
- •Література до теми
- •Використання історичних коментарів у шкільному курсі мови. Завдання: Контрольні запитання та проблемно-пошукові завдання
- •Література до теми
- •1. Коломієць б.Т. Типологічні риси української літературної мови на фоні інших слов’янських // Мовознавство. – 1992. - №4. – с. 3 – 10.
- •Використання історичних коментарів у шкільному курсі мови.
- •Коломієць б.Т. Типологічні риси української літературної мови на фоні інших слов’янських // Мовознавство. – 1992. - №4. – с. 3 – 10.
- •Завдання
- •Коломієць б.Т. Типологічні риси української літературної мови на фоні інших слов’янських // Мовознавство. – 1992. - №4. – с. 3 – 10.
- •Завдання
- •1. Ознайомтеся із словниковою статею "Українізм". Випишіть з тексту українізми, поясніть їх значення.
- •2. Серед специфічних ознак української мови - гортанна фонема г (h) та проривна ґ (g). Підготуйте таблицю порівняльної характеристики цих фонем.
- •Література до теми
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Практичне заняття № 1.
Слов’янська філологія як наука і навчальна дисципліна
План
1. Роль курсу у вихованні культуромовної особистості. Професійна спрямованість курсу.
2. Слов’янські народи в сучасному світі. Етнічна близькість слов’янських народів.
3. Слов’янські мови в колі споріднених індоєвропейських мов.
4. Класифікація слов’янських мов.
5. Риси схожості й відмінності між слов’янськими мовами.
6. Використання історичних коментарів у шкільному курсі мови.
Завдання:
Тестові запитання
1. Скільки груп мов виділяють у складі індоєвропейської сім'ї?
а)15; б)10; в)7; г)25.
2. Які мови входять до моногрупи індоєвропейської мовної сім'ї?
а) індоарійська, іранська, кельтська;
б) грецька, албанська, вірменська;
в) германська, балтійська, албанська.
3. Які мови становлять південну підгрупу слов'янських мов:
а) польська, чеська, словацька, верхньолужицька, словінська;
б) українська, російська, білоруська, староукраїнська, старобілоруська, давньоруська;
в) болгарська, македонська, сербохорватська, словенська, вимерла старослов’янська, давні форми болгарської, сербської мов.
4. Які мови представляють західну підгрупу слов'янських мов?
а) польська, чеська, словацька, верхньолужицька, нижньолужицька, серболужицька, вимерла полабська, старопольська, старочеська, словінська;
б) болгарська, македонська, сербська, хорватська, словенська;
в) українська, російська, білоруська, староукраїнська, старобілоруська, давньоруська.
5. Які мови становлять східну підгрупу слов'янських мов?
а) болгарська, македонська, сербохорватська, словенська;
б)російська, українська, білоруська;
в) польська, чеська, словацька, верхньолужицька.
6.До якої підгрупи слов'янських мов індоєвропейської сім'ї належить українська мова?
а) західна; б) східна; в) південна.
7. Який критерій серед поданих критеріїв спорідненості вважається найпереконливішим, але найважчим для застосування? Чому? Наведіть приклади.
а) морфологічний; б) лексичний; в) фонетичний.
8. Зазначте, які з поданих мов є державними і в яких країнах:
санскрит, українська, туркменська, італійська, португальська, польська, молдавська, ескімоська, датська, російська, скіфська, кашубська, німецька, арабська, чеська, англійська,болгарська, циганська, осетинська, македонська.
Література до теми
2. Коломієць Б.Т. Типологічні риси української літературної мови на фоні інших слов’янських // Мовознавство. – 1992. - №4. – С. 3 – 10.
3. Кочерган М.П. Гілки слов’янських мов. Порівняльна характеристика //Відродження. - 1994. - №8. - С. 56-59.
4. Лучик В.В. Вступ до слов'янської філології: Підручник.- К.: ВЦ "Академія", 2008.-344с.
5. Мови Європи. Календар на 2001 рік. (За матеріалами Лінгвістичного навчального музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка) /Уклад. К.М.Тищенко.- К.: "Кальварія", 2001.-20 с.
Інтернет-ресурси:
http://www.mova.info/langs.aspx?l1=56
http://uk.wikipedia.org
Практичне заняття № 2
Прабатьківщина слов'ян (мова і культура)
План
Етнонім "слов’яни", пошуки прабатьківщини слов’янських народів.
Відомості про слов’ян, їх побут, громадські організації, військове мистецтво) в античних авторів (Тацит, Пліній, Птоломей, Прокопій Кесарійський, Йордана та ін.).
Матеріальна і духовна культура давніх слов’ян.
Родинні обряди, житло, ремесла древніх слов’ян.
Лужицька культура (кін. ІІ –поч. І тис. до н.е.).
Пшеворська культура (кін. ІІ ст. до н.е.).
Зарубинецька і черняхівська археологічна культури.
Слов‘янська демонологія.
Народний календар.
Використання історичних коментарів у шкільному курсі мови. Завдання: Контрольні запитання та проблемно-пошукові завдання
1. Підготуйте повідомлення «Культура готів та праукраїнців в епоху черняхівської культури».
2. У навчально-методичному посібнику «Мова наша – українська» знайдіть три завдання, які можна пов'язати з поданою темою заняття.
Література до теми
1. Коломієць б.Т. Типологічні риси української літературної мови на фоні інших слов’янських // Мовознавство. – 1992. - №4. – с. 3 – 10.
2. Кочерган М.П. Гілки слов’янських мов. Порівняльна характеристика //Відродження. - 1994. - №8. - С. 56-59.
3. Лучик В.В. Вступ до слов'янської філології: Підручник.- К.: ВЦ "Академія", 2008.-344с.
4. Мови Європи. Календар на 2001 рік. (За матеріалами Лінгвістичного навчального музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка) /Уклад. К.М.Тищенко.- К.: "Кальварія", 2001.-20 с.
Практичне заняття № 3
Словотвiр, морфологія праслов’янської мови
План
Словотвiр iменникiв та прикметників праслов’янської мови.
Морфологічні ознаки прикметників, займенників, дієслів.
Розвиток граматичних змін у слов’янських мовах.
Використання історичних коментарів у шкільному курсі мови.
Завдання:
Контрольні запитання та проблемні завдання
1. Які засоби словотворення у сучасних мовах найпродуктивніші?
2. Які праслов’янські суфікси іменників та прикметників успадкували слов’янські мови?
3. Що можна розповісти про суфікс на основі відповідників: укр.пронизливий, рос. ворчливый, білор. заманлівы, болг.крадлив, макед.убедлив, чес.menliy, словац. rozvazlivv?
4. Мовознавець К.Тищенко зазначає, що на третій день після народження дитини згідно з болгарськими переказами і народними уявленнями з'являються демони під назвою наречници, орисници, судици, судженими, щоб передбачити її долю. Ці назви безпосередньо походять від праслов’янського дієслова *narĕkati. У серб. та хорв. мові (narekati) і словен. (narekati ) означає “голосити, оплакувати покійника“, у ст.-чеськ. nariekati “плакати, звинувачувати”, у польськ. narzekać “нарікати“. А які деривати і з яким значенням від праслов’янського дієслова *narĕkati існують у східнослов'янських мовах?
Література