23 Засоби і способи контролю громадянського суспільства над державою.

Д-ва і с-во взаємопов’язані:

-д-ва забезпеч цілісність і взаєморозуміння різних соц..груп, організацій

-с-во і його вільний розвиток – демократична основа д-ви

Громадянське суспільство здійснює вплив на функціонування держави шляхом:

• Вибори та референдуми

• Нормотворчі ініціативи (як загальнодержавні закони, так і на місцях, наприклад, озеленення)

• Мітинги, демонстрації, страйки, громадські акції, політичні рухи

• Незалежність засобів масової інформації

• Незалежність суду

• Право на петиції, звернення до органів влади

• Громадський контроль, експертиза

Таким чином, громадянське суспільство контролює діяльність держави, забезпечуючи при цьому

її демократизм та нормальне функціонування соціальних інститутів, незалежних від держави.

 всі обєднання повинні діяти в межах КУ та законодавства і не посягати на права ін. індивідів.

24 Межі втручання держави в громадянське суспільство, приватне життя особи.

Максимальна та мінімальна

1. Мінімальна – необхідна для цілісності та норм функціонування в с-ва:

• Збір податків

• Слідкування за дотриманням позитивного права, але є обмеження

 дотримання прав та свобод людини

суспільна легітимізація позитивного права

2. Макимальна – це відносини щодо яких д-ва не повинна мати б-яких повноважень

• КУ ст. 32 – сімейне життя

• Конвенція про права людини Ст.8(1)

1. Повага приватності

2. Д-ва не може втруч інакше, ніж згідно з законом, коли це необхідно для забезп б-ки

Статья 8

1. Каждый человек имеет право на уважение его личной и семейной жизни, неприкосновенности его жилища и тайны корреспонденции.

2. Не допускается вмешательство со стороны государственных органов в осуществление этого права, за исключением вмешательства, предусмотренного законом и необходимого в демократическом обществе в интересах государственной безопасности и общественного спокойствия, экономического благосостояния страны, в целях предотвращения беспорядков или преступлений, для охраны здоровья или нравственности или защиты прав и свобод других лиц.

Справи Європейського суду з прав людини: Клаас та інші проти Німеччини, 1978р (чуваки-юристи проти закону про прослуховування, але рішення винесли не за порушенням ст.. 8 а за порушення права на захист свого права),

Крюслен проти Франції 1990р (чувак, якого засудили, бо випадково прослухали його розмови)

25 Поняття соціального регулювання та його типи (види).

Соціальне регулювання – це ціленаправлений вплив н поведінку людей. Поведінка включає не тільки зовнішні акти, а й внутрішні акти поведінки. Різні акти поведінки (внутрішні і зовнішні) складаються в суспільні відносини. Такі акти поведінки можуть проявлятися в окремих стереотипах поведінки, а можуть бути результатом свідомого цілеутворення на основі нормативно-ціннісних установок. Регулювання в строгому смислі матиме місце тільки в 2 випадку.

При цьому можна говорити про автономне та гетерономне регулювання. Автономне регулювання – це саморегулювання. Має місце, коли субєкт сам встановлює для себе правила та виконує їх (робить зарядку, чистить зуби, виконує моральні обовязки). Гетерономне регулювання – зовнішнє відносно людини. Субєкт підкоряється правилам, які не сам для себе встановив, а які вже існують в суспільстві як загальнообовязкові правила. Таке регулювання може бути стихійним (деякі релігійні норми, звичаї...) та свідомим (встановлення обовязкових правил визначеними субєктами).

Існують різні засоби соціального регулювання. Залежно від цього виділяють нормативне та ненормативне регулювання. Нормативне – здійснюється на основі норм, під якими розуміють правила поведінки загального характеру. Ненормативне – індивідуальне регулювання. Засноване на індивідуальних приписах, психічному чи фізичному змушенні обєкта до певних дій.

Соціальне регулювання – впорядкування сусп.відносин. Без нього нікак, бо підтримує рівновагу і відповідність поведінкою особистості і діями спільноти людей; підтримує дисципліну і таким чином забезп норм функціонув і розв с-ва.

Традиційно розрізняють 2 види:

• Нормативне

• Задається вид і ф-ма поведінки

• Здійсн за доп норм

• Особливості:

• Заг х-р, невизначене коло осіб

• Не обмеж.застос у часі

• Безліч однотипних жит.ситуацій

• Індивідуальне

• враховує специфіку ситуації

• особливості:

• персоніфікація

• одна конкр ситуація

• разове застосування

Щодо нормативного виду, то розрізняють:

• технічні норми (правила рац поведінки людей з знар праці і предметами природи)

• соціальні норми (спрям на верг сусп. відносин)

• об’єктивність

• процедурність

• системність

За х-ром впливу осн способи зводяться до:

• ініціатива, переконання

• потреба, стимул

• примус

Форми вираження соц.регулювання:

• Нормативна

• Правовий

• Моральний

• Корпоративний

• Релігія

• Ненормативна

  • Ціннісний регулятор

  • Директивний

  • Інформаційний