6. Охорона праці в тваринництві

Охорона праці на підприємстві це система правових, соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних засобів та заходів спрямованих на створення безпечних та нешкідливих умов праці, забезпечення безпеки виробничих процесів з метою збереження здоров'я та життя працівників на виробництві.

Основними завданнями охорони праці на підприємстві раціональна організація та планування технологічних процесів, робочих місць, встановлення оптимальних режимів праці та відпочинку працівників, створення безпечних та нешкідливих умов праці, дотримання чинного законодавства про працю та охорону праці, впровадження у виробництво сучасних технологій, застосування нових машин, обладнання, інструментів, засобів безпеки, що поліпшують умови праці, підвищують рівень безпеки виробничих процесів,

Керівник підприємства несе відповідальність за стан умов праці, безпеку виробничих процесів, життя та здоров'я працівників, дотримання вимог чинного законодавства про охорону праці,

Питання охорони праці на підприємстві регулюються колективним договором підприємства, який укладається між адміністрацією підприємства в особі керівника підприємства (роботодавця) та профспілковою організацією в особі голови профспілкового комітету, що представляє інтереси трудового колективу, а за відсутності профспілки на підприємстві загальними зборами трудового колективу обирається уповноважений, який представляє інтереси трудового колективу. В договорі регулюються питання організації виробництва, нормування та оплати праці, встановлення пільг, компенсацій, надбавок, грошових допомог, соціальних гарантій працівникам, встановлюється тривалість робочого часу та відпочинку працівників, тривалість відпусток, соціальне страхування працівників, зобов'язання адміністрації забезпечити на робочих місцях безпечні та нешкідливі умови праці, дотримання вимог чинного законодавства, плануються заходи по поліпшенню умов праці, підвищення рівня безпеки виробничих процесів, на які передбачаються відповідні кошти. Ці заходи включають забезпечення працівників спецодягом та спецвзуття, проведення медичних оглядів працівників, придбання нормативних документів, плакатів з охорони праці, обладнання та ремонт санітарно-побутових приміщень, обладнання та реконструкція систем освітлення, вентиляції, кондиціонування повітря, утеплення вікон та дверей, обладнання кімнат відпочинку, місць відпочинку та обігріву працівників, медичних профілакторіїв, встановлення захисних огороджень, сигнальні та блокуючі пристрої тощо.

На підприємстві проводяться наступні види навчання: навчання посадових осіб та спеціалістів, спеціальне навчання працівників які виконують роботи підвищеної небезпеки, навчання працівників у формі інструктажів з охорони праці та стажування працівників на робочому місці.

Для перевірки знань з питань охорони праці у посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки на підприємстві наказом керівника створюється постійно діюча комісія, яку очолює заступник керівника підприємства в обов'язки якого входять питання організації охорони праці на підприємстві або інженер з охорони праці.

Працівники підприємства, які виконують роботи підвищеної небезпеки повинні пройти перед початком виконанням роботи спеціальне навчання правилам безпеки при виконанні цих робіт та перевірку знань і періодично раз на рік проходити перевірку знань правил безпечного виконання робіт.

З працівниками підприємства проводиться також навчання у формі інструктажів з охорони праці вступного, первинного, повторного, позапланового та цільового. Перевірка знань під час проведення інструктажів здійснюється усним опитуванням.

Вступний інструктаж проводять з усіма працівниками, яких приймають на роботу на підприємство. Інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або інша особа на яку ці обов'язки покладе керівник підприємства. Проведення інструктажу реєструється у Журналі реєстрації вступного інструктажу з обов'язковими підписами особи, яку інструктували та особи, яка інструктувала. При проведенні інструктажу працівника ознайомлюють з підприємством, розміщенням підрозділів, цехів, виробничих приміщень, правилами трудового розпорядку, положенням колективного договору, нормуванням робочого часу, відпустки правами працівника на охорону праці, обов'язками, відповідальністю за порушення вимог нормативних актів та трудової дисципліни, наявністю шкідливих умов праці та пільгами і компенсаціями за важкі та шкідливі умови праці; організацією питань охорони праці на підприємстві, розслідуванням нещасних випадків, соціальним страхуванням від нещасних випадків та захворювань, організацією та проведенням медичних оглядів, правилами пожежної безпеки.

Первинний інструктаж проводять з працівником який вперше поступає на нове робоче місце чи починає виконувати нову роботу, або переведеним з іншого підрозділу. Інструктаж проводить безпосередній керівник робіт. При проведенні інструктажу працівника ознайомлюють з робочим місцем, машинами, обладнанням, інструментами, небезпечними зонами та факторами, порядком підготовки до виконання роботи, перевірки справності машин, обладнання, порядком безпечного виконання роботи, правилами безпечної експлуатації машин, обладнання, інструментів, вантажно-піднімальних механізмів, порядком безпечного утримання робочого місця, правилами особистої гігієни, діями працівника при виникненні нещасних випадків, аварій, пожеж, порядком безпечного зупинення машин, обладнання, приведення робочого місця в порядок. Проведення інструктажу реєструється в Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці, який повинен бути у кожного керівника робіт.

Повторний інструктаж проводять керівники робіт з усіма працівниками періодично раз у 6 міс. а на роботах підвищеної небезпеки раз у 3 міс. за програмою первинного з метою поновлення знань працівників. Проведення інструктажу реєструється у Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці з обов'язковими підписами працівників, яких інструктували та керівника робіт, який проводив інструктаж.

Позаплановий інструктаж проводять керівники робіт при порушенні працівником вимог нормативних актів з охорони праці, трудової дисципліни; при перерві у виконанні роботи більш як на 60 днів, а для робіт підвищеної небезпеки більш як на ЗО днів; при зміні машин, обладнання, технології виробництва; на вимогу органів державного нагляду.

Цільовий інструктаж проводять при виконанні працівниками разових робіт, що не пов'язані з трудовими обов'язками та робіт на які видається дозвіл чи оформляється наряд-допуск. Проводить інструктаж безпосередній керівник робіт.

З працівниками які вперше починають виконувати роботу на новому робочому місці проводиться стажування на робочому місці, що передбачає виконання роботи під наглядом досвідченого працівника упродовж не менше 2-15 робочих змін.

Контроль за станом умов праці та безпекою виробничих процесів на підприємстві здійснюють профспілковий комітет, уповноважені трудових колективів. Адміністративний контроль здійснюють служба охорони праці підприємства, керівники та спеціалісти підприємства.

Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною виробничої діяльності підприємства і безпосередньо покладається на керівників виробничих підрозділів. В обов’язки яких входить дотримання вимог правил пожежної безпеки, проведення протипожежних інструктажів, що проводяться одночасно із інструктажами з охорони праці, обладнання виробничих приміщень первинними засобами гасіння пожежі. До первинних засобів гасіння відносять ручні вогнегасники, які розміщують із розрахунку один вогнегасник на 200 м² площі приміщення. Також виробничі приміщення обладнують пожежними щитами на яких розміщують ломи, сокири, лопати, багри, відра та біля них ящики з піском та бочки з водою.

ВИСНОВКИ

1. Виробничий напрямок СВК ім. Щорса – це молочне скотарство з розвиненою галуззю кормовиробництва. Даний сільськогосподарський виробничий кооператив має всі необхідні передумови для ефективного господарювання, що доводить ефективність ведення галузі рослинництва і тваринництва та рівень рентабельності господарства в цілому.

2. У господарстві станом на 01.01.2009 р. налічувалось 1467 голів української чорно-рябої молочної худоби, з них 605 корів, та 1967 голів свиней. Надій на 1 корову в рік –7453 кг молока, приріст живої маси молодняку великої рогатої худоби – 691 г, молодняку свиней – 259 г.

3. Для утримання худоби в даному господарстві застосовується стійлово-пасовищна система утримання. Сучасна молочна ферма української чорно-рябої молочної породи розміщується стадо великої рогатої худоби в 2 корівниках і одному телятнику. Показники мікроклімату в тваринницьких приміщеннях знаходяться в межах норм.

4. Найвищий рівень молочної продуктивності корови СВК ім. Щорса мають за третю лактацію – 7890±130,5 кг молока, надій за першу лактацію становить 80,6% від найвищої, за другу – 82,8%, тобто зміни молочної продуктивності корів стада з віком відповідають фізіологічним можливостям тварин.

5. Стан відтворення корів стада є дещо нижчим за оптимальні показники, що призводить до невисокого рівня виходу телят на 100 корів – 88 голів. Тривалість сервіс- та міжотельного періодів корів СВК ім. Щорса перевищує нормативні показники: тривалість сервіс-періоду становить 145±8,8 дні, міжотельного періоду – 430±6,8 днів. Значення коефіцієнта відтворної здатності – 0,85±0,024 (оптимальне 1). Середній вік першого осіменіння телиць у стаді складає 583±11,2 дні або 19,1 місяців.

6. Середня жива маса корів стада складає 568 кг; переважна кількість корів (203 голови) знаходиться у групі за живою масою 551-600 кг. З відхиленням від цієї групи зменшується кількість корів у інших групах.

7. Найкращі показники молочної продуктивності мають дочки бугаїв Моріса лінії Валіанта (8039-3,36-270) та Форджа лінії Старбака 35790.79 (8006-3356-267). За швидкістю молоковіддачі та живою масою різниця була незначною.

8. Середня тривалість продуктивного використання корів складає 2,9±0,27 лактацій, середня тривалість життя становить 2158±96,2 днів, надій на 1 день життя 7,8±0,71 кг молока, коефіцієнт господарського використання – 0,86±0,002.

9. Кращі показники рівня молочної продуктивності спостерігаються при кросуванні ліній Чіфа × Р. Соверінга та при внутрілінійному підборі корів, батьки яких належать до ліній Р. Соверінга × Р. Соверінга та Чіфа × Чіфа. Після завершення першої лактації надій корів, які отриманні у результаті кросу складав 5920 кг молока, внутрілінійного підбору – 5880 кг, третьої лактації – 7447 та 7207 кг молока відповідно.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Корови господарства мають значний резерв для реалізації генетичного потенціалу за молочною продуктивністю. Для його реалізації необхідно застосовувати ефективні методи відбору і підбору у стаді.

2. Враховуючи, що на даний час відбувається процес консолідації української чорно-рябої молочної породи, для майбутнього її вдосконалення пропонується використовувати внутрілінійний підбір.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Білозерський О. Національному об`єднанню по племінній справі у тваринництві – 10 років // Тваринництво України.–2003.–№ 5.–С. 2-5.

2. Буркат В.П., Єфіменко М.Я. Формування внутрішньопородинх типів молочної худоби.–К.: Урожай, 1987.–114 с.

3. Буркат В.П., Єфіменко М.Я., Хаврук О.Ф., Близниченко В.Б. Формування внутрішньопородинх типів молочної худоби.–К.: Урожай, 1992.–196 с.

4. Вінничук Д.Т., Мережко П.М. Шляхи створення високопродуктив-ного молочного стада.–К.: Урожай, 1991.–236 с.

5. Гончаренко І., Олійник А. Плодючість молочних корів // Тваринництво України.–2003.–№ 3.–С. 15-17.

6. Довідник з охорони праці в сільському господарстві / С. Д. Лахман, В. В. Зелінський, С. М. Козиров. – К.: Урожай, 1990.- 400 с.

7. Єфіменко М. Українська чорно-ряба // Тваринництво України.–1998.–№ 1.–С. 7-8.

8. Зубаиров М.М. Современные тенденции породообразования и задачи по совершенствованию существующих пород животных.–Кировобад, 1987.–20 с.

9. Зубець М.В., Буркат В.П. Племінні ресурси України.–К.: Аграрна наука, 1998.–256 с.

10. Клейманов Н. И., Клейманов В. Н. Системы выращивания крупного рогатого скота.- М.: Росагропромиздат, 1989. – 320 с.

11. Крылов, Сосновская Л. В. Кормление молодняка крупного рогатого скота. – Л.: Колос, 1984. – 126 с.

12. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: Справочное пособие / А. П. Калашников, П. И. Клейманов, В. Н. Баканов и др. – М.: Агропромиздат, 1985. – 352 с.

13. Мельник Ю.Ф., Буркат В.П., Гузев И.В. Селекционный процес и состояние генетических ресурсов животноводства в Украине.–К.: Аграрна наука, 2002.–68 с.

14. Недава В.Ю., Єфіменко М.Я. Чорно-ряба худоба.–К.: Урожай, 1987.–136 с.

15. Племінна робота. Довідник / М.З. Басовський, В.П. Буркат, М.В. Зубець та ін; за ред. М.В. Зубця, М.З. Басовського.–К.: ВНА Україна, 1995.–440 с.

16. Преобразование генофонда пород / М.В. Зубец, Ю.М. Карасик, В.П. Буркат и др.; под ред М.В. Зубца.–К.: Урожай, 1990.–352 с.

17. Розведення сільськогосподарських тварин / М.З.Басовський, В.П. Буркат, Д.Т. Вінничук та ін.; за ред. М.З. Басовського.–Біла Церква, 2001.–400 с.

18. Рубан Ю.Д. Скотарство та технологія виробництва молока та яловичини.–Х.: Еспада, 2002.–384 с.

19. Скотарство та технологія виробництва молока та яловичини / В.І. Костенко, Й.З. Сірацький, М.І. Шевченко та ін.–К.: Урожай, 1995.–312 с.

20. Совершенствование черно-пестрого скота в СССР и зарубежных странах / Л.К. Эрнст, В.А. Павлов, Н.И. Стрекозов и др.–Москва, 1973.–280 с.

21. Федорович Є., Сірацький Й., Федорович В. Молочна продуктивність і якісні показники молока у високопродуктивних корів чорно-рябої худоби // Тваринництво України.–2000.–№ 8.–С. 12-13.