4. Регулювання ринку послуг у законодавстві України

В ЦКУ загальні питання визначені у главі 63 і далі йдуть окремі види послуг (64-74). В ГКУ окремі види послуг регламентуються в Розділі VI «Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання». Цілком посередницькій діяльності присвячена Глава 31 «Комерційне посередництво (агентські відносин) у сфері господарювання», Глава 32 «Правове регулювання перевезення вантажів», Глава 35 «Особливості правового регулювання фінансової діяльності». А також §5 Оренда майна та лізинг Глави 30 «Особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяльності». Крім того, низка спеціальних законів України регулюють окремі напрямки діяльності в сфері послуг.

2. Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс).

В Пунта-дель-Есте (вересень 1986 р) вперше було розглянуто питання про прийняття універсальної угоди з регулювання послуг. В Монреалі (грудень 1988р) визначено принципи, які мають бути в основі цієї угоди :

1. Прозорість

2. Поступова лібералізація

3. Національний режим

4. Режим найбільшого сприяння

5. Доступ на ринки

6. Зростання участі країн, що розвиваються

7. Захисні заходи і винятки

8. Визнання в деяких сферах переваг національного регулювання

15 квітня 1994 р. у складі Маракеського пакету (Додаток 1В) до Маракеської угоди прийнято Генеральну угоду з торгівлі послугами (ГАТС), яка є одним з головних компонентів «інтегрованої багатосторонньої торговельної системи», утвореної Маракеським пакетом.

Маракеська угода також інституціалізувала глобальне регулювання торгівлі послугами: одна з трьох спеціальних рад – Рада з торгівлі послугами (ст. ХХІV ГАТС), яка має діяти під керівництвом Генеральної ради СОТ (п.5 ст. ІV Маракеської угоди) є спеціальним органом з регулювання процесу лібералізації міжнародної торгівлі послугами.

ГАТС має такі головні особливості:

1. ГАТС – перша міжнародна загальнообов’язкова кодифікація, що охоплює всі сфери регулювання міжнародного ринку послуг, але основна її мета координація зусиль держав членів в процесі лібералізації міжнародної торгівлі послугами.

2. «Рамковість» ГАТС і необхідність наповнити її принципи конкретними домовленостями. В зв’язку з цим важливу роль відведено Раді з торгівлі послугами, яка організовує прийняття конкретних домовленостей в сфері послуг – як додатків до ГАТС: цей процес почався у 1997 р. з прийняття угод про базові послуги в сфері телекомунікацій і фінансові послуги і продовжується, фіксуючись у додатках до ГАТС, кількість яких поступово зростає (нині їх вісім).

3. Норми ГАТС – є спеціальними нормами (lex speciales) по відношенню до норм ГАТТ-94, які є загальними нормами (lex generals): в разі конфлікту між цими нормами, перевагу мають спеціальні норми ГАТС.

4. В ГАТС визначено дві категорії зобов’язань: загальні зобов’язання всіх держав щодо лібералізації торгівлі послугами і спеціальні зобов’язання, тобто конкретні зобов’язання кожної держави з поступок і «переліків вилучень», який кожна держава формує сама.

5. Визнання в окремих секторах національного ринку послуг пріоритету державного регулювання над принципами ГАТС: кожна держава визначає сама, які послуги лібералізуються одразу, які заносяться в перелік вилучень, і лібералізуються в визначений термін, які залишаються в монопольному режимі регулювання державою.

6. Зв’язаність лібералізації ринку послуг з лібералізацією руху робочої сили, в зв’язку з чим, в ГАТС, як мета, декларується глобальна інтеграція «ринків робочої сили» (Стаття V ГАТС).

Структура ГАТС

ГАТС має 29статей об’єднаних у шість частин. А також 8 додатків.

Частина I. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ (стаття І)

Частина II. ЗАГАЛЬНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ДИСЦИПЛІНА (статті ІІ- XV)

Частина III. КОНКРЕТНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ((статті XVІ-XVІІІ)

Частина IV. ПОДАЛЬША ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ (статті ХІХ-XХІ)

Частина V. ІНСТИТУЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ (статті XXII-XХVІ)

Частина VI. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ (статті XXVII-XXIX)

Зміст ГАТС:

Частина I. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Стаття I Сфера застосування та визначення

Частина II. ЗАГАЛЬНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ДИСЦИПЛІНА

Стаття II Режим найбільшого сприяння

Стаття II Прозорість

Стаття III-bis Розголошення конфіденційної інформації

Стаття IV Зростання участі країн, що розвиваються

Стаття V Економічна інтеграція

Стаття V-bis Угоди про інтеграцію ринків робочої сили

Стаття VI Внутрішнє регулювання

Стаття VII Визнання

Стаття VIII Монополія і виключні постачальники послуг

Стаття IX Ділова практика

Стаття X Надзвичайні захисні заходи

Стаття X Платежі та перекази

Стаття XI Обмеження з метою захисту платіжного балансу

Стаття XIII Державні закупівлі

Стаття XIV Загальні винятки

Стаття XIV-bis Винятки з міркувань безпеки

Стаття XV Субсидії

Частина III. КОНКРЕТНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Стаття XVI Доступ на ринок

Стаття XVII Національний режим

Стаття XVIII Додаткові зобов'язання

Частина IV. ПОДАЛЬША ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ

Стаття XIX Переговори про конкретні зобов'язання

Стаття XX Розклади конкретних зобов'язань

Стаття XXI Внесення змін до Розкладів

Частина V. ІНСТИТУЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття XXII Консультації

Стаття XXIII Врегулювання суперечок і виконання рішення

Стаття XXIV Рада з торгівлі послугами

Стаття XXV Технічне співробітництво

Стаття XXVI Відносини з іншими міжнародними організаціями

Частина VI. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття XXVII Відмова у вигодах

Стаття XXVIII Визначення

Стаття XXIX Додатки

ДОДАТКИ:

1. Додаток щодо відмови від зобов'язання за Статтею II

2. Додаток щодо переміщення фізичних осіб, які надають послуги згідно з Угодою

3. Додаток щодо авіатранспортних послуг

4. Додаток щодо фінансових послуг

5. Другий додаток щодо фінансових послуг

6. Додаток щодо переговорів стосовно послуг морського транспорту

7. Додаток щодо телекомунікацій

8. Додаток щодо переговорів стосовно основних телекомунікацій

Ключові положення ГАТС:

Частина I. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

ГАТС не дає визначення послуг, визначає 4-ри варіанти постачання послуг (п. 2 ст. І), від яких залежить і специфіка їх правового регулювання:

Стаття I . Сфера застосування та визначення

1. Ця Угода стосується заходів країн-Членів (далі К-Ч), що впливають на торгівлю послугами.

2. Для цілей цієї Угоди торгівля послугами означає поставку послуг:

(a) з території однієї К-Ч на територію будь-якої іншої К-Ч;

(b) на території однієї К-Ч споживачеві послуг будь-якої іншої К-Ч;

(c) постачальником послуг однієї К-Ч шляхом комерційної присутності на території будь-якої іншої К-Ч;

(d) постачальником послуг однієї К-Ч шляхом присутності фізичних осіб К-Ч на території будь-якої іншої країни-Члена.

ГАТС поширюється на всі види послуг, що надаються в якості комерційної діяльності. ГАТС не поширюється на послуги, що надаються в зав’язку з виконанням владних функцій держави (п.3 ст. І і ст. ХІІІ ГАТС).

Частина II. ЗАГАЛЬНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ДИСЦИПЛІНА

Стаття II. Режим найбільшого сприяння

1. Щодо будь-якого заходу, який охоплюється цією Угодою, кожний Член повинен надати негайно і безумовно для послуг і постачальників послуг будь-якого іншого Члена режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає для таких же послуг або постачальників послуг будь-якої іншої країни.

2. Член може вживати заходів, несумісних з параграфом 1 (РНС), за умови, що такий захід внесено до переліку вилучень і відповідає умовам Додатку щодо відмови від зобов'язань за Статтею II.

3. Положення цієї Угоди не можна тлумачити так, щоб перешкодити будь-якому Члену в отриманні або наданні переваг для сусідніх країн з метою полегшення обміну послугами в межах прикордонних територій, виробництво і споживання яких здійснюється в рамках цих територій.

Стаття III Прозорість

1. Кожний Член повинен оперативно і, за винятком надзвичайних обставин, щонайпізніше напередодні набрання чинності, публікувати інформацію про всі відповідні заходи загального застосування, які мають відношення до цієї Угоди або торкаються її дії. Також слід публікувати міжнародні угоди, учасником яких є Член, що торкаються або мають відношення до торгівлі послугами.

2. Там, де публікація… не практикується, зазначена інформація має бути доступною для широкого загалу в інший спосіб.

3. Кожний Член повинен оперативно, принаймні раз на рік інформувати Раду з торгівлі послугами про прийняття нових або внесення будь-яких змін до існуючих законів, нормативних актів або адміністративних розпоряджень, які істотно впливають на торгівлю послугами.. ..

5. Кожний Член може сповістити Раду з торгівлі послугами про будь-які заходи, вжиті іншим Членом, які, на його думку, впливають на дію цієї Угоди.

Стаття III-bis Розголошення конфіденційної інформації

Ніщо в цій Угоді не слід трактувати як вимогу до будь-якого з Членів надавати конфіденційну інформацію…

Стаття IV Зростання участі країн, що розвиваються

Розвинені країни-Члени і, наскільки можливо, інші Члени повинні створити контактні пункти протягом двох років від дати набрання чинності Угодою СОТ з тим, щоб полегшити доступ постачальників послуг з країн - Членів, що розвиваються, до інформації, яка стосується їх відповідних ринків, щодо:

(a) комерційних і технічних аспектів постачання послуг;

(b) реєстрації, визнання та отримання професійної кваліфікації;

(c) доступності технологій у сфері послуг.

Стаття V Економічна інтеграція

1. Ця Угода не перешкоджає нікому з Членів бути учасником угод або укладати угоди, що лібералізують торгівлю послугами між або серед учасників таких угод

Стаття V-bis Угоди про інтеграцію ринків робочої сили

Ця Угода не повинна перешкоджати будь-якому із Членів бути учасником угоди, яка створює повну інтеграцію ринків робочої сили між учасниками такої угоди або серед них

Стаття VI Внутрішнє регулювання

1. У секторах, де прийняті конкретні зобов'язання, кожний Член повинен забезпечити, щоб усі заходи загального застосування, що впливають на торгівлю послугами, здійснювалися розумно, об'єктивно і неупереджено.

2. (a) Кожний Член повинен мати або створити так швидко, як це практично можливо, судові, арбітражні або адміністративні органи чи процедури, які забезпечать на запит постачальника послуг, інтереси якого порушені, негайний розгляд адміністративних рішень, що впливають на торгівлю послугами, і, якщо це обґрунтовано, застосування заходів, які усувають відповідні адміністративні рішення, що впливають на торгівлю послугами…

6. У секторах, де прийняті конкретні зобов'язання щодо професійних послуг, кожний Член повинен забезпечити відповідні процедури для перевірки компетентності фахівців будь-якого іншого Члена.

Стаття VII Визнання

1. З метою виконання, повністю або частково, своїх стандартів чи критеріїв щодо дозволів, ліцензування або сертифікації постачальників послуг… Член може визнати отримані знання або набутий досвід, виконані вимоги, або ліцензії чи сертифікати, видані в певній країні. Таке визнання кваліфікації, яке може бути досягнуте шляхом гармонізації або в інший спосіб, може базуватися на угоді чи домовленості з країною, про яку йде мова, або може бути отримано автономно.

Стаття VIII Монополії і виключні постачальники послуг

1. Кожний Член повинен забезпечити, щоб будь-який монопольний постачальник послуг на його території при монопольній поставці послуги на відповідному ринку не діяв у спосіб, що є несумісний із зобов'язаннями цього Члена, Статтею II та конкретними зобов'язаннями.

Стаття IX Ділова практика

1. Члени визнають, що певні види ділової практики постачальників послуг, за винятком тих, що підпадають під Статтю VIII, можуть стримувати конкуренцію і таким чином обмежувати торгівлю послугами.

2. Кожний Член повинен на запит будь-якого іншого Члена брати участь у консультаціях з метою усунення видів практики, про які йдеться у параграфі 1. Член, до якого звертаються, повинен поставитися до такого запиту з повним розумінням і доброзичливістю і повинен співробітничати шляхом надання загальнодоступної неконфіденційної інформації, що має відношення до предмета запиту.

Стаття X Надзвичайні захисні заходи

1. Будуть проведені багатосторонні переговори з питань надзвичайних захисних заходів, основаних на принципі недискримінації. Результати таких переговорів повинні набрати чинності не пізніше ніж через три роки від дня набрання чинності Угодою СОТ.

Стаття XI Платежі та перекази

1. За винятком обставин, передбачених у Статті XII, Член не повинен застосовувати обмежень щодо міжнародних переказів та платежів по поточних операціях, що стосуються його конкретних зобов'язань.

2. Ніщо в цій Угоді не порушує права та зобов'язання Членів Міжнародного валютного фонду згідно з Статтями Угоди про МВФ ( 995_921 ), у тому числі щодо здійснення валютних операцій, що відповідають Статтям Угоди, за умови, що Член не буде встановлювати обмежень на будь-які операції з капіталом, несумісні з його конкретними зобов'язаннями щодо таких операцій, за винятком згаданих у Статті XII або на прохання МВФ.

Стаття XII Обмеження з метою захисту платіжного балансу

1. У разі виникнення або загрози серйозних труднощів з платіжним балансом та зовнішніми фінансовими відносинами Член може встановити або зберегти обмеження на торгівлю послугами, щодо яких він взяв конкретні зобов'язання, в тому числі платежі і перекази за операції, що відносяться до таких обставин.

ЧАСТИНА III КОНКРЕТНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Стаття XVI Доступ на ринок

2. У секторах, у яких взято зобов'язання про доступ на ринок, заходи, які Член не повинен зберігати чи вживати … якщо інше не обумовлено в його Розкладі (переліку вилучень), визначаються як:

(a) обмеження кількості постачальників послуг (яким чином): або у формі кількісних квот, монополій, виключних постачальників послуг, або з вимоги підтвердження економічної необхідності;

(b) обмеження загальної вартості операцій з послугами або активів у формі кількісних квот чи вимог підтвердження економічної необхідності;

(c) обмеження загальної кількості операцій з послугами або загального обсягу продукції послуг, вираженого у показниках, що встановлюють цифрові одиниці у формі квот чи вимоги підтвердження економічної необхідності

(d) обмеження загальної кількості фізичних осіб, які можуть бути зайняті у певному секторі послуг, або кількості фізичних осіб, яких постачальник послуг може найняти і які необхідні і мають безпосереднє відношення до поставки певної послуги у формі кількісних квот чи вимоги підтвердження економічної необхідності;

(e) заходи, які обмежують або вимагають конкретних типів юридичних осіб або спільних підприємств, через які постачальник послуги може надавати послугу;

(f) обмеження на участь іноземного капіталу у формі обмеження максимального відсотка іноземного володіння акціями або загальної вартості індивідуальних чи сукупних іноземних інвестицій.

Стаття XVII Національний режим

1. У секторах, які входять до національного Розкладу, і за виконання умов та кваліфікаційних вимог, обумовлених у ньому, кожний Член повинен надати послугам і постачальникам послуг будь-якого іншого Члена щодо всіх заходів, які торкаються поставки послуг, режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає таким же своїм послугам або постачальникам послуг.

Отже основною метою ГАТС, як і ГАТТ, є лібералізація регулювання торгівлі. Спільними для обох актів є: режим (клаузула) найбільшого сприяння (далі РНС) (ст. ІІ ГАТС) і прозорість (ст. ІІІ ГАТС), а також забезпечення зростання участі країн, що розвиваються, в міжнародній торгівлі послугами, зокрема, через сприяння їх доступу до новітніх технологій і способів постачання послуг (ст. ІV ГАТС).

З іншого боку, зобов’язання держав в сфері ГАТС мають певні відмінності:

1. Клаузула про РНС в ГАТС має більш широке тлумачення, і поширюється не лише на надання послуг, але і на постачальників послуг.

2. При цьому, РНС надається лише в тих секторах послуг, які держава зобов’язується лібералізувати одразу, як тільки Маракеський пакет для неї набуває чинності

3. Але ГАТС передбачає і «вилучення з зобов’язань» (п.2 ст. ІІ), в переліку яких, держава фіксує ті сектори послуг, лібералізацію яких вона відкладає на певний період: ці тимчасові вилучення фіксуються кожною державою-членом як невід’ємна складова Протоколу про приєднання до СОТ – з зобов’язанням згодом ці вилучення скасувати. Правомірні вилучення з загальних зобов’язань лібералізації мають відповідати принципам: 1) тимчасовості; 2) обґрунтованості – в ст. ГАТС визначено мотиви, якими держава керується встановлюючи обмеження для іноземних постачальників послуг в окремих секторах: а) забезпечення належної якості послуг що надаються на її внутрішньому ринку; б) необхідність захисту вітчизняних постачальників послуг від іноземної конкуренції; с) підтримка належної структури національного ринку послуг; 3) недискримінаційність; 4) пропорційність (однакове для всіх держав однієї категорії співвідношення між обсягом послуг лібералізованих одразу і зафіксованих в «списках вилучень»; 5) для валютних обмежень – відповідність Статуту МВФ.

4. правила, що регулюють монополії та виключних постачальників послуг, інші види ділової практики, що стримують конкуренцію (ст. VIII та IX ГАТС);

5. Специфічним для ГАТС є і зобов’язання держав сприяти взаємному визнанню кваліфікацій, необхідних для окремих категорій постачальників послуг (ст. VII ГАТС);

6. Також в силу своєї специфіки, ГАТС виходить за межі регулювання власне послуг, торкаючись питань обмежувальних заходів в міграційній сфері (див. визначення в ст. ХХVІІІ с).