
- •Інфраструктура готельного та ресторанного господарства Навчальний посібник
- •Розділ 1. Організаційна структура готельного підприємства.. 8
- •1.1.1. Готельна індустрія в структурі сучасного туризму…... 8
- •1.1.2. Організаційна структура готелів……………………….11
- •Розділ і. Організаційна структура готельного підприємства
- •1.1. Готельно-ресторанні комплекси як складова туристичної галузі
- •1.1.1. Готельна індустрія в структурі сучасного туризму
- •Організаційна структура готелів
- •1.2. Основні служби готелю
- •Служба управління номерним фондом (Room division)
- •1.2.1.1. Служба прийому та розміщення (Front office)
- •1.2.1.2. Обслуговуючий персонал в уніформі
- •1.2.1.3. Служба господарського забезпечення і обслуговування готелю (Нousekeeping)
- •Інженерно-технічна служба
- •1.2.3 Служба безпеки
- •1.2.4. Комерційна служба
- •1.2.5. Служба комп'ютерного управління
- •1.2.6. Бюро обслуговування іноземних громадян (туристів)
- •1.2.7. Служба організації харчування і напоїв
- •1.2.8. Адміністративна служба
- •Служба управління ризиком
- •1.2.10. Служба дозвілля
- •1.2.11. Медична служба
- •1.2.12. Керівництво готелю
- •10. Матрична організаційна структура управління готелем характерна для:
- •Розділ іі. Інфраструктура готельного комплексу
- •2.1. Будівля сучасного готелю
- •2.2. Основні блоки приміщень готелю
- •2.2.1. Суспільна частина готелю (приміщення для гостей)
- •Вестибуль і його складові
- •Блок житлової групи приміщень
- •Приміщення для клієнтів підприємств харчування готельного комплексу
- •2.2.2. Блок групи приміщень підприємства харчування
- •2.2.2.1. Виробничі цехи підприємства харчування
- •2.2.2.2. Допоміжні приміщення підприємства харчування
- •2.2.3. Додаткові і допоміжні приміщення готельного комплексу
- •2.2.3.1. Приміщення культурно-масового призначення
- •2.2.3.2. Приміщення спортивно-оздоровчого призначення
- •2.2.3.3. Приміщення побутового обслуговування
- •Розділ ііі. Транспорт і ринок послуг готельно-ресторанного господарства
- •3.1. Класифікація транспортних засобів готельно-ресторанної індустрії
- •3.2. Характеристика традиційних видів транспорту
- •3.2.1. Водний транспорт
- •3.2.2. Залізничний транспорт
- •3.2.3. Автомобільний транспорт
- •3.2.4. Повітряний транспорт
- •Теми для виконання індивідуального завдання з навчальної дисципліни (модулю)
- •Структура управління номерним фондом готелю
- •Структура управління підприємством харчування в готелі
- •Список використаної та рекомендованої літератури
2.2.2.2. Допоміжні приміщення підприємства харчування
До допоміжних приміщень підприємств харчування відносять: білизневу, прасувальну, сервізну, групу складських приміщень.
Білизнева служить для зберігання скатертин, серветок, рушників і т.п. Білизну зберігають на стелажах по найменуваннях і розмірах відповідно до вимог санітарної інструкції.
Прасувальна кімната призначена для прасування білизни і форменого одягу обслуговуючого персоналу. Обладнується вона підвісними знімними штангами (для зберігання скатертин), стелажами (для зберігання серветок і рушників), а також прасувальними дошками і столами.
Сервізна служить для зберігання і видачі офіціантам столового посуду з фарфору, скла, металу, столових приладів. В цьому приміщенні повинно бути передбачено віконце для прийому посуду, що був використаний, і для видачі чистого. З обладнання в сервізній розташовують шафи, підвісні полиці і стелажі для зберігання посуду і приладів, прилавки для їх видачі. Для зручності передачі посуду сервізну розташовують поряд з мийною.
Складські приміщення – обов'язково існують в будь-якому підприємстві харчування. До складських приміщень належать охолоджувані камери для зберігання продуктів, що швидко псуються та напівфабрикатів, не охолоджувані комори для зберігання сухих продуктів, овочів, приміщення для зберігання інвентарю, білизни і інших предметів матеріально-технічного оснащення відповідно до нормативної документації та санітарно-гігієнічних вимог.
2.2.3. Додаткові і допоміжні приміщення готельного комплексу
2.2.3.1. Приміщення культурно-масового призначення
За своїм складом ця група приміщень в сучасних готелях дуже неоднорідна. Набір цих приміщень пов'язаний з призначенням готелю і рівнем його комфорту. Можливо створення в готелях залів універсального призначення, конференц-залів, залів для проведення нарад і переговорів, танцювальних і бальних залів, дискотек (приміщень для танців з автоматами, дисками, що обираються відвідувачами), бібліотек, більярдних, кегельбанів, кімнат для гри в настільний теніс, приміщень для ігрових автоматів тощо.
Практика експлуатації готелів показала, що один з шляхів найраціональнішого, гнучкого і економічного використання наявних площ – це створення залів багатоцільового (універсального) призначення, що розраховані на проведення різних заходів (нарад, прийомів, банкетів, концертів, балів, танців, показу кінофільмів і т.д.). В таких залах нерідко застосовують розсувні або інші трансформовані перегородки, за допомогою яких змінюють число приміщень, їх габарити і місткість відповідно до конкретних, постійно змінних потреб.
Звичайно в залах багатоцільового призначення використовуються складовані або трансформовані меблі, що надають можливість при необхідності змінити функціональне призначення приміщення та легко варіювати меблюванням. Для складання меблів передбачають спеціальне приміщення. При залах звичайно є кулуари, артистичні, кіноапаратна, що дозволяє здійснювати демонстрацію кінофільмів. З метою проведення міжнародних нарад зали обладнують установками синхронного перекладу на декілька мов і передбачають кабіни для перекладачів.
Зали багатофункціонального призначення, конференц- і кіноконцертні зали розміщують або в окремому блоці, або на першому чи другому поверсі, іноді в цокольному. Нерідко їх розміщують поблизу приміщень підприємств харчування, що при необхідності полегшує доставку в зали напоїв і закусок. Для того, щоб відвідувачі конференц-залів, кіно- і кіноконцертних залів не заважали проживаючим в готелі, для цих приміщень часто влаштовують додатковий вхід з вулиці, вестибуль, гардероб та санвузли.
Зали для конференцій і засідань обладнають або рядами крісел з відповідними проходами між ними, або столами. Площа цих приміщень залежить від типу обладнання, що тут застосовується. Приміщення для ділової діяльності обов'язково передбачаються в трьох-, чотирьох- та п'ятизіркових готелях: приміщення для ділової діяльності і зустрічей — бізнес-центр, представництва фірм, кімнати ділових зустрічей і зали для нарад, виставкові і демонстраційні зали з експозиціями, допоміжні приміщення (служби зв'язку, розмножувальної техніки і комп'ютерів, перекладачів і т.д.);
Бібліотеки організовують порівняно рідко, в основному в готелях, що призначені для відпочинку, в курортних готельних комплексах, а також в готелях великої місткості. При бібліотеці часто розташовують читальний зал, іноді в тому ж приміщенні. Зазвичай бібліотеку розміщують в суспільній частині, в групі приміщень культурно-масового призначення, іноді в групі адміністративних або приміщень побутового обслуговування, можливе суміщення з вітальнею або клубом.
Бібліотека розраховується на користування як клієнтами готелю, так і обслуговуючим персоналом. Практика показала, що за книгами звертаються близько 20% проживаючих в готелі і приблизно такий же відсоток обслуговуючого персоналу. За час перебування гості прочитують в середньому до 2-3 книг. Таким чином, число книг можна приймати рівним числу місць в готелі.
Бібліотеку і читальний зал обладнують стелажами з двостороннім або одностороннім зберіганням книг, виставковим стендом, столом викладення газет, робочим місцем бібліотекаря (кафедра видачі книг або стіл, крісло або стілець), кріслами або стільцями для читачів, журнальними столами.
Більярдні звичайно передбачають в готелях високого рівня комфорту, розміщують в групі приміщень культурно-масового призначення і розраховують на користування тільки проживаючими в готелі. Окрім більярдних столів в більярдній встановлюють стійку для київ і шафу для куль. Світильники розташовують над столами на відстані 80 см від гральної поверхні. Площа більярдної залежить від числа столів.