- •58. Соціальна правова держава в Україні: стан та перспективи
- •59 Поняття правової системи
- •60. Критерії класифікації правових систем
- •61 Національні (внутрішньодержавні) і міжнародні правові системи.
- •1) По предмету регулювання.
- •2) За способом створення правових норм.
- •3) За джерелами права (формам втілення міжнародних норм).
- •4) По суб'єктах права.
- •5) За способом забезпечення виконання норм.
- •62 Проблема колізій національного та міжнародного права, способи їх розв’язання.
- •63. Поняття правового регулювання
- •64 Предмет правового регулювання. Методи, способи і типи правового регулювання.
- •65. Стадії правового регулювання
- •1. Видання законотворчим органом державних нормативних актів.
- •2. Індивідуалізація і конкретизація прав і обов’язків.
- •3. Реалізація тих прав і обов’язків конкретних суб’єктів.
- •66 Поняття механізму правового регулювання та його структура.
- •67. Правове регулювання і правовий вплив
- •68 Поняття і структура правосвідомості.
- •69. Види правосвідомості
- •70 Поняття правової культури та її види
- •71. Національна правосвідомість і правова культура: історичні особливості формування та сучасний стан.
- •72 Правовий нігілізм: поняття, причини існування.
- •73. Поняття та основні ознаки правовідносин
- •74 Види правовідносин
- •75. Склад (структура) правовідносин
- •76. Суб’єкти правовідносин. Поняття правосуб’єктності.
- •77. Зміст правовідносин. Об’єкт правовідносин
- •78. Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин
- •79 Поняття правової норми та її ознаки.
- •- Має завжди загальний характер, тобто це таке розпорядження, що адресоване безлічі індивідуально не визначених суб'єктів і розраховано на багатократність застосування за певних життєвих обставин.
- •80 Структура правової норми.
- •81 Види правових норм.
- •3.За функціями
- •4. За способом встановлення правил поведінки
- •5.В залежності від походження, способу об’єктивації
- •82 Соціальне буття правових норм (зовнішній вираз правових норм). Неписані і писані форми буття (виразу) правових норм.
- •83 Поняття та види джерел права.
- •84 Правовий звичай. Звичаєве право.
- •85 Судовий прецедент.
- •86 Релігійні форми права.
- •87 Судова практика, її значення в нормативному регулюванні.
- •88 Фактори, які обумовлюють різноманітність форм права.
- •89. Джерела права в сучасній Україні. Роль прецеденту в правовій системі України.
- •90 Поняття та ознаки нормативно-правового акта.
- •91 Види (класифікація) нормативно-правових актів.
- •92.Поняття та ознаки закону як акту вищої юридичної сили
- •111. Поняття та ознаки нпа
- •Приймається з дотриманням процедури
- •93 Різновиди законів. Особливості Конституції як основного закону.
- •95. Дія нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб.
- •96 Поняття правотворчості, її відмінності від правотворення
- •97 Принципи і функції правотворчості
- •98 Види правотворчості
- •1. За суб'єктом:
- •2. За характером:
- •99 Поняття та основні риси системи права
- •100. Структурні елементи системи права
- •Норма права:
- •101. Критерії поділу системи права на галузі права
- •102. Публічне та приватне право
- •103. Система права і система нормативно-правових актів: співвідношення і взаємозв’язок
- •104. Систематизація законодавства
- •105. Поняття реалізації права та її форми
- •106. Застосування права та його особливості. Ознаки правозастосовчої д-сті
- •107. Стадії застосування права
- •108 Акти застосування права та їх види
- •109. Прогалини в нормативних актах та способи їх переборення. Аналогія права і аналогія закону.
- •110 Юридична колізія
- •111. Буква і дух права в процесі його застосування
- •112 Поняття тлумачення права
- •113 Суб’єкти тлумачення. Види тлумачення за суб’єктами
- •114. Способи (прийоми) тлумачення
- •115. Тлумачення норм права за обсягом
- •116 Функції тлумачення.
- •117 Акти тлумачення права: їх правова природа та значення в нормативному регулюванні.
- •118. Рішення Конституційного Суду України як акти тлумачення норм права.
- •119 Поняття правопорушення: теоретичні підходи до його розуміння
- •120 Ознаки правопорушення. Склад правопорушення
- •121 Види правопорушень та їх причини
- •122 Соціальні відповідальність та її види
- •123 Поняття юридичної відповідальності та її ознаки.
- •124. Підстави та принципи юридичної відповідальності.
- •126 Незнання закону і юридична відповідальність.
- •127 Поняття законності: різні теоретичні підходи
- •128 Принципи законності. Гарантії законності
- •129. Поняття правопорядку. Структура правопорядку.
13. Типи праворозуміння і вітчизняне загальнотеоретичне правознавство: історія і сучасність.
Розуміння права завжди спиралося на загальне світорозуміння, уявлення про закономірності існування природи і суспільства. Зміни у підходах до філософського осмислення дійсності безпосередньо покликані впливати на поняття права, визначення його джерел і сутності, на оцінку самої можливості його пізнання, ролі і призначення у суспільстві. Право як соціальне явище, його форми, принципи, характер тощо завжди і скрізь зумовлюються потребами суспільного розвитку. І як справедливо підкреслює В. Тацій, що й в умовах становлення і функціонування незалежної України, де впроваджується у життя принцип верховенства права, вирішення проблем сучасного праворозуміння становить одне з найважливіших завдань вітчизняної юридичної науки.
Проблема праворозуміння та загальнотеоретичних засад залежить від того культурного підґрунтя, на якому вони формувалися. У різних цивілізаціях право по-різному сприймається, розуміється та займає різні місця у державно-правовій системі.
Здавна наші предки-язичники розглядали право як встановлену богами справедливість, засіб підтримання світового порядку. Відбиток такого сприйняття права зберігся і після християнізації держави. Для людності Київської Русі право було засобом об’єднання, примирення, пошуку компромісу всередині спільноти. Цінність права для давньоруської людини полягала у його посередницькому характері, здатності підтримувати злагоду і порозуміння в суспільстві. За природно-правовими переконаннями наших предків право, яке в давні часи ще не чітко відділялося від релігії, вважалося найбільшою соціальною цінністю.
Пізніше під впливом певних історичних подій та з розвитком суспільства праворозуміння в Україні змінює шлях свого розвитку, запозичаючи досвід інших країн, як позитивний, так і негативний. Оскільки більше трьох століть наша держава знаходилася під владою Російської держави, то відповідно вона запозичила чимало рис російського права.
Даному праву, перш за все, ніколи не був характерний індивідуалізм, поширений прихильниками природного права у Європі. Тому із розвитком держави юснатуралістичні ідеї в Україні занепадають, звільняючи місце для позитивістських і нормативістських. І лише в другій половині 20 ст. природне право починає своє відродження на теренах нашої країни.
Однак найбільшого впливу вітчизняна правова думка зазнала з боку радянської ідеології.
ПЕРЕЖИТКИ РАДЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ЯК НЕГАТИВНИЙ ЧИННИК У РЕАЛІЗАЦІЇ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
Нігілістичні установки були характерною ознакою радянської політико-правової системи, розуміння права в науковій літературі радянського періоду було економічно і соціально визначеним, а саме праворозуміння спотворено позитивістським.
В марксистському розумінні політичні й громадянські свободи не є правами людини; це права середнього класу. Відповідно й закон - це збірка правил на підтримку того, що експлуататорський клас називає своїми правами.
Таким чином, у марксистському розумінні власне право отримувало негативну оцінку як інструмент насильства, соціальне зло, що підлягає знищенню. Саме відмова в часи радянської державності від правових принципів та ідей, що знайшли втілення в демократичній конституційно-правовій теорії і практиці, обернулась для українського суспільства важкими політичними, соціальними і моральними втратами. Правова незахищеність людини, політичної системи та її структурних складових від свавілля тоталітарної влади стала однією з головних причин тяжких злочинів останньої проти свого народу.
Поступові зміни праворозуміння розпочалися після змін і доповнень до Конституції УРСР 1978 року, ухвалення Декларації про державний суверенітет УРСР 1990 року, Конституції України 1996 року. Ці правові акти зумовили масштабну трансформацію правової системи, яка прагнула позбутися радянського юридичного позитивізму. Вагомий внесок у це зробили наукові праці теоретиків права, конституціоналістів, представників філософії, політології, соціології, психології. Вони, використовуючи дорадянський та зарубіжний досвід, пропагували необхідність повернення до гуманістичних цінностей права, нове бачення праворозуміння на ґрунті природної школи права, не відкидаючи при цьому й доцільності багатьох елементів позитивізму.
На сучасному етапі в Україні відбувається переоцінка цінностей і здійснюється орієнтація політичного курсу держави на встановлення єдиних загальнолюдських принципів і стандартів, на їх природні засади, що є значимими для всього світового співтовариства. Йде жвавий процес інтенсифікації законотворчої діяльності, збільшується кількість належним чином схвалених, ратифікованих Україною міжнародно-правових актів, які вводяться до складу системи права України.
ТРАНСФОРМАЦІЇ У ВІТЧИЗНЯНІЙ МЕТОДОЛОГІЇ ПРАВОРОЗУМІННЯ ПІД ВЛИВОМ ІСТОРИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА
У нинішніх умовах суспільного життя формуються також і нові, відмінні від традиційних, підходи до праворозуміння, які намагаються визначити динаміку розвитку певних соціальних і правових інститутів. Сьогодні юридична практика вимагає від теорії права постійного вдосконалення. Зважуючи на це, вітчизняні вчені активно підтримують плюралізм методологій праворозуміння.
Наприклад, М.І. Козюбра акцентує увагу на пошуках нових методів і підходів для дослідження об’єкта загальнотеоретичної юриспруденції. М.В. Цвік підкреслив необхідність єдиного інтеграційного праворозуміння, яке виключає «табу» на жоден з різноманітних поглядів на право.
П.М. Рабінович констатує подолання українською загальнотеоретичною юриспруденцією світоглядно-філософського монізму, притаманного системі радянського періоду, відхід від низки положень єдино дозволеного, і запровадження в дослідницькі пошуки на підставі дорадянського й зарубіжного досвіду, таких філософсько-правових підходів, які раніше розглядалися як об’єкт нищівної критики.
А.П. Заєць відмічає: завдяки зусиллям вітчизняних учених плюралізм у підходах до розуміння права наполегливо торує дорогу, більше того, поряд з нормативістським ученням формуються інші правові течії.
