2.2.3.3. Приміщення побутового обслуговування

До складу приміщень побутового обслуговування проживаючих клієнтів в готелях входять: перукарні, майстерні дрібного ремонту і прасування одягу, дрібного ремонту взуття і шкіряної галантереї, приймальні пункти прання і хімчистки, пункт прокату предметів культурно-побутового і у ряді випадків спортивного призначення, приміщення для прийому замовлень на фотороботи, фотолабораторія тощо. Набір і площі цих приміщень залежать від будівельного розряду, місткості готелю, категорії і попиту проживаючих на ці види послуг. Часто приміщення побутового обслуговування проектуються відособленими і розміщуються безпосередньо при вестибулі готелю.

Іноді приміщення побутового обслуговування розраховують на обслуговування тільки проживаючих в готелі, проте для підвищення рентабельності їх часто роблять доступними для населення міста.

В усіх готелях на 50 і більше місць передбачаються перукарні (площею 0,25 м² на одного проживаючого в готелях на 50—200 місць), включаючи робочі зали – жіночі і чоловічі – з числом робочих місць залежно від місткості готелю, підсобні приміщення, іноді сушарні.

В готелях високого рівня комфорту (чотирьох-, п'ятизіркових) проектуються перукарні-салони з косметичним кабінетом, приміщеннями для масажу, манікюру і педикюру тощо. Перукарні та косметичні кабінети (салони) звичайно розміщують в суспільній частині готелю.

Вітчизняна практика експлуатації перукарських в готелях різної місткості і різного рівня комфорту показала, що майстри, що працюють тільки з проживаючими в готелях, в денний час, як правило, не повністю завантажені. У зв'язку з цим передбачається можливість обслуговування відвідувачів з міста, і тому особливе значення має зручний зв'язок перукарні з вестибулем готелю, у ряді випадків можлива організація самостійного входу з вулиці. Розміщення перукарських на другому поверсі готелю доцільно лише у разі, коли вестибюльна група приміщень розповсюджується також на другий поверх.

Майстерні дрібного ремонту і приймальні пункти побутового обслуговування потрібні клієнтурі, що проживає в готелі. Їх раціональне розміщення в архітектурно-планувальній структурі будівлі істотно впливає на зручність користування побутовим обслуговуванням. Найбільш доцільно групове розміщення приміщень, що виконують різні види побутових послуг, з організацією для них одного загального приміщення для відвідувачів, а в кімнаті очікування слід обладнати кабінети для примірок і переодягань. Організовують комплексний приймальний пункт (для дрібного ремонту одягу, хімчистки, прання і прасування) — 12 м² при місткості готелю 50—300 місць, 18 м² за наявності 301—500 місць. Їх розміщення можливо на будь-яких поверхах суспільної частини готелів, на технічних поверхах, іноді навіть над житловою частиною. Проте найраціональнішим слід вважати їх розміщення на першому або в цокольному поверсі при організації зручного зв'язку з вестибулем готелю.

В готелях, що мають пункт прийому білизни в прання і пункт дрібного ремонту взуття, нерідко передбачають відповідно невелику пральню і шевську майстерню, організовують приймальний пункт хімчистки з подальшою відправкою прийнятих речей на підприємство, що виконує ці роботи. У багатьох випадках винесення зданих речей з будівлі готелю для вантаження на автомашини відбувається досить невдало. Тому при проектуванні готелів необхідно враховувати, що пункт прийому в хімчистку повинен бути зручно пов'язаний з господарським ліфтом і господарським входом в готель, щоб шлях речей з приймального пункту до автомашини не співпадав і не перетинався з шляхами руху проживаючих в готелі.

Якщо готель має власні пральню і хімчистку їх слід розміщувати в єдиному функціональному блоці. Готельна пральня повинна мати наступний набір основних приміщень: кімната для сортування і тимчасового зберігання брудної білизни, пральний цех, головний цех, цех тимчасового зберігання чистої білизни (центральна білизняна). Розміщення виробничих цехів пральні повинно забезпечувати технологічну потокову обробку білизни. Забороняється перетин потоків чистої і брудної білизни. Сама пральня має бути розташована в такому місці, яке буде віддалено від клієнтів готелю і постійний шум, випаровування не заважатимуть відпочиваючим, а також повинна мати тісний зв'язок з господарськими приміщеннями житлової частини готелю. У зв'язку із специфічними умовами роботи приміщення, які призначені для пральні, повинні відповідати гігієнічним умовам праці і обов'язково мати природне освітлення. Пральня складається з ряду приміщень, що залежать від характеру робіт, які виконуються, а її розміри залежать від кількості білизни, яка переробляється і площі окремих приміщень (від розмірів і кількості пральних апаратів).

Стіни приміщень виконуються з гладких матеріалів, що не реагують на присутність вологи; краще за все, якщо вони покриті глазурованою плиткою. Пол повинен бути вологонепроникний, мати стічні грати і тверду поверхню. Оскільки в пральні постійно присутні випаровування тут застосовують примусову вентиляцію. Продуктивність технологічного обладнання повинна відповідати місткості готелю, а його розміщення повинно забезпечувати до них вільний доступ. Для перевезення білизни використовуються візки або контейнери, виготовлені з матеріалу, що легко піддається обробці дезинфікуючими засобами; вони повинні мати маркіровку або розрізнятися за формою і кольором. Для персоналу пральні передбачаються окремі роздягальні і душові. В пральні використовують тільки ті миючі засоби, які мають гігієнічні сертифікати.

Медпункти в готелях призначені для надання першої допомоги проживаючим і персоналу. В більшості проектах вітчизняних готелів, що були розроблені раніше медпункти не передбачалися. Тому в процесі експлуатації у ряді готелів для цієї мети використовували інші приміщення. В сучасних готелях передбачається медична служба, персонал якої забезпечується відповідними приміщеннями з сучасним медичним обладнанням.

Варіанти розміщення медпунктів в структурі будівлі готелю різні. З урахуванням специфіки роботи медпункту найраціональнішим можна вважати його розміщення на верхньому поверсі суспільної частини або на технічному поверсі між житловою і суспільною частинами готелю, можливо, в одній групі з підприємствами побутового обслуговування; розміщення медпунктів в підвалі готелю не рекомендується.

Центральний білизняний склад повинен мати природне освітлення, зручний розвантажувальний майданчик, ізольований від вивантаження брудної білизни, і приміщення для ремонту білизни. З коморами брудної білизни на житлових поверхах готелю його зв'язує або білизнепровод, або спеціальний вантажний ліфт. Необхідно передбачати зручне вивантаження брудної білизни для його відправки в пральню.

Приміщення для чергового персоналу. Для чергового персоналу, який обслуговує номерний фонд, на поверхах в сучасних готелях передбачають кімнату чергового персоналу, кімнату прасування і чищення одягу, роздільні комори для зберігання обмеженого запасу чистої і брудної білизни, сервіровочну та санітарний вузол.

Часто приміщення для чергового персоналу групують і розміщують поряд із службовими ліфтами і сходами, які пов'язують їх із загальними господарськими і складськими приміщеннями, розташованими в підвальному, цокольному, рідше на першому поверсі цієї ж будівлі. При розміщенні приміщень поряд з вантажопасажирським ліфтом кабіну цього ліфта бажано відкривати у бік приміщень для персоналу, для цього її роблять в декількох випадках прохідної. Це значно полегшує доставку чистої білизни і різних вантажів, перешкоджає перетину потоків обслуговуючого персоналу з гостями готелю. Поряд з цими приміщеннями передбачають також сміттєпровід; пилопровід (для очищення пилососів) або централізовану систему пиловидалення; в інших готелях - білизнепровід або спеціальний ліфт для спуску брудної білизни в центральну білизняну.

Приміщення для чергового персоналу, який обслуговує номери, знаходяться на кожному поверсі. У великих готелях, з кількістю місць більше ніж 30, на поверсі розміщують дві або більше групи приміщень, при невеликій кількості (зазвичай менше 30) — розташовувати на кожному поверсі не економічно.

В кімнаті для чергового персоналу розміщують письмовий стіл, стілець, шафу, телефон, іноді диван, холодильник; в готелях високого рівня — табло виклику в номери. Необхідно організувати зручний зв'язок цього приміщення із загальним коридором, місцем зберігання чистої білизни (якщо воно не знаходиться в тій же кімнаті), коморою для брудної білизни, службовим ліфтом, місцем зберігання інвентарю для прибирання, сміттєпроводом.

Кімната для чистки і прасування одягу призначена для самообслуговування клієнтів. Іноді персонал готелю також може скористатися нею. Це приміщення обладнають столом або декількома столами для прасування одягу, раковиною, стійкою для вішалок. В готелях високого рівня обладнання кімнати для чистки і прасування одягу за стандартами не передбачено, оскільки вважається, що в таких готелях ці операції виконуватиме тільки обслуговуючий персонал. Окрім кімнати для чистки і прасування одягу іноді передбачається спеціальне приміщення для чищення взуття.

Кімнати для офіціантів на поверсі (сервіровочні). Кімната для офіціантів, розміщена на житловому поверсі, вона повинна бути розташована, якщо це можливо, в середині поверху і поблизу до харчового підйомника з ресторану, звідки отримують замовлені блюда. Цей зв'язок під час проектування готелю може викликати деякі труднощі і серйозно обмежити композиційні можливості у визначенні масиву готельної будівлі. Сервіровочні передбачають в готелях, де забезпечується подача їжі в номери. Тут офіціанти готують замовлені страви, які отримали з роздаточної перш ніж подати їх в номери. Звичайно в сервіровочній розміщують раковину для миття посуду, стіл, шафу для посуду, стелаж для зберігання підносів, іноді електроплиту для розігрівання їжі, холодильник. Останнім часом в деяких готелях від сервіровочних кімнат на житлових поверхах відмовляються, а подача їжі і напоїв в номери відбувається безпосередньо з роздаточної ресторану.

Підсобні склади. Кількість і вид підсобних складів на поверсі готелю залежить від кількості номерів. Вони служать для зберігання запасів, необхідних для забезпечення житлових номерів (подушки, ковдри, електричні лампочки і ін.), обладнання, а також тимчасового зберігання пошкоджених речей та майна, що було виключене з обігу та ін. Склади оснащені відкритими полицями-стелажами простої конструкції, що дозволяють розташувати на них речі різних розмірів. Складські приміщення потребують природного освітлення, повинні бути сухими і мати гарну вентиляцію.

Білизняна кімната на поверсі. Брудну білизну зберігають в окремому приміщенні короткочасний період, оскільки її часто міняють і вона повинна бути відправлена до прання без затримки. Чисту білизну зберігають в іншому приміщенні, відповідно до вимог санітарної інструкції щодо складу готельних підприємств.

Комори для чистої білизни у разі їх облаштування рекомендується робити площею близько 4м² з розрахунку на 30 номерів і обладнати полицями (глибиною 50см і заввишки 40см). Часто комори для чистої білизни мають безпосередній зв'язок із службовим ліфтом.

Комори для брудної білизни в готелях розташовуються на кожному поверсі. Їх обладнують полицями і оцинкованими скринями, що дозволяє проводити мокру дезинфекцію, і залишають вільним місце площею близько 3м² для сортування білизни. Комору розташовують поблизу службового ліфта. Для спуску брудної білизни влаштовують білизнепроводи з приймальними клапанами в коморах брудної білизни. Іноді замість білизнепровода передбачається спеціальний ліфт.

Приміщення для зберігання робочого інвентарю і засобів малої механізації повинні знаходитися на кожному поверсі готелю. В них розміщують візки покоївок, пилососи, пристрої для натирання підлоги, сходи-драбини, ганчірки, робочі рушники і інший інвентар.

Кімната для покоївок - службова кімната поверхового обслуговуючого персоналу: покоївок, прибиральниць. Кімната обладнана гардеробом (у тому випадку, коли в готелі немає загального), санвузлом, телефонним зв'язком.

Обслуговуючий персонал повинен проводити прибирання тих ділянок за якими вони закріплені (виконувати весь об'єм роботи), а в період відсутності роботи — знаходитися тільки в кімнаті для покоївок. Знаходження покоївок та прибиральниць в холах вестибуля, коридорах і інших місцях загального користування — неприпустимо.

Кубова є невеликим приміщенням або нішею, де розміщують електрокип'ятильник цілодобової дії. Останнім часом в кубовій встановлюють агрегати для очищення води, які функціонують також цілодобово.

Майстерні готелю. Одною з основних умов безперебійної діяльності готелю є підтримка в робочому стані всіх комунікацій і устаткування. З метою попередження аварій щодо обладнання в готелі необхідно проводити ретельну профілактичну роботу. Можливі пошкодження повинні бути миттєво усунені, інакше це може вплинути на роботу готелю і відобразитися на його рентабельності.

Через амортизацію меблів і оббивочних матеріалів виникає необхідність їх ремонту.

Якщо готель великий, то в ньому створюється комплекс профілактичних майстерень. Бажано з'єднання цього комплексу з житловою частиною через комунікації господарських служб. В готелі організовують столярно-оббивочні, слюсарно-водопровідні, електро- і електроакустичні майстерні. Залежно від розмірів готелю їх розділяють окремими приміщеннями або зосереджують в одному. У виробничі приміщення майстерень включають ще складські приміщення для сировини і запасних частин. Окрім ремонтних робіт, які виконуються безпосередньо в майстернях, слюсарно-водопровідні і електромайстерні є місцем, звідки робочі по виклику прямують на місце аварії або поломки. Щодо вимог, що висуваються до цих приміщень, вони повинні мати денне освітлення, вентиляцію і відповідати умовам безпеки і гігієни праці. Робітники майстерень можуть користуватися суспільним гардеробом готелю або для них влаштовують окремий, а також існуючим санітарним вузлом з душем.

Окрім перелічених майстерень, існування яких пов'язано з вирішенням потреб будівлі готелю, також організовуються автомайстерні у випадку, якщо готель має великі гаражі. Ця форма обслуговування частіше за все характерна для мотелів, де обслуговування автомобілів є першочерговим питанням.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Назвіть основні принципи будівництва сучасних готелів.

2. Охарактеризуйте основні блоки приміщень готелів.

3. Визначте відмінність складу блоків приміщень в залежності

від функціонального призначення готелю.

4. Розкажіть про принципи функціонального зонування вестибюльної групи приміщень.

5. Які особливості слід враховувати під час проектування стійки оформлення в вестибулі?

6. Назвіть основні антропометричні вимоги, що мають бути враховані під час проектування коридорів в житловій частині готелю.

7. Які існують особливості влаштування камери схову?

8. Перелічте відомі варіанти форми плану житлової частини готелів.

9. Які види приміщень підприємства харчування призначені для обслуговування клієнтів?

10. Які приміщення підприємства харчування передбачають

реалізацію технологічних процесів?

11. Назвіть приміщення, що складають групу службових та

побутових приміщень підприємства харчування.

12. Розкажіть про вимоги улаштування танцювального

майданчика в залі ресторану.

13. Перелічте допоміжні приміщення готельного комплексу.

14. Які вимоги нормативних документів мають виконуватися під

час облаштування басейнів в готельному комплексі?

15. Назвіть вимоги, що висуваються під час функціонування

пральні.

16. Перелічте приміщення культурно-масового обслуговування.

17. Що охоплює поняття «атмосфера ресторану»?

18. Перелічте побутові та службові приміщення готелю.

19. Яке функціональне призначення має кубова готелю?

20. Які приміщення призначені виконувати встановлений обіг

білизни в готельному підприємстві?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ 2.

1. Розміщення приймальних пунктів замовлень на різні види побутового обслуговування доцільно розташовувати в готелі

а) на першому або в цокольному поверсі;

б) на будь якому поверсі в готелі;

в) на технічному поверсі готелі;

г) над жилою частиною готелю.

2. Площа танцювального майданчика ресторану розраховується як

а) 0,15-0,2м² на пару;

б) 0,3-0,35м² на пару;

в) 50% від місць в готелі;

г) вірної відповіді немає.

3. Виробничими приміщеннями підприємства харчування готелю є

а) служби життєзабезпечення підприємства;

б) різноманітні ремонтні майстерні;

в) моєчні столового та кухонного посуду;

г) комори.

4. Форма організації харчування, що передбачає повний пансіон називається

а) закритою;

б) відкритою;

в) змішаною;

г) індивідуальною.

5. Цех підприємства харчування в якому доводять до готовності напівфабрикати

а) холодний цех;

б) м’ясо-рибний цех;

в) гарячий цех;

г) цех напівфабрикатів.

6. Для організації білетних кас на транспорт та інші культурні та спортивні заходи має бути відведено

а) 3м² з розрахунку на кожну касу;

б) 2 м² з розрахунку на кожну касу;

в) 4-5м² від загальної площі вестибулю;

г) в залежності від розміру готелю, нормативів не встановлено.

7. Оберіть тезу, що не відповідає дійсності роботи пральні:

а) заборонено перетинання потоків чистої та брудної білизни;

б) для транспортування білизни використовують візки, що мають відповідну маркіровку або розрізняються за кольором;

в) швидкість виконання замовлення в пральні залежить від категорії зайнятого номера;

г) в пральні використовують миючі засоби, що мають гігієнічні сертифікати.

8. За нормативами в готелі на 50-200 місць передбачається перукарня розміром

а) 0,25м² на одного клієнта в готелі;

б) 0,5м² на одного клієнта в готелі;

в) розмір не залежить від кількості місць в готелі;

г) 25% від площі готелю.

9. До приміщень готелю культурно-масового призначення відносять

а) більярдні;

б) конференц-зали;

в) сауни;

г) салони краси.

10. Допоміжні приміщення басейнів, що призначені для встановлення фільтрів, бойлерів, насосів відносять до групи

а) обслуговуючих;

б) підсобних;

в) технічних;

г) адміністративних.