Класифікація мвф

Характерною особливістю класифікації країн, що використовується МВФ, є те, що вона не прив’язана до конкретних та чітких економічних чи інших критеріїв. Для угрупування країн світу МВФ використовує цілий комплекс показників та їх відносного розміру: ВВП, вартість якого оцінюється за ПКС, сукупний експорт товарів та послуг, чисельність населення.

У цілому МВФ розділяє країни на дві великі групи:

• розвинені країни – 34 країни;

• країни із ринком, що формується, та країни, що розвиваються - 150.

Розвинені країни за класифікацією МВФ:

7 країн-лідерів за показником ВВП: США, Японія, Німеччина, Франція, Італія, Сполучене Королівство і Канада - складають підгрупу основних країн з розвиненою економікою, часто званих Групою семи.

У якості основних підгруп виділяються також країни-члени зони євро (МВФ до країн зони євро відносить: Австрію, Італію, Словацьку Республіку, Бельгію, Кіпр, Словенію, Німеччину, Люксембург, Фінляндію, Грецію, Мальту, Францію, Ірландію, Нідерланди, Естонію, Іспанію, Португалію) і нові індустріальні країни Азії (Гонконг (спеціальний адміністративний район Китаю), Сінгапур, Корея, Тайвань (провінція Китаю)).

Окрім цього у групі «Розвинені країни» МВФ виділяє такі підгрупи:

Зони основних валют: Сполучені Штати, зона євро, Японія

Інші країни з розвиненою економікою: Австралія, Корея, Чеська Республіка, Гонконг, Нова Зеландія, Швеція, Данія, Норвегія, Швейцарія, Ізраїль, Сінгапур, Ісландія, Тайвань).

ЄС: Австрія, Італія, Румунія, Бельгія, Кіпр, Словацька Республіка, Болгарія, Латвія, Словенія, Угорщина, Литва, Сполучене Королівство, Німеччина, Люксембург, Фінляндія, Греція, Мальта, Франція, Данія, Нідерланди, Чеська Республіка, Ірландія, Польща, Швеція, Іспанія, Португалія, Естонія.

Група країн з ринком, що формується, та країн, що розвиваються, (150 країн) включає всі країни, які не відносяться до категорії країн з розвиненою економікою.

Регіональна розбивка країн з ринком, що формується, та країн, що розвиваються, представлена наступним чином: Центральна та Східна Європа (ЦСЄ), Співдружність незалежних держав (СНД), країни Азії, що розвиваються; країни Латинської Америки та Карибського басейну (ЛАК); Близький Схід та Північна Африка (БСПА); Африка на південь від Сахари (АПС).

Країни з ринком, що формується, країни, що розвиваються класифікуються також за аналітичними критеріями. Аналітичні критерії відображають структуру експортних доходів країн та інших зовнішніх доходів; відмінності між країнами-чистими кредиторами й чистими дебіторами; а також, стосовно країн-чистих дебіторів, фінансові критерії, засновані на джерелах зовнішнього фінансування і стані обслуговування боргу. Детальна класифікація країн, що розвиваються, та країн із ринком, що формується.

Аналітичний критерій «за джерелами експортних доходів» поділяється на категорії «Паливо» (Міжнародна стандартна торговельна класифікація - МСТК 3) і «товари, крім палива », в якій виділяються« первинні продукти, крім палива» (МСТК 0, 1, 2, 4 і 68). Країни відносяться до однієї з цих категорій, коли на їх основне джерело експортних доходів приходиться більше 50 відсотків сукупного експорту в середньому з 2006 по 2010 рік.

У класифікації по фінансових критеріях виділяють країни-чисті кредитори, країни-чисті дебітори і бідні країни з високим рівнем заборгованості (ХІПК). Країни відносяться до чистих дебіторів, коли загальна сума їх сальдо рахунку зовнішніх поточних операцій з 1972 року (або самого раннього року, за який є дані) по 2010 рік негативне. Країни-чисті дебітори підрозділяються далі на основі двох додаткових фінансових критеріїв: «офіційне зовнішнє фінансування» і «стан обслуговування боргу» (у 2006-2010 роках 40 країн мали прострочену заборгованість за зовнішніми зобов'язаннями або уклали угоду про переоформлення боргу з офіційними кредиторами або комерційними банками. Ця група країн називаються «країни, що мали прострочену заборгованість, та / або країни, які переоформили борг, в період з 2006 по 2010 рік»). Країни відносяться до категорії офіційного зовнішнього фінансування, коли 66 чи більше відсотків їх сукупної заборгованості, в середньому з 2006 по 2010 рік, фінансується офіційними кредиторами.

Група ХІПК включає країни, які, за оцінкою МВФ і Світового Банку, відповідають або відповідали критеріям для участі в ініціативі щодо боргу, відомої як Ініціатива ХІПК, яка спрямована на зменшення тягаря зовнішнього боргу для всіх країн, що відповідають критеріям ХІПК¹, до «економічно прийнятного» рівня в досить короткі строки. Багато хто з цих країн вже скористалися полегшенням тягаря боргу та завершили свою участь в цій ініціативі.

Також у економічній літературі зустрічається типізація країн світу за приналежністю до «першого», «другого», «третього» та «четвертого» світу.

До країн «першого світу» (First World) зазвичай відносять найбільш економічно розвинені країни.

Другий світ - Second World - країни другого світу - термін, що раніше застосовувався по відношенню до СРСР і «інших країн з плановою економікою, що знаходилися під впливом СРСР» (Світова система соціалізму - МСС).

Зараз на зміну Second World прийшов термін «countries in transition» або CITs - країни з перехідною економікою (країни, що перебувають у процесі переходу від планової до ринкової економіки).

CITs - одна з основних груп в умовній класифікації країн, що використовується в аналітичних цілях в ООН, МВФ та інших організаціях, до цієї групи відносять: Азербайджан, Албанію, Вірменію, Білорусь, Болгарію, Боснію і Герцеговину, Угорщину, Грузію, Казахстан, Киргизстан, Латвію, Литву, Македонію, Молдову, Монголію, Польщу, Росію, Румунію, Сербію, Словаччину, Словенію, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна, Хорватію, Чорногорію, Чехію, Естонію.

Third World, tiers monde, третій світ, країни третього світу - збірна назва країн Африки, Азії та Латинської Америки, що розвиваються; термін був вперше використаний в 1951 французьким вченим Альфредом Сові.

Fourth World, четвертий світ, країни четвертого світу - найбідніші країни світу, переважно на території Азії і Африки; термін був введений з метою виділення особливо нерозвинених країн в рамках категорії країн третього світу, використовується дуже рідко як синонім найменш розвинутих країн світу.

1 До теперішнього часу вже 27 країн (із 38 країн, що потенційно задовольняють вимогам програми) користуються значним полегшенням боргового тягаря в рамках програми, масштаби якої, як очікується, складуть 52