Metod_Dipl_bak_2017_РВЦ (3)

біологічній деструкції. Цих недоліків позбавлені мікробні поверхнево-активні речовини. Раніше [6] із забрудненого нафтою грунту було ізольовано штам нафтоокиснювальних

бактерій, ідентифікований як Аcinetobacter calcoaceticus К-4 і депонований у Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером ІМВ В-7241. Штам ІМВ В- 7241 синтезує позаклітинні метаболіти з поверхнево-активними і емульгувальними властивостями на різних вуглецевих субстратах, у тому числі й на олієвмісних [7].

У зв'язку з викладеним вище мета даної роботи − визначення шляхів інтенсифікації синтезу ПАР A. calcoaceticus ІМВ В-7241 на середовищі з максимально можливою концентрацією відпрацьованої соняшникової олії та розробка апаратурної і технологічної схеми виробництва постферментаційної культуральної рідини A. calcoaceticus ІМВ В-7241 для миття резервуарів з-під соняшникової олії.

Апробація результатів роботи. За результатами досліджень опубліковано дві статті у фахових наукових журналах («Наукові праці НУХТ», «Харчова промисловість»), статтю у матеріалах ІІ Всеукраїнської наукової конференції «Наукова Україна» (23–24 травня 2016 р.), двоє тез у матеріалах 82-ї Міжнародної наукової конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем харчування людства у XXI столітті (13−14 квітня 2016 р., Київ) та 58-ой Международной научно-практической студенческой конференции «Студенческая наука и здоровье» (20-21 апреля 2016 г. в ГМУ г.Семей, Казахстан).

Літературний огляд. В огляді літератури окреслюються основні етапи розвитку наукового напряму за тематикою бакалаврської НДДР. Бажано, щоб огляд літератури охоплював кілька розділів (підрозділів) які обов’язково повинні мати назву. Рекомендується закінчувати кожний розділ (підрозділ) літературного огляду коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

Обсяг огляду літератури має становити орієнтовно 20−25 сторінок і містити не менше 40 літературних посилань останніх 5−7 років.

Матеріали і методи досліджень

Якщо біологічним агентом є мікроорганізми, то даний розділ повинен містити такі підрозділи.

Характеристика використаних у роботі мікроорганізмів. Наводиться перелік мікроорганізмів, обов’язково дається їх повна назва (у латинській транскрипції, курсивом). При першому згадуванні вказується повна родова і видова назва мікроорганізму, при повторному – родова назва скорочується до першої літери, після якої ставиться крапка, видова наводиться повністю. Наприклад, при першому згадуванні – Bacillus subtilis В-571, при повторному – B. subtilis В-571. За відсутності видової назви і при використанні скороченого позначення (sp.) родова назва не скорочується (Acinetobacter sp. B-7005)

У даному підрозділі необхідно вказати походження мікроорганізмів (джерело виділення) і навести їх коротку характеристику (залежно від об’єму відомої про мікроорганізми інформації). Слід також вказувати місцезнаходження штаму: з якої колекції або від якої особи (установи) одержано штам.

Культивування мікроорганізмів. У цьому підрозділі наводиться повний склад поживних середовищ, які використовувались у даній роботі для вирощування мікроорганізмів, і умови їх культивування (рН, температура,

11

тривалість вирощування, спосіб підготовки посівного матеріалу тощо). Склад поживних середовищ наводиться у г/л або масових процентах (мас. %).

Параметри росту і синтезу цільового продукту. У цьому підрозділі залежно від тематики і специфіки наукової роботи наводяться методи визначення концентрації біомаси (кількості життєздатних клітин), концентрації продукту мікробного синтезу, швидкості росту і синтезу цільового продукту, економічного коефіцієнту тощо, а також методи аналізу концентрації у середовищі джерел вуглецевого, азотного джерел живлення.

Визначення фізико-хімічних властивостей продукту мікробного синтезу. Залежно від мети, завдань і об’єктів досліджень наводяться методи аналізу певних властивостей продуктів мікробного синтезу. Наприклад, для мікробних екзополісахаридів це можуть бути такі характеристики: моносахаридний склад, молекулярна маса, реологічні властивості тощо.

Результати досліджень та їх обговорення

Розділи, в яких викладені результати експериментальних досліджень, повинні обов’язково мати назву і містити підрозділи, а також (за необхідності) пункти і підпункти. У розділах з вичерпною повнотою викладаються результати експериментальних досліджень з висвітленням того нового, що внесено у розробку проблеми. У розділах має бути представлена оцінка повноти вирішення поставлених завдань, оцінка достовірності одержаних результатів, їх порівняння з результатами вітчизняних і зарубіжних наукових праць з даної проблеми, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які зумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Технологічна частина роботи оформлюється згідно наведених нижче рекомендацій і охоплює проектування передферментаційних стадій та стадії виробничого біосинтезу.

Висновки

У стислій і лаконічній формі викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані під час виконання експериментальної роботи. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. Висновки мають відповідати завданням роботи, зазначеним у вступі. Кожен висновок нумерується і друкується з абзацного відступу.

Приклад 3. Висновки до НДДР з інженерною частиною

ВИСНОВКИ

1. В літературному огляді підсумовано та узагальнено літературні дані щодо одержання екзополісахариду етаполану на суміші ростових С2–С6–субстратів, а також моносубстраті соняшниковій олії. Окрім культивування бактерій на суміші субстратів, розглянуто й інші шляхи інтенсифікації синтезу етаполану, зокрема: встановлення оптимальних умов вирощування продуцента, внесення в середовище культивування екзогенних попередників біосинтезу, усунення «вузьких» місць метаболізму. В огляді наведено також загальну

12

характеристику мікробного полісахаридного препарату і основні шляхи його практичного застосування.

2.У результаті проведеної експериментальної роботи встановлено можливість синтезу екзополісахариду етаполану за умов росту Acinetobacter sp. ІМВ В–7005 на суміші меляси та соняшникової олії.

3.Встановлено оптимальні умови культивування, які забезпечують максимальні показники синтезу етаполану. Такими умовами є: концентрація меляси та соняшникової олії

усуміші 1,5 %, вирощування посівного матеріалу на моносубстраті мелясі (0,5 %), виключення джерела мінерального азоту з середовища для біосинтезу етаполану і зниження його концентрації в середовищі для одержання інокуляту до 0,2 г/л.

4.Розроблено проект виробництва етаполанвмісної постферментаційної культуральної рідини Acinetobacter sp. ІМВ В–7005 для миття танкерів з–під нафти резервуарних парків №

1 і 2 Кременчуцького нафтопереробного заводу. Розрахована потужність виробництва становить 4421 м3 етаполанвмісної культуральної рідини на рік.

5.Розроблено технологічну та апаратурну схему отримання цільового продукту під час культивування штаму ІМВ В–7005 на суміші меляси та соняшникової олії.

6.Технологічний процес одержання етаполанвмісної культуральної рідини складається з допоміжних (приготування мийно-дезінфікуючих засобів «Новохлор–екстра» і «Санікон», підготовка аераційного повітря, миття та стерилізація технологічного обладнання,

приготування 1 н розчину Н2SO4 для гідролізу меляси, 6 %–х розчинів НСl і КОН для регуляції рН під час приготування поживних середовищ) і основних робіт (вирощування інокуляту в колбах на качалках, інокуляторах об’ємом 63 л, 630 л, 6,3 м3 та виробничий біосинтез у ферментері об’ємом 63 м3).

Приклад 4. Перелік публікацій за темою НДДР

Статті у наукових журналах:

1. Павлюковець І.Ю., Никитюк Л.В., Савенко І.В. Біологічні властивості поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii ИМВ В-7405 та Аcinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241, синтезованих на промислових відходах // Харчова промисловість. – 2015. – №18

–С. 8−12.

2.Павлюковець І.Ю., Пирог Т.П. Біоконверсія пересмаженої соняшникової олії в

поверхнево-активні речовини Аcinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 // Наукові праці НУХТ.

– 2016. – Том 22, №2. – С. 54−59.

Статті у матеріалах конференцій:

1. Павлюковець І.Ю., Никитюк Л.В., Савенко І.В., Зеленко М,С., Пирог Т.П Синтез і біологічні властивості поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 та Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241, синтезованих на промислових відходах // Сб. науч. трудов ІIІ Межд. научно-практ. конф. «Химия, био- и нанотехнологии, экология и экономика в пищевой и косметической промышленности» (15–16 октября 2015 г., г. Харьков) – С. 120−123.

2. Павлюковець И.Ю., Никитюк Л.В., Ивахнюк Н.А. Биоконверсия отходов пищевой промышленности в практически ценные микробные метаболиты // Зб. наук. праць за мат-ми ІІІ Міжн. наук.-практ. конф. «Продовольчі ресурси: проблеми і перспективи» (3−4 листопада 2016 р., м. Київ). – С. 54−56.

Тези конференцій:

1. Павлюковец И.Ю., Ивахнюк Н.А., Вороненко А.А., Пирог Т.П. Биоконверсия отработанного подсолнечного масла в поверхностно-активные вещества Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 и экзополисахариды Acinetobacter sp. ІМВ В-7005 // ІІІ Міжн. наук.-практ. конф. «Новітні досягнення біотехнології та нанофармакології» (22−23 жовтня 2015 р., м. Київ). – С. 86–87.

13

2. Пирог Т.П., Шулякова М.О., Павлюковець І.Ю., Савенко І.В. Біоконверсія промислових відходів у мікробні поверхнево-активні речовини для ре медіації довкілля // V- й Всеукр. з’їзд екологів з міжнародною участю (23−26 вересня 2015 р., м. Вінниця). – С. 156.

3. Павлюковець І.Ю. Інтенсифікація біосинтезу поверхнево-активних речовин за умов росту Аcinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 на відпрацьованій соняшниковій олії // 82 Міжн. наук. конф. мол. учених, аспірантів і студентів “Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті” (13–14 квітня 2016 р., м. Київ) – С. 433.

5. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ТА ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

5.1. Складові частини пояснювальної записки до дипломного проекту

Титульний аркуш. Титульний аркуш заповнюється чорним кольором (або друкується) на спеціальному бланку встановленого зразка. Приклад заповнення титульного аркушу наведено у додатку 1.

Завдання на проектування. Завдання на проектування у вигляді бланку встановленого зразка заповнюється студентом разом з викладачем – керівником проекту в двох екземплярах: один студент підшиває до пояснювальної записки до дипломного проекту (роботи), а другий подає секретарю ЕК разом з іншими документами. Приклад заповнення завдання наведено у додатку 2.

Зміст. Зміст подають на початку дипломного проекту. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів. Вступ, реферат, висновки та список літератури не нумерують, інші розділи мають наскрізну нумерацію.

Реферат. Повинен відображати суть дипломного проекту і бути конкретним (має бути і річна потужність, і на основі якого потенційного застосування вона була розрахована, і особливості технології, і біологічний агент, і новизна).

Приклад 5. Реферат

РЕФЕРАТ

Представлено проект виробництва субстанції ергостерину у вигляді сухих кристалів культивуванням рекомбінантного штаму Saccharomyces cerevisiae YEH56 (pHXA42), який синтезує на середовищі з мелясою 1,7 г/л цільового продукту. Ергостерин – попередник вітаміну D2, що використовується для лікування рахіту та хвороб кісток. Розрахована потужність його виробництва становить 110 м3 культуральної рідини або 133 кг кристалів за квартал.

Технологія виробництва субстанції складається з допоміжних робіт (приготування мийних засобів, підготовка аераційного повітря, приготування та стерилізація поживного середовища, піногасника, розчину сульфатної кислоти, освітлення розчину меляси та ін.) та основних процесів (вирощування інокуляту в колбах на качалці, інокуляторі та посівному апараті, виробничого біосинтезу, центрифугування культуральної рідини, дезінтеграції дріжджових клітин водно-спиртовою сумішшю та кип’ятінням, екстракції ергостерину ізопропіловим спиртом, вакуум-випарювання екстракту, кристалізації ергостерину та висушування кристалів), що наведені в технологічній та апаратурній схемах.

14

Дипломний проект викладений на 135 стор. друкованого тексту, містить 6 таблиць, 11 рисунків і складається з вступу, десяти розділів, списку використаної літератури (59 джерел) та графічної частини (6 креслень формату А1).

Ключові слова: ергостерин, провітамін, вітамін D2, штам-продуцент, дріжджі Saccharomyces cerevisiae YEH56 (pHXA42), меляса, біосинтез, виділення, біомаса,

екстрагент.

Перелік умовних позначень. Якщо у дипломному проекті вжита специфічна термінологія, використано нові символи, позначення, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за алфавітом наводять позначення (скорочення), а справа – їх детальну розшифровку.

У перелік не включають скорочення й умовні позначення, що повторюються у тексті менше трьох разів; їх розшифровують у тексті за першого згадування.

Приклад 6. Оформлення переліку умовних позначень.

Вступ. Коротко викладається актуальність обраної теми, необхідність розробки або вдосконалення технології конкретних продуктів мікробного синтезу (антибіотиків, ферментів, амінокислот, органічних кислот, вітамінів, пробіотиків, білкових продуктів та ін.), використовувані для біосинтезу цільового продукту біологічні агенти. У кінці розділу обов’язково наводиться

новизна курсової роботи з обов’язковим посиланням на відповідну літературу.

Обсяг розділу – 1-2 стор.

Приклад 7. Вступ до інженерного ВКДП.

15

ВСТУП

Вітаміни – це низькомолекулярні органічні речовини, здатні у дуже низьких концентраціях виявляти різноманітну біологічну дію. Вітаміни потрібні у невеликих кількостях для забезпечення нормального обміну речовин, фізіологічних функцій та життєдіяльності живих організмів [1]. Організм людини не синтезує вітаміни, тому основна їх кількість надходить до нього з їжею (з рослинними чи тваринними продуктами) або при прийомі таблеток. Лише деякі вітаміни синтезуються мікрофлорою кишківника, але ця кількість не завжди задовольняє потреби організму [2].

Вітаміни групи D включають в себе кілька сполук, відомих як вітамін D1 (кальциферол), D2 (ергокальциферол), D3 (холекальциферол). Вітаміни D1 і D2 синтезуються рослинами при дії ультрафіолетового випромінювання, а вітамін D3 утворюється в шкірі людини під впливом сонячних променів. Попередник вітаміну D2 – ергостерин синтезується дріжджами. Вітамін D3 – холекальциферол виділяють із тканин тварин, його провітамін – 7- дегідрохолестерин [3].

Вітамін D2 використовують для профілактики та лікування гіповітамінозу D, рахіту, захворювань кісток, зумовлених порушенням обміну кальцію (остеопороз та остеомаляція), при порушеннях функцій паращитовидних залоз, туберкульозу шкіри та кісток, системному черевному вовчаку шкіри і слизових оболонок [4].

Працюючі, що протягом тривалого часу знаходяться поза впливом сонячних променів (шахтарі, працівники метрополітену, підводники та ін.), повинні піддаватися систематичному дозованому опроміненню у фотаріях, забезпечуватися харчуванням підвищеної D-вітамінної активності або, як альтернативу цьому, приймати препарат «Ергокальциферол (Вітамін D2)» [5].

На території України є лише два підприємства, що виробляють «Ергокальциферол (Вітамін D2)» це: ПрАТ «Технолог» та ВАТ «Вітаміни». Обидва підприємства знаходяться в місті Умань Черкаської області [4]. У зв’язку з цим виникає необхідність побудови цеху на одному з діючих фармацевтичних підприємств (наприклад, на ПрАТ «Біофарма») для додаткового виробництва цього препарату.

Метою даної роботи є проектування ділянки виробництва (апаратурна і технологічна схеми) субстанції ергокальциферолу дріжджами Saccharomyces cerevisiae YEH56 (pHXA42) у вигляді сухих кристалів ергостерину для подальшого їх очищення та пакування в поліетиленові пакети.

Актуальність теми. Ергостерин є попередником сполук, які мають D – вітамінну та гормональну активність, тому ергостерин дріжджів становить інтерес для вирішення проблеми гіповітамінозів групи D та лікування захворювань кісток у дітей та дорослих, що є гострим питанням у багатьох країнах світу, у тому числі й в Україні [6].

Новизна. Біологічний агент Saccharomyces cerevisiae YEH56 (pHXA42) є

продуктивним продуцентом ергостерину − концентрація цільового продукту становить 1,7 г/л. Як ростовий субстрат використовується дешева сировина меляса. Культивування з вуглеводним підживленням дає змогу підвищити концентрацію ергостерину. Метод виділення цільового продукту дозволяє збільшити вихід ергостерину до 90 % [7].

5.2. Рекомендації до оформлення розділів випускового кваліфікаційного дипломного проекту

Розділ 1. Характеристика цільового продукту. Характеристика кінцевої продукції виробництва (в загальному вигляді) включає назву препарату (продукції) відповідно до затвердженого на цей продукт нормативнотехнічного документа − ДСТУ, ГОСТ, ОСТ, ГСТУ, ТУ, АНД. Наводиться сукупність фізико-хімічних властивостей даного продукту мікробного синтезу (наприклад, структурна та хімічна формула, молекулярна маса, температура

16

розкладання, плавлення та кипіння, розчинність, інтенсивність поглинання, активність, механізм біологічної дії, фармакокінетика, фармакодинаміка тощо), вказуються галузі практичного використання біологічно активної речовини.

Зверніть увагу! Цей розділ включає відомості з попередніх курсових робіт (дисципліна «Загальна мікробіологія та вірусологія» [4] та «Технології мікробного синтезу лікарських засобів»[5], 3-й курс).

Розділ 2. Обґрунтування вибору та характеристика біологічного агента.

Зверніть увагу! Цей розділ включає відомості з попередніх курсових робіт (дисципліна «Загальна мікробіологія та вірусологія» [4] та «Технології мікробного синтезу лікарських засобів»[5], 3-й курс).

2.1. Обґрунтування вибору біологічного агента та поживного середовища для його культивування.

У цьому підрозділі аналізуються мікроорганізми, що використовуються як продуценти певної біологічно активної речовини, їх недоліки та переваги. На основі цього аналізу пропонується біологічний агент, який порівняно з іншими має ті чи інші переваги (наприклад, здатність до надсинтезу біологічно активної речовини, можливість культивування на простіших та дешевших середовищах, стійкість до контамінації, вищу швидкість росту чи синтезу цільового продукту тощо).

З метою аналізу і систематизації знайденої сучасної наукової, науковотехнічної та патентної літератури і для вибору найефективнішого біологічного агента студент під час виконання цього розділу складає три таблиці (складені під час виконання курсової роботи з дисципліни «Технології мікробного синтезу лікарських засобів» [5]).

У табл. 1 наводяться такі дані про кілька відомих з літературних даних найактивніших біологічних агентів (графи таблиці):

-біологічний агент (назва і номер штаму);

-склад поживного середовища;

-показники синтезу: концентрація цільового продукту і біомаси, ферментативна активність тощо;

-тривалість процесу;

-особливості технологічного процесу (двостадійний, регуляція рН, дробне внесення субстрату тощо);

-використана література.

На наступному етапі на основі аналізу даних, наведених у табл. 1, розраховується вартість поживних середовищ, використовуваних для вирощування найактивніших біологічних агентів. Результати розрахунків оформлюються у вигляді табл. 2, яка включає такі графи:

-біологічний агент (назва і номер штаму);

-концентрація кожного компонента поживного середовища (г/л), використовуваного для вирощування певного біологічного агента;

17

-ціна компонента поживного середовища (грн/кг);

-вартість компонента (грн.) для приготування 1 л середовища;

-джерело інформації (прайс-лист, електронний ресурс) про ціну компонентів поживного середовища із вказанням дати, станом на яку

наведено ціну.

На заключному етапі виконання розділу на основі даних, наведених у табл. 1 і табл. 2, студент складає узагальнюючу таблицю (табл. 3), в якій наводяться такі дані (графи):

-біологічний агент (назва і номер штаму);

-вартість 1 л середовищ (грн.);

-концентрація цільового продукту (г/л, мг/л) чи активність (ферментативна, антибіотична);

-умовна вартість 1 г (мг) цільового продукту (грн/г, грн/мг) чи одиниці активності (грн/од);

-тривалість культивування;

-концентрація цільового продукту, синтезованого за год.

На основі наведених у табл. 3 даних, студент обирає найефективніший

біологічний агент, використовуваний для біосинтезу певного цільового продукту.

2.2. Морфолого-культуральні та фізіолого-біохімічні ознаки біологічного агента

Приклад 8. Морфолого-культуральні та фізіолого-біохімічні ознаки Еnterococcus faecium DSH20 – продуцента бактеріоцину

Клітини штаму Е. faecium DSH20 являють собою грампозитивні нерухливі коки діаметром 0,5 мкм, розташовані поодиноко, по два або у вигляді груп. Не утворюють спор. Для ентерококів характерні різкі відмінності як за формою, так і за розмірами. На чашках з агаризованим середовищем МРС через 24 год росту при 37 °C утворює блискучі сіруватобілі колонії округлої форми з рівними краями, опуклі з гладкою поверхнею діаметром ~ 0,5 мм, через 48 год росту діаметр колонії досягає 1 мм. На поверхні щільних середовищ утворюють дрібні, круглі, опуклі, гомогенні колонії, які добре заломлюють світло, злегка голубуваті, а іноді мутнуваті. [31, 60, 73].

Штам росте в аеробних, мікроаерофільних та анаеробних умовах. Температурний діапазон росту 10–45 °С. Ентерококи зберігають життєздатність при нагріванні до 60 °С протягом 30 хв. Оптимальне значення pH середовища для росту штаму 6,5. Використовує вуглеводи як джерело вуглецю та енергії. В анаеробних умовах утворює молочну кислоту у результаті гомоферментативного молочнокислого бродіння. Стійкий до впливу хлору і підвищених концентрацій солей. Резистентний до антибіотиків (пеніциліну, стрептоміцину, поліміксину та ін.). Ентерококи лізуються специфічним фагом. Не росте на середовищах з 0,04% телуриту, з 0,1% розчином метиленового синього, не утворює пігментів і каталази, гідролізує аргінін, не притаманна гемолітична активність, не утворює кислот під час росту на ксилозі, рамнозі, рафінозі та гліцерині. Утворює молочну кислоту з сахарози та лактози [31,

60, 73].

Якщо як біологічний агент використовується мутантний або рекомбінантний штам, необхідно навести спосіб його одержання і пояснити, для чого (з якою метою) це робили. Крім того, властивості мутантного або

18

генно-інженерного штаму (зокрема, його фізіолого-біохімічні властивості) відрізняються від таких у вихідного штаму. У дипломі наводяться

властивості конкретного використовуваного для біосинтезу цільового продукту штаму.

Якщо упродовж досліджень назву штаму було змінено, бажано навести «історію» таких змін.

Приклад 9. Приклад наведення фрагменту характеристики біологічного агента з історією зміни назви мікроорганізму.

Streptomyces mediterranei – продуцент рифампіцину був вперше виділений в 1957 р. з грунту поблизу міста Святого Рафаеля на півдні Франції. Штам був ідентифікований мікробіологами з італійської фармацевтичної компанії в Мілані [5].

У 1969 р. було встановлено, що клітинна стінка цих бактерій типова для представників роду Nocardia, тому продуцент був перейменований на Nocardia mediterrane. У 1986 р. назву було змінено на Amycolatopsis mediterranei (перший вид нового роду), так як вчений Лешевалье виявив, що у клітинній стінці відсутні міколові кислоти і бактерії, на відміну від представників родів Nocardia та Rhodococcus, не піддаються ураженню фагами

[5].

Розділ 3. Техніко-економічне обґрунтування Зверніть увагу! Цей розділ включає відомості з курсового проекту

(дисципліна «Основи проектування біотехнологічних виробництв» [2], 4-й курс).

На основі літературних даних щодо потреби у цільовому продукті і даних розділу 2 щодо біосинтетичної здатності біологічного агента розраховується (з урахуванням втрат) потужність виробництва (у м3 культуральної рідини).

Зверніть увагу! У літературі, що стосується технологій одержання пробіотиків, бактеріальних добрив та ін. часто вказують не концентрацію біомаси, а КУО/мл (кількість живих клітин (колоніє-утворюючих одиниць) в 1 мл культуральної рідини). У цьому разі слід розрахувати концентрацію біомаси на основі вмісту джерела азоту у середовищі культивування продуцента. Приклади таких розрахунків наведено у методичних рекомендаціях до виконання курсової роботи з дисципліни «Загальна мікробіологія і вірусологія» [4]. У разі використання натуральних середовищ (середовищ невизначеного складу) для культивування молочнокислих бактерій, приймають концентрацію

біомаси (Хкр, г/л) від 3 до 6.

У літературі, що стосується технологій одержання антибіотиків і гідролітичних ферментів інколи наводять не концентрацію цільового продукту (в г/л культуральної рідини), а активність (од/мл). Для спрощення розрахунків у цьому разі приймають середню концентрацію такого цільового продукту в культуральній рідині (Ркр, г/л) від 1 до 2 г/л.

Дані щодо потреби у цільовому продукті доцільніше наводити у вигляді узагальнюючої таблиці.

19

Приклад 10. Потреба у цільовому продукті (ергокальциферолі)

Примітка. Дані щодо посівних площ на сезон 2013–2014 року в Україні наведено згідно Державної служби статистики [http://ukrstat.org/uk Публікація документів Державної служби Статистики України].

20