Заходи першої лікарської допомоги, які можна деякий час не проводити:

• усунення недоліків першої медичної та долікарської допомоги, які не спричинять виникнення шоку;

• виконання новокаїнових блокад та введення знеболювальних речовин при відсутності тяжких ушкоджень;

• зміна пов'язки при забрудненні рани радіоактивними речовинами;

• введення протиправцевого анатоксину при пораненнях і опіках та парентеральне введення антибіотиків для запобігання ра­новій інфекції;

• проведення інших заходів при станах, що в даний час не загро­жують життю потерпілого.

Значна частина вищевказаних заходів першої лікарської допомо­ги проводиться при безпосередній участі середнього медичного персона­лу і виконується частково в приймально-сортувальній, а найбільш тру­домісткі заходи — в перев'язочній та автоперев'язочній (при її наявності).

Перев'язочну доцільно розгортати в наметі чи пристосованому приміщенні, що має достатню площу для розташування двох перев'язу­вальних столів та іншого табельного майна: столів для інструментів, пе­рев'язувального матеріалу, медикаментів, приладів для інгаляційного наркозу та терапії киснем, пристосувань для стерилізації інструментів, тазів на підставках для миття рук , комплектів медичного майна, столика для реєстратора, який веде медичну документацію. У холодну погоду обов'язково встановлюється пристосування для обігріву (пічка). Працю­ють у перев'язочній два лікарі (один із них — стоматолог, який надає, переважно, медичну допомогу пораненим у лицеву частину голови), ме­дичні сестри або фельдшер і медсестра, санітари.

В автоперев'язочній працюють один лікар, медсестра (фельдшер), водій-санітар. Лікарі встановлюють діагноз та проводять складні захо­ди першої лікарської допомоги, середній медичний персонал асистує їм, а також виконує деякі маніпуляції самостійно. Медичний реєстратор за­писує продиктовані лікарем діагноз та проведені лікувальні заходи в Первинну медичну картку, яку заповнюють на кожного пораненого, який втратив боєздатність більше ніж на одну добу. Тут ведеться і "Книга обліку переливання крові та кровозамінників". Крім цього, в приймально-евакуа­ційному відділенні всі поранені, які отримали медичну допомогу, зокрема амбулаторну, реєструються у "Книзі обліку поранених в МПП". Після на­дання допомоги пораненим, яких направляють в евакуаційну, встановлюють,

в якому положенні, на якому виді транспорту і куди їх необхідно евакуюва­ти. Тому в перев'язочній (автоперев'язочній) попередньо видані їм сорту­вальні марки можна замінити на інші.

Ізолятор треба розраховувати на два і більше види інфекційних захво­рювань. Його розташовують у табірних наметах або в пристосованих при­міщеннях, де встановлюють підставки під ноші, предмети догляду за хвори­ми, умивальники, дезінфекційні засоби, а також посуд для їжі. Випорожнення хворих після попереднього знезараження виливають у спеціально викопану яму. Працює в ізоляторі санітарний інструктор, а періодично оглядає пацієнтів фельдшер або лікар. Евакуюють інфекційних хворих в ізолятор омедб (інфек­ційний шпиталь) окремим транспортом.

Аптека найчастіше знаходиться в пристосованому приміщенні й призначається для зберігання табельного медичного майна та приготу­вання простих лікарських форм. Звідси медичне майно відпускається фун­кціональним підрозділам МПП і медичним пунктам батальйонів. Основні лікарські форми та простерилізовану білизну для забезпечення роботи перев'язочної (автоперев'язочної) отримують з аптеки омедб у міру по­треби. Працює начальником аптеки фармацевт або фельдшер, який має навички роботи в аптеці.

Допоміжні підрозділи (місце для відпочинку особового складу МПП, кухня-їдальня, майданчик для електростанції та місце стоянки для транспорту) облаштовують залежно від обставин. При необхідності го­тують також місце для санітарних вертольотів.

Як видно з вищесказаного, середній медичний персонал (фельдшери та медичні сестри) може працювати в усіх функціональних підрозділах МПП і повинен уміти розташовувати їх у будь-яких пристосованих для цього при­міщеннях або в наметах, які сам же і розгортає. Він також зобов'язаний знати комплекти табельного медичного майна і вміти ним користуватись, швидко та вміло готувати його до роботи і спаковувати при переїзді на нове місце так, щоб воно залишилося неушкодженим і відразу ж придатним для викори­стання. Середній медичний персонал повинен також проводити під контро­лем лікаря значну кількість заходів першої лікарської допомоги, вести об­лікову медичну документацію, доглядати потерпілих, керувати діями сані­тарів та санітарів-носіїв при вивантажуванні та завантажуванні поранених і хворих на різні види транспорту, а в деяких випадках — і супроводжувати їх. Не виключається і залучення фельдшера (медсестри) МПП до керування роботою МПБ у випадку поранення або загибелі його начальника, а також до роботи в осередку масового ураження. Тому для успішного виконання завдань середній медичний персонал поряд із доброю підготовкою за спеці­альністю повинен також уміти оцінювати ситуацію, орієнтуватися в ній, бути ініціативним, кмітливим і сміливим, мати мужність працювати в будь-яких умовах, що склалися під час бою.