- •1. Аналіз стану умов праці
- •1.1. Характеристика виробничого середовища та його чинників
- •1.2. Опис процесу праці
- •1.3. Аналіз методів дослідження, обладнання та характеристика речовин
- •2. Організаційно-технічні заходи з поліпшення умов праці
- •2.1. Організування місця праці та безпечної роботи
- •Протипожежні та противибухові заходи
- •2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •2.3. Заходи щодо безпеки під час виконання магістерської роботи та професійної діяльності
- •3. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •3.2. Організування евакуації працівників
1.3. Аналіз методів дослідження, обладнання та характеристика речовин
Більшість роботи виконується за ПК, що супроводжується виділенням шуму, значної кількості тепла, вібрації, електромагнітного випромінювання у допустимій концентрації, симптоми шкідливого впливу не спостерігалися. Під час виконання роботи використовуються також периферійні пристрої (лазерний принтер і сканер). Роботу ПК та периферійних пристроїв супроводжує виділення багатьох хімічних речовин, зокрема озону, оксидів нітрогену та аерозолів (високодисперсних частинок тонера), які також можуть згубно впливати на здоров’я користувачів. Тому під час виконання роботи враховані ймовірні ризики та передбачені організаційно-технічні заходи з безпеки праці у приміщенні. Зокрема, дотримуються санітарно-гігієнічні та ергономічні вимоги до параметрів робочого місця, розміщення обладнання, пристроїв та персонального комп’ютера на ньому, психофізіологічні особливості праці (напруженість трудового процесу).
2. Організаційно-технічні заходи з поліпшення умов праці
2.1. Організування місця праці та безпечної роботи
Робота над магістерським дослідженням передбачає роботу з ПК, додатковими пристроями та використання книжок. На робочому місці знаходяться лише ті технічні засоби, які необхідні для виконання робочого завдання, і розміщуються вони в межах досяжності з метою виключення частих нахилів і поворотів корпусу людини. На одному робочому місці працює одна особа. Відповідно до принципів наукової організації робочого місця були створені всі необхідні умови для високопродуктивної і високоякісної праці за можливо менших фізичних зусиль і мінімальному нервовому напруженні, що передбачає: оснащеність робочого місця відповідним основним і допоміжним устаткуванням, технологічною і організаційною оснасткою; раціональне планування, тобто найзручніше і найефективніше розміщення усіх елементів робочого місця для трудового процесу; створення безпечних і здорових умов праці.
Просторова організація робочого місця була забезпечена відповідністю планування робочого місця санітарним і протипожежним нормам і вимогам; безпекою; відповідністю просторових відношень між елементами робочого місця, антропометричними, біомеханічними, фізіологічними, психофізіологічними і психічними можливостями людини, котра працює; можливістю виконання основних і допоміжних операцій в робочому положенні, що відповідає специфіці трудового процесу, в раціональній робочій позі і з використанням найбільш ефективних прийомів праці; вільне переміщенням за оптимальними траєкторіями; достатньою площею для розміщення обладнання.
Для створення працівникові комфортних умов для високопродуктивної і високоякісної праці за незначних фізичних зусиль та мінімальному нервовому напруженні під час роботи з ПК дотримані наступні вимоги:
площа приміщення, в якому розташований ПК, складає 21 м2, об’єм 68м3, у кімнаті лише один ПК за яким працювала одна людина, тож такі розміри повністю відповідають нормам.
конструкція робочого місця користувача ПК забезпечувала підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг розташовувалися на підлозі; стегна – в горизонтальній площині; передпліччя – вертикально; лікті – під кутом 70–90° до вертикальної площини; зап’ястя зігнуті під кутом 20° відносно горизонтальної площини; нахил голови – 15–20° відносно вертикальної площини. Периферійні пристрої (принтер, сканер) розміщені на основному робочому столі з лівого боку;
висота робочої поверхні столу для ПК складає 720 мм, а ширина 800 мм, що забезпечувало можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля; робочий стіл для ПК має простір для ніг висотою 660 мм, шириною 750 мм, глибиною на рівні колін 450 мм, на рівні витягнутої ноги – 750 мм.
робоче сидіння (крісло) має такі основні елементи: сидіння, спинку, стаціонарні підлокітники; робоче сидіння є підйомно-поворотним. Поверхня сидіння плоска, передній край – заокруглений. Висота спинки сидіння становить 310 мм, ширина – 390 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині – 400 мм. Кут нахилу спинки регулюється в межах 0–30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння регулюється у межах 260–400 мм. Поверхня сидіння і спинки є напівм’якою, неслизькою і неелектризувальною. Також її можна очищати від бруду.
монітор розташований на відстані 700 мм від очей, клавіатура розміщена на окремій поверхні від столу на відстані 150 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури 10°;
розміщення принтера та сканера на робочому місці забезпечувало добру видимість монітору, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля.
Режим праці та відпочинку був установлений з урахуванням психофізіологічної напруженості праці, динаміки функціонального стану систем організму та працездатності. Навантаження були рівномірно розподілені протягом дня, робились регулярні комплекси вправ для очей, рук, хребта.
З метою запобігання перевантаження організму як в цілому, так і окремих його функціональних систем, передусім зорового та рухового аналізаторів, центральної нервової системи, загальний час щоденної роботи з ПК був обмежений, безперервна робота з ПК не перевищувала чотири години.
