
- •Передмова
- •Завдання розрахунково-графічної роботи
- •Методика написання розрахунково-графічної роботи
- •Стуктура та зміст розрахунково-графічної роботи
- •Зміст окремих розділів вступ
- •1. Огляд літератури
- •2. Характеристика господарства
- •3. Збирання, післязбиральна обробка, реалізація і зберігання культур
- •3.1. Результати збирання зернових мас у господарстві. Технологія збирання та розрахунок кількості агрегатів.
- •3.2 Розрахунок необхідної кількості агрегатів для проведення післязбиральної обробки зерна залежно від цільового призначення
- •3.3 Описання технологічних процесів та режимів сушіння зерна
- •3.3. Ефективність реалізації зерна різної якості
- •3.5 Потреба в зерносховищах для зберігання зерна
- •3.6. Зберігання зерна (насіння) в умовах господарства
- •3.8. Шляхи підвищення ефективності післязбиральної обробки та реалізації (зберігання) зерна в умовах господарства.
- •4. Технологія приготування і зберігання кормів та шляхи їх поліпшення
- •4.1. Стан виробництва кормів у господарстві (або у регіоні)
- •4.2. Основні агротехнічні вимоги до збирання, готування та заготівлі корму.
- •4.3. Характеристика зеленої маси, що використовується для виготовлення корму та технологія приготування кормів
- •4. Порівняльна характеристика якості корму
Завдання розрахунково-графічної роботи
1. Проаналізувати діяльність господарства (або перелік технологій у конкретному регіоні) з питань післязбиральної обробки, зберігання та переробки продукції рослинництва.
2. Провести пошук шляхів скорочення кількісних і якісних втрат продукції під час транспортування, зберігання та переробки.
3. Розробити заходи по підвищенню якості сільськогосподарської продукції та зменшенню її втрат.
4. Узагальнити передовий виробничий досвід з питань післязбиральної обробітки, зберігання, переробки та реалізації продукції рослинництва (конкретної культури, або групи культур).
Методика написання розрахунково-графічної роботи
РГР студенти виконують за такими етапами:
- вибір теми з урахуванням місця проходження практики;
- вивчення літератури з обраної теми;
- узагальнення досвіду з післязбиральної обробки, зберігання, переробки та реалізації продукції рослинництва в господарстві;
- збір та аналіз матеріалу для виконання роботи;
- оформлення роботи та написання;
- захист.
Студенти повинні вивчити і зробити виписки із таких документів, наявних у господарстві:
- плану економічного та соціального розвитку господарства;
- договору про держзамовлення;
- накладних (реєстри накладних) на реалізовану заготівельними організаціями продукцію рослинництва із зазначеними показниками її якості, кількості та з порядком розрахунків;
- даних про фактичну тривалість знаходження зерна на току (час находження зерна, його обробка, реалізація або засипка на зберігання);
- документів про доставлену з поля сільськогосподарську продукцію, результати післязбиральної обробки, актів на списання відходів та оприбуткування продукції із зазначенням якісних параметрів;
- висновків районної насіннєвої інспекції про якість насіння, що знаходиться на зберіганні в господарстві;
- документів, які характеризують наявність в господарстві сховищ, їх типів та призначення;
- документів, що містять короткий опис обладнання і технологічних процесів післязбиральної обробки продукції;
- документів, які характеризують якість рослинницької продукції, реалізованої за державним замовленням.
Над РГР студенти працюють в міру вивчення курсу, засвоєння окремих його розділів, виконання лабораторних, практичних і розрахункових завдань.
Роботу здають на 4-му курсу у 8-му семестрі ( висилають ) за 2 тижня до початку екзаменаційної сесії. Протягом 7 - 10 днів робота знаходиться на рецензуванні у викладача. Захищають її перед комісією студенти стаціонарної форми навчання за тиждень до закінчення семестру, заочної - в період екзаменаційної сесії.
РГР пишуть або друкують на машинці з одного боку стандартного аркуша паперу форматом 210297 мм. На кожній сторінці повинно бути 28-30 рядків: поля: зліва — 30 мм, справа — 10 мм, зверху — 20 мм, знизу — 20 мм. Роботу слід зброшурувати. Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.
Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів — маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці таким чином надрукованого заголовка ставиться крапка.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.
Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Нумерацію, сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок дисертації, не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Викладання матеріалу студенти супроводжують необхідними таблицями, графіками, малюнками. Загальний обсяг роботи 30-35 сторінок.