4. Складання бібліографії та вивчення літературних джерел

Бібліографія - це список літературних джерел, які необхідно вивчити для правильного розуміння теми курсової роботи та викладення її змісту. Для складання бібліографії необхідно використовувати систематичні та предметні каталоги у бібліотеках, звертатись до консультантів бібліографічних відділів.

Нормативний матеріал, навчальну і спеціальну літературу для написання курсової роботи студент підбирає самостійно, але при необхідності консультується з науковим керівником. Складання бібліографії краще почати з робіт, надрукованих у поточному році, поступово переходячи до наукових робіт, надрукованих у попередні роки. При написанні курсової роботи треба користуватися новими виданнями та останніми редакціями нормативно-правових актів, що дасть можливість уникнути застарілих норм і положень.

Не дозволяється просте переписування і запозичення чужих думок без посилання на автора.

Список літератури повинен включати: нормативно-правові акти; наукові праці (монографії, наукові роботи, підручники, статті); інші фактичні матеріали ( дані бухгалтерського обліку, статистичні дані, фінансові звіти). Всі використані джерела розміщують згідно діючих стандартів (див. зразок‚ додаток В ).

Однією з форм роботи над літературними джерелами є збирання та обробка статистичних даних, які є основою органічного зв'язку теорії та практики. При цьому треба не лише відбирати цифри й факти, але й узагальнювати дані з різних джерел, співставляти їх, порівнювати та аналізувати.

Важливими джерелами інформації для написання курсової робот є дані бухгалтерського та управлінського обліку, фінансова звітність конкретних підприємств, статистичні довідники, інформація з офіційних сайтів. Використовуючи цифрові матеріали, необхідно враховувати методику розрахунків і отримання тих чи інших даних. Цифровий матеріал, що використовується в роботі, повинен бути співставним. Зібраний матеріал треба згрупувати і оформити у табличному вигляді. Поряд з таблицями пропонується використовувати графіки, діаграми та схеми, які дозволяють більш наочно ілюструвати процеси та закономірності, які розглядаються в роботі.

5. Структура, обсяг і зміст курсової роботи

Курсова робота повинна виконуватись за такою структурою:

1.Титульний лист (додаток А).

2.Зміст з увказаними сторінками ( Додаток В).

3.Вступ.

4.Основна частина, яка складається з 2-3 розділів.

5.Висновки.

6.Список використаної літератури.

7.Додатки: таблиці, схеми, графіки, форми звітності.

Обсяг курсової роботи повинен становити 30-35 стандартних сторінок комп’ютерного тексту, або 35-40 сторінок рукописного тексту, не враховуючи списку літератури і додатків.

У вступі (2-3 сторінки) розглядається актуальність теми, її теоретичне та практичне значення, зв’язок з іншими проблемами у практиці, ступінь її наукового дослідження, мету, завдання, предмет, об’єкт дослідження, обґрунтовується коло обраних питань, дається коротка характеристика об”єкта дослідження та економічної інформації, яка використовується при виконанні роботи.

У першому розділі бажано розкрити теоретичні, методологічні та історичні положення з обраної теми дослідження; критично розглянути й проаналізувати різні точки зору; висловити своє ставлення до дискусійних питань, дати характеристику об’єкту дослідження; підійти до постановки основних проблемних питань. Цей розділ слугує теоретичною основою та передумовою дослідження конкретно-економічних, прикладних аспектів теми, тому питання, що розглядаються в теоретичному розділі роботи, повинні стати своєрідною базою для прикладного дослідження, яке буде здійснюватися в другому розділі.

Наступні розділи (2 та 3) передбачають глибокий економічний аналіз конкретних фактичних матеріалів, обґрунтування позитивних і негативних тенденцій розвитку економіки, діяльності підприємств, оцінку тенденцій, виявлених автором, шляхів вирішення наявних проблем. Так, другий розділ курсової роботи для студентів 4 курсу факультету «Облік та аудит», які виконують курсові роботи з дисциплін «Аналіз господарської діяльності», повинен містити матеріали з практики роботи конкретного підприємства. Ці матеріали необхідно оформити у вигляді таблиць, графіків і обов’язково їх проаналізувати. Аналітичні розрахунки мають бути здійснені не менш, ніж як за 2 роки. Результати такого аналізу дозволять виявити тенденції і причини змін певних показників, напрями вирішення існуючих проблем. Бажано порівняти показники фінансово-господарської діяльності підприємства з показниками конкурентів. Таке порівняння дасть змогу охарактеризувати ринкову позицію підприємства (компанії), його можливості для подальшого розвитку і шанси в конкурентній боротьбі.

Для того, щоб робота мала високий рівень оцінки, необхідно виявити і кількісно визначити взаємозв’язки між економічними процесами і явищами, що дозволить комплексно вивчити проблему і отримати підстави для пошуку шляхів покращення діяльності підприємства (страхової компанії, банківської установи).

Тому саме третій розділ є логічним завершенням курсової роботи. В ньому студент, виходячи з результатів проведеного в другому розділі аналізу, самостійно розробляє пропозиції щодо усунення проблем, які заважають працювати ефективно і надає пропозиції щодо покращення фінансового становища підприємства (страхової компанії, банківської установи).

У висновках ( 2-3 стор) підводяться підсумки дослідження, робляться теоретичні узагальнення; викладаються практичні рекомендації щодо розвитку певного підприємства (установи), вдосконалення управління підприємством, обґрунтовуються рекомендації з вивчених проблем. Висновки повинні містити конкретні пропозиції з питань теми щодо використання виявлених резервів і поліпшення роботи підприємства.

Власна позиція автора у кожному випадку має бути належно аргументована. Наукові джерела слід використовувати творчо. Запозичення чужих думок без посилання на автора і просте переписування не дозволяється. Думки науковців та інших фахівців рекомендується відображати шляхом переказу думки. Пряме цитування в роботі чужих думок у великій кількості є недоцільним. Не допускається пряме цитування з іномовних (у тому числі російськомовних) джерел. Посилання на автора слід оформляти у вигляді виноски (див. далі). Поряд з чужою думкою слід навести власну позицію стосовно конкретного питання з відповідною аргументацією.