Теоретичні питання, що виносяться для обговорення :
1. Суть, значення інвестиційної діяльності та види інвестицій. .
2. Зміст, завдання, інформаційні джерела та напрями аналізу інвестиційної діяльності. Основні методи аналізу й оцінки інвестиційних проектів
3. Методика порівняльного аналізу альтернативних інвестиційних проектів.
4. Аналіз окупності капітальних інвестицій. Моделі прийняття рішень в аналізі інвестицій.
5. Методика розрахунку ефективності довгострокових фінансових інвестицій
Ключові поняття, категорії, методики
Інвестиція (від лат. invest, вкладення коштів) — господарська операція, яка передбачає придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції. Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються за різними ознаками:
За об'єктами вкладень розрізняють капітальні (реальні) та фінансові інвестиції. Під капітальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у активи: як матеріальні, так і нематеріальні (інноваційні інвестиції). Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у фінансові активи, зокрема у статутні капітали інших підприємств та у цінні папери.
За характером участі в інвестуванні розрізняють прямі і непрямі інвестиції. Під прямими інвестиціями розуміється безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування. Під непрямими інвестиціями розуміється інвестування, опосередковане іншими особами - інвестиційними або фінансовими посередниками.
За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції. Під короткостроковими інвестиціями розуміють звичайно вкладення капіталу на період не більше одного року. Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період більше одного року.
За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні.
За регіональною ознакою розрізняють внутрішньодержавні та закордонні інвестиції. Під внутрішніми інвестиціями розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені в межах країни. Під інвестиціями за кордоном (іноземні інвестиції) розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені за межами країни.
Фінансові інвестиції це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та непрямі-портфельні.
Прямі інвестиції — безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування, як правило до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права.
Портфельні інвестиції — це придбання цінних паперів, що випускаються інвестиційними або іншими фінансовими посередниками, які розміщують інвестиційні кошти у найбільш ефективні контрольовані ними об'єкти інвестування, , а отримані доходи розподіляють серед своїх клієнтів.
Капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи – витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об’єктів матеріальних необоротних активів.
Основна мета аналізу інвестиційної діяльності: проаналізувати та оцінити суми можливих втрат і доходів, в результаті фінансових та капітальних інвестицій протягом очікуваного терміну інвестування з метою вибору найбільш вигідного і ефективного з точки зору рентабельності та безпечності, включаючи оцінку ризиків і чутливості проекту. Тому завдання аналізу - вибір оптимального проекту з-поміж кількох можливих варіантів капітальних вкладень або вибору таких цінних паперів, які б найточніше відповідали потребам підприємства.
Для зовнішніх суб'єктів завдання аналізу полягає в оцінці інвестиційної привабливості підприємства.
Для внутрішніх суб'єктів аналізу найважливішим завданням є обґрунтування та вибір найефективнішого напряму інвестування коштів. На початковому етапі аналізується доцільність вкладення коштів у інвестиції. Залежно від результатів аналізу вибирають один із напрямів проведення інвестиційних операцій або визначають оптимальне їх поєднання. Під час аналізу інвестицій доцільно вирішити такі завдання: розробити стратегію розвитку інвестиційної діяльності суб'єктів господарської діяльності; • вивчити динаміку і структуру джерел фінансування інвестицій; провести аналіз формування інвестиційних ресурсів підприємства;
оцінити ефективність окремих проектів і вибрати найбільш прийнятний варіант; • проаналізувати потоки продукції, ресурсів і грошових коштів; вивчити вплив фактора інфляції; здійснити порівняльний аналіз результатів і затрат із метою досягнення необхідної норми прибутку.
У процесі аналізу необхідно врахувати такі особливості інвестиційної діяльності: обмеженість фінансових ресурсів, можливість вибору альтернативних проектів; які почергово порівнюються і вибирається найбільш вигідний і ефективний з точки зору рентабельності та найменшої ризикованості для інвестора.
Інформаційним джерелом аналізу інвестиційної діяльності підприємства є фінансова звітність, зокрема баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів. Аналіз динаміки та структури інвестицій підприємства проводиться на підставі показників першого розділу балансу "Необоротні активи", та окремих показників другого розділу балансу: р.190 Дебіторська заборгованість за нарахованими доходами, р.230 - Поточні фінансові інвестиції. .Аналіз доходів та витрат від інвестиційної діяльності за показниками звіту про фінансові результати, зокрема р.110 «Дохід від участі у капіталі», р.120 «Інші фінансові доходи», р. 130 «Інші доходи», р.140 « Фінансові витрати», р.150 "Втрати від участі в капіталі", р.160"Інші витрати". Аналіз руху коштів у результаті інвестиційної діяльності здійснюється на підставі показників розділу 2 «Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності» звіту про рух грошових коштів.
Методика аналізу дохідності та ризику інвестиційних операцій залежить від об'єктів дослідження. Аналіз інвестиційної діяльності поділяється на два основні напрями у відповідності видам інвестицій: аналіз капітальних інвестицій (проектів капітальних вкладень) та фінансових інвестицій (за їх видами).
У процесі аналізу підприємства як об'єкта інвестування потенційних акціонерів (інвесторів) поряд з прибутковістю та рентабельністю цікавлять і такі показники, як обсяги та ефективність капітальних вкладень, здійснюваних на підприємстві. Аналіз динаміки реальних інвестицій з урахуванням темпів інфляції дає змогу зробити висновки щодо інвестиційної активності підприємства. Аналіз структури інвестицій уможливлює оцінювання перспективності напрямів їх вкладення. Об'єктами такого аналізу можуть бути:
- виробнича (галузева) структура капітальних вкладень підприємства, яка характеризує перспективи його майбутньої галузевої диверсифікації;
- технологічна структура капітальних вкладень — співвідношення витрат на будівельно-монтажні роботи (пасивна частина капітальних вкладень) і на придбання обладнання, машин, інструментів (активна частина);
- відтворювальна структура капітальних вкладень: співвідношення між вкладеннями в нове будівництво, у розширення діючих потужностей, у технічне переозброєння та реконструкцію.
Аналіз цих аспектів діяльності підприємства уможливлює оцінювання перспектив його розвитку та стабільності.
Для оцінки капітальних вкладень застосовують :
1. Методи з врахуванням вартості грошей у часі , зокрема метод чистої
теперішньої вартості і внутрішньої норми прибутковості;
2. Методи, у яких вартість грошей у часі не враховується : період окупності і
облікова норма прибутковості
При застосуванні методів оцінки капітальних інвестицій з врахуванням вартості грошей у часі вираховується майбутня вартість грошей - це вартість інвестиції через певний період, враховуючи відсоткову ставку:
FV = PV x (1+ I) N,
де FV-майбутня вартість, PV - теперішня вартість, І-ставка вартості грошей, N- кількість періодів.
Теперішня вартість – це вартість майбутніх надходжень у теперішній час. PV= FV : (1+ I ) N.
Чиста теперішня вартість визначається як різниця між теперішньою (дисконтованою) вартістю майбутніх грошових надходжень та сумою первісних інвестицій. При умові якщо ЧТВ 0 - проект приймається, в противному разі, якщо ЧТВ<0 проект відхилити.
Метод внутрішньої норми прибутковості: визначається ставка відсікання, як ставка дисконту, за якою чиста теперішня вартість проекту капітальних вкладень дорівнює нулю. Проект прийняти якщо ВНП 0.
Період окупності – це період часу, необхідний для повного відшкодування інвестиції за рахунок чистих грошових надходжень від її використання.
Розрахунок
періоду окупності
=
Облікова норма прибутковості – це співвідношення суми середнього чистого прибутку, одержаного в результаті проекту капітальних інвестицій до первісної вартості інвестицій.
Облікова
норма
прибутковості
=
Сума
середнього прибутку =
Необхідною умовою вибору інвестиційного проекту є відшкодування вкладених коштів за рахунок одержаних вигід. При аналізі та оцінці інвестиційних проектів необхідно врахувати: ризик проекту: чим довший період інвестування, тим проект ризиковані ший; вартість грошей у часі: гроші втрачають вартість під впливом інфляції; привабливість проекту порівняно із альтернативними варіантами; масштаби проекту: придбання (поглинання) іншої компанії чи будівництво нового заводу. Після того, як вибір зроблено і реалізація інвестиційного проекту (капітальні вкладення) почалася, або були придбані певні цінні папери, завдання аналізу полягає у виявленні можливих відхилень від запланованого сценарію та в обґрунтуванні управлінських рішень.
У процесі розвитку підприємницької діяльності та процесу усуспільнення власності все більше уваги приділяється фінансовій формі інвестування з метою отримання зиску у вигляді відсотків, дивідендів, прибутків від перепродажу та інших прямих і непрямих доходів.
Аналіз здійснюється за видами фінансових інвестицій: Довгострокові фінансові інвестиції; фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні та спільні підприємства; вкладення в боргові фінансові інструменти, поточні фінансові вкладення;
У процесі аналізу інвестиційної діяльності підприємства застосовуються всі види аналізу: попередній, оперативний, ретроспективний
Коефіцієнти інвестування - це коефіцієнти, на підставі яких акціонери та інші інвестори можуть оцінити вартість і якість інвестицій у прості акції підприємства. До них відносяться: а) прибуток на акцію;б). дивіденд на одну акцію; в) покриття дивіденду; г) коефіцієнт ціна/прибуток; ґ) дивідендний дохід.
Прибуток на акцію – розраховується прибутковість кожної простої акції за звітний період, як правило за фінансовий рік. .Показник прибуток на акцію є відношенням суми чистого прибутку за звітний період за мінусом суми дивідендів за привілейованими акціями на середньорічну кількість простих акцію, що знаходиться в обігу протягом періоду.
Прибуток на акцію |
= |
Прибуток до розподілу серед акціонерів |
Середня кількість простих акцій в обігу. |
Коефіцієнт ефективності дивіденду на акцію
Показник об’єктом інтересу для акціонерів, відображає який відсоток від вартості акцій очікується отримати в якості дивіденду. .
Коефіцієнт ефективності дивіденду |
= |
Дивіденди на просту акцію |
Поточна ринкова ціна акції |
Коефіцієнт покриття дивіденду показує, у скільки разів у поточному році прибуток на акцію перевищує дивіденд на акцію.
Коефіцієнт покриття дивіденду |
= |
Коефіцієнт прибутку на акцію |
Коефіцієнт ефективності дивіденду на акцію |
Коефіцієнт показує, яка частина прибутку від звичайної діяльності за рік, доступної для розподілу серед акціонерів, була виплачена (чи оголошена до виплати) у вигляді дивідендів, а яка частина залишиться в підприємства для забезпечення майбутнього росту. Покриття дивіденду, рівне 2, означає, що 50% прибутку до розподілу було виплачено у вигляді дивідендів, а 50 % залишилося у вигляді нерозподіленого прибутку для забезпечення майбутньої діяльності підприємства. Нерозподілений прибуток – це важливе джерело фінансових ресурсів для більшості підприємств, тому чим більше виплачується акціонерам, тим менше інвестується для розвитку діяльності підприємства.
Коефіцієнт ринкова ціна акції до коефіцієнт прибутку на акцію
Коефіцієнти інвестування слід обчислювати не тільки на підставі фінансових звітів, але й ринкових цін, які враховуються при розрахунку коефіцієнтів ціна/прибуток. Коефіцієнт ціна/прибуток показує відношення поточної ціни акції підприємства до прибутку на акцію.
-
Коефіцієнт ціна/ прибуток
=
Поточна ринкова ціна акції___
Коефіцієнт прибутку на акцію
Високе значення коефіцієнту свідчить про значний ступінь впевненості акціонерів у підприємстві та його майбутньому, наприклад, у рості прибутку, а невисокий коефіцієнт ціна/прибуток - про значне зниження цієї впевненості акціонерів.