1.3.4. Вивчення і аналіз теоретичних засад дослідження

Вивчення ретроспективи розвитку досліджуваного питання і аналіз його сучасного стану здійснюється безпосередньо в процесі роботи із спеціальною науковою літературою (монографіями, підручниками, статтями, тезами доповідей, бібліографічними, інформаційними, реферативними виданнями і т. ін.). Тому важливо визначити правильні орієнтири у ході пошуку літератури по темі. Як правило, таким орієнтиром є чітко сформульована мета дослідження. При цьому збір і вивчення теоретичної інформації ведеться у напрямі – від сучасних джерел до більш старих. Крім того, вивчення матеріалу рекомендується починати з найбільш фундаментальних робіт. Надалі необхідно продовжити пошук теоретичних джерел у напрямку від загального до конкретного, тобто від базисних положень до більш конкретних.

Критичний огляд літературних джерел, що характеризують теоретичні основи досліджуваної проблеми, дозволить виділити найбільш істотне в сучасному стані вивченості теми, оцінити раніше зроблене іншими дослідниками і сформувати майбутні контури власного дослідження.

1.3.5. Збір і аналіз практичної інформації

Інформаційна база дослідження розвиває і доповнює теоретичну складову роботи. Збір фактичного матеріалу – один з найбільш відповідальних етапів підготовки курсового проекту. Від того, наскільки правильно і повно зібраний фактичний матеріал, багато в чому залежить своєчасне та якісне написання роботи. Тому перш ніж приступити до збору матеріалу студенту необхідно ретельно продумати, який саме фактичний матеріал необхідний для виконання роботи. Зібраний у рамках обраної теми (за 3-5 років) статистичний матеріал повинен бути оцінений з точки зору його достовірності та достатності для підготовки курсового проекту.

В економічних дослідженнях застосовуються переважно методи економічного аналізу. Метод економічного аналізу є діалектичним способом пізнання, це шлях вивчення предмета дослідження. Основні види економічного аналізу включають у себе:

– теоретичний або якісно-логічний аналіз, заснований на прийомах абстракції. Як правило, це аналіз дії економічних законів, правильності формулювання економічних категорій, визначень, понять;

– конкретний економічний аналіз, переважно кількісний аналіз, що супроводжується проведенням конкретних розрахунків, використанням певних формул, залежностей, моделей, програм тощо.

Теоретичний і конкретний аналіз взаємопов’язані та взаємозалежні, оскільки будь-яка формула або модель повинна бути теоретично обґрунтованою.

Економічні явища, які вивчаються за допомогою економічного аналізу, характеризуються абсолютними (собівартість, ціна, потужність, продуктивність і т. д.), відносними (ступінь виконання показника, динаміка і структура показника у відсотках або індексах; коефіцієнти і т. д.) і середніми величинами (середня по підприємству заробітна плата, середня продуктивність праці, середня за видами продукції собівартість і т. д.). У всіх випадках необхідна правильна обробка отриманої інформації. До традиційних прийомів і способів економічного аналізу відносять ті, які застосовуються в статистиці, бухгалтерському обліку, економічній практиці: порівняння, групування, спосіб ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, індексний, балансовий методи, простих і складних відсотків, дисконтування та ін.

Як правило, окремо взятий показник знаходиться під впливом численних, часто різноспрямованих факторів. Тому аналіз динаміки досліджуваного показника повинен супроводжуватися оцінкою і виділенням головних причин-факторів. Часто вивчення причин-факторів, що впливають на поведінку показника, в свою чергу, вимагає класифікації причин-факторів за ступенем впливу на групи першого, другого, третього порядків. Визначення ступеня впливу даного фактора, при незмінності інших, передбачає використання методу ланцюгових підстановок.