- •Екзаменаційний білет №19
- •Екзаменаційний білет №20
- •Сертифікація в Україні
- •Визначення якості харчових продуктів відповідно до установлених вимог:
- •Екзаменаційний білет №21
- •Екзаменаційний білет №22
- •Екзаменаційний білет №23
- •Елементи шкали
- •Екзаменаційний білет №24
- •Екзаменаційний білет №26
- •Метрологічне забезпечення єдності вимірювань[ред. • ред. Код]
- •Екзаменаційний білет №27.
Екзаменаційний білет №20
Завдання 1. Державна система сертифікації України. (Оцінюється 25 бальною системою).
Сертифікація – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку (уповноважений) орган документально підтверджує відповідність продукції, систем управління якістю, систем управління довкіллям, систем управління охороною праці, персоналу, встановленим законодавством вимогам, що діють в Україні.
В Україні існує державна система сертифікації продукції – Система УКРСЕПРО. У даній системі проводиться як обов`язкова, так і добровільна сертифікація. Роботи в Системе УКРСЕПРО організовує Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики – Держспоживстандарт України, який є Національним органом по сертифікації, – (раніше називався Держстандарт України).
Обов`язкова сертифікація в Україні. Стандарти Системи УКРСЕПРО
В процесі обов`язкової сертифікації визначається відповідність параметрів продукції вимогам нормативних документів, визначених законодавчими актами України і/або вимогам нормативних документів, вказаних в "Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні". Як правило, це вимоги безпеки. При цьому, для багатьох видів продукції повинно бути отримано Санітарно – епідеміологічний висновок Міністерства охорони здоров`я України і експертний висновок, що використовується для отримання Дозволу на експлуатацію продукції в Україні
Сертифікація в Україні
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» № 46-93 від 10.05.1993 на Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики покладено створення та забезпечення функціонування державної системи сертифікації.
Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є національним органом України з сертифікації.
Держстандарт України:
визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні;
затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, з зазначенням нормативних документів, на відповідність яких проводиться сертифікація;
здійснює контроль за додержанням правил сертифікації та за сертифікованою продукцією і інформує заявлені організації та громадськість з результатами сертифікації[1].
Україна приєдналась до міжнародних систем сертифікації:
Системи міжнародної електротехнічної комісії (МЕК) з випробувань електрообладнання на відповідність стандартам безпеки;
Системи сертифікації компонентів електронної техніки МЕК [2].
В Україні діє державна система сертифікації продукції УкрСЕПРО.
На території України діє декілька організацій, що займаються наданням послуг сертифікації імпортної та відчизняної продукції. Серед них варто згадати консалтингову компанію "Алден Консалтинг", яка має широкий спектр послуг з сертифікації, декларування продукції на відповідність технічним регламентам, отримання роз’яснювальних листів-відмов, оформлення дозволів на ввезення продукції в Укрчастотнагляді, проведення санітарно-епідемологічної експертизи, отримання листів галузевих установ тощо.
Завдання 2. Характеристика нормативних документів закладів готельно-ресторанного господарства. (Оцінюється 25 бальною системою).
У сучасних умовах господарювання особливого значення набуває правове регулювання господарської діяльності в готельному господарстві, що складається із сукупності законодавчих і нормативно- технічних актів, які є складовою національної правової системи. Державна політика щодо розвитку готельного господарства як основної складової туристичної галузі та сфери послуг спрямована на поліпшення якісних критеріїв його функціонування.
Правове поле координації функціонування підприємств готельного господарства обумовлюють Закони України, нормативні та регуляторні акти, державні стандарти тощо.
Політика держави щодо розвитку готельного господарства, регулювання основних аспектів господарської діяльності ж складової туристичної індустрії спрямована на поліпшення його тісних критеріїв функціонування і відображена у Законах України «Про туризм», «Про захист прав споживачів», «Про стандартизацію» та ін.; постановах Кабінету Міністрів України щодо програм розвитку цього напряму господарської діяльності.
Правові засади функціонування підприємств готельного господарства України поширюються на елементи технології виробництва, організації та реалізації готельних послуг у площині:
- термінів і визначень, необхідних для взаєморозуміння й одно- ' '' значності сприйняття понять, що описують готельний продукт, та умов реалізації продукту;
- договірних відносин, якості та безпеки споживачів готельних послуг;
- класифікації типів підприємств готельного господарства і видів їх господарської діяльності;
- способів і методів формування, просування і реалізації готельного продукту;
- змісту та форми інформації про готельні продукти, що пропонуються підприємствами готельного господарства;
- стандартних вимог до форм документів і складу інформації в них.
Нормативно-правові акти регулюють відносини між споживачем (клієнтом) і виробником послуг (готельним підприємством), узгоджують інтереси споживача, виробника та суспільства і створюють сприятливі умови для розвитку підприємств готельного господарства.Проте чинне законодавство України нечітко визначає готельне господарство в контексті його належності до сфери туристичних послуг. Тому для розвитку готельного господарства, підвищення попиту на ринку споживання готельних послуг, створення готельних .підприємств малої місткості доцільним є розроблення відповідних нормативних актів, які визначають правові, економічні й організаційні засади створення та подальшого розвитку конкурентних відносин на зазначеному ринку.
Завдання 3. Метрологічне забезпечення виробництва. (Оцінюється 25 бальною системою).
Метрологічне забезпечення - установлення та застосування метрологічних норм і правил, а також розроблення, виготовлення та застосування технічних засобів, необхідних для досягнення єдності і потрібної точності вимірювань. Метрологічне забезпечення складається із наукової, законодавчої, нормативної, технічної та організаційної основ. Науковою основою метрологічного забезпечення є метрологія - наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності.
Коли мова йде про метрологічне забезпечення народного господарства, то
мається на увазі сукупність дій з установлення і застосуванню наукових і
організаційних основ, технічних засобів, правил і норм, необхідних для досягнення
єдності і потрібної точності вимірювання.
Метрологічне забезпечення ґрунтується на таких підвалинах: науковій,
технічний та організаційний.
Науковою основою метрологічного забезпечення є метрологія.
Технічні підвалини метрологічного забезпечення складаються із державних
еталонів одиниць фізичних величин, зразкових і робочих засобів вимірювання,
стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, стандартних
довідкових даних про фізичні сталі 24 та властивості речовин і матеріалів, а також
системи обов'язкової державної та відомчої перевірки і атестації засобів
вимірювання. Державний метрологічний контроль і нагляд здійснюється Державною
метрологічною службою з метою перевірки додержання вимог Закону "Про
метрологію та метрологічну діяльність", інших нормативно-правових актів України
та нормативних документів із метрології.
Об'єктами державного метрологічного контролю і нагляду є засоби
вимірювальної техніки, методика виконання вимірювань та кількість фасованого
товару в упаковках.
Державний метрологічний контроль і нагляд поширюється на вимірювання,
результати яких використовуються під час:
• робіт щодо забезпечення охорони здоров'я, захисту життя громадян;
• контролю якості і безпеки продуктів харчування;
• контролю стану навколишнього природного середовища;
• контролю безпеки умов праці;
• геодезичних і гідрометеорологічних робіт;
• торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), зокрема у
сферах побутових і комунальних послуг, послуг електро- та поштового зв'язку;
• податкових, банківських і митних операцій;
• обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії,
газу, води, нафтопродуктів) за винятком внутрішнього обліку, який ведеться
підприємствами, організаціями та громадянами -суб'єктами підприємницької
діяльності;
• робіт, що виконуються за дорученням органів прокуратури та правосуддя;
• обов'язкової сертифікації продукції;
• реєстрації національних і міжнародних спортивних рекордів.
До державного метрологічного контролю належать:
• державні випробування засобів вимірювальної техніки і затвердження її
типів;
• державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки;
• повірка засобів вимірювальної техніки;
• акредитація на право проведення державних випробувань, повірки і
калібрування засобів вимірювальної техніки, проведення вимірювань та атестації,
методик виконання вимірювань.
До державного метрологічного нагляду належить нагляд за забезпеченням
єдності вимірювань та за кількістю фасованого товару в упаковках.
Засоби вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, випускаються з
виробництва, ремонту та у продаж і видаються напрокат, на які поширюється
державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.
Завдання 5. (Оцінюється 15 бальною системою).
Які вимірювання студенти постійно проводять на лабораторних заняттях із дисципліни «Технологія продуктів харчування»
