Екзаменаційний білет №24

Завдання 1. Державний характер робіт зі стандартизації, сертифікації і метрології. (Оцінюється 25 бальною системою).

Сертифікацію визначають як дію, яка підтверджує за допомогою знаку або сертифіката відповідність вимогам, визначеним стандартом або технічними умовами. За допомогою сертифікації 3-тя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес або послуга відповідає заданим вимогам. Третьою стороною називають сторону, яка не залежить від постачальника (1-а сторона) і покупця (2-га сторона). Система сертифікації – це система з власними правилами виконання процедури сертифікації та управління нею, вона забезпечує і гарантує достовірність сертифіката в найширшому розумінні цього слова, який охоплює всі аспекти виробництва, контролю і забезпечення якості продукції.

Мета, принципи та правила побудови і функціонування системи сертифікації, її структура, функції та порядок виконання цих функцій регламентовані НД міжнародних організацій із стандартизації та сертифікації, насамперед документами ISO, IEC, ILAC, Європейської співдружності, а також ДСТУ. Одним з нагальних завдань становлення економіки України є створення ефективної державної системи сертифікації, що відповідає сучасним вимогам і визначається міжнародними організаціями. В Україні створена та розвивається державна Система сертифікації продукції (УкрСЕПРО), принципи та правила побудови якої узгоджені з міжнародними, а діяльність регламентована національними керівними НД.

С-ми сертифікації можуть діяти на національному, регіональному чи міжнародному рівнях. Розрізняють також державні (урядові) і недержавні (неурядові) системи сертифікації.

Більше поширена національна сертифікація, при якій підприємства визначеної галузі промисловості випускають продукцію відповідно до вимог тих або інших національних і міжнародних стандартів. С-ма національної сертифікації передбачає, як правило, встановлення на державному рівні органів, які здійснюють нагляд за якістю продукції, що випускається, а також участь в системі дослідницьких лабораторій і лабораторій метрологічного забезпечення.

С-ма сертифікації УкрСЕПРО – державна система сертифікації продукції в Україні, призначена для проведення обов’язкової та добровільної сертифікації продукції, процесів, послуг. Згідно з декретом Кабінету Міністрів України №46-93 від 10.05.93р. „про стандартизацію та сертифікацію” – обов’язкова сертифікація ппроводиться винятково в мережах державної системи сертифікації. С-ма є відкритою для вступу до неї органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав і до вступу до неї будь-яких підприємств та організацій.

Організаційну структуру системи утворюють: Національний орган із сертифікації – Держстандарт України; органи із сертифікації продукції; органи із сертифікації систем якості; випробувальні лабораторії (центри); аудитори; науково-методичний та інформаційний центр; територіальні центри с.с.і.м. Держстандарту України; Український навчально-науковий центр з стандартизації, метрології та якості продукції.

Державна система сертифікації УкрСЕПРО здійснює такі види діяльності: сертифікація продукції, процесів і послуг; сертифікація систем якості; атестація виробництва; акредитація випробувальних центрів; акредитація органів з сертифікації продукції; акредитація органів з сертифікації систем якості; атестація експертів-аудиторів.

Структура, принципи та правила побудови і функціонування системи регламентовані верівними НД с-ми сертифікації УкрСЕПРО, а також законодавчими актами, що стосуються сертифікації.

У системі УкрСЕПРО введені національні знаки відповідності, які свідчать, що маркована продукція відповідає конкретному стандарту чи іншому НД. У системі ведеться реєстрація і облік акредитованих органів з сертифікації і випрбувальних центрів, атестованих аудиторів, результати сертифікації.

Завдання 2. Вимоги до органів із сертифікації випробувальних лабораторій. (Оцінюється 25 бальною системою)

Орган із сертифікації – орган, що виконує сертифікацію відповідності, орган із сертифікації може самостійно виконувати випробовування та контролювати їх проведення або ж організовувати нагляд за такою діяльністю, яка проводиться за його дорученням іншими випробувальними лабораторіями. Органи з сертифікації призначається та акредитується Національним органом з сертифікації

Функції органу з сертифікації:

1. Здійснює управління системою,закріпленою за ним

2. Визначає схему та порядок проведення сертифікації

3. Організовує та проводить атестацію виробництв

4. Розробляє організаційно-методичні документи з сертифікації

5. Здійснює технічний нагляд за сертифікованою продукцією та її вир-вом

6. Видає сертифікати відповідності на продукцію та аттестат вир-тв

7. Проводить за дорученням Національного органу з сертифікації акредитацію випробувальних лабораторій

Акредитація органу з сертифікації в Системі є офіційним визнанням його правомочності проводити визнання сертифікацію продукції (систем якості) на відповідність вимогам нормативних документів. Її організує і проводить Національний орган з сертифікації.

Акредитація органу з сертифікації передбачає етапи:

- подання та експертиза документів;

- перевірка органу з сертифікації;

- розгляд результатів перевірки;

- оформлення та видача атестату акредитації

основною функцією випробувальної лабораторії є ппроведення випробувань в закріпленій галузі акредитації. Вимоги з акредитації, що встановлені стандартом, можна доповнювати під час акредитації випробувальних лабораторій іншими вимогами, враховуючи специфіку діяльності цих лабораторій. Випробувальна лабораторія повинна мати комплект юридичних, організаційно-методичних, нормативних та інших документів, які необхідні для здійснення її функцій.

Загальні вимоги до випробувальних лабораторій:

Повинна мати юридичний статус, організаційну структуру, адміністративну підпорядкованість, фінансовий план та систему оплати співробітників, що забезпечує необхідну певність у тому, що вона називається об’єктивною та незалежною від робітників, виробників та споживачів з усіх питань оцінювання показників, що підтверджується при сертифікації конкретної продукції.

Випробувальна лабораторія повинна забезпечувати технічну компетентність під час проведення випробувань у галузі акредитації, що визнана, і повинна мати керівника, який відповідає за діяльність лабораторії та результати її роботи.

Технічну компетентність випробувальної лабораторії характеризують: організація і управління лабораторією, випробувальне обладнання та засоби вимірювання, методи випробувань, система забезпечення якості, персонал лабораторії, приміщення та навколишнє середовище, організація роботи з виробами та продукцією, що випробовується.

Завдання 3. Централізоване відтворення одиниць. (Оцінюється 25 бальною системою)

Централізоване відтворення одиниць здійснюється за допомогою спеціальних технічних засобів, званих еталонами. Еталон, що забезпечує відтворення одиниці з найвищою в країні (в порівнянні з іншими еталонами тієї ж одиниці) точністю, називається первинним еталоном. Первинні еталони – це унікальні засоби вимірювань, що часто є складними вимірювальними комплексами, створеними з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки на даний період. Еталон, що забезпечує відтворення одиниці в особливих умовах і службовець для цих умов, називається спеціальним еталоном. Офіційно затверджені як початковий для країни первинний або спеціальний еталони називаються державними.

Еталон, одержуючий розмір одиниці шляхом звірення з первинним еталоном даної одиниці, називається вторинним еталоном.

Еталон повинен відповідати трьом основним вимогам:

·  незмінність (здатність утримувати незмінним розмір відтворної ним одиниці протягом тривалого інтервалу часу);

·  відтворюваність (відтворення одиниці з найменшою погрішністю для даного рівня розвитку вимірювальної техніки);

·  слічаємість (здатність не зазнавати змін і не вносити яких-небудь спотворень при проведенні звірень).

Державні еталони є національним надбанням і тому повинні зберігатися в метрологічних інститутах країни в спеціальних еталонних приміщеннях, де підтримується строгий режим по вологості, температурі, вібраціям і іншим параметрам. Для забезпечення єдності вимірювань фізичних величин в міжнародному масштабі велике значення мають міжнародні звірення національних державних еталонів. Ці звірення допомагають виявити систематичні погрішності відтворення одиниці національними еталонами, встановити, наскільки національні еталони відповідають міжнародному рівню, і намітити шляхи вдосконалення національних (державних) еталонів.

Завдання 5. (Оцінюється 15 бальною системою).

Дайте рекомендації щодо створення метрологічної служби підприємства, яке з часом буде працювати. Якими є основні функції метрологічної служби підприємства.Функції, права і обов'язки метрологічних служб визначаються відповідними Положеннями про метрологічні служби, які розробляється згідно з цим Типовим положенням.

Функції, права і обов'язки осіб, відповідальних за забезпечення єдності вимірювань, визначаються їх посадовими інструкціями.Основними завданнями метрологічних служб центральних органів виконавчої влади є:

визначення концепції розвитку метрологічної служби галузі та реалізація її шляхом розроблення відповідних планів;

складання і затвердження галузевих перспективних та щорічних планів робіт у сфері забезпечення єдності вимірювань та контроль за їх виконанням;розроблення та реалізація заходів щодо впровадження систем управління якістю в метрологічних підрозділах галузі відповідно до вимог міжнародних та національних стандартів;

організація і здійснення метрологічного контролю та нагляду;аналіз та оцінка стану метрологічного забезпечення галузі за результатами узагальнення інформації головних і базових організацій, метрологічних служб підприємств та організацій; розроблення методик виконання вимірювань, методик метрологічної атестації, повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки;організація подання на державні випробування і повірку, а також організація проведення ремонту засобів вимірювальної техні

Екзаменаційний білет №25

Завдання 1. Метрологічне забезпечення та експертиза. (Оцінюється 25 бальною системою)

Організаційною основою метрологічного забезпечення є метрологічна служба України, яка складається з державної та відомчих служб.

Державна система забезпечення єдності вимірювань - це комплекс нормативно-технічних документів, на підставі яких стандартизують:

· одиниці фізичних величин;

· державні еталони та повірні схеми;

· робочі еталони та зразкові ЗВТ;

· методи та засоби метрологічної перевірки (повірки згідно ДСТУ 2681-94), калібрування, випробувань та метрологічної атестації ЗВТ;

· номенклатуру нормованих метрологічних характеристик ЗВТ;

· норми точності вимірювань;

· способи вираження та форми подання результатів та характеристики точності вимірювань;

· методики виконання вимірювань;

· методики оцінки вірогідності та форми подання даних про властивості речовин та матеріалів, вимоги до проведення експертизи, а також атестації цих даних;

· вимоги до стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, до стандартних довідкових даних;

· організацію і порядок проведення сертифікації, державних випробувань, метрологічної перевірки, калібрування та метрологічної атестації ЗВТ;

· порядок проведення метрологічної експертизи нормативної, проектної, конструкторської, технологічної і програмної документації;

· терміни та визначення в галузі метрології;

· порядок та форми здійснення державного метрологічного нагляду;

· порядок здійснення акредитації метрологічних служб, вимірювальних, випробувальних, аналітичних та інших лабораторій на право проведення метрологічних робіт;

· порядок одержання суб`єктами підприємницької діяльності дозволів (ліцензій) на право виготовлення, метрологічної перевірки, калібрування, ремонту, імпорту ( ввезення ), прокату і продажу ЗВТ.

. Мета та основні завдання метрологічного забезпечення

Основною метою метрологічного забезпечення є поліпшення якості продукції, підвищення ефективності виробництва, використовування матеріальних цінностей та енергетичних ресурсів, а також наукових досліджень.

Основними завданнями метрологічного забезпечення державної метрологічної служби є:

· установлення одиниць фізичних величин;

· формування системи державних еталонів одиниць фізичних величин і забезпечення її функціонування для відтворення одиниць з найвищою в Україні точністю;

· розроблення методів і засобів передавання розмірів одиниць фізичних величин від еталонів зразковим і робочим ЗВТ;

· розроблення науково-методичних, правових та організаційних основ, норм і правил, які необхідні для досягнення єдності та потрібної точності вимірювань;

· розроблення та впровадження в метрологічну практику норм і правил законодавчої метрології, а також документів ДСВ;

· виконання аналізу стану вимірювань у всіх галузях економіки України;

· державний метрологічний нагляд за розробленням, виробництвом, станом, застосуванням, ремонтом, прокатом, продажем, імпортом і зберіганням ЗВТ, додержанням метрологічних норм та правил, а також за діяльністю відомчих метрологічних служб;

· державний метрологічний нагляд за кількістю фасованих товарів в упаковках під час продажу та розфасування;

· проведення державних випробувань, метрологічної перевірки, калібрування та метрологічної атестації ЗВТ;

· сертифікація ЗВТ;

· виконання робіт із забезпечення єдності і потрібної точності вимірювань для потреб оборони;

· розроблення та атестація методик виконання вимірювань;

· створення та атестація стандартних зразків складу і властивостей речовин і матеріалів;

· розроблення та забезпечення функціонування системи стандартних довідкових даних про фізичні константи і властивості речовин і матеріалів;

· проведення експертизи та атестації даних про властивості речовин і матеріалів;

· проведення експертизи нормативної, проектної, конструкторської та технологічної документації;

· оцінювання відповідності наукової, законодавчої, нормативної, технічної та організаційної основ метрологічного забезпечення потребам економіки України та розроблення програм їх удосконалення;

· проведення акредитації метрологічних служб, вимірювальних, випро­бувальних, аналітичних та інших лабораторій на право виконання метрологічних робіт;

· організація і здійснення підготовки кадрів у галузі метрології та підвищення їх кваліфікації.

Рішення основних задач в області метрологічного забезпечення на га­лу­зевому рівні здійснють відомчі метрологічні служби відповідних міністерств та відомств.

До цих задач відносяться:

· вибір номенклатури параметрів матеріалів, виробів, процесів, які підля­гають оцінці при вимірюваннях, випробуваннях і контролі;

· вибір номенклатури і числових значень показників точності (достовірності) ре­зультатів вимірювань, випробувань і контролю, форм їх представлення, що забез­печують оптимальне рішення задач, для яких ці результати призначені;

Під метрологічною експертизою конструкторської і технологічної документації розуміють аналіз і оцінку технічних рішень з вибору параметрів, які підлягають вимірюванню,встановленню норм точності і забезпеченню методами і засобами вимірювань процесів розробки, виготовлення, випробовування, експлуатації і ремонту виробів. Експертизу проводять при розробцї проектів нових технологічних процесів, установок , машин , апаратів і приладів з метою: вдосконалення метрологічного забезпечення технологічного процессу; скорочення тривалості технологічної пїдготовки виробництва і можливих втрат, пов’язаних із застосуванням недосконалих або недостатньо точних засобів і методів виконання вимірювань; забезпечення надійного визначення параметрів, які характеризують якість готових виробів , напівфабрикатів , матеріалів і гарантують стабільність технологічних процессів і роботи обладнання та інструменту. В результаті проведення експертизи документації повинні бути виявлені: доцільність застосування стандартизованих і уніфікованих засобів і методів виконання вимірювань , рівень механізації і автоматизації існуючих і необхідність розробки нових засобів вимірювань, контролю і випробувань, а також методів і засобів їх метрологічної перевірки.

Завдання 2. Законодавчо-нормативні акти, які регламентують сертифікаційні заходи. (Оцінюється 25 бальною системою)

Основні законодавчі акти України в галузі сертифікації: Закон України «Про захист прав споживачів»,Декрет КМ України «Про держ.нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил і відповідальності за їх порушення», Декрет КМ України «Про стандарт-ю і сертиф-ю»,Закон У «Про забезпечення санітар. і епідеміологічного благополуччя населення», «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини»,Кодекс У «Про адміністративні порушення». Ці закони є основою для побудови нац. Системи оцінки відповідності, яка буде максимально відповідати міжнар. і європ. Практиці з урахуванням наміру У інтегр. до ЄС, ВТО. Законами здійснюється втілення таких основоположних принципів:поетап.перехід від обов.системи сертиф-ї до оцінки відповідності в законодавчо регульов.і нерегульов.сферах;побудова нац.органу з акредитації та проведення акредитації відповідно стандартам;застосування «Модульної концепції підтвердження відповідності ЄС»;визначення відповідальності за випуск та реалізацію продукції, що не відповідає встановленим вимогам. Постановою КМ України затверджено 1-й технічний регламент «Модулі оцінки відповідності та вимоги щодо маркування Національним знаком відповідності»

Завдання 3. Техніко-економічна ефективність стандартизації. (Оцінюється 25 бальною системою)

Визначення економічної ефективності стандартизації — складне завдання, що торкається певних напрямів економіки країни. Економічні проблеми стандартизації органічно поєднані з науково-технічним прогресом та економікою різних галузей. Найважливішою функцією стандартизації є прискорення впровадження та освоєння нової техніки, сучасних технологій, що призводить до підвищення та поліпшення якості товарів та послуг. В НД встановлюються основні показники до якості товарів та послуг, які виробляються і надаються сьогодні, а також показники цієї продукції на майбутнє шляхом включення в них перспективних вимог. Тому ефективність від стандартизації по суті є ефектом від впровадження науково-технічного прогресу в матеріальному виробництві на базі методів і засобів стандартизації.

Стандартизація сприяє проведенню раціональної організації та компетентного управління різними галузями економіки. Вона впливає на розвиток господарства як у цілому в країні, так і в окремих галузях виробництва, що обумовлено її багатогранною природою і можливостями. Проведення робіт зі стандартизації, особливо розробка і впровадження НД, має економічні, технічні та соціальні наслідки для всієї економіки. Причому ці наслідки можуть бути в різних сферах дуже суперечливими і мати протилежну спрямованість. Якщо впровадження НД створює економічний ефект у виробництві та експлуатації стандартизованої продукції, то впровадження цього НД завжди доцільно. Однак досить часто впровадження окремих НД та випуск стандартизованої продукції більш високої якості вимагає від виробника значних додаткових витрат, що може бути невигідним для виробника, оскільки цс підвищує собівартість її виготовлення. У той же час при експлуатації така продукція вигідна, адже має підвищені споживні властивості. І навпаки, істотну перевагу може отримати виробник, наприклад при проведенні широкої уніфікації виробничих процесів, а споживач цих переваг не відчує.

Такий складний і суперечливий характер наслідків проведення заходів зі стандартизації значно впливає на принципи і методи визначення її економічної ефективності. Першою і важливою умовою об'єктивної оцінки економічної ефективності стандартизації є народногосподарський підхід. Такий підхід дає змогу подолати вузьке розуміння наслідків проведення заходів зі стандартизації, прийняти правильне рішення щодо доцільності впровадження НД не з вузьковідомчих позицій, а з точки зору господарства країни в цілому.

Економічна ефективність стандартизації

Під економічною ефективністю стандартизації розуміють підвищення продуктивності суспільної праці чи економію витрат живої і відтвореної праці, що пов'язано із задоволенням різноманітних потреб суспільства. Цей критерій у найбільш загальному вигляді відображає економічну корисність здійснюваних заходів зі стандартизації. Разом із цим в кожному окремому випадку цей критерій має свій конкретний зміст і форму вираження.

Залежно від мети визначення економічної ефективності, повноти охоплення економічних наслідків стандартизації, масштабів проведення розрахунків (економіка в цілому, галузь, підприємство) і періоду часу, в який виконуються розрахунки (стадія розробки стандарту, упровадження стандарту, випуск і експлуатація стандартної продукції), розрізняють види економічної ефективності стандартизації. Класифікація видів економічної ефективності має велике значення для кращого розуміння природи стандартизації, правильності організації економічних розрахунків і використання розроблених методів на практиці (табл. 1.1).

При визначенні виду економічної ефективності стандартизації використовують різні показники. Так, при визначенні порівняльної ефективності використовують витрати, термін окупності, коефіцієнт економічної ефективності та інші. Проектна економічна ефективність — це можлива ефективність, яка визначається при розробці перспективних та поточних планів. При визначенні народногосподарського ефекту враховується фактор часу (за який час окупляться витрати на проведення робіт на стадії проектування). Чим менший термін проектних робіт до серійного виробництва продукції, тим вищим буде економічний ефект. Тому частіше розраховують: річний ефект, ефект терміну дії НД; ефект за весь строк служби стандартної продукції і т.д.

Завдання 5. (Оцінюється 15 бальною системою)

Під час міні-олімпіади серед першокурсників ФРГТБ було зафіксовано такі результати: 1 гр. – 45 очок, 2 гр. – 56 очок, 3 гр. – 40 очок, 4 гр. – 50 очок, 6 гр. – 57 очок, 7 гр. – 48 очок. Підвести підсумки спортивних змагань, використовуючи шкалу вимірювань шкалу порядку. При цьому провести ранжування та вказати реперні точки.