3.2. Проблеми та перспективи вдосконалення фінансового механізму управління дефіцитом Державного бюджету України

Формування засад ринкової економіки соціально орієнтованого типу супроводжується незбалансованістю головного фінансового плану – державного бюджету, що має своїми наслідками неоднозначні соціально-економічні та фінансові ефекти. При цьому, в Україні не сформовано стратегію розвитку та механізми вирішення основних економічних негараздів, не забезпечено створення умов для виходу вітчизняної економіки на траєкторію зростання.

До основних причин бюджетного дефіциту в Україні можна віднести:

• значне зростання і нераціональна структура бюджетних витрат;

• зниження ефективності виробництва;

• неефективність фінансово - кредитних відносин;

• наявність значного тіньового сектора в економіці;

• недосконале законодавство і податкова система тощо.

Уникнути дефіциту теоретично досить просто — скоротити видатки або збільшити податки. Однак на практиці, як правило, це зробити досить важко, а іноді й неможливо.

Сьогодні в більшості країн світу дефіцит бюджету складає від 2 до 15 % ВНП при середньосвітовій його величині 4,5 %. Причому розмір бюджетного дефіциту, який перевищує 3 % ВНП, призводить до зниження інвестиційної активності, розвитку інфляції. Такий дефіцит є гальмом економічного зростання держави.

Для подолання дефіциту державного бюджету України найбільш ефективними напрямками є:

• збільшення дохідної частини бюджету: за рахунок збільшення податків, сприяння розвитку підприємництва, збільшення пенсійного віку та скорочення рівня безробіття ;

• скорочення видаткової частини бюджету: зменшення витрат на фінансування управлінських структур, залучення закордонних інвестицій, створення жорсткого контролю за виплатою державних коштів;

• здійснення внутрішніх і зовнішніх позик: шляхом укладання з резидентами та нерезидентами України угод про позику та випуск державних цінних паперів;

• проведення грошової і кредитної емісії: через збільшення в обігу готівкових і безготівкових коштів;

• вдосконалення контролю за використанням коштів та виконанням законодавства.

Підсумовуючи, необхідно підкреслити, що якщо бюджетний дефіцит виникає внаслідок вкладання коштів у розвиток економіки, то це призводить до прогресивних зрушень в суспільному виробництві та забезпечує економічний розвиток країни.

В Україні повинен бути такий дефіцит бюджету, який можливо профінансувати. Це той дефіцит, джерела фінансування якого чітко визначені та гарантовані за надходженнями. Якщо цього не зробити якнайшвидше, на казначейському рахунку знову не буде грошей ми не зможе нормально фінансувати свої видатки, як і в 2009 році відбуватимуться затримки з відшкодуванням ПДВ, авансове стягування по-датків, урізування всіх інвестиційних витрат. Немає сенсу говорити про інвестиції та відновлення банківського сектору, якщо країна не відновить свій ключовий баланс — бюджетний. Незбалансований бюджет не дасть змоги вирішити жодної економічної чи соціальної проблеми.

Нестабільна ситуація в економіці України має одну позитивну рису - її наближення до критичної межі викликає нагальну необхідність прориву, термінових і якісних змін. Як це не парадоксально, але саме поглиблення кризи є для сучасної України шляхом до прогресу.