Тема 5 міжбюджетні відносини, їх складові

Зміст міжбюджетних відносин та особливості їх організації.
Види між бюджетних трансфертів
Зміст, цілі та методи бюджетного регулювання
Сутність та стан фінансового вирівнювання
Поняття та концепції організації міжбюджетних відносин.

6. Алгоритм визначення дотацій вирівнювання.

7.Основні напрями реформування між бюджетних відноси

Питання для самостійного вивчення:

1. Міжбюджетні відносини в зарубіжних країнах

2. Зарубіжний досвід використання бюджетних трансфертів.

1. Зміст міжбюджетних відносин та особливості їх організації

Концептуальні засади побудови між бюджетних відносин залежать від економічної системи держави. В тоталітарних країнах центральне місце займає державний бюджет; місцеві бюджети мають другорядне значення. У бюджетних системах демократичних країн бюджет центрального уряду і бюджети місцевої влади функціонують у межах однієї бюджетної системи і роль місцевих бюджетів зростає.

Для бюджетної системи України характерним є досить високий ступінь централізації бюджетних ресурсів, що свідчить про нерозвиненість місцевого самоврядування і слабкість його фінансової бази.

Процес децентралізації державної влади має супроводжуватися передаванням частини керівних повноважень по вертикалі управління, розширенням самостійності у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку територій місцевими органами влади.

У результаті даного процесу формується система органів управління потоками бюджетних ресурсів, до компетенції яких належить право вирішення питань про розміри, напрями, терміни, механізми використання цих ресурсів. Взаємозв’язок органів влади і управління виявляється в необхідності фінансування єдиних суспільних потреб, у кількісному і якісному розмежуванні бюджетних ресурсів між адміністративно-територіальними одиницями і по вертикалі державного управління. У процесі розподілу фінансових ресурсів бюджетною системою виділяються такі основні типи відносин між бюджетами різних рівнів.

Сфера дії між бюджетних відносин включає:

1 Розподіл видатків відповідно до розподілу повноважень між виконавчою владою та органами місцевого самоврядування

2. забезпечення місцевих бюджетів дохідними джерелами для виконання власних і делегованих державою фінансових зобов’язань

3. перерозподіл через державний бюджет фінансових ресурсів від «багатих» у фінансовому розумінні регіонів «бідним»

4. Формування умов для збільшення зацікавленості органів місцевого самоврядування в мобілізації доходів

5. Використання у процесі виконання бюджету різних форм і методів взаємодії між Державним і місцевими бюджетами.

Вихідні передумови виникнення між бюджетних відносин.

визначений у законодавстві держави поділ повноважень між державною виконавчою владою та органами місцевого самоврядування
гарантія з боку держави фінансування наданих повноважень органам місцевого самоврядування
існуючий порядок розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи і видами місцевих бюджетів
фінансова підтримка місцевих бюджетів у зв’язку із значним коливанням рівнів податкового потенціалу окремих територій та об’єктивними розбіжностями у розмірах видатків
форми руху бюджетних ресурсів у процесі між бюджетних відносин
між бюджетні трансферти (дотації вирівнювання, субвенції, кошти, що передаються)
взаємозаліки, взаєморозрахунки (між бюджетами окремих видів і рівнів, між бюджетами і суб’єктами господарювання)
об’єднання коштів бюджетів (для виконання спільних проектів і програм)

Одними з найважливіших і найскладніших проблем державних фінансів у кожній країні є ефективна організація відносин всередині бюджетної системи, а саме між бюджетом центрального уряду і бюджетами органів місцевого самоврядування; перерозподіл бюджетних ресурсів, зумовлений об’єктивними відмінностями в рівнях соціально-економічного розвитку окремих територій.

Для бюджетної системи України Характерний досить високий ступінь централізації бюджетних ресурсів, що свідчить про зосередження основних владних повноважень на рівні центрального уряду, нерозвиненість місцевого самоврядування і слабкість його фінансової основи – місцевих бюджетів.

У процесі організації між бюджетних відносин їх суб’єктами виступають ті органи влади й управління, до компетенції яких включені повноваження щодо складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів.

Міжбюджетні відносини – це відносини між державою, АРК і органами місцевого самоврядування щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією та законами України.

Тобто, міжбюджетні взаємовідносини – це форма взаємозв’язків і взаємо залежностей між окремими ланками системи місцевих бюджетів і також між місцевми бюджетами та Державним бюджетом.

Суб’єкти між бюджетних відносин є органи державної влади і органи місцевого самоврядування.

Міжбюджетні відносини виникають на стадії виконання бюджетів. Найважливішою передумовою їх існування є необхідність здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів усередині бюджетної системи.

Підставою для існування міжбюджетних відносин є:

визначений у законодавстві розподіл повноважень між державною виконавчою владою та органами місцевого самоврядування;
гарантія фінансування витрат на реалізацію наданих повноважень з боку держави органам місцевого самоврядування;
діючий порядок розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи і місцевими бюджетами різних видів;
фінансова підтримка місцевих бюджетів у зв’язку зі значними коливаннями рівнів податкового потенціалу окремих територій та об’єктивними розбіжностями в обсягах видатків.

Основою міжбюджетних відносин є розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи, проведене відповідно до розподілу повноважень органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування. Розмежування доходів не дає можливості збалансувати абсолютно всі бюджети. Причиною цього є значні відмінності у формуванні доходів і складі та обсягах видатків бюджетів певних територій, які мають об’єктивний характер і зумовлені:

- різним рівнем економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць;

- різними природно-кліматичними умовами;

- різним екологічним станом територій;

- особливостями розташування населених пунктів, зокрема адміністративних центрів;