
- •23. Контроль та оцінка якості напоїв в закладах ресторанного господарства
- •24. Контроль та оцінка якості овочевих напівфабрикатів в закладах ресторанного господарства.
- •26. Контроль та оцінка якості сирних напівфабрикатів в закладах ресторанного господарства.
- •25. Контроль та оцінка якості перших страв в закладах ресторанного господарства.
- •27.Контроль та оцінка якості солодких страв в закладах ресторанного господарства.
- •30. Методи контролю, які мають пріоритетне значення для забезпечення випуску доброякісної продукції, безпечної для здоров’я споживачів.
- •31.Організаційна структура й особливості функціонування харчових лабораторій в системі ресторанного господарства.
- •32.Організація вхідного контролю у закладах готельно-ресторанного господарства.
- •33. Основні документи законодавчої бази державного управління якістю продукції та послуг.
- •34. Основні етапи реформування системи якості в Україні.
- •35. Основні етапи розвитку управління якістю.
- •36. Основні нормативно-правові та законодавчі акти в галузі управління якістю продукції та послуг.
- •37.Основні положення державної політики у галузі захисту прав споживачів.
- •38.Основні принципи системи насср щодо безпечності продуктів харчування.
- •39. Особливості використання системи насср для закладів готельно-ресторанного господарства.
- •40. Основні фактори формування якості продукції та послуг в закладах готельно-ресторанного господарства.
- •41. Особливість діяльності координаційного технологічного центру.
- •19.Контроль та оцінка якості борошняних кондитерських виробів в закладах ресторанного господарства.
- •20.Контроль та оцінка якості гарнірів в закладах ресторанного господарства.
- •22.Контроль та оцінка якості напівфабрикатів із січеного м’яса в закладах ресторанного господарства.
23. Контроль та оцінка якості напоїв в закладах ресторанного господарства
Органолептичний аналіз проводиться за такими показниками: зовнішній вигляд, колір, запах, смак. Повноту закладки сировини у компот контролюють за масою густої частини і за вмістом сухих речовин у рідині.
Провести органолептичне оцінювання чаю за такими показниками: аромат, колір, смак і прозорість. Оцінювання провести, порівнюючи настій чаю з контрольним, завареним із чаю відповідного ґатунку. Порівняти досліджуваний чай з вимогами. Правильно заварений чай – прозорий. Кип’ятіння або тривале настоювання призводить до втрати прозорості, аромату, кольору. Кип’ятіння чаю не допускається.
Визначення свіжості настою чаю. Налити по 1 мл профільтрованого настою чаю (досліджуваного і контрольного) у дві пробірки. Додати по 2 мл 10%-го розчину залізноціанистого калію і 40%-го їдкого натрію. Вміст пробірок струсити і залишити на 5–10 хв. Потім визначити колір рідини у пробірці. Рідина забарвлюється у світло-жовтий колір під час кипіння настою або при недостатній закладці сухого чаю, а при повному заварюванні – в лимонний, тим часом як контрольна рідина в пробірці має золотистий колір. Масова частка екстрактивних речовин у чаї різних видів і ґатунків – різна, тому належить контролювати їхню кількість і порівнювати з еталонними зразками.
Профільтрувати настій чаю і відміряти по 10 мл у попередньо зважені 2 металеві бюкси. Розчин випарити досуха не електричній плитці, а залишок досушити протягом 30 хв у сушильній шафі при температурі 105С і після охолодження зважити на аналітичних терезах. Масову частку екстрактивних речовин розрахувати за формулою
Використовування паленого цукру для підфарбовування заварки чаю є фальсифікацією, а тому проводиться якісна реакція на присутність паленого цукру.
Налити у пробірку 5 мл настою чаю, додати 2 мл 9%-го розчину оцтової кислої міді, ретельно перемішати вміст пробірок, дати відстояти 15–20 хв. Потім зробити висновок на основі таких даних: якщо до настою додано розчин паленого цукру, то колір рідини над осадом стане зеленувато-бурим. Розчин паленого цукру не утворює осаду з реактивом і колір рідини над осадом стає золотисто-коричневим. Настій чаю з добавкою паленого цукру має зеленуватий колір.
24. Контроль та оцінка якості овочевих напівфабрикатів в закладах ресторанного господарства.
Сиру обчищену сульфітовану картоплю оцінюють за зовнішнім виглядом, кольором, консистенцією, запахом, смаком.Зовнішній вигляд: бульби чисті, без залишків вічок, без темних плям, поверхня підсохла, не рихла.Колір: від білого до кремового. Консистенція: пружна, притаманна свіжій картоплі.Запах: відповідний свіжообчищеним бульбам, без стороннього запаху.Смак: варена картопля за смаком і запахом не повинна відрізнятися від вареної свіжообчищеної картоплі.
Згідно зі стандартом контролюється вміст SО2, бо він є токсичний. Гранично допустимий вміст сірчистого ангідриду в сульфітованій картоплі – не більше за 0,002%.Для середньої проби слід відібрати від партії до 10 місць – не менше за 1 одиницю упаковки; від 10 до 20 місць – не менше за 3 одиниці упаковки. Від кожної відібраної одиниці упаковки слід відібрати одну разову пробу кількістю не менше за 3 кг. Разові проби поєднати і отримати середню пробу, яка повинна становити не менше за 10 кг. Одночасно відібрати пробу несульфітованої картоплі.Принцип йодометричного методу визначення SО2 полягає в тому, що внаслідок реакції між бісульфітом натрію, їдким натрієм і сірчаною кислотою утворюється нестійка сірчана кислота, яка розпадається на воду та SО2. Останній кількісно окислюється йодом у сірчану кислоту.