2. Серед специфічних ознак української мови - гортанна фонема г (h) та проривна ґ (g). Підготуйте таблицю порівняльної характеристики цих фонем.

В українській мові розрізняються гортанна фонема г (h) та проривна ґ (g). Лінгвістична наука встановила, що в праслов’янській мові існував тільки проривний ґ (пор. укр. берег, гуска, рос. літ. берег, гусь; укр. голова, рос. літ. голова, польськ. głowa, хорватськ. glava; пор. німецьк. Berg “гора”, Gans “гуска”). Але в мові предків українців та білорусів (і південних росіян) уже принаймні в IX ст. цей приголосний утратив проривний елемент, і звук став гортанним....

Отже, приголосний g порівняно новий звук в українській мові. Виник органічно, тобто внаслідок внутрішнього розвитку — у результаті одзвінчення к, тому його не варто кваліфікувати як чужий. Умови для одзвінчення к з’явилися після занепаду так званих редукованих, надкоротких голосних звуків ъ (вимовлявся як дуже короткий о) та ь (вимовлявся як дуже короткий е) в українсько-давньоруській мові десь у кінці XI — на початку XII ст. Наприклад, великъ дьнь стали вимовляти як велиґ день. Унаслідок одзвінчення к з’явилися, наприклад, такі українські слова з ґ, як ґава (праслов’ян. kava), ґиґнути (пор. рос. діал. кикнуть «раптово пропасти, зникнути»), ґуля від куля в значенні російського «шар», ґирлиґа із румунськ. сîrlig та ін., діал. ломаґа < ломака, реваґа < ревака і т.ін.

Видатний філолог М.Смотрицький у своїй «Граматиці», надрукованій 1619 р., ввів у наш алфавіт спеціальну літеру ґ. Букву ґ закріпив в українській орфографії видатний філолог П.Беринда в своєму славнозвісному словнику «Лексиконъ славено-росскій...» (Київ, 1627). П.Куліш, наприклад, вживав латинську букву g: ... єсть, верстовъ, може, пятнадцать одъ Смілоі, Gерусівь Яръ {Записки о Южной Руси}.

Циркуляром 1863 р. царського міністра Валуєва і так званим Емським указом імператора Олександра II в Росії було дозволено друкувати українською мовою художні твори та історичні пам’ятки, але з обов’язковим використанням виключно засобів російської орфографії. Знову поширюється позначення проривного приголосного g через сполуку кг, наприклад: крыльцо — кганокъ, почва — кгрунтъ, волдырь — кгуля, кгуркгуля Після зняття в 1905 р. обмежень української мови в Росії в українських друках знову з’являється літера ґ. (Німчук В.В. Дещо про графіку та правопис...).

3. Вашій увазі пропонується вірш "Заповіт" Тараса Шевченка білоруською мовою у перекладі Янки Купали та російською мовою у перекладі Олександра Твардовського. Порівняйте ці варіанти з українським текстом, охарактеризуйте спільні відмінні риси.

Запаведзь

Як памру я, похавайце

На Ўкрайне мілай,

Сярод стэпу на кургане,

Дзе продкаў магіла:

Каб нязмеранае поле,

Дняпро і абрывы

Было відна,— было чутна,

Як раве бурлівы!

Як пагоняць з Украіны

У сіняе мора

Кроў варожжу... Во тады я

І нівы і горы —

Ўсё пакіну й да самога

Бога палунаю

Маліціся... А да тых пор —

Бога я не знаю!

Пахавайце ды ўставайце,

Кайданы парвіце

І варожай злой крывёю

Волю акрапіце!

І мяне у сям'і вялікай,

Ў сям'і новай, вольнай,

Не забудзьце памянуці

Добрым ціхім словам.

Завещание

Как умру, похороните

На Украйне милой,

Посреди широкой степи

Выройте могилу,

Чтоб лежать мне на кургане,

Над рекой могучей,

Чтобы слышать, как бушует

Старый Днепр под кручей.

И когда с полей Украйны

Кровь врагов постылых

Понесет он... вот тогда я

Встану из могилы —

Подымусь я и достигну

Божьего порога,

Помолюся... А покуда

Я не знаю бога.

Схороните и вставайте,

Цепи разорвите,

Злою вражескою кровью

Волю окропите.

И меня в семье великой,

В семье вольной, новой,

Не забудьте — помяните

Добрым тихим словом.

7. Представте культуру кожної слов’янської країни: реферат, виступ, візитка, інсценізація, вірш, пісня (на вибір).

8. Запишіть колискові пісні, які виконуються в різних слов'янських країнах. Назвіть головних героїв пісенних текстів, схарактеризуйте мовні засоби емоційності. Що спільне в колисанках? Чи наявні відмінні риси?

9. Познайомтеся з казками слов'янських народів. Назвіть головних героїв казок, схарактеризуйте мову казок. Що спільне в казках? Чи наявні відмінні риси?

10. Як свідчать праці польських дослідників, для розвитку сучасної польської мови характерні такі основні явища:

1) різке збільшення словникового складу, особливо термінологічної лексики;

2) уніфікація варіантів у системі словозміни;

3)активна взаємодія літературної мови й територіальних діалектів;

4) подальший розвиток функціональних стилів і їхня активна взаємодія (розширення експресивних засобів літературної мови, вплив соціальних діалектів і т.д.).

Чи характерні ці явища для української мови?

11. Прочитайте уривок вірша "Заповіт" Т.Шевченка польською і словацькою мовою. Що споріднює з українським текстом ?Знайдіть спільні відмінні мовні елементи в різних текстах.

TESTAMENT

Kiedy umre, to na wzgorzu

Uvzniescie mi mogile,

Posrod stepy szerokiego

Ukrainy mile

Aby lany rozlozyste

I brzeg Dniepru stromy

Mozna bylo widziec, slyszec

Jego grzmie ce gromy...

ZÁVET

Keď ja zomriem, zahrabte ma,

Bratia, na mohyle,

Prostred stepi širo-širej,

V Ukrajine milej

By úrodné lány poli,

Dneper prostred lúčin

Bolo vidieť, bolo počuť,

Ako reve – huči.

Література до теми

1. Горбач О. Генеза української мови та її становище серед інших слов’янських //У кн.: Історія

2. української мови: Хрестоматія /Упрядн. С.Я.Єрмоленко, А.К.Мойсієнко.-К.: Либідь, 1996.-С.206-225.

3. Залізняк Л.Л. Етногенез українців, білорусів та росіян /Пам’ять століть.-1996.-№2.

4. Мова наша – українська: навчально-метод посібник для вчите

Практичне заняття № 6-7

З історії становлення і розвитку слов’янської філології

План

1. Періодизація історії слов’янської філології.

2. Основні культурні та наукові центри слов’ян.

3. Дослiдження в галузi слов’янської фiлологiї.

Завдання

1. Кому з учених-славістів належить дана робота? У чому суть даної роботи? Назвіть основні теми досліджень цього науковця. З якими роботами цих науковців ви познайомились при вивченні курсів українського фольклору, літературного краєзнавства?

1.1. "Рассуждение о славянском языке, служащее введением к грамматике сего языка, составляемой по древнейшим оного письменным памятникам".

1.2.“Святилища и обряды языческого богослужения древних славян по свидетельствам современым и преданиям». Хто вплинув на особистість цього науковця?

1.3.“Уваги до питання про відносини між давньоруськими південними (“українськими”) говірками та іншими слов΄янськими”.

1.4.“Ще про “общеруське єдинство язикове”.

1.5. "Об изучении общего лексического фонда в структуре славянских языков".

1.6. “Розвиток поглядів про сім΄ю слов΄янських народів і їх взаємне споріднення”.

2. С.Смаль-Стоцький припускав розвиток української мови з праслов’янської і стверджував, що українська мова більш близька до мови сербської, аніж до російської, чим викликав неприйняття науковців на довгі десятиріччя. Як сьогодні в наукових колах сприймається дана теза?

3. Кому із славістів Т.Шевченко написав присвяту до поеми “Єретик”? Що Вам відомо про цього науковця?

4. Прокоментуйте цитату вченого.

Ф.Буслаєв вважав, що дослідник “повинен вивчати життя народу і з ним пов’язувати власне мовний матеріал. Такий підхід розширює можливості проникнення в сутність самої мови як “носія духу народу” і глибше пізнати таємниці її розвитку.

5. На основі рекомендованої в посібнику літератури, власних пошуків у бібліотеці підготуйте реферативне повiдомлення про наукові праці одного з дослiдникiв у галузi слов’янської фiлологiї:

Iван Бодуен де Куртене

Iзмаїл Срезневський

Федiр Буслаєв

Олександр Потебня

Євген Тимченко

Іларіон Свєнціцький

Іван Огієнко

Юрій Шевельов

Анатолій Зеленько

Костянтин Тищенко

Примітка: Працюючи над рефератом, намагайтеся висвітлити і ту епоху, в якій жив (живе) і працював (працює) мовознавець, зокрема історико-культурні, суспільно-економічні особливості. Поміркуйте, яким був, є той чи той славіст як мовна особистість, чи має це значення для розвитку суспільства.

6. За словниками з΄ясуйте суть термінів: білорусистика, болгаристика, македоністика,

полоністика, україністика.

7.* Перегляньте відеозапис зустрічі з науковцем К.Тищенком. Поміркуйте, яким має бути мовознавець-дослідник. У чому виявляється мовна особистість етимолога?