
- •Розділ 1 теоретичні засади дослідження механізму управління дефіцитом бюджету
- •1.1. Суть, види та джерела покриття дефіциту Державного бюджету України
- •1.2. Управління дефіцитом державного бюджету для забезпечення фінансової стабільності держави
- •Розділ 2 аналіз дефіциту державного бюджету україни за 2010-2013 роки та його впливу на розвиток держави
- •2.1. Аналіз дефіциту Державного бюджету України
- •2.2. Система показників оцінки рівня бюджетного дефіциту та його фінансування
- •Розділ 3 проблеми та перспективи вдосконалення механізму управління дефіцитом державного бюджету
- •3.1. Світовий досвід управління бюджетним дефіцитом та можливість застосування в Україні
- •3.2. Проблеми та перспективи вдосконалення фінансового механізму управління дефіцитом Державного бюджету України
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаних джерел
Висновки та пропозиції
За результатами дослідження можна зробити висновок:
Термін “дефіцит” визначається як перевищення видатків бюджету над його доходами. Сучасна світова економічна теорія і практика приділяють велику увагу проблемам дефіциту бюджету і державного боргу. Бюджетний дефіцит є важливим інструментом державної фінансової політики, який впливає на економічне та соціальне становище країни. Бюджетний дефіцит, як економічна категорія – є багатогранним поняттям і класифікується за різними ознаками. Існує три основних способи фінансування дефіциту державного бюджету: грошово-кредитна емісія (монетизація); внутрішні і зовнішні позики (боргове фінансування); збільшення податкових надходжень до бюджету.
Механізм управління дефіцитом бюджету є досить непростим і має свою розгалужену структуру. Основними елементами є організаційна (планування та прогнозування, нормативне забезпечення, інформаційне забезпечення, моніторинг та контроль) та регулятивна (регулювання дохідної та видаткової частини) складові.
Аналізуючи дефіцит, можна зробити висновок, що з кожним роком дефіцит бюджету зростає, при чому все швидшими темпами і перевищує всі норми у відсотках по відношенню до ВВП. Уряд вживає певні заходи що до цієї проблеми, але вони дають лише тимчасовий результат, і в подальшому ми стикаємося із ще більшим дефіцитом, тому потрібні нові ідеї розв’язання цієї проблеми, інакше цей шлях приведе країну до дефолту. Основними джерелами покриття дефіциту на даний час все-таки залишаються зовнішні запозичення, це негативне явище , оскільки неминуче приводить до зростання зовнішнього боргу, звідси і витрати на його обслуговування, як наслідок – зростання дефіциту.
Протягом 2010-2012 відбувалося зростання ВВП, відповідно зростали й доходи Державного бюджету України. Про те, темпи росту видаткової частини все ж таки були більшими за темпи приросту доходів, як наслідок – дефіцит. Рівень дефіциту бюджету в процентах до ВВП має тенденцію до зростання, і починаючи з 2012 року перевищує нормативне значення, це є негативним явищем і свідчить про розбалансованість національної економіки. Основними джерелами фінансування бюджету залишаються внутрішні та зовнішні запозичення, та кошти від приватизації державного майна..
Щодо світового досвіду керування дефіцитом, то нам є з кого брати приклад, а саме – варто звернути увагу на японську та німецьку фінансову політику: країни витрачають дефіцитні кошти переважно на інноваційні проекти, покривають дефіцит позиками і за рахунок реалізації інноваційних проектів повертають борги. Тобто, є взаємозв'язок боргової політики та інноваційного проекту. На сучасному етапі бюджетні видатки в Україні мають спрямовуватися на стимулювання інноваційного розвитку, що передбачає створення на фоні наукомістких виробництв проривних конкурентоспроможних технологій. Використання світового досвіду використання дефіцитних коштів на інноваційний розвиток могло б активізувати інноваційні процеси в Україні. При виборі напрямів і моделей інноваційного розвитку слід враховувати особливості та науково-технічний і ресурсний потенціал регіонів. Особливу увагу слід приділити формуванню регіональних фінансово-промислових комплексів, які мають не лише орієнтуватися на ресурсні можливості регіону, а й бути джерелом його інноваційного розвитку.
До основних проблем, що стосуються бюджетного дефіциту в Україні, можна віднести: значне зростання і нераціональна структура бюджетних витрат; зниження ефективності виробництва; неефективність фінансово - кредитних відносин; наявність значного тіньового сектора в економіці; недосконале законодавство і податкова система тощо. Проте наявні перспективні напрями подолання дефіциту державного бюджету України, основними з них є: збільшення дохідної частини бюджету: за рахунок збільшення податків, сприяння розвитку підприємництва, збільшення пенсійного віку та скорочення рівня безробіття ; скорочення видаткової частини бюджету: зменшення витрат на фінансування управлінських структур, залучення закордонних інвестицій, створення жорсткого контролю за виплатою державних коштів; здійснення внутрішніх і зовнішніх позик: шляхом укладання з резидентами та нерезидентами України угод про позику та випуск державних цінних паперів; проведення грошової і кредитної емісії: через збільшення в обігу готівкових і безготівкових коштів; вдосконалення контролю за використанням коштів та виконанням законодавства.