Червона білопояса порода.
Створенням нової спеціалізованої породи передбачалось одержання тварин, добре пристосованих до кормових і технологічних умов, типових для багатьох племінних та товарних господарств, різних за розміром, а також формою власності для будь-яких регіонів країни.
Головними вимогами цільового стандарту нової популяції є висока енергія росту і оплата корму приростами, міцна конституція, м'ясність туш та якість одержаної свинини.
За розвитком та продуктивністю вони повинні перевищувати мінімальні вимоги бонітувальної шкали класу еліта для тварин порід 2 групи. Жива маса дорослих кнурів: 300—320 кг, довжина тулуба — 180—190 см, свиноматок відповідно: 235— 250 кг та 160—165 см. Багатоплідність свиноматок з двома і більше опоросами передбачалась 10,5—11,5 поросяти, жива маса гнізда приплоду в 2 місяці — 165—180 кг.
Заплановані вимоги до відгодівельних та м'ясо-сальних якостей молодняку в свиней на контрольній відгодівлі такі:
— вік досягнення тваринами 100 кг — 185 днів;
середньодобовий приріст — 750—850 г;
затрати корму на 1 кг приросту — 3,6—3,8 корм, од.;
товщина шпику над 6/7 грудними хребцями — 26 мм;
маса заднього окосту — 11,0 кг;
вихід м'яса в туші — 62%.
Естонська порода.
Створена на базі місцевих довговухих свиней шляхом збагачення їх генотипу великою білою, ландрас і німецькою довговухою породами. Передумовою виведення породи стало виробництво беконної свинини в Естонії. У 20-ті роки для поліпшення місцевих тварин завозили датських свиней, які значно вплинули на динаміку породоутворювального процесу.
Екстер'єр тварин характеризується особливою будовою. Тулуб довгий, веретеноподібний. Кінцівки високі, міцні, з добре розвиненими окостами. Кістяк тонкий. Голова середнього розміру із злегка вигнутим профілем. Вуха довгі, звисаючі. Шия довга, м'ясиста. Масть біла, шкіра рожева, інколи з дрібними пігментними плямами (рис. 32, 33).
Жива маса дорослих кнурів становить 310—330 кг при довжині тулуба 170—180 см і обхваті грудей 155—160 см, дорослих свиноматок — 210—240 кг при довжині тулуба 155—170 см і обхваті грудей 140—145 см. Свиноматки багатоплідні — 11 — 12 поросят. Молочність досягає 50—55 кг. Середня маса поросят при відлученні у 2-місячному віці — 17—19 кг. Живої маси 100 кг молодняк на відгодівлі досягає у 170—185-добово- му віці при середньодобовому прирості 710—730 г і витратах кормів на 1 кг приросту 3,5—3,8 корм. од.
При забої тварин одержують високоякісні туші, які використовують для виготовлення бекону. Довжина туші коливається в межах 98—101 см, товщина шпику над 6—7-м грудними хребцями 26—28 мм, площа «м'язового вічка» 32—34 см2, маса окосту 11—11,5 кг.
Порода має генеалогічну структуру, яка складається із 14 основних заводських ліній і 30 родин. До провідних відносяться лінії Сібера, Акурата, Вікінга, Паво, Вето, Плета, Мінуса, Віктора, Піккера, Пярдіка, Піраата, Кулгера, родини Вапси, Кай, Матсаанас, Кулли, Лійку, Айме, Кадре і Лунде.
5. Порода ландрас.
Перша спеціалізована порода свиней м’ясного типу. Виведена в Данії на початку ХХст шляхом схрещування місцевих свиней з великими білими в умовах інтенсивної годівлі та насичення раціону білками тваринного походження і цілеспрямованою селекцією на високу скороспілість, м'ясність і оплату корму продукцією. При виведенні породи проводився довготривалий відбір та підбір помісей за скороспілістю та м’ясними якостями. Ландрас – одна з найпоширеніших в світі порід свиней. В Україну була завезена в 1948 році. Порода популярна в таких країнах, як Швеція, Норвегія, Фінляндія, Великобританія, США, Канада, Бразилія, Нова Зеландія, Австралія.
Тулуб Ландрасів розтягнутий, спина пряма, стегна масивні, плоскі, вуха довгі, сильно нависають на очі, шкіра тонка, щетина біла, рідка. Маса хряків досягає 300кг, свиноматок – 250. М’ясо туші не жирне, шар підшкірного жиру тонкий.
Ці свині типового м'ясного напряму продуктивності найпридатніші для беконної відгодівлі. Тривала селекція породи ландрас за зазначеними ознаками забезпечила високу ефективність використання тваринами протеїну корму для синтезу білка тіла. Порода ландрас одержала визнання і набула поширення в усьому світі.
У нас породу ландрас розводять уже понад 35 років. Вона добре акліматизувалася, забезпечує високий рівень продуктивності. Тварини характеризуються витягнутим тулубом, добрим плоским окостом. Кінцівки короткі, міцні, прямі, з міцними бабками і сухими скакальними суглобами. Лопатка косо розміщена, без перехвату. Плечовий пояс розвинений слабко, грудна клітка з округлими ребрами, досить широка й глибока. Спина аркоподібна. Поперек прямий, широкий, крижі не звислі, окости добре розвинені. Шкіра тонка. Щетина рідка, блискуча, біла. Темперамент жвавий. Дорослі кнури досягають живої маси 290—310, а свиноматки — 240—260 кг. Довжина тулуба кнурів становить 175—185, а свиноматок — 165—170 см. Багатоплідність свиноматок 11 — 12 поросят, молочність 50—55 кг. Молодняк на відгодівлі має середньодобовий приріст 700—720 г, а живої маси 100 кг досягає у 180—190-добовому віці при витратах корму на 1 кг приросту 3,9—4,0 корм. ОД;(рис. 34, 35). Порода широко використовується для промислового схрещування. Репродуктивні якості помісних свиноматок покращуються на 5 – 10%, скороспілість молодняку – на 5 – 12%. При цьому знижуються затрати корму на 1 кг приросту живої маси і на 2 – 7% підвищується вміст м’яса в туші.
Ландраси становлять інтерес для дослідної роботи вчених. Встановлено, що свині цієї породи порівняно з тваринами інших порід мають високу питому вагу і краще розвинуті внутрішні органи.
Ландраси краще використовують азотисту частину раціону. Цю породу широко застосовують у міжпородному схрещуванні з метою одержання помісних тварин із добрими м'ясними якостями, а також при гібридизації і виведенні нових порід свиней. За останні роки у нас вивчено велику кількість комбінацій промислового і відтворного схрещування ландрасів з великою білою, миргородською, українською степовою білою, брейтовською, дюрок, великою чорною та іншими породами і встановлено, що в абсолютній більшості вони забезпечують поліпшення відгодівельних, м'ясних і відтворних якостей у свиней комбінованих генотипів.
Найбільш ландраси поширені в Україні (Харківській, Чернігівській, Київській, Тернопільській, Миколаївській та інших областях), Балтії, Республіці Молдова, Російській Федерації.