МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКий НАЦІОНАЛЬНий УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

імЕНІ МИХАЙЛА Туган – Барановського

КРАМАТОРСЬКИЙ ТЕХНІКУМ

Затверджено :

Заступник директора з навчальної

роботи

______________ Т.С. Халімовська

„____” _______________ 2012 року

ПАКЕТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни «Економіка підприємства»

спеціальність 5.03050401 Економіка підприємства

для студентів денної форми навчання

Розглянуто та схвалено

на засіданні циклової комісії

обліково-економічних дисциплін

Протокол №____ від _________

Склав викладач Акулова В.В.

2012

ЗМІСТ

стор.

1. Підприємство як суб’єкт господарювання 3

2. Організаційно-економічні особливості функціонування різних

видів підприємств

3. Торгівля та її значення в рішенні соціально-економічних задач

4. Семінар № 1. Підприємство в сучасній системі господарювання

5. Персонал підприємства

6. Сутність товарообігу підприємства як економічної категорії

7. Товарообіг та чинники щодо його визначення

8. Товарні ресурси та їх формування в умовах ринку

9. Товарні запаси

10. Товарне забезпечення товарообігу підприємства

11. Ресурсний потенціал

12. Основні фонди підприємства

13. Інвестиційні ресурси

14. Семінар № 2 Ресурси підприємства

15. Планування господарської діяльності підприємства

16. Витрати підприємства

17. Доходи підприємства

18. Прибуток підприємства

19. Антикризове управління підприємством

20. Семінар №3. Антикризова діяльність підприємства

Лекція № 1 тема «підприємство як суб'єкт господарювання» План

1. Поняття та головні ознаки підприємства.

2. Особливості функціонування підприємства в різних економічних системах.

3. Основні вимоги щодо діяльності підприємства в сучасних умовах.

Відповідно до Господарського Кодексу України підприємство є самостійним статутним суб'єктом, що господарює, й володіє правами юридичної особи і виконує виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (мал. 1)

Питання про сутність і зміст поняття «підприємство» варто розглядати з різних сторін:

а) організаційно-економічної:

Щоб почати свою справу, чи то виробництво товарів, їх транспортування, реалізацію чи те й інше, підприємець (приватний чи колективний), повинен,

- по-перше, мати у своєму розпорядженні певні ресурси (матеріал, грошовими, труд-ми);

- по-друге, ці ресурси повинні бути відповідним чином об'єднані і приведені в рух для виконання поставленої мети.

Отже, з організаційно-економічної точки зору підприємство являє собою сукупність матеріальних, трудових і фінансових засобів, належним чином організованих для виробництва продукції, виконання інших робіт з метою задоволення потреб ринку, одержання прибутку. Чи, іншими словами, підприємство - це господарюючий суб'єкт, метою і завданнями якого є підприємницька діяльність;

б) правовий:

Дуже важливим моментом є також питання про право підприємства приймати рішення з усіх видів і результатів своєї діяльності і нести відповідальність за свої дії. З цієї (правовий) точки зору підприємство виступає як самостійний суб'єкт ринку, що господарює. Воно, як господарський суб'єкт, повинне мати самостійність. У противному випадку це буде вже не підприємство, а господарська одиниця. При цьому треба зазначити, що самостійність підприємства може бути двоякою:

Самостійна діяльність

П овна економічна Оперативно-господарська

Функціонує за рахунок власних коштів, тобто знаходиться на повному самофінансуванні

Функціонує за рахунок коштів іншого підприємства, місцевого органу влади або держави

в) місця і ролі підприємства в системі суспільного виробництва.

Саме підприємства виробляють, транспортують, реалізують товари, здійснюють інші види підприємницької діяльності, необхідні для ринку і суспільства.

Поняття підприємства

МЕТА

МЕТА

І останній аспект, підприємство обов'язково повинно бути юридичною особою, тобто повинно мати у власності відокремлене майно, може від свого імені придбати майнові й особисті права нести відповідальність і т.д.

Виходячи з цього, можна сформулювати основні ознаки підприємства:

- суб'єкт, що господарює, (займається тим чи іншим видом діяльності, повинне мати визначену систему організації колективу працівників, свою структуру, технологію і порядок керування); -

- організаційна єдність (усе повинно бути відповідним чином оформлене і відображено в установчих документах);

- майнова відповідальність (відповідальність за свої дії і зобов'язання);

- власне ім'я (назва) - це, здавалося б, чисто формальна зовнішня ознака, є дуже істотною. Під певною назвою підприємство здійснює свої функції, зовнішні зв'язки й угоди, і виступає в судових органах як позивача і відповідача.

Центральною ланкою господарського механізму в торгівлі виступає торгове підприємство. Торгове підприємство є самостійним господарським статутним суб'єктом, що має права юридичної особи і здійснює комерційну, виробничу, інвестиційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.

Діяльність підприємства здійснюється, як правило, на основі Статуту, що затверджується власником майна. У Статуті підприємства вказується назва підприємства, його місце розташування, предмет і мети діяльності, органи керування підприємством, порядок їхнього формування, компетенція і повноваження трудового колективу, порядок утворення майна, характер організації трудових відносин, членства, умови реорганізації і припинення діяльності підприємства.

Підприємство як організаційна одиниця, що здійснює господарсько-фінансову діяльність, існує в усіх економічних системах і типах економічних відносин. Однак характер функціонування підприємства і його організаційно-правовий статус істотно відрізняється

ОСНОВНІ ВІДМІННІ РИСИ ДВОХ ВИДІВ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Перелік ознак	Тип економіки
	командно-адміністративна	ринкова
1. Характер керівництва економікою	централізований	децентралізований
2. Основний принцип регулювання економікою	економічне планування	Ринкова саморегуляція
3. Ступінь державного регулювання	дуже велика	мінімально необхідна
4. Переважаючий вид власності	державна	приватна
5. Мотивація діяльності господарських суб’єктів	виконання планових завдань	одержання прибутку

Командно-адміністративна економіка являє собою жорстку економічну систему, в якій практично всі види діяльності регулюються державою. Характерними рисами економічних відносин є: високий ступінь державного регулювання, тотальне державне планування, стимулювання ділянок господарського процесу не за реальні результати діяльності, а за виконання планових завдань, перевага державної власності.

Ринкова економіка, переваги якої доведені світовим досвідом, характеризується вільним підприємництвом суб'єктів, що господарюють. Основним принципом регулювання діяльності підприємств є саморегулювання з мінімально-необхідним (у залежності від ступеня зрілості і розвиненості ринкових відносин) ступенем державного регулювання. Переважаючим видом власності є колективна власність, а основною цільовою функцією діяльності - одержання прибутку.

Таким чином, підприємства в умовах ринку є незалежною одиницею, що господарює, діяльність якої передбачає свободу власників підприємства в розподілі і використанні отриманого прибутку, розпорядженні майном і капіталом.

Господарчий кодекс України законодавчо закріпляє нові принципи функціонування підприємств, що відповідають умовам ринкової економіки, цілком змінив їхні права і повноваження у всіх аспектах життєдіяльності підприємств.

Відповідно до Закону підприємство самостійно:

- планує свою діяльність і визначає перспективи її розвитку, виходячи з попиту на свою продукцію (послуги), рівня конкурентноздатності;

- здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод (контрактів) з постачальниками;

- реалізує свою продукцію, інші матеріальні цінності на основі прямих угод зі споживачами, через товарні біржі, мережу власних торгових підприємств і ін.;

- самостійно або на договірній основі встановлює ціни на свою продукцію, роботи, послуги, майно, крім випадку державного регулювання цін па особливо значущі види продукції;

- визначає чисельність і структуру працівників;

- вибирає форми і системи оплати і стимулювання їхньої праці, з огляду на встановлені мінімальні соціальні гарантії і співвідношення розрахункових кредитних і касових операцій, визначається характер і умови використовування своїх вільних грошових коштів.

- здійснює (за наявності відповідних ліцензій) зовнішньоекономічну діяльність, отримує і використовує валютну виручку, а при необхідності – кредити від іноземних партнерів;

- проводить різні операції з цінними паперами (випуск, реалізація, покупка);

- визначає напрямок і об’єм використання отриманого прибутку.

Функціонування підприємства на ринку пов’язано з багатьма обмеженнями, які визначають можливість і ефективність його господарсько-фінансової діяльності.

Основними обмеженнями є:

- обмеження, обумовлені попитом: