
- •Тема 7. Міжнародно-правове регулювання міжнародного ринку послуг План
- •Поняття й основи правового регулювання послуг
- •Поняття послуги
- •Особливості м/н ринку послуг до прийняття гатс.
- •Класифікація послуг
- •Регулювання ринку послуг у законодавстві України
- •Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс).
- •3. Регулювання окремих видів послуг
- •3.1. Міжнародно-правове регулювання транспортних послуг.
- •1.Поняття міжнародні перевезень.
- •2.Міжнародно-правове регулювання перевезень
- •Міжнародні угоди про транспортні перевезення поділяються на дві групи: одні регулюють окремі види перевезень; інші – комбіновані перевезення
- •Міжнародні договори зі спеціальних питань перевезення
- •3. Національне регулювання перевезень
- •Інші закони України
- •Про дорожній рух 30.06.1993 року Про транспорт 10.11.1994 року
- •3.2. Регулювання фінансових послуг
- •1. Загальне регулювання фінансових послуг.
- •2. Договір лізингу
- •3. Договір факторингу
Тема 7. Міжнародно-правове регулювання міжнародного ринку послуг План
Поняття й основи правового регулювання послуг
Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС): загальна характеристика основні положення
Регулювання окремих видів послуг
Поняття й основи правового регулювання послуг
Поняття послуги
Поняття послуги (від лат. servio - служити) є досить давнім: сервами в середньовічній Європі називали батраків або й кріпаків.
Перша кодифікація послуг здійснена у ЦКФ 1804 р., в якому договори найму поділяються на дві відмінні категорії: найм речей (оренда) і найм робочої сили, який і є договором з надання послуг.
У післявоєнному МЕП роль послуг – «торгівлі по невидимим статтям» – вперше оцінено у Хартії економічних прав і обов’язків держав від 12. 12.1974 року, ст. 27: «1. Кожна держава має право використовувати вигоди від міжнародної торгівлі по невидимим статтям і брати участь у розширенні такої торгівлі. 2. Світова торгівля по невидимим статтям, яка сприяє розвитку світової економіки і побудована на ефективності та взаємній і справедливій вигоді, є спільною метою всіх держава»»
Як об’єкт торгівлі послуги мають такі специфічні риси:
«Невидимість» послуги як товару (її нематеріальність, властивості не як речі, а як процесу), з чого випливає проблема об’єктивної оцінки послуг;
Одночасність «виробництва» і «споживання» послуги, з чого випливає неможливість стабілізувати ринок послуг через «накопичення запасів», звідки – об’єктивна непередбачуваність послуг;
Невід’ємною складовою процесу надання послуг є люди: як постачальники так і споживачі (включення споживача в процес споживання), з чого випливає і суб’єктивна непередбачуваність послуг, обумовлена як характеристиками постачальників послуг (перш за все їх кваліфікацією) так і споживачів (перш за все – рівнем їх запитів).
Незважаючи на це, у сучасній м/н торгівлі темпи зростання ролі і відносної ваги послуг, їх різноманіття і ресурсовитрати в цій сфері на порядки перевищують такі ж показники у торгівлі товарами, і цей розрив постійно зростає.
Особливості м/н ринку послуг до прийняття гатс.
договори з надання послуг традиційно укладалися як допоміжні, підпорядковані основним: наприклад розрахунки, експедирування, страхування, перевезення – для купівлі продажу товару;
сучасний ринок послуг домінує і розвивається на порядки інтенсивніше за ринок товарів
секторальність і нерівномірність регулювання ринку послуг: різноманітні специфічні режими і свої традицій в кожному з секторів (наприклад, морські перевезення, страхування тощо)
загальне відставання в лібералізації торгівлі послугами, оскільки така лібералізація залежить від інших свобод (напр. руху робочої сили): ГАТС прийнято на 47 років пізніше за ГАТТ-47, і за державами-членами СОТ залишаються можливості певний час регулювати національний ринок послуг з позицій протекціонізму
Необхідність користуватися колізійним методом в регулюванні міжнародних контрактів з надання послуг, через збереження різниці в національних законодавствах у сфері регулювання послуг.
У міждержавному регулюванні ринку послуг основна роль належить двостороннім договорам, а з багатосторонніх розвинена лише практика регіональних домовленостей.
На глобальному рівні: а) не поширення ГАТТ-47 на процес лібералізації ринку послуг – тільки (під тиском США) лібералізація прокату кінофільмів (ст. ІV); в) незначний внесок МВФ в лібералізацію сфери послуг – країни-учасниці ст. VІІІ (що приєдналися до режиму валютної конвертованості) мають певні зобов’язання з лібералізації фінансових послуг (з іншого боку залишаються країни-учасниці статті ХІV, яким дозволено «множинність валютних режимів»).