36. Основні нормативно-правові та законодавчі акти в галузі управління якістю продукції та послуг.

Законодавство про якість являє собою сукупність норматив­них актів і окремих норм, які забезпечують належну якість про­дукції, робіт, послуг, а також захист прав споживачів. Ці нормативні акти і норми відносяться до різних галузей права: адміністра­тивного, цивільного, трудового, кримінального та господарського. За їх допомогою закріплюється компетенція органів управління та виробництва в сфері якості. Законодавством про якість виділяють­ся такі складові його частини:

– законодавство про стандартизацію і законодавство про сер­тифікацію;

– законодавство про метрологію і метрологічну діяльність;

– законодавство, яке регулює якість продукції, товарів, послуг в договорах;

– законодавство про прийом продукції за якістю, а також про відповідальність підприємств чи їх працівників за належну якість продукції.

Центральне місце займає законодавство про стандартизацію і законодавство про сертифікацію продукції і послуг. Стаття 15 Гос­подарського кодексу України та Закон України “Про стандарти­зацію” регулюють відносини в сфері розроблення, затверджен­ня, прийняття і дотримання стандартів. Законодавство про серти­фікацію регулює відносини, пов’язані з діяльністю по підтвердженню відповідності продукції встановленим вимогам до якості.

Нормативні акти про стандартизацію визначають загальні принципи стандартизації в Україні; систему нормативних доку­ментів по стандартизації у нашій державі, систему органів, які здійснюють стандартизацію, їх компетенцію, порядок розроблен­ня, погодження, затвердження, оформлення, реєстрації, обліку, зберігання і прийняття стандартів, а також відповідальність за їх порушення.

Закон “Про сертифікацію” визначає загальні правила сер­тифікації продукції і послуг в Україні, органи, які здійснюють сертифікацію, їх компетенцію, систему нагляду за дотриманням правил сертифікації, відповідальність за їх порушення. Головне завдання законодавства про сертифікацію та стандартизацію – створення умов для підприємницької діяльності на внутрішньо­му та міжнародному ринку, допомога покупцям у компетентно­му виборі продукції та послуг, недопущення появлення на ринку неякісної продукції, виконання робіт чи надання послуг, які мо­жуть бути небезпечними для здоров’я громадян.

Завдання контролю за дотриманням якості продукції перед­бачається також Законом України “Про вилучення з обігу, пере­робку, утилізацію неякісної та небезпечної продукції”. У цьому законодавчому акті передбачається порядок вилучення продоволь­чих та промислових товарів у суб’єктів підприємницької діяль­ності, що ними виробляються чи реалізуються. Такими повно­важеннями наділені місцеві державні адміністрації, органи са­нітарного та епідеміологічного контролю, органи з питань стандартизації, метрології і сертифікації, а також органи охорони навколишнього середовища.

37.Основні положення державної політики у галузі захисту прав споживачів.

Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції;

2) введення продукції в обіг - дії суб'єкта господарювання, спрямовані на виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з подальшою самостійною або опосередкованою реалізацією на території України;

3) виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;

4) виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар;