3.3. Аналіз ефективності селекційної роботи в стаді тварин у господарстві

В господарстві з дня його створення займались розведенням чорно-рябої худоби. У 60-і роки в господарство почали завозити молодняк чорно-рябої породи та проводити їх спаровування із чистопородними чорно-рябими бугаями. В середині 80-их років минулого століття в стаді розпочали використовувати голштинських плідників з метою створення тварин нового типу. Таким чином, в господарстві, як і в Україні, проводилась селекційна робота із створення української чорно-рябої молочної породи, яка в даний час і використовується у господарстві.

На сьогоднішній день господарство має статус племрепродуктора української чорно-рябої молочної породи. Українська чорно-ряба молочна порода - вітчизняна порода, створена шляхом відтворного схрещування чорно-рябої худоби місцевої селекції з голштинською.

Робота по створенню породи була розпочата в 1978 році висуненням концепції і розробкою програми створення молочного типу чорно-рябої худоби. Порода затверджена наказом Мінсільгосппроду України від 26 квітня 1996 року № 126 „Про виведення української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби”. Сучасний масив породи представлений помісними ¾ і 7/8 кровними за голштином та чистопородними тваринами.

Згідно даних таблиці 5 середній рівень молочної продуктивності у стаді племрепродуктору за 2007-2009 рр. становить 7109 кг молока.

Таблиця 5 - Молочна продуктивність корів стада за 305 днів останньої лактації

Показники	Кількість корів, голів	Надій за 305 днів, кг	Вміст жиру в молоці, %	Кількість молочного жиру, кг
2007 рік	605	6645±123,2	3,45± 0,01	229,3±7,5
2008 рік	605	7229±119,5	3,58± 0,01	258,8±11,4
2009 рік	605	7453±131,7	3,55± 0,01	264,6±14,2
В середньому	605	7109±129,5	3,52± 0,01	250,2±9,7

Враховуючи отримані результати, можна зробити висновок, що спостерагається ріст надою за 305 днів лактації та кількості молочного жиру з роками. Надій корів стада становив 6645 кг молока у 2007 році, а в 2009 році –7453 кг або на 808 кг більше; кількість молочного жиру 264,6 кг або на 13,5 % більше.

Це говорить про поліпшення умов ведення молочного скотарства в господарстві. Рівень молочної продуктивність корів СВК ім.. Щорса відповідає величині генетичного потенціалу за надоєм української чорно-рябої молочної породи та свідчить про створення у господарстві належних умов для його реалізації.

Отже, в даному господарстві створені добрі умови для ведення молочного скотарства, що підтверджує зростання рівня молочної продуктивності з роками.

Порода поділяється на систему генеалогічно споріднених груп тварин, в результаті чого в породі з‘являється можливість здійснювати розведення тварин без вимушених інбридингів. Поліпшення внутрілінійної структури стада йде, головним чином, через лінії, що дозволяє підтримувати необхідний рівень різноманітності в стаді і на його основі поліпшувати саме стадо, зберігаючи його специфічні якості, дає можливість сформувати бажану генеалогічну структуру.

В структурі стада займають корови, які є дочками бугаїв наступних ліній: лінії Р.Соверінга 198998(18,0%), лінії Чіфа 1427381.62 (36.6%), лінії Старбака 35790.79 (19,5%). Потомство інших бугаїв теж є значною складовою структури стада.

Рівень молочної продуктивності є найважливішим показником молоч-ного скотарства. Лінії в межах популяції нерівнозначні за молочною продуктивністю тварин, внаслідок чого існує різноманітність тих чи інших селекційних ознак. Чим більше в лінії бугаїв-поліпшувачів, які оцінені за генотипом, тим ціннішою вона буде за якістю.

Кращі показники рівня молочної продуктивності спостерігаються при кросуванні ліній Чіфа × Р. Соверінга та при внутрілінійному підборі Р. Соверінга × Р. Соверінга та Чіфа × Чіфа. З огляду на величину досліджуваного поголів‘я у даному стаді вищий рівень молочної продуктивності спостерігається при кросуванні ліній (табл. 6).

Таблиця 6- Рівень молочної продуктивності корів залежно від форм підбору

Форми підбору	Кількість корів	Надій за 305 днів лактації, кг
		І	ІІ	ІІІ	IV	V і старші
Крос	103	5920	6114	7447	7245	6772
Внутрілінійний	102	5880	6052	7207	7153	6558

Після завершення першої лактації надій корів, які отриманні у результаті кросу складав 5920 кг молока, внутрілінійного підбору – 5880 кг, третьої лактації – 7447 та 7207 кг молока відповідно.

Рівень молочної продуктивності корів господарства перевищує породний стандарт за І лактацію на 13,6%, ІІІ лактацію – на 19,8 %; рівень вмісту жиру в молоці є дещо нижчим за стандарт: за І лактацію – на 4,8%, за ІІІ лактацію – на 3,3%, тобто зміни молочної продуктивності корів стада з віком відповідають фізіологічним можливостям тварин та є показником відповідності умов середовища потребам організму тварин.

Відтворення є основним фактором, який викликає лактацію. Характерною рисою молочної худоби є безпосередній зв´язок між відтворенням і молочною продуктивністю. Корова може багаторазово повторювати лактацію, але до тих пір, поки не втратить здібність до відтворення нащадків. Таким чином, тривала підтримка нормальних циклів відтворення є неодмінною умовою, що забезпечує молочну продуктивність тварин. Тварина здатна до відтворення лише певний період часу.

Корова – тварина поліестрична. Тривалість тічкового циклу у телиць – 20,2 дні, у корів – 21,2 дні. Тривалість охоти дуже варіює: в середньому 15 годин у телиць (з коливаннями 4-25 годин у телиць) і 17,8 годин у корів (з коливаннями 2,5-28 годин). Овуляція спонтанна. Найвищий рівень запліднюваності досягається при осіменінні в середині охоти.

Найважливішими показниками, що характеризують рівень відтворної здатності корів є тривалість сервіс-, сухостійного та міжотельного періодів, вихід телят на 100 корів, вік першого осіменіння та коефіцієнт відтворної здатності.

Згідно даних таблиці 7 тривалість сервіс- та міжотельного періодів корів СВК ім. Щорса перевищує нормативні показники. Зокрема, тривалість сервіс-періоду становить 145±8,8 дні (при нормі 80 днів), міжотельного періоду – 430±6,8 днів (при нормі 365 днів). Це доводить значення коефіцієнта відтворної здатності – 0,85±0,024 (оптимальне 1).

Таблиця 7 - Відтворні показники корів стада

Показники	Значення показників
Сервіс-період, днів	145±8,8
Сухостійний період, днів	53±2,8
Міжотельний період, днів	430±6,8
Вік першого осіменіння, днів	583± 11,2
Коефіцієнт відтворної здатності	0,85± 0,024
Вихід телят на 100 корів, голів	88

Середній вік першого осіменіння телиць у стаді складає 583±11,2 дні або 19,1 місяців, тобто середній вік першого отелення у стаді становить 28 місяців. Отже, стан відтворення корів стада є дещо нижчим за оптимальні показники, що призводить до невисокого рівня виходу телят на 100 корів – 88 голів.

Серед молочних і молочно-м´ясних порід голштинська худоба, яка, як поліпшуюча, приймала участь у створенні і формуванні української чорно-рябої молочної породи, не лише найбільш високопродуктивна у світі, а й одна з найкрупніших. Середні показники основних промірів корів у породі становлять: висота в холці 128-131 см, глибина грудей 69-71 см, обхват грудей 192-196 см, коса довжина тулуба 1153-156 см.

Жива маса – одна з найважливіших біологічних і селекційних ознак, яка характеризує ріст і розвиток тварини, спадково обумовлена і реалізується в конкретних умовах зовнішнього середовища.

Жива маса тварин залежить від породи, індивідуальних особливостей, статі, технології утримання, режиму виробництва та інших спадкових і неспадкових факторів.

Згідно даних бонітування 2009 року корови української чорно-рябої молочної породи СВК ім.. Щорса мають середню живу масу 568 кг (табл. 8).

Таблиця 8 - Характеристика корів стада за живою масою

Показники	Жива маса корів, кг
	401-450	451-500	501-550	551-600	601-650	651-700	701-750
Кількість корів, голів	22	88	189	203	47	39	17
Середнє за класом, кг	442	487	545	587	633	681	720
Середнє за стадом, кг	568

Переважна кількість корів (203 голови) знаходиться у групі за живою масою 551-600 кг. З відхиленням від цієї групи зменшується кількість корів у інших групах.

Широка варіабельність спадковості надоїв та інших ознак пов`язана з різноманітністю генетичної інформації, яка надходить від батьків, та з неоднаковими умовами, в яких відбувається реалізація цієї інформації.

Щоб дослідити вплив спадкових факторів нами були проаналізовані продуктивні ознаки дочок різних бугаїв. Ми провели оцінку плідників , які мають найбільшу кількість дочок (табл. 9).

Таблиця 9 - Продуктивні показники дочок різних бугаїв (за першу лактацію)

Кличка і номер бугая	Лінія	Кількість дочок, голів	Надій, кг	Вміст жиру в молоці, %	Кількість молочного жиру, кг	Швидкість молоко-віддачі, кг/хв
Банеллі 243931215	Старбака 35790.79	50	7758	3,48	265	1,71
Морріс 2302172	Валіанта	30	8039	3,36	270	1,70
Брітекс 5464072	Валіанта	168	7670	3,42	265	1,75
Кріско 5449877	Елевейшна 1491007.65	84	7484	3,43	256	1,70
Фордж 5440063	Старбака 35790.79	95	8006	3,36	267	1,75
Резгомбос 3025908148	Чіфа 1427381.62	87	7074	3,65	257	1,72

Серед них найкращі показники молочної продуктивності мають дочки бугаїв Моріса лінії Валіанта (8039-3,36-270) та Форджа лінії Старбака 35790.79 (8006-3356-267). Дочки інших плідників, також мають високі показники продуктивності 7074-7758 кг, але слід зазначити, що лише дочки плідника Резгомбос лінії Чіфа поєднує високі показники як за надоєм так і за вмістом жиру вмолоці. За швидкістю молоковіддачі та живою масою різниця була незначною.

Тривалість використання корів характеризує середній їх вік у стаді. Вважають, що корова повинна використовуватись не менше 3-4 лактацій. В умовах СВК ім. Щорса середня тривалість продуктивного використання корів складає 2,9±0,27 лактацій (табл. 10).

Таблиця 10 - Показники господарського використання корів (n=100)

Показники	Значення показників
Тривалість життя, днів	2158±96,2
Тривалість продуктивного використання, лактацій	2,9±0,27
Надій за лактацію, кг	5805±122,1
Надій за життя, кг	16834±372,6
Надій за 1 день життя, кг	7,8±0,71
Коефіцієнт господарського використання	0,86±0,002

Середня тривалість життя становить 2158±96,2 днів, надій на 1 день життя 7,8±0,71 кг молока. Тривалість продуктивного використання залежить від відтворних показників корів. Це підтверджується величиною коефіцієнта господарського використання - 0,86±0,002. Збільшення строків господарського використання корів у господарстві сприятиме підвищенню темпів селекційного прогресу і ефективності ведення молочного скотарства у господарстві.