
- •Iзвn 966-7364-25-9 о Пашко к.О., Герасимів і.М.,1999
- •Передмова
- •Розділ I
- •Icторія військової медицини в украні
- •Розділ II завдання і організація медичної служби збройних сил україни у військовий час
- •Організація медичної служби Збройних сил України
- •Розділ III уражаюча дія сучасної зброї і можливі санітарні втрати
- •Уражаюча дія вогнепальної зброї та запалювальних боєприпасів і сумішей
- •Хімічна зброя
- •Ор смертельної дії.
- •Розділ IV основи організації і проведення лікувально-евакуаційних заходів у підрозділах і частинах
- •Організація і проведення медичного сортування
- •Роздл V
- •Сили і засоби медичної служби у батальйоні (рдті, взводі) та їх завдання
- •Послідовність і зміст роботи начальника мпб, санітарного інструктора і стрільця-санітара під час підготовки до бою
- •Медичне забезпечення механізованого батальйону (роти, взводу) в ході наступального бою
- •Медичне забезпечення механізованощбатал ь йону (роти, взвдду) в ході оборонного бою
- •Розділ VI основи організації надання медичної допомоги на полі бою, в осередку масових санітарних втрат і у медичному пункті батальйону
- •Організація розшуку поранених на полі бою
- •Способи наближення до потерпілих
- •Надання першої медичної допомоги на полі
- •Накладання пов 'язки на рану або опікову поверхню
- •Правила користування перев'язувальним пакетом індивідуальним
- •Проведення штучної вентиляції легень (швл) Методом "а рота в рот"
- •Методом "із рота в ніс"
- •Методика проведення закритого масажу серця
- •87 Рис. 6.38. Місця дотику при закритому масажі серця.
- •Особливості організації першої медичної допомоги в осередку ядерного вибуху
- •Перша медична допомога потерпілим внаслідок ураження проникаючою радіацією і радіоактивними речовинами при перебуванні їх на зараженій місцевості
- •Перша медична допомога при електротравмі
- •Способи витягування потерпілих із техніки та інших місць їх перебування
- •Способи відтягування поранених на полі бою
- •Розділ VII основи організації роботи медичного пункту полку, окремого медичного батальйону дивізії і військового польового пересувного шпиталю
- •Заходи першої лікарської допомоги, які можна деякий час не проводити:
- •Окремий медичний батальйон дивізії (омедб)
- •Військові польові шпиталі
- •Розділ VIII основи організації постачання медичного майна і техніки. Поняття про комплектно-табельне майно
- •Коротка характеристика спеціальної тари для аптечок і комплектів
- •Медичне майно для надання долікарської медичної допомоги
- •Майно для надання кваліфікованої медичної допомоги
- •Комплекти для оснащення діагностичних і допоміжних відділень
- •Кисневодихальна і наркозна апаратура
- •Типи наметів, які може використовувати медична служба
- •Розділ IX основи військово-польової хірургії
- •Травматичний шок
- •Кваліфікована медична допомога (в омедб та у військових шпиталях)
- •Ураженнями
- •Синдром тривалого стискання
- •Симптоматика і клінічна картина
- •Принципи надання допомоги потерпілим
- •Надання першої медичної допомоги
- •Клінічні прояви вибухової травми
- •Особливості ран, які виникли внаслідок опіків напалмом
- •Захворювання внутрішніх органів при термічних опіках
- •Надання медичної допомоги обпеченим в умовах сучасного бою
- •Перша медична допомога обпеченим, зокрема при напалмових ураженнях
- •Опіки в поєднанні з променевими ураженнями
- •Перша та долікарська медична допомога
- •Перша лікарська медична допомога
- •Кваліфікована медична допомога
- •Асептика у військово-польових умовах
- •Розділ X
- •Особливості ураження від дії нейтронного опромінення
- •Гостра променева хвороба від поєднаного опромінення
- •Аплікація продуктів ядерного поділу на шкірі та слизових оболонках
- •Надання медичної допомоги на еме
- •Особливості патогенезу
- •Характеристика клінічного перебігу комбінованих радіаційних уражень
- •Період переважання непроменевих компонентів
- •Період переважання променевого компонента
- •Період відновлення
- •Особливості клініки неодночасних уражень
- •Загальні принципи лікування
- •Особливості перебігу і лікування основних видів комбінованих радіаційних уражень Променеві ураження і дія ударної хвилі
- •Променеві ураження і переломи
- •Коротка характеристика осередку хімічного зараження
- •Особливості хімічної зброї як зброї масового ураження
- •Отруйні речовини шкірнонаривної дії
- •Загальні уявлення про патогенез
- •Особливості медичної допомоги ураженим іпритом
- •Отруйні речовини задушливої дії
- •Клінічна картина ураження
- •Особливості організації надання медичної допомоги
- •Розділ XII індикація отруйних речовин на території медичних закладів
- •Часткова санітарна обробка при зараженні ор у вигляді краплинно-рідинних аерозолей
- •Повна спеціальна обробка
- •Організація повної санітарної обробки
Заходи першої лікарської допомоги, які можна деякий час не проводити:
усунення недоліків першої медичної та долікарської допомоги, які не спричинять виникнення шоку;
виконання новокаїнових блокад та введення знеболювальних речовин при відсутності тяжких ушкоджень;
зміна пов'язки при забрудненні рани радіоактивними речовинами;
введення протиправцевого анатоксину при пораненнях і опіках та парентеральне введення антибіотиків для запобігання рановій інфекції;
проведення інших заходів при станах, що в даний час не загрожують життю потерпілого.
Значна частина вищевказаних заходів першої лікарської допомоги проводиться при безпосередній участі середнього медичного персоналу і виконується частково в приймально-сортувальній, а найбільш трудомісткі заходи — в перев'язочній та автоперев'язочній (при її наявності).
Перев'язочну доцільно розгортати в наметі чи пристосованому приміщенні, що має достатню площу для розташування двох перев'язувальних столів та іншого табельного майна: столів для інструментів, перев'язувального матеріалу, медикаментів, приладів для інгаляційного наркозу та терапії киснем, пристосувань для стерилізації інструментів, тазів на підставках для миття рук , комплектів медичного майна, столика для реєстратора, який веде медичну документацію. У холодну погоду обов'язково встановлюється пристосування для обігріву (пічка). Працюють у перев'язочній два лікарі (один із них — стоматолог, який надає, переважно, медичну допомогу пораненим у лицеву частину голови), медичні сестри або фельдшер і медсестра, санітари.
В автоперев'язочній працюють один лікар, медсестра (фельдшер), водій-санітар. Лікарі встановлюють діагноз та проводять складні заходи першої лікарської допомоги, середній медичний персонал асистує їм, а також виконує деякі маніпуляції самостійно. Медичний реєстратор записує продиктовані лікарем діагноз та проведені лікувальні заходи в Первинну медичну картку, яку заповнюють на кожного пораненого, який втратив боєздатність більше ніж на одну добу. Тут ведеться і "Книга обліку переливання крові та кровозамінників". Крім цього, в приймально-евакуаційному відділенні всі поранені, які отримали медичну допомогу, зокрема амбулаторну, реєструються у "Книзі обліку поранених в МПП". Після надання допомоги пораненим, яких направляють в евакуаційну, встановлюють,
в якому положенні, на якому виді транспорту і куди їх необхідно евакуювати. Тому в перев'язочній (автоперев'язочній) попередньо видані їм сортувальні марки можна замінити на інші.
Ізолятор треба розраховувати на два і більше види інфекційних захворювань. Його розташовують у табірних наметах або в пристосованих приміщеннях, де встановлюють підставки під ноші, предмети догляду за хворими, умивальники, дезінфекційні засоби, а також посуд для їжі. Випорожнення хворих після попереднього знезараження виливають у спеціально викопану яму. Працює в ізоляторі санітарний інструктор, а періодично оглядає пацієнтів фельдшер або лікар. Евакуюють інфекційних хворих в ізолятор омедб (інфекційний шпиталь) окремим транспортом.
Аптека найчастіше знаходиться в пристосованому приміщенні й призначається для зберігання табельного медичного майна та приготування простих лікарських форм. Звідси медичне майно відпускається функціональним підрозділам МПП і медичним пунктам батальйонів. Основні лікарські форми та простерилізовану білизну для забезпечення роботи перев'язочної (автоперев'язочної) отримують з аптеки омедб у міру потреби. Працює начальником аптеки фармацевт або фельдшер, який має навички роботи в аптеці.
Допоміжні підрозділи (місце для відпочинку особового складу МПП, кухня-їдальня, майданчик для електростанції та місце стоянки для транспорту) облаштовують залежно від обставин. При необхідності готують також місце для санітарних вертольотів.
Як видно з вищесказаного, середній медичний персонал (фельдшери та медичні сестри) може працювати в усіх функціональних підрозділах МПП і повинен уміти розташовувати їх у будь-яких пристосованих для цього приміщеннях або в наметах, які сам же і розгортає. Він також зобов'язаний знати комплекти табельного медичного майна і вміти ним користуватись, швидко та вміло готувати його до роботи і спаковувати при переїзді на нове місце так, щоб воно залишилося неушкодженим і відразу ж придатним для використання. Середній медичний персонал повинен також проводити під контролем лікаря значну кількість заходів першої лікарської допомоги, вести облікову медичну документацію, доглядати потерпілих, керувати діями санітарів та санітарів-носіїв при вивантажуванні та завантажуванні поранених і хворих на різні види транспорту, а в деяких випадках — і супроводжувати їх. Не виключається і залучення фельдшера (медсестри) МПП до керування роботою МПБ у випадку поранення або загибелі його начальника, а також до роботи в осередку масового ураження. Тому для успішного виконання завдань середній медичний персонал поряд із доброю підготовкою за спеціальністю повинен також уміти оцінювати ситуацію, орієнтуватися в ній, бути ініціативним, кмітливим і сміливим, мати мужність працювати в будь-яких умовах, що склалися під час бою.