
- •Конспект лекцій з дисципліни “Фізика”
- •Частина 1
- •Фізика Конспект лекцій
- •6.050801 “Мікро- та наноелектроніка”,
- •6.050802 “Електронні пристрої та системи”,
- •6.050701 “Електротехніка та електротехнології”,
- •6.050201 “Системна інженерія”
- •Частина 1
- •Передмова
- •Розділ 1 Фізичні основи класичної механіки Тема 1 Кінематика §1 Простір і час. Система відліку. Матеріальна точка. Радіус-вектор. Траєкторія, шлях, переміщення [7]
- •§2 Середня й миттєва швидкість. Визначення переміщення і шляху тіла за його швидкістю [4]
- •§3 Прискорення. Визначення швидкості тіла за його прискоренням. Швидкість та координати тіла під час рівноприскореного руху [1]
- •§4 Тангенціальне й нормальне прискорення. Радіус кривизни [1]
- •§5 Вектор кутового зміщення. Кутові швидкість і прискорення. Зв’язок між кутовими й лінійними величинами [1]
- •Тема 2 Динаміка матеріальної точки §6 Перший закон Ньютона. Інерціальні системи відліку [12]
- •§7 Інертність. Маса. Сила. Другий закон Ньютона [7]
- •§8 Третій закон Ньютона. Приклади, що ілюструють третій закон Ньютона [4]
- •§9 Одиниці вимірювань фізичних величин. Основні й похідні одиниці вимірювань. Розмірність [4,13]
- •§10 Закон всесвітнього тяжіння. Сила тяжіння і вага тіла. Вага тіла, що рухається з прискоренням [4]
- •§11 Сила тертя спокою, коефіцієнт тертя спокою. Сила тертя ковзання, коефіцієнт тертя ковзання [4]
- •§12 Сила пружності. Закон Гука. Розтягування і стискування стержнів, модуль Юнга [4]
- •Тема 3 Закони збереження §13 Закон збереження імпульсу для системи матеріальних точок [4]
- •§14 Центр мас системи матеріальних точок. Швидкість і прискорення центра мас [4]
- •§15 Робота змінної сили. Теорема про кінетичну енергію для системи матеріальних точок [7]
- •§16 Робота сили тяжіння, сили всесвітнього тяжіння, сили пружності. Консервативні сили [4,7]
- •§17 Потенціальна енергія. Взаємний зв’язок потенціальної енергії і консервативної сили [4,7]
- •§18 Повна механічна енергія системи матеріальних точок. Закон збереження повної механічної енергії для системи матеріальних точок. Робота неконсервативних сил [4]
- •§19 Зіткнення тіл. Швидкості тіл після центрального абсолютно пружного та абсолютно непружного ударів [4]
- •Тема 4 Тверде тіло в механіці §20 Момент сили і момент імпульсу. Рівняння моментів для матеріальної точки [7]
- •§21 Рівняння моментів для системи матеріальних точок. Закон збереження моменту імпульсу [1]
- •§22 Швидкість довільної точки твердого тіла під час його плоского руху. Кутова швидкість обертання твердого тіла. Миттєва вісь обертання [4]
- •§23 Рух центра мас твердого тіла. Прискорення центра мас твердого тіла [4]
- •§24 Обертання твердого тіла навколо нерухомої осі. Рівняння динаміки обертального руху відносно нерухомої осі [4]
- •§25 Момент інерції циліндра (диска) відносно осі симетрії [4]
- •§26 Момент інерції стержня [4]
- •§27 Теорема Гюйгенса-Штейнера [7]
- •§28 Робота тіла, що обертається навколо нерухомої осі [4]
- •§29 Кінетична енергія твердого тіла за умови плоского руху [4]
- •§30 Рівняння руху і рівноваги твердого тіла. Прискорення циліндра, який котиться без ковзання з похилої площини [1,7]
- •Тема 5 Неінерційні системи відліку §31 Неінерціальні системи відліку. Сили інерції. Поступальна сила інерції [7]
- •§32 Відцентрова сила інерції [4]
- •§33 Сила Коріоліса [4]
- •Тема 6 Механіка рідин §34 Методи Лагранжа та Ейлера для опису течії рідини. Трубка течії [4,14]
- •§35 Теорема про нерозривність потоку [4]
- •§36 Рівняння Бернуллі [4]
- •§37 Витікання рідини з малого отвору. Формула Торрічеллі [4]
- •§38 Сила внутрішнього тертя. Формула Ньютона для сили внутрішнього тертя. В’язкість. Ламінарна і турбулентна течія рідини. Число Рейнольдса [1]
- •§39 Рух тіл у рідинах та газах. Сила лобового опору. Піднімальна сила. Парадокс д’Аламбера. Вплив в’язкості на характер обтікання тіла рідиною. Сила Стокса [4]
- •Тема 7 Елементи спеціальної теорії відносності §40 Принцип відносності Галілея. Перетворення Галілея [4]
- •§41 Постулати спеціальної теорії відносності. Відносність одночасності [4,7]
- •§42 Перетворення Лоренца [4]
- •§43 Перетворення швидкостей у спеціальній теорії відносності [4]
- •§44 Лоренцеве скорочення довжини [4]
- •§45 Релятивістське уповільнення ходу часу [4]
- •§46 Інтервал і його інваріантність. Швидкість світла як гранична швидкість поширення довільного сигналу [4]
- •§47 Закон збереження імпульсу в спеціальній теорії відносності. Релятивістське рівняння динаміки [4]
- •§48 Кінетична енергія в спеціальній теорії відносності [4]
- •§49 Енергія спокою. Повна енергія. Взаємозв'язок маси й енергії спокою [4]
- •Розділ 2 Основи молекулярної фізики і термодинаміки Тема 8 Макроскопічний стан §50 Статистичний і термодинамічний підходи до вивчення теплових властивостей макроскопічних тіл [4]
- •§51 Термодинамічна система. Параметри стану системи. Рівноважні та нерівноважні стани. Термодинамічний процес. Квазистатичний процес [4]
- •§52 Температура. Термометр. Загальний (нульовий) закон термодинаміки. Основна властивість температури. Шкала температур Цельсія. Абсолютна температура [8]
- •§53 Основні положення молекулярно-кінетичної теорії речовини. Броунівський рух [4,15]
- •§54 Рівняння стану термодинамічної системи. Рівняння стану ідеального газу як результат узагальнення експериментальних досліджень [4]
- •§55 Барометрична формула [4]
- •§56 Тиск ідеального газу з точки зору молекулярно-кінетичної теорії [8]
- •§57 Молекулярно-кінетичний зміст абсолютної температури [4]
- •§58 Ступені вільності механічної системи. Теорема про рівномірний розподіл кінетичної енергії за ступенями вільності. Середня енергія молекули [4]
- •Тема 9 Перший закон термодинаміки §59 Внутрішня енергія термодинамічної системи [4]
- •§60 Робота, що виконується тілом при змінах його об'єму [4,8]
- •§61 Кількість теплоти. Перший закон термодинаміки. Вічний двигун першого роду [8]
- •§62 Теплоємність. Питома й молярна теплоємність. Теплоємність при постійному тиску, при постійному об'ємі. Внутрішня енергія ідеального газу. Рівняння Майєра. Стала адіабати [4]
- •§63 Рівняння адіабати ідеального газу [4]
- •§64 Політропічні процеси. Показник політропи. Рівняння політропи [4]
- •§65 Робота, що виконується газом при ізопроцесах [4]
- •§66 Класична теорія теплоємності ідеального газу [4]
- •Тема 10 Другий закон термодинаміки §67 Будова і принцип дії теплової машини. Коефіцієнт корисної дії теплової машини [8]
- •§68 Вічний двигун другого роду. Другий закон термодинаміки. Формулювання другого закону термодинаміки Томсона і Клаузіуса [8]
- •§69 Оборотні і необоротні процеси. Цикл Карно. Перша і друга теореми Карно [8]
- •§70 Нерівність і рівність Клаузіуса. Ентропія. Закон зростання ентропії [8]
- •§71 Ентропія ідеального газу [8]
- •Тема 11 Статистичні розподіли §72 Функція розподілу ймовірності. Функції розподілу молекул за швидкостями Максвелла [4,8]
- •§73 Середні швидкості молекул. Число ударів молекул об одиничну поверхню за одиницю часу [8]
- •§74 Розподіл Больцмана [4]
- •Тема 12 Явища перенесення §75 Довжина вільного пробігу молекул [8]
- •§76 Емпіричні рівняння, що описують дифузію, теплопровідність, внутрішнє тертя. Якісне пояснення явищ перенесення в газах [4]
- •Тема 13 Реальні гази та рідкий стан §77 Реальні гази. Рівняння Ван-дер-Ваальса [4,8]
- •§78 Ізотерми Ван-дер-Ваальсівського газу. Критичні температура, тиск, об'єм і їх зв'язок із сталими Ван-дер-Ваальса [4]
- •§79 Експериментальні ізотерми [4]
- •§80 Фаза в термодинаміці. Фазове перетворення першого і другого роду. Приклади фазових перетворень. Діаграма станів [4]
- •§81 Будова рідин. Поверхневий натяг рідин. Коефіцієнт поверхневого натягу. Крайовий кут [4]
- •§82 Формула Лапласа. Капілярні явища. Висота піднімання й опускання рідини в капілярах [4]
- •Розділ 3 Електрика Тема 14 Електричне поле у вакуумі §83 Явище електризації. Електричний заряд. Елементарний електричний заряд. Дискретність заряду. Закон збереження електричного заряду [5,16]
- •§84 Закон Кулона. Принцип суперпозиції електричних сил. Одиниці вимірювання заряду [5]
- •§85 Електричне поле. Напруженість електричного поля. Напруженість електричного поля точкового заряду. Принцип суперпозиції електричних полів [5]
- •§87 Зв’язок між напруженістю електростатичного поля і потенціалом. Силові лінії та еквіпотенціальні поверхні. Перпендикулярність силових ліній і еквіпотенціальних поверхонь [5]
- •§88 Поле електричного диполя [5]
- •§89 Потік вектора. Теорема Гаусса для вектора напруженості електричного поля [9]
- •§90 Напруженість електричного поля нескінченної однорідно зарядженої пластини [2]
- •§91 Напруженість електричного поля однорідно зарядженої циліндричної поверхні [2]
- •§92 Напруженість електричного поля об’ємно зарядженої кулі [2]
- •§93 Диференціальна форма електростатичної теореми Гаусса. Значення теореми Гаусса в теорії електрики [9]
- •Тема 15 Електричне поле у діелектриках §94 Поляризація діелектриків. Зв’язані заряди. Механізми поляризації [9]
- •§95 Вектор поляризації. Поверхнева густина зв’язаних зарядів. Зв’язаний заряд усередині діелектрика [9]
- •§96 Вектор електричної індукції. Теорема Гаусса для діелектриків [9]
- •§97 Поляризованість і діелектрична проникність [9]
- •§98 Умови на межі поділу двох діелектриків [17]
- •Тема 16 Провідники в електричному полі §100 Умови рівноваги зарядів на провіднику. Електричне поле усередині провідника. Напруженість електричного поля біля поверхні провідника [9]
- •§101 Електроємність відокремленого провідника. Ємність кулі [5]
- •§102 Конденсатор. Ємність конденсатора. Ємність плоского і циліндричного конденсатора. Ємність системи, що складається з послідовно та паралельно з’єднаних конденсаторів [5]
- •Тема 17 Енергія електричного поля §103 Енергія системи точкових зарядів [5]
- •§104 Енергія зарядженого провідника. Енергія зарядженого конденсатора [5]
- •§105 Енергія електричного поля [5]
- •Тема 18 Постійний електричний струм §106 Електричний струм. Густина електричного струму з мікроскопічної точки зору. Рівняння неперервності для електричного заряду [5,9]
- •§107 Сторонні сили. Електрорушійна сила. Робота над електричним зарядом на ділянці кола [5]
- •§108 Закон Ома для однорідної ділянки кола. Залежність опору від геометричних розмірів провідника. Закон Ома в диференціальній формі. Провідність [5]
- •§109 Закон Ома для неоднорідної ділянки кола в диференціальній і інтегральній формі. Закон Ома для замкненого кола [5]
- •§110 Правила Кірхгофа [5]
- •§111 Потужність струму. Закон Джоуля-Ленца в інтегральній і диференціальній формі [5]
- •§112 Процеси встановлення струму під час заряду і розряду конденсатора [9]
- •§113 Природа носіїв струму в металах. Дослід Рікке. Ідея Лоренца визначення відношення заряду до маси носія електричного струму в металах. Дослід Толмена і Стюарта [2]
- •§115 Електричний струм у газах. Процеси, що приводять до виникнення носіїв струму при самостійному газовому розряді. Самостійний та несамостійний розряди [5]
- •Список літератури
- •Предметний покажчик
- •Фізика Конспект лекцій
- •Частина 1
§14 Центр мас системи матеріальних точок. Швидкість і прискорення центра мас [4]
1. Центром мас
системи матеріальних точок
називається точка
,
яка визначається радіус‑вектором
. (14.1)
Тут
– маса
-ї
частинки;
– радіус-вектор, що задає положення
цієї частинки;
– сумарна маса системи.
Спроектувавши
на координатні осі, отримаємо декартові
координати центра мас:
,
,
. (14.2)
2. Знайдемо
швидкість центра мас. Для цього
продиференцюємо
за часом
,
тобто
. (14.3)
У цих виразах
– швидкість, a
імпульс
-ї
частинки;
– повний імпульс системи.
3. Знайдемо
прискорення центра. Для цього
продиференцюємо швидкість центра мас
за часом
,
тобто
. (14.4)
Тут ми використали співвідношення
(13.3), згідно до якого похідна за часом
від повного імпульсу системи дорівнює
сумі зовнішніх сил
.
Таким чином, центр мас рухається так,
як рухалася б матеріальна точка з масою,
що дорівнює масі системи, під дією
результуючої всіх зовнішніх сил, які
прикладені до тіл системи.
Для замкненої системи
.
Це означає, що центр мас замкненої
системи рухається прямолінійно й
рівномірно або знаходиться у стані
спокою.
§15 Робота змінної сили. Теорема про кінетичну енергію для системи матеріальних точок [7]
1. Елементарною роботою сили на переміщенні називається скалярний добуток цієї сили на переміщення :
, (15.1)
де
– кут між векторами
й
(рис. 15.1). Оскільки переміщення
вважається нескінченно малим, величина
називається елементарною роботою на
відміну від роботи на скінченному
переміщенні.
У загальному випадку, коли матеріальна точка, рухаючись по криволінійній траєкторії, проходить шлях скінченної довжини, можна уявно розбити цей шлях на нескінченно малі ділянки, на кожній з яких сила може вважатися постійною, і елементарна робота може бути обчислена за формулою (15.1). Якщо скласти всі ці елементарні роботи й перейти до границі, спрямувавши до нуля довжини всіх елементарних переміщень, то отримаємо
. (15.2)
Цей вираз називається криволінійним інтегралом вектора уздовж траєкторії . Цей інтеграл, за визначенням, і є роботою сили при переміщенні уздовж кривої .
Якщо
,
то елементарна робота цієї сили буде
дорівнювати
.
Таким чином, елементарна робота результуючої двох або декількох сил дорівнює сумі елементарних робіт цих сил. Очевидно, це твердження справедливо й для робіт на скінченних переміщеннях:
. (15.3)
Одиницею роботи в системі СІ є джоуль (Дж). Джоуль є робота сили в один ньютон на переміщенні в один метр за умови, що напрямок сили збігається з напрямком переміщення.
Потужністю називають величину
.
(15.4)
Потужність, як бачимо, чисельно дорівнює роботі, яку виконує сила за одиницю часу. Її одиницями є й джоуль на секунду, або ват (Вт).
2. Знайдемо зв'язок між роботою сили та зміною кінетичної енергії частинки.
Обчислимо роботу сили (15.2), що діє на матеріальну точку, скориставшись другим законом Ньютона
,
а також тим, що елементарне переміщення пов'язано зі швидкістю руху співвідношенням
.
Тоді формула (15.2) набире вигляду
. (15.5)
Тут
вектор
означає елементарне збільшення вектора
,
причому це збільшення може й не збігатися
за напрямком з вектором
.
Якщо ми домовимося розуміти під
довжину вектора
,
то очевидно
.
Дійсно, праворуч стоїть скалярний
добуток вектора
на самого себе, який дорівнює квадрату
довжини вектора, як це безпосередньо
випливає з визначення скалярного
добутку. Диференціюючи тепер обидві
частини співвідношення
,
знаходимо
.
Зрозуміло, що подібне співвідношення
виконується будь-якого вектора.
Підставляємо отримане співвідношення
в (15.5) і отримуємо
, (15.6)
|
Рисунок 15.1 |


Кінетичною енергією матеріальної точки називають величину
. (15.7)
Інколи
кінетичну енергію позначають таким
чином
,
,
.
Одиницею кінетичної енергії в системі
СІ є джоуль (Дж). За допомогою поняття
про кінетичну енергію співвідношення
(6) можна записати у вигляді
(15.8)
Таким чином, робота сили при переміщенні матеріальної точки дорівнює збільшенню кінетичної енергії цієї точки. Це твердження (співвідношення (15.8)) називають теоремою про кінетичну енергію матеріальної точки.
Формула (15.8) вирішує поставлене у цьому пункті завдання.
3. Проведемо узагальнення теореми про кінетичну енергію для матеріальної точки на випадок системи матеріальних точок.
Отриманий результат неважко узагальнити на випадок довільної системи матеріальних точок. Кінетичною енергією системи називається сума кінетичних енергій матеріальних точок, з яких ця система складається:
. (15.9)
Напишемо співвідношення (15.8) для кожної матеріальної точки системи, а потім всі такі співвідношення складемо. У результаті отримаємо співвідношення аналогічне до формули (15.8), але вже не для однієї матеріальної точки, а для системи матеріальних точок
. (15.10)
Під
розуміємо суму робіт всіх сил, як
внутрішніх, так і зовнішніх, що діють
на матеріальні точки системи при переході
системи із стану 1 в стан 2. Таким чином,
робота всіх сил, що діють на систему
матеріальних точок, дорівнює збільшенню
кінетичної енергії цієї системи. Це
твердження (співвідношення (9)) називають
теоремою про кінетичну енергію
для системи матеріальних точок.