33. Основні документи законодавчої бази державного управління якістю продукції та послуг.

Крім наведених документів, діяльність виробників у галузі управління якістю регламентується на основі державних та галузевих стандартів. У даному випадку державна стандартизація виступає засобом захисту інтересів суспільства та конкретних споживачів і поширюється на всі рівні управління. Серед докумен­тів, які доцільно розглянути студентам при вивченні даної теми, варто відзначити такі:

• Закон України «Про стандартизацію»

• Закон України «Про підтвердження відповідності»

• «Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні»

• «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення». Декрет Кабінету Міністрів України

• «Про забезпечення єдності вимірювань». Декрет Кабінету Міністрів України

34. Основні етапи реформування системи якості в Україні.

35. Основні етапи розвитку управління якістю.

У розвитку управління якістю можна виділити ряд етапів: від перевірки виробленого товару до системи загального управління якістю. Перші підходи управління якістю були сформульовані, як уже зазначалося, в системі наукового управління виробництвом в кінці XIX - початку XX століття. Кожне наступне десятиріччя було пов'язано з досягненнями науки і техніки, змінами у сфері виробництва товарів і послуг. Змінюються вимоги до якості та виробничі умови стимулювали і направляли розвиток управління якістю. Розглянемо основні етапи розвитку методів управління якістю та спонукають до цього причини.

1900-1920 рр.. - Індустріальна революція і початок конвеєрного виробництва. З метою відбраковування дефектної продукції виникла необхідність контролю виробів, що випускаються. Контроль виконував відповідальний зі зміни старший робітник. Приблизно під час Першої світової війни з'явилася нова професійна група - контролери. В цей же час контролери стали організовуватися в окрему виробничу одиницю - відділ контролю. 1920-1940 рр.. - Розвиток виробництва і збільшення обсягів робіт з контролю. Протягом 20-30-х років на виробництвах повсюдно формувалися відділи контролю. Розвивати та вдосконалювати прилади і методи контролю. Контроль продукції став самостійною і невід'ємною частиною виробництва. 1940-1950 рр.. - У роки Другої світової війни обсяги виробництва промислової продукції зросли, що зумовлювалося в основному військовими потребами. Істотно підвищилися вимоги до якості виробів, що випускаються. Була розроблена методична, технічна та математична база статистичних методів. Статистичні методи контролю широко застосовувалися як у цивільній, так і у військовій промисловості. 1950-1960 рр.. - Прискорення науково-технічного прогресу, ускладнення продукції, що випускається, збільшення ризику функціональних несправностей продукції. На стадії проектування більше уваги стало приділятися збереженню стабільності необхідних споживчих характеристик продукції з плином часу в заданих умовах експлуатації.  З'являються поняття "проектування якості" та "тимчасові характеристики якості".

У 80-і роки в усіх промислово розвинених країнах були створені національні програми стимулювання діяльності в сфері якості, які підтримуються державою (в тому числі створення національних інститутів якості). Процес побудови систем якості поширився на всі сфери, включаючи сервісне обслуговування та надання послуг. У 1987 р. міжнародною організацією зі стандартизації були прийняті міжнародні стандарти управління і забезпечення якості ISO серії 9000. Почався процес сертифікації систем якості. 1990-1999 рр.. - Широке поширення систем якості по ідеології міжнародних стандартів у галузі управління якістю ISO серії 9000. Міжнародні стандарти ISO серії 9000 прийняті в 80 країнах світу. Практично всі провідні підприємства та організації мають сертифіковану систему якості.