Процес формування та використання власних фінансових ресурсів

+

=

-

Використання власних фінансових ресурсів може передбачати:

1. Іх споживання, в процесі якого підприємство вилучає фінансо­ві ресурси з обігу, в результаті проведення заохочення колективу, сплати дивідендів власникам, відшкодування поточних витрат (які відповідно діючого законодавства не включаються до складу валових витрат підприємства), фінансування підготовки кадрів, здійснення спонсорської допомоги, фінансування діяльності структур управління тощо.

Споживання власних фінансових ресурсів обумовлює зменшення розміру залишків коштів фондів спеціального призначення, і відпові­дно - власного капіталу та валюти балансу.

2. Реінвестування в подальший розвиток підприємства. У цьому разі власні фінансові ресурси в грошовій формі витрачаються на при­дбання основних фондів підприємства, фінансове та інноваційне інвесту­вання, поповнення власних обігових коштів для формування необхідних товарних запасів, проведення авансових витрат, фінансування інших ви­робничих потреб підприємства. Процес реінвестування не зменшує обся­гів власних фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні під­приємства, а лише змінює їх матеріально-речову форму. В обліку підприємства це відображається зміною залишків спец. фондів на окре­мих рахунках без зміни їх загального обсягу.

Зовнішні власні фінансові ресурси являють собою джерела попов­нення власного капіталу, які формуються за межами підприємства за рахунок залучення до діяльності підприємства на безстроковий період власних фінансових ресурсів інших суб'єктів господарювання або за­ощаджень фізичних осіб.

Основною формою залучення зовнішніх власних фінансових ре­сурсів є отримання додаткових внесків в поповнення статутного фон­ду, в акціонерних товариствах - проведення додаткової емісії акцій підприємства. Використання цього джерела залучення зовнішніх власних фінансових ресурсів в обліку підприємства відображається збільшенням сальдо на рахунку 85 "Статутний фонд підприємства".

Збільшення статутного фонду передбачає зміну відносин власнос­ті, набуття права власності на підприємство новими інвесторами. Відповідно до чинного законодавства отримання зовнішніх власних фінансових ресурсів потребує внесення змін та доповнень до Статуту та Установчого договору підприємства, збільшення обсягів статутного фонду підприємства. Засновники та нові співвласники підприємства отримують однакові права та обов'язки відносно певного підприєм­ства.

Іншими формами залучення зовнішніх власних фінансових ресур­сів є отримання:

• безповоротної фінансової допомоги;

• спонсорських та благодійних внесків;

• цінних подарунків тощо.

Крім власних фінансових ресурсів торговельне підприємство має можливість на безоплатній основі протягом певного періоду викорис­товувати для свого розвитку кошти, що прирівнюються до власних - стійкі пасиви.

Під стійкими пасивами розуміють постійну заборгованість під­приємства перед робітниками, бюджетом та позабюджетними фонда­ми, що обумовлена періодичністю виконання цих зобов'язань та постійним утворенням коштів для їх покриття. В якості стійких па­сивів може розглядатися лише нормальний поточний обсяг заборго­ваності, в межах, що не перевищують встановлені терміни проведення розрахунків.

Формування цього джерела коштів підприємства пов'язане з тим, що в складі одноденної торговельної виручки передбачається певна частка на проведення розрахунків з робітниками, бюджетом та поза­бюджетними фондами. Але оскільки ці розрахунки проводяться пері­одично (в означені терміни) грошові кошти не витрачаються, а нагро­маджуються підприємством. До встановленого терміну розрахунків сформований обсяг стійких пасивів поряд з іншими дже­релами капіталу знаходиться в обігу підприємства.

При рівномірному процесі формування обсяг використання цього джерела капіталу дорівнює 50% від максимального обсягу нагромад­ження стійких пасивів, що відповідає обсягу зобов'язань, які вико­нуються одноразово. В інших випадках обсяги використання стійких пасивів для фінансування діяльності підприємства розраховуються по середній хронологічній.

Найбільше значення для стабільного розвитку підприємства має формування в максимально можливих обсягах внутрішніх власних фінансових ресурсів. Ефективне управління процесом формування пе­редбачає знання механізму їх утворення та факторів, що обумовлю­ють розміри формування фінансових ресурсів.

Найбільш вагомим джерелом утворення внутрішніх власних фі­нансових ресурсів є чистий прибуток, який відповідно до рішення власників підприємства реінвестується в його подальший розвиток.

На малюнку наведено схему утворення чистого прибутку, який ін­вестується. Це дозволяє наочно відобразити фактори, які обумовлю­ють обсяги його формування.