- •Конспект лекцій з дисципліни “Фізика”
- •Частина 1
- •Фізика Конспект лекцій
- •6.050801 “Мікро- та наноелектроніка”,
- •6.050802 “Електронні пристрої та системи”,
- •6.050701 “Електротехніка та електротехнології”,
- •6.050201 “Системна інженерія”
- •Частина 1
- •Передмова
- •Розділ 1 Фізичні основи класичної механіки Тема 1 Кінематика §1 Простір і час. Система відліку. Матеріальна точка. Радіус-вектор. Траєкторія, шлях, переміщення [7]
- •§2 Середня й миттєва швидкість. Визначення переміщення і шляху тіла за його швидкістю [4]
- •§3 Прискорення. Визначення швидкості тіла за його прискоренням. Швидкість та координати тіла під час рівноприскореного руху [1]
- •§4 Тангенціальне й нормальне прискорення. Радіус кривизни [1]
- •§5 Вектор кутового зміщення. Кутові швидкість і прискорення. Зв’язок між кутовими й лінійними величинами [1]
- •Тема 2 Динаміка матеріальної точки §6 Перший закон Ньютона. Інерціальні системи відліку [12]
- •§7 Інертність. Маса. Сила. Другий закон Ньютона [7]
- •§8 Третій закон Ньютона. Приклади, що ілюструють третій закон Ньютона [4]
- •§9 Одиниці вимірювань фізичних величин. Основні й похідні одиниці вимірювань. Розмірність [4,13]
- •§10 Закон всесвітнього тяжіння. Сила тяжіння і вага тіла. Вага тіла, що рухається з прискоренням [4]
- •§11 Сила тертя спокою, коефіцієнт тертя спокою. Сила тертя ковзання, коефіцієнт тертя ковзання [4]
- •§12 Сила пружності. Закон Гука. Розтягування і стискування стержнів, модуль Юнга [4]
- •Тема 3 Закони збереження §13 Закон збереження імпульсу для системи матеріальних точок [4]
- •§14 Центр мас системи матеріальних точок. Швидкість і прискорення центра мас [4]
- •§15 Робота змінної сили. Теорема про кінетичну енергію для системи матеріальних точок [7]
- •§16 Робота сили тяжіння, сили всесвітнього тяжіння, сили пружності. Консервативні сили [4,7]
- •§17 Потенціальна енергія. Взаємний зв’язок потенціальної енергії і консервативної сили [4,7]
- •§18 Повна механічна енергія системи матеріальних точок. Закон збереження повної механічної енергії для системи матеріальних точок. Робота неконсервативних сил [4]
- •§19 Зіткнення тіл. Швидкості тіл після центрального абсолютно пружного та абсолютно непружного ударів [4]
- •Тема 4 Тверде тіло в механіці §20 Момент сили і момент імпульсу. Рівняння моментів для матеріальної точки [7]
- •§21 Рівняння моментів для системи матеріальних точок. Закон збереження моменту імпульсу [1]
- •§22 Швидкість довільної точки твердого тіла під час його плоского руху. Кутова швидкість обертання твердого тіла. Миттєва вісь обертання [4]
- •§23 Рух центра мас твердого тіла. Прискорення центра мас твердого тіла [4]
- •§24 Обертання твердого тіла навколо нерухомої осі. Рівняння динаміки обертального руху відносно нерухомої осі [4]
- •§25 Момент інерції циліндра (диска) відносно осі симетрії [4]
- •§26 Момент інерції стержня [4]
- •§27 Теорема Гюйгенса-Штейнера [7]
- •§28 Робота тіла, що обертається навколо нерухомої осі [4]
- •§29 Кінетична енергія твердого тіла за умови плоского руху [4]
- •§30 Рівняння руху і рівноваги твердого тіла. Прискорення циліндра, який котиться без ковзання з похилої площини [1,7]
- •Тема 5 Неінерційні системи відліку §31 Неінерціальні системи відліку. Сили інерції. Поступальна сила інерції [7]
- •§32 Відцентрова сила інерції [4]
- •§33 Сила Коріоліса [4]
- •Тема 6 Механіка рідин §34 Методи Лагранжа та Ейлера для опису течії рідини. Трубка течії [4,14]
- •§35 Теорема про нерозривність потоку [4]
- •§36 Рівняння Бернуллі [4]
- •§37 Витікання рідини з малого отвору. Формула Торрічеллі [4]
- •§38 Сила внутрішнього тертя. Формула Ньютона для сили внутрішнього тертя. В’язкість. Ламінарна і турбулентна течія рідини. Число Рейнольдса [1]
- •§39 Рух тіл у рідинах та газах. Сила лобового опору. Піднімальна сила. Парадокс д’Аламбера. Вплив в’язкості на характер обтікання тіла рідиною. Сила Стокса [4]
- •Тема 7 Елементи спеціальної теорії відносності §40 Принцип відносності Галілея. Перетворення Галілея [4]
- •§41 Постулати спеціальної теорії відносності. Відносність одночасності [4,7]
- •§42 Перетворення Лоренца [4]
- •§43 Перетворення швидкостей у спеціальній теорії відносності [4]
- •§44 Лоренцеве скорочення довжини [4]
- •§45 Релятивістське уповільнення ходу часу [4]
- •§46 Інтервал і його інваріантність. Швидкість світла як гранична швидкість поширення довільного сигналу [4]
- •§47 Закон збереження імпульсу в спеціальній теорії відносності. Релятивістське рівняння динаміки [4]
- •§48 Кінетична енергія в спеціальній теорії відносності [4]
- •§49 Енергія спокою. Повна енергія. Взаємозв'язок маси й енергії спокою [4]
- •Розділ 2 Основи молекулярної фізики і термодинаміки Тема 8 Макроскопічний стан §50 Статистичний і термодинамічний підходи до вивчення теплових властивостей макроскопічних тіл [4]
- •§51 Термодинамічна система. Параметри стану системи. Рівноважні та нерівноважні стани. Термодинамічний процес. Квазистатичний процес [4]
- •§52 Температура. Термометр. Загальний (нульовий) закон термодинаміки. Основна властивість температури. Шкала температур Цельсія. Абсолютна температура [8]
- •§53 Основні положення молекулярно-кінетичної теорії речовини. Броунівський рух [4,15]
- •§54 Рівняння стану термодинамічної системи. Рівняння стану ідеального газу як результат узагальнення експериментальних досліджень [4]
- •§55 Барометрична формула [4]
- •§56 Тиск ідеального газу з точки зору молекулярно-кінетичної теорії [8]
- •§57 Молекулярно-кінетичний зміст абсолютної температури [4]
- •§58 Ступені вільності механічної системи. Теорема про рівномірний розподіл кінетичної енергії за ступенями вільності. Середня енергія молекули [4]
- •Тема 9 Перший закон термодинаміки §59 Внутрішня енергія термодинамічної системи [4]
- •§60 Робота, що виконується тілом при змінах його об'єму [4,8]
- •§61 Кількість теплоти. Перший закон термодинаміки. Вічний двигун першого роду [8]
- •§62 Теплоємність. Питома й молярна теплоємність. Теплоємність при постійному тиску, при постійному об'ємі. Внутрішня енергія ідеального газу. Рівняння Майєра. Стала адіабати [4]
- •§63 Рівняння адіабати ідеального газу [4]
- •§64 Політропічні процеси. Показник політропи. Рівняння політропи [4]
- •§65 Робота, що виконується газом при ізопроцесах [4]
- •§66 Класична теорія теплоємності ідеального газу [4]
- •Тема 10 Другий закон термодинаміки §67 Будова і принцип дії теплової машини. Коефіцієнт корисної дії теплової машини [8]
- •§68 Вічний двигун другого роду. Другий закон термодинаміки. Формулювання другого закону термодинаміки Томсона і Клаузіуса [8]
- •§69 Оборотні і необоротні процеси. Цикл Карно. Перша і друга теореми Карно [8]
- •§70 Нерівність і рівність Клаузіуса. Ентропія. Закон зростання ентропії [8]
- •§71 Ентропія ідеального газу [8]
- •Тема 11 Статистичні розподіли §72 Функція розподілу ймовірності. Функції розподілу молекул за швидкостями Максвелла [4,8]
- •§73 Середні швидкості молекул. Число ударів молекул об одиничну поверхню за одиницю часу [8]
- •§74 Розподіл Больцмана [4]
- •Тема 12 Явища перенесення §75 Довжина вільного пробігу молекул [8]
- •§76 Емпіричні рівняння, що описують дифузію, теплопровідність, внутрішнє тертя. Якісне пояснення явищ перенесення в газах [4]
- •Тема 13 Реальні гази та рідкий стан §77 Реальні гази. Рівняння Ван-дер-Ваальса [4,8]
- •§78 Ізотерми Ван-дер-Ваальсівського газу. Критичні температура, тиск, об'єм і їх зв'язок із сталими Ван-дер-Ваальса [4]
- •§79 Експериментальні ізотерми [4]
- •§80 Фаза в термодинаміці. Фазове перетворення першого і другого роду. Приклади фазових перетворень. Діаграма станів [4]
- •§81 Будова рідин. Поверхневий натяг рідин. Коефіцієнт поверхневого натягу. Крайовий кут [4]
- •§82 Формула Лапласа. Капілярні явища. Висота піднімання й опускання рідини в капілярах [4]
- •Розділ 3 Електрика Тема 14 Електричне поле у вакуумі §83 Явище електризації. Електричний заряд. Елементарний електричний заряд. Дискретність заряду. Закон збереження електричного заряду [5,16]
- •§84 Закон Кулона. Принцип суперпозиції електричних сил. Одиниці вимірювання заряду [5]
- •§85 Електричне поле. Напруженість електричного поля. Напруженість електричного поля точкового заряду. Принцип суперпозиції електричних полів [5]
- •§87 Зв’язок між напруженістю електростатичного поля і потенціалом. Силові лінії та еквіпотенціальні поверхні. Перпендикулярність силових ліній і еквіпотенціальних поверхонь [5]
- •§88 Поле електричного диполя [5]
- •§89 Потік вектора. Теорема Гаусса для вектора напруженості електричного поля [9]
- •§90 Напруженість електричного поля нескінченної однорідно зарядженої пластини [2]
- •§91 Напруженість електричного поля однорідно зарядженої циліндричної поверхні [2]
- •§92 Напруженість електричного поля об’ємно зарядженої кулі [2]
- •§93 Диференціальна форма електростатичної теореми Гаусса. Значення теореми Гаусса в теорії електрики [9]
- •Тема 15 Електричне поле у діелектриках §94 Поляризація діелектриків. Зв’язані заряди. Механізми поляризації [9]
- •§95 Вектор поляризації. Поверхнева густина зв’язаних зарядів. Зв’язаний заряд усередині діелектрика [9]
- •§96 Вектор електричної індукції. Теорема Гаусса для діелектриків [9]
- •§97 Поляризованість і діелектрична проникність [9]
- •§98 Умови на межі поділу двох діелектриків [17]
- •Тема 16 Провідники в електричному полі §100 Умови рівноваги зарядів на провіднику. Електричне поле усередині провідника. Напруженість електричного поля біля поверхні провідника [9]
- •§101 Електроємність відокремленого провідника. Ємність кулі [5]
- •§102 Конденсатор. Ємність конденсатора. Ємність плоского і циліндричного конденсатора. Ємність системи, що складається з послідовно та паралельно з’єднаних конденсаторів [5]
- •Тема 17 Енергія електричного поля §103 Енергія системи точкових зарядів [5]
- •§104 Енергія зарядженого провідника. Енергія зарядженого конденсатора [5]
- •§105 Енергія електричного поля [5]
- •Тема 18 Постійний електричний струм §106 Електричний струм. Густина електричного струму з мікроскопічної точки зору. Рівняння неперервності для електричного заряду [5,9]
- •§107 Сторонні сили. Електрорушійна сила. Робота над електричним зарядом на ділянці кола [5]
- •§108 Закон Ома для однорідної ділянки кола. Залежність опору від геометричних розмірів провідника. Закон Ома в диференціальній формі. Провідність [5]
- •§109 Закон Ома для неоднорідної ділянки кола в диференціальній і інтегральній формі. Закон Ома для замкненого кола [5]
- •§110 Правила Кірхгофа [5]
- •§111 Потужність струму. Закон Джоуля-Ленца в інтегральній і диференціальній формі [5]
- •§112 Процеси встановлення струму під час заряду і розряду конденсатора [9]
- •§113 Природа носіїв струму в металах. Дослід Рікке. Ідея Лоренца визначення відношення заряду до маси носія електричного струму в металах. Дослід Толмена і Стюарта [2]
- •§115 Електричний струм у газах. Процеси, що приводять до виникнення носіїв струму при самостійному газовому розряді. Самостійний та несамостійний розряди [5]
- •Список літератури
- •Предметний покажчик
- •Фізика Конспект лекцій
- •Частина 1
§105 Енергія електричного поля [5]
1. Знайдемо густину енергії електричного поля. Для цього виразимо енергію зарядженого плоского конденсатора через характеристики поля в зазорі між обкладками.
Якщо у вираз для енергії конденсатора
підставити формулу для ємності конденсатора
,
то отримаємо співвідношення
.
У цій
формулі
– напруга на обкладках,
та
відповідно площа та відстань між
обкладками;
– діелектрична проникність середовища
між обкладками.
Для однорідного поля
конденсатора
,
звідси, напруженість електричного поля
між обкладками конденсатора
.
Добуток
дорівнює об'єму
конденсатора, тобто об'єму, у якому
зосереджене поле. Отже,
. (105.1)
У плоскому конденсаторі поле є однорідним. Тому енергія розподілена в об'ємі конденсатора рівномірно. Отже, густина енергії електричного поля (енергія в одиниці об'єму) буде дорівнювати
.
Якщо
врахувати зв’язок між електричним
зміщенням та напруженістю електричного
поля
,
то отриману формулу можна подати у
вигляді
. (105.2)
Вирази (105.2) визначають густину енергії електричного поля.
Ми отримали формули (105.2) для випадку, коли поле є однорідним. Однак ці формули є також справедливими для будь-якого електричного поля. Якщо поле є неоднорідним, то густина енергії в деякій точці визначається за формулами (105.2) підстановкою значень (або ) і в точці .
2. Формула
зв'язує енергію конденсатора із зарядами
на його обкладках, формула
– з напруженістю електричного поля,
яке створили заряди. Виникає питання,
де ж локалізована (тобто зосереджена)
енергія? Що є носієм енергії – заряди
чи поле? У рамках електростатики, що
вивчає сталі у часі поля нерухомих
зарядів, дати відповідь на це питання
неможливо. Постійні електричні поля і
заряди, що їх створили, не можуть існувати
відокремлено один від одного. Однак
поля, що змінюються у часі, можуть
існувати незалежно від зарядів, що їх
створили, і поширюються у просторі у
вигляді електромагнітних хвиль. Дослід
показує, що електромагнітні хвилі
переносять енергію. Так, енергія
доставляється на Землю від Сонця
електромагнітними хвилями. Отже,
носієм енергії є не заряди, а поля.
Знаючи густину енергії електричного поля в кожній точці, можна знайти енергію поля в будь-якому об'ємі . Для цього потрібно обчислити інтеграл
. (105.3)
Таким чином, за допомогою формули (105.3) можна обчислити енергію електричного поля в будь-якому об’ємі.
Тема 18 Постійний електричний струм §106 Електричний струм. Густина електричного струму з мікроскопічної точки зору. Рівняння неперервності для електричного заряду [5,9]
1. Електричним струмом називається впорядкований рух електричних зарядів. Носіями струму можуть бути електрони, а також позитивні й від’ємні іони, тобто атоми або молекули, що втратили або приєднали до себе один або кілька електронів.
Носії струму у звичайному стані перебувають у хаотичному тепловому русі. Через уявну площу переноситься в обох напрямках однаковий заряд і тому електричний струм відсутній. При наявності електричного поля на хаотичний рух накладається впорядкований рух носіїв – виникає електричний струм.
Кількісною характеристикою електричного струму служить величина заряду, яка переноситься через розглянуту поверхню за одиницю часу. Її називають силою електричного струму:сила. Відзначимо, що сила струму є за своєю суттю потоком заряду через поверхню. Якщо за час через поверхню переноситься заряд , то сила струму дорівнює
. (106.1)
Струм, що не змінюється з часом, називається постійним. Одиницею сили струму є ампер (А). Його визначення буде дано пізніше. У міжнародній системі одиниць СІ ампер є основною одиницею.
2. Електричний
струм може бути розподілений у просторі,
де він тече, нерівномірно. Більш детально
можна охарактеризувати струм за допомогою
векторної величини
,
яку називають густиною електричного
струму. Щоб визначити густину
електричного струму в деякій
точці простору, потрібно взяти в цій
точці елементарну площадку
,
яка є перпендикулярною до напрямку
впорядкованого руху носіїв струму.
Розділивши силу струму
,
що тече через цю площадку, на
,
отримаємо модуль густини струму:
. (106.2)
За
напрямок вектора
береться напрямок швидкості
впорядкованого руху додатних носіїв.
Якщо вектор густини струму відомий, то можна обчислити силу струму, що протікає через будь-яку уявну поверхню . Для цього потрібно розбити на елементарні площадки . Згідно (106.2) струм через площадку дорівнює
,
де – кут між перпендикуляром до площі та напрямком вектора . Підсумувавши струми через всі елементарні площі, отримаємо силу струму, що тече через поверхню :
. (106.3)
Звідси випливає, що сила струму дорівнює потоку вектора густини струму через задану поверхню.
|
Рисунок 106.1 – Через площу
пройдуть за час
всі носії струму, що знаходяться в
циліндрі висотою
|
Виділимо подумки в
середовищі, в якому тече струм, довільний
фізично нескінченно малий об'єм і
позначимо через
середній вектор швидкості носіїв у
цьому об'ємі. Його називають середньою,
дрейфовою або впорядкованою швидкістю
руху носіїв струму. Позначимо далі через
концентрацію носіїв струму, тобто число
їх в одиниці об'єму. Проведемо нескінченно
малу площадку
,
що перпендикулярна до швидкості
.
Побудуємо на ній нескінченно короткий
прямий циліндр із висотою
,
як зазначено на рис. 106.1. Всі частинки,
що знаходяться усередині цього циліндра,
за час
пройдуть через площадку
і перенесуть через неї в напрямку
швидкості
електричний заряд
,
де
– електричний заряд носіїв струму. Далі
використаємо визначення сили електричного
струму і густини електричного струму
і отримуємо
.
Тобто густина електричного струму дорівнює
. (106.4)
У випадку кількох типів зарядів, які створюють електричний струм, густина електричного струму визначається виразом
, (106.5)
|
Рисунок 106.2 |
4. Одним із
фундаментальних фізичних законів є
закон збереження електричного заряду.
Виразимо його математично через
макроскопічні величини: густину
електричного заряду
і густину електричного струму
.
Візьмемо в середовищі довільну замкнену
поверхню
,
що обмежує об'єм
(рис. 106.2). Кількість електричного заряду,
що за одиницю часу витікає з об'єму
через поверхню
(сила електричного струму), можна подати
інтегралом (див. 106.3)
.
Цю ж величину можна подати у вигляді
,
де
– заряд, що знаходиться в об’ємі
(знак мінус пов’язаний з тим, що коли
густина електричного струму є додатною,
то заряд всередині об’єму
зменшується). Прирівнюючи обидва вирази,
отримаємо математичне формулювання
закону збереження електричного заряду
в інтегральному вигляді
. (106.6)
Тут ми
використовуємо символ частинної похідної
,
щоб підкреслити, що поверхня
повинна залишатися нерухомою.
Знайдемо диференціальний
вигляд співвідношення (106.6). Представивши
у вигляді
і перетворивши поверхневий інтеграл в
об'ємний за допомогою теореми
Остроградського-Гаусса
,
прийдемо до співвідношення
.
Це співвідношення повинне виконуватися для довільного об'єму , а тому
. (106.7)
Формули (106.6) і (106.7) виражають закон збереження електричного заряду в макроскопічній електродинаміці. Остання формула називається також рівнянням неперервності.
Якщо струми є стаціонарними, тобто не залежать від часу, то формули (106.6), (106.7) переходять у
або
. (106.9)
