2.2.3.2. Приміщення спортивно-оздоровчого призначення

У висококомфортабельних готелях часто обладнають приміщення і споруди спортивно-оздоровчого призначення: закриті і відкриті плавальні, купальні або плескальні басейни, сауни, зали для фізичних вправ (спортивний зал, тренажерний зал, гімнастичний зал, кегельбан); організовують медичне обслуговування (кабінет лікаря, приймальню, кімнату медичної сестри); на території готелів можуть бути розміщені спортивні майданчики (тенісні корти, гольф, мінігольф і ін.). Місткість спортивного або тренажерного залу складає не: менше 10 % місткості готелю. При приміщеннях фізкультурно-оздоровчого призначення передбачається медичний кабінет, що має проектуватися відповідно до наступних вимог: при місткості готелю до 500 місць — 14м², при більшій місткості — до 36м².

Басейни. Розміри, конфігурація, глибина басейнів в готелях бувають різними. Так, найдовшим басейном, що занесений в книгу рекордів Гіннеса, вважається басейн готелю «Хайатт Рідженсі Керромар» в Пуерто-Ріко. У розпорядженні гостей знаходиться басейн довжиною 541м і площею в 1,8 га. Він включає п'ять секцій, що з'єднуються «водяними горами» та оточені зоною з 14 водопадів на фоні тропічної рослинності. В басейні створені штучні хвилі.

Проте, в більшість готелів (бізнес-готелів) з середньою місткістю мають в розпорядженні свої басейни, що призначені для досягнення оздоровчої мети. Вони часто розташовуються в окремих будівлях готельного комплексу.

Розміри басейну в будівлі готелю 12х6 м або дещо більше цілком достатні для відновлення сил і гарного відпочинку клієнтів. Глибина варіюється і в середньому складає 1,30 м. Блакитний кахель, що використовується для оздоблення ванни басейну і підсвічування в басейні додають воді особливу привабливість. Басейн повинен мати безпечні сходи, комфортна температура води постійно підтримується (приблизно 28⁰С). В зоні басейну знаходиться джакузі, що вміщує одночасно декілька осіб. Температура води 40⁰С. Підлога і стіни обов'язково з підігрівом, щоб не було сильного температурного контрасту після купання. Навколо басейну розташовують зручні шезлонги, забезпечені м'якими матрацами, тропічні рослини, музика.

Велику увагу в басейнах готелів надають хімічному складу води. Вона піддається очищенню через ступінчату систему фільтрів (тканеві, ультрафіолетові, піщані). Для обеззаражування води також можуть використовуватися хлоровміщуючі препарати, установки для озонування води та інші методи. Щодня беруться проби води для того, щоб не припустити появу хвороботворних мікроорганізмів у воді.

За графіком (кілька разів на рік) басейн і джакузі повністю звільняють від води, проводять ретельне чищення з дезинфекцією і заповнюють свіжою водою.

Закриті басейни розміщують в цокольному або на першому поверсі будівлі, в прибудові, що є сполученою з готелем критим переходом, в деяких готелях іноді басейн розташовується на верхніх поверхах будівлі. У всіх випадках шляхи слідування відвідувачів до басейну повинні бути зручні і по можливості короткі, тому поблизу басейну часто знаходиться ліфт, що з'єднує його з житловими поверхами готелю. Навкруги басейну (або по трьох його сторонах) є обхідні доріжки і рекреаційний майданчик, де можна розмістити шезлонги і лави для відпочинку, іноді влаштовують пляж, буфет або бар.

Відкриті плавальні басейни, у тому числі плескальні, проектують будь-якої форми – прямокутні, квадратні, круглі, складного контуру і т.д.

Плескальні басейни часто обладнують гірками для скачування у воду (табанами). Глибина басейну приймається залежно від його призначення. Для додання воді приємного кольору ванну облицьовують блакитною або ясно-зеленою керамічною плиткою, дно іноді викладають з кольорової мозаїки. Вежі для стрибків у воду в закритих басейнах звичайно не влаштовують. Басейни розраховують в основному на проживаючих в готелі. Площа дзеркала води плавального басейну приймається 0,55м² на одне місце в готелі.

Часто зали басейнів мають природне освітлення, бокове, верхнє або комбіноване. Суцільне скління хоча б однієї із сторін залу створює відчуття зв'язку басейну з навколишньою природою, проте в літній період це може привести до перегріву приміщень басейну, а взимку – до його охолоджування і невиправданих витрат на опалювання і вентиляцію, тому воно може застосовуватися тільки з урахуванням кліматичних особливостей місця будівництва.

Допоміжні приміщення басейнів діляться на обслуговуючі (для відвідувачів), адміністративні, підсобні та технічні. Їх розміщують з однією, двох або трьох сторін ванного залу басейну. Технічні приміщення басейнів мають великі розміри і призначаються для подачі і очищення води, установки насосів, фільтрів, бойлерів, водомірів і іншого обладнання. Іноді частину допоміжних приміщень басейну (підсобні, технічні і ін.) розміщують в експлуатованому просторі під ванною басейну.

До складу обслуговуючих приміщень входять: душові, санітарні вузли, роздягальні для чоловіків і жінок, кімнати інструкторів, приміщення для масажу, медичні кабінети, ванни з мінеральною водою.

Останнім часом в готелях різного призначення і рівня комфорту все частіше стали влаштовувати лазні сухої пари – сауни, що знімають втомленість і сприяють інтенсивному кровообігу. Місткість сауни складає не менше 1% від місткості готелю. До складу сауни входять роздягальня, мийна, кімната сухої пари, басейн (або душі), кімната відпочинку, іноді масажна і кімната оператора.

Сауни розміщують в підвальному приміщенні або на першому поверсі будівлі готелю, нерідко в комплексі з купальним басейном. Крім саун у вітчизняних готелях можуть з успіхом застосовуватися невеликі російські лазні.