
- •Крилова л.В. Організація в галузі
- •1. Загальні|спільний| напрямки|направлення| розвитку підприємств ресторанного господарства. Його функції.
- •Функції ресторанного господарства
- •2. Стан інфраструктури ресторанного господарства.
- •3. Види підприємств харчування|харчування| і принципи організації їх діяльності.
- •4. Виробничо-торговельна структура підприємств харчування|харчування|
- •1. Класифікація закладів ресторанного господарства
- •2. Характеристика комплексу послуг закладів ресторанного господарства
- •3. Характеристика типів закладів ресторанного господарства
- •В.1 ресторан тейк-аут, кері-аут
- •В.2 ресторан коміссері
- •В.З вагон-ресторан
- •В.7 снек-бар
- •В.8 бартендінг
- •В.9 бістро
- •4. Вимоги до закладів ресторанного господарства
- •5. Принципи розміщення закладів ресторанного господарства
- •Основні признаки організації виробництва
- •1. Виробнича інфраструктура.
- •2. Оперативне планування на підприємствах з повним циклом виробництва
- •Загальні принципи складання меню
- •Розрахунок сировини і визначення завдань бригадам кухарів. Оперативний контроль за роботою виробництва
- •Нормативна і технологічна документація підприємств ресторанного господарства
- •Галузеві стандарти, технічні умови та технологічні інструкції на напівфабрикати і кулінарні вироби
- •3. Основи раціональної організації праці на підприємствах харчування
- •Напрям організації роботи: розробка раціональних форм розподілу і кооперації роботи
- •Графіки виходу на роботу, їх характеристика
- •Виробничий персонал, вимоги до нього згідно з дст 30524-97 «Громадське харчування. Вимоги до виробничого персоналу»
- •4. Нормування праці на підприємствах харчування
- •Змістовий модуль іі. Організація виробничих процесів в закладах ресторанного господарства
- •2. 2. Логістична діяльність підприємства харчування
- •3. Договірні стосунки із постачальниками
- •4. Організація складського господарства на підприємствах харчування
- •5. Організація тарного і транспортного господарства.
- •Лекція 5. (2 години) організація роботи заготівельних цехів. Організація роботи овочевого цеху
- •1. Організація обробки овочів
- •Розміщення обладнання.
- •3.Організація обробки овочів на підприємствах з повним виробничим циклом
- •Лекція 6. Організація роботи м'ясного цеху
- •1. Організація обробки м’ясопродуктів
- •2. Організація технологічного процесу обробки птиці і дичини.
- •3. Організація виробництва напівфабрикатів з м’яса, птиці, субпродуктів та риби на підприємствах з повним виробничим циклом.
- •4. Організація роботи доготовочного цеху.
- •5. Організація роботи цеху обробки зелені.
- •Лекція 7. Організація роботи рибного цеху
- •1. Організація обробки риби.
- •Особливості роботи м’ясного і рибного цехів
- •Лекція 8. (2 години) організація роботи доготовочних цехів
- •1. Організація роботи гарячого цеху.
- •Організація роботи холодного цеху
- •Організація роботи спеціалізованих цехов
- •1. Організація роботи кулінарного цеху
- •2. Організація роботи кондитерського цеху.
- •3. Організація роботи цеху борошняних виробів
- •Лекція 10. Організація роботи мийної кухонного посуду, роздавальної, експедиції
- •1. Організація роботи мийної кухонного посуду
- •2. Організація роботи експедиції
- •3. Організація роботи роздавальної
- •Змістовий модуль 3 Лекція 2. Характеристика приміщень та їх обладнання
- •2. 1. Загальна характеристика матеріально-технічної бази для організації процесу обслуговування
- •2 . 4. Характеристика обладнання і меблів для торгових приміщень
- •Тема : Подготовка торговых помещений к обслуживанию потребителей
- •Подготовка помещений предприятия питания к обслуживанию потребителей.
- •Предварительная сервировка столов.
- •Тема : Характеристика послуг обслуговуючої діяльності в ресторанному господарстві. Форми обслуговування споживачів.
- •1. Характеристика загальних вимог до послуг з організації споживання і організації.
- •2. Види додаткових послуг ресторанного господарства.
- •3. Методи і форми обслуговування.
- •4. Характеристика професійно-кваліфікаційного складу працівників торгової групи приміщень.
- •Тема : Основні та загальні методи складання меню і прейскурантів
- •1.Призначення і правила складання меню.
- •2. Види меню
- •3. Карта вин ресторану
- •4. Оформлення меню, карт вин і коктейлів ресторану
- •6. Послідовність подачі блюд і закусок
- •7. Рекомендації алкогольних напоїв до закусок і блюд, температура їхньої подачі
- •Тема: Загальні правила обслуговування споживачів у закладах ресторанного господарства.
- •1. Загальні правила подачі блюд
- •2. Обслуговування банкетів
5. Організація тарного і транспортного господарства.
Продовольчі товари надходять на підприємства харчування в різній тарі, яка забезпечує їх цілість під час перевезення й зберігання, полегшує процес транспортування, сприяє найбільш раціональному проведенню вантажно-розвантажувальних робіт, використанню:’ складських площ і вантажопідіймальних транспортних засобів.
За матеріалами виготовлення тара може бути дерев’яною (шухляди, бочки), скляною (пляшки, банки, балони), тканинною (мішки), металевою (бочки, фляги, банки), картонною та паперовою (коробки, пакети), пластмасовою (шухляди, лотки), полімерною .
В залежності від конструктивних особливостей тара може бути нерозбірною, розбірною, складаючоюся, розбірно-складаючоюся, закритою, відкритою, щільною, ґратчастою.
За спроможністю зберігати початкову форму при механічних впливах тару можна поділяти на жорстку та м’яку.
За кратністю використання тара може бути разовою, призначеною для однократного використання; зворотною - вживаною чи використовуваною повторно; багатообертаємою, призначеною для багатократного використання при постачанні товарів; інвентарною - багатообертаєма тара, яка підлягає поверненню постачальнику.
В даний час при постачаннях підприємства харчування роблять оплату за тару за цінами, встановленими постачальниками. У випадку відмови від сплати підприємства зобов’язані отримані ТМЦ перевантажити у власну тару.
Сировина і продовольчі товари доставляються на підприємства харчування існуючими видами транспорту, включаючи ізотермічний.
Оскільки малі підприємства одержують невелику кількість сировини, то використовується також малотонажний транспорт (орендований, власний або транспорт постачальників, посередників). Оплата транспортних витрат робиться за спеціальними розцінках.
Лекція 5. (2 години) організація роботи заготівельних цехів. Організація роботи овочевого цеху
План
Організація обробки овочів.
розміщення обладнання.
Організація обробки овочів на підприємствах з повним виробничим циклом
1. Організація обробки овочів
Виробництво овочевих напівфабрикатів (в основному це картопля і коренеплоди) для централізованого постачання підприємств ресторанного господарства організовується в цехах при великих овочевих базах або складах, в овочевих цехах на комбінатах напівфабрикатів та в їдальнях-заготовочних.
Асортимент напівфабрикатів, які випускаються спеціалізованими овочевими цехами наступний:
картопля сира очищена сульфітована;
морква, буряк, цибуля ріпчаста сирі очищені;
капуста свіжа білокачанна зачищена;
корені і зелень оброблені (корені петрушки, селери, естрагону, окропу; цибулі зеленої, салату зеленого);
овочі оброблені нарізані (редька, редис).
Овочеві цехи варто розміщати в тій частині підприємства, де доставка сировини в цех може бути зроблена безпосередньо з комори овочів, минаючи загальні виробничі коридори.
При плануванні спеціалізованих овочевих цехів передбачається наступний склад приміщень:
Приміщення збереження картоплі й овочів
Приміщення для миття та очищення картоплі й овочів;
Приміщення для дочшцення картоплі й овочів;
Камера для охолодження напівфабрикатів;
Приміщення для зберігання напівфабрикатної тари;
Приміщення для приготування та зберігання розчину бісульфіту;
Приміщення начальника цеху.
В цехах, в яких перероблюється велика кількість картоплі (більш 18 т на добу) передбачається крохмальне відділення, яке розміщують недалеко від відділення мийки й очищення картоплі.
В крохмальному відділенні передбачають окремі приміщення : для сирого та сухого крохмалю , калориферна, комора сухого крохмалю.
Технологічний процес обробки овочів на заготовочних підприємствах і в спеціалізованих цехах здійснюється за наступною схемою:
калібрування;
мийка;
очищення (капусту свіжу тільки зачищають, а потім видаляють кочеригу);
дочищення овочів вручну;
промивання (коренеплодів, цибулі);
сульфітація картоплі;
нарізання овочів (коренеплодів, цибулі, капусти - при необхідності);
розфасування у ФЕ;
упаковка, маркіровка;
охолодження;
зберігання.
В цехах великої потужності виробництво сирої очищеної сульфітованої картоплі здійснюється на лінії ПЛСК, де калібрована картопля подається навантажувачем, обладнаним опрокидувачем, у прийомний бункер і далі у вібромийну машину, проходить камневловлювач , надходить у картоплеочищувальну машину, а потім потрапляє на конвеєр інспекції та дочищення. Після ручного дочищення картопля подається в машину для сульфітації і потім на ваговий дозатор.
Механізація сортування за розміром здійснюється в сортувальних (калібрувальних) машинах. Для миття картоплі і коренеплодів застосовуються мийні або мийно-очисні машини. Невеликі підприємства ресторанного господарства використовують картоплечистки з гладеньким диском. Вони мають невеликі розміри і достатню продуктивність.
Очищення картоплі і коренеплодів від шкірки поділяється на дві операції: перше (попереднє) очищення здійснюється за допомогою спеціальних машин і апаратів, друге (остаточне або доочистка) — вручну.
Попереднє (машинне) очищення здійснюється двома способами: механічним і термічним. Механічний спосіб — це зрізання шкірки за допомогою застосування картоплечисток перервної (невеликої потужності) або безперервної дії. Машини безперервної дії встановлюються у великих цехах при організації потокових ліній обробки картоплі та коренеплодів.
Термічне очищення картоплі здійснюється вогневим і паровим способом. При першому способі картоплю чистять у печі, в якій підтримується температура 1200°С за допомогою газового або рідкого палива. Шкірка картоплі та інших овочів (коренеплодів, ріпчастої цибулі) протягом 0,5—2 с згоряє. Картопля після виходу з печі промивається водою і йде на доочистку. При другому способі вона пропарюється паром високого тиску, після чого шкірка розм’якшується і потім знімається сильним струменем холодної води. Картопля йде на доочистку.
Термічне очищення має кілька переваг: картопля не так швидко темніє, краще очищується, тому скорочується час, необхідний для ручної доочистки. При термічному очищенні менше відходів, ніж при механічному (на 3—7%).
Після механічного очищення на картоплі залишаються вічка і шкірка в заглибленнях, які очищуються вручну. У великих цехах для цього встановлюють конвеєр, уздовж якого з двох боків організовують робочі місця. Довжина конвеєра визначається з розрахунку 70—80 см на робоче місце. На невеликих підприємствах доочистку картоплі роблять корінщиці на спеціальних столах. Стіл має два отвори: один— для відходів (над ним корінщиці обробляють овочі), другий — для очищених овочів, які по трубі або жолобу надходять у тару, що стоїть під столом. Робітниця робить мінімальну кількість рухів.
За відсутності спеціального столу робоче місце корінщиці організовується в такий спосіб: зліва на підставці встановлюють тару з неочищеними овочами, перед робітницею на підставці ставлять тару для відходів, а справа — тару для очищених овочів.
Для ручної доочистки овочів і картоплі використовують спеціальні ножі. Форма і якість їх мають велике значення для продуктивності праці і скорочення відходів.
Найбільш досконалими
вважаються такі ножі: з коротким лезом довжиною 6—7 см і шириною 2—2,5 см, зі скошеним кінцем; жолобковий з гострим кінцем і виступом посередині; ніж-шкребок — короткий, широкий, жолобкової форми з округлозрізаним гострим кінцем. При роботі жолобковим ножем виходить найменше відходів.
Далі очищена картопля й овочі надходять в експедицію для відправки. Для цього овочі укладають в спеціальну тару, причому в сертифікаті вказується якість і час відправлення напівфабрикатів.
На підприємствах, які працюють на овочевих напівфабрикатах, організують цех з обробки зелені, у цьому обробляють салатно-шпинатні овочі, зелену цибулю, свіжі огірки, помідори, кабачки, перець, баклажани та ін.
На технологічній лінії обробки капусти практично всі операції виконуються вручну на виробничих столах. Капусту спочатку зачищають від забруднених листів, висвердлюють качан, а потім фасують у спеціалізовану тару. На цій лінії може встановлюватися також овочерізальна машина.
Лінія очищення цибулі, часнику, хріну. Ці овочі очищують на спеціальних столах із витяжними шафами. Витяжка дозволяє видалити ефірні олії, які виділяються при очищенні і дратують слизову оболонку очей і дихальних органів. Різко скорочується кількість ефірних масел у цибулі, якщо її перед очищенням замочити. Зручний ніж для очищення цибулі і її шаткування, лезо якого змочується струмом проточної води. В цибулин обрізають шейки і донця, а потім видаляють верхні сухі лусочки, після очищення цибулю промивають, фасують, маркірують.
У великих цехах можуть застосовуватися поточні лінії очищення і мийки цибулі (із використанням печі для випалу верхніх лусочок). Вручну цибуля тільки дочищається.
На технологічній лінії обробки коренів і зелені виробляють напівфабрикати з відповідних видів сировини. Тут буде наступна послідовність операцій: підготування сировини; мийка; очищення коренів, зеленої цибулі, окропу, салату; промивання коренів і зелені; фасування і т.ін.
Корені миють вручну, або в машинах періодичної чи беззупинної дії. Зелень миють вручну. Корені селери очищають на картоплеочищувальній машині, а дочищають і промивають вручну. На цій лінії встановлюють столи виробничі, мийні ванни або спеціальні машини.
На лінії обробки коренів і зелені може бути організована ділянка по виробництву напівфабрикату «Редька і редис оброблені і нарізані». Відповідно до нормативно-технічної документації на цей напівфабрикат, редис білий очищують від бадилля, а у червоного чищують ще і шкірочку. У редьки та редису також обрізають залишки коренів. Редьку очищують від шкірочки в картоплечищувальній машині або на лінії обробки коренеплодів (якщо вона оброблюється у великій кількості). Оброблені овочі промивають холодною водою, нарізають, затарюють у функціональні ємності і направляють у камеру інтенсивного охолодження. В цьому випадку на ділянці додатково необхідно встановити овочерізальну машину.
Нарізають овочі в цехах, де здійснюється їх теплова обробка. Форма нарізки може бути різною залежно від страви. Від форми залежать зовнішній вигляд страви, рівномірність теплової обробки, а в деяких випадках і його назва.
Нарізка здійснюється машинним і ручним способами. При машинному використовуються овочерізки, які нарізають картоплю й овочі у вигляді соломки, брусочків, скибочок. Фігурну нарізку здійснюють ручним способом, ручну — за допомогою малого і середнього ножів «кухарської трійки», карбовочних ножів, виїмок та інших пристроїв.
При ручному нарізанні і шинкуванні овочів використовують обробні дошки з дерева твердих порід (берези, дуба, клена), які кладуть на кришку робочого столу. На робочому місці справа розміщують інструменти, зліва — сировину.
Для прискорення ручного нарізання овочів застосовують шинкувальну дошку, яку можна встановити на будь-якому столі. При цьому над вирізаною частиною дошки прикріплюють ножі. Між рамками по направляючих вільно рухається лоток, у який завантажують овочі. При переробці великої кількості цибулі застосовують витяжну шафу. Якщо її немає, робоче місце організовують поблизу витяжної вентиляції.
Очищені коренеплоди, ріпчасту цибулю і капусту накривають вологою тканиною, щоб запобігти забрудненню і висиханню. Очищену картоплю зберігають у воді, але не більше 4-х годин, щоб не почався процес бродіння крохмалю.
Овочеві напівфабрикати зберігають і доставляють у гарячий цех в спеціальній тарі. За її відсутності — зберігають у ваннах.