Розділ 2 лінгвокогнітивні моделі назв посуду в англійській та українській мовах

2.1. Фреймова організація назв посуду в англійській та українській мовах

З когнітивної точки зору мотиваційні моделі концептуальної сфери "посуд" можуть бути розглянуті з позицій фреймового моделювання структур. Стосовно напрямку аналізу від думки до слова, фрейм є найбільш адекватною структурою репрезентації знань, дозволяє на якісно новому рівні розглянути проблему мотивації [131, с. 8-9].

З точки зору когнітивної семантики, мовна одиниця отримує своє значення в результаті виокремлення конкретної ділянки чи структури в межах відповідної когнітивної області. Виділення передбачає структурування цієї області за допомогою тієї чи іншої схеми. Однією з таких схем може бути метонімічна по суті схема "частина – ціле". Для того, щоб проаналізувати певне явище у когнітивному аспекті, потрібно побудувати фрейм, в межах якого визначається значення [25, с. 61; с. 65]. Про зв'язок метонімії та фреймової семантики говорить, зокрема Н. В. Рунова. Метонімія розглядається дослідницею як важливий засіб, що розкриває процес функціонування фреймів [125, с. 8].

Фрейм визначається як рамка, у якій об’єднуються денотативні ситуації; уніфікована конструкція знань; схематизація досвіду; структура знань про певний фрагмент досвіду; одиниця знань, що містить інформацію про суттєве, типове для даного концепту; структура для представлення стереотипної ситуації; структура репрезентації знань, сукупність асоціацій стосовно певного явища, факту, події [25, с. 56; 85, с. 154; 102, с. 37]. Спільним для більшості значень є ідея про форму, структуру презентації знань. В. В. Красних називає фрейм одиницею, яка дозволяє описати, проаналізувати і структурувати ментально-психічну природу когнітивних феноменів [75, с. 165].

Методика концептуального аналізу та визначення типів фреймів представлені в працях С. А. Жаботинської [56]. Розмежовуючи семантичний та концептуальний аналізи, дослідниця зауважує, що для першого достатньо виявлення переліку елементів, що входять у склад значення, а для другого – є необхідним співвіднесення та об’єднання таких елементів у певних моделях. Концептуальний аналіз також вирізняється більшим ступенем абстрагованості і оперує одиницями категоріального плану, які включають у себе конкретні концепти і міжконцептні зв’язки.

Розглядаючи типологію фреймів, С. А. Жаботинська стверджує, що кількість фреймів є обмеженою, дослідниця виокремлює такі базові фрейми: предметноцентричний, акціональний, партонімічний, гіпонімічний та асоціативний [56, с. 15-23]. Перші чотири фрейми об’єднані між собою відношеннями суміжності між їх компонентами, є проявом метонімічного зрушення. Асоціативний фрейм будується на відношеннях подібності (метафоричних), які ґрунтуються на зближенні концептів у свідомості та мисленні людини.

Предметний фрейм складається з системи пропозицій, у якій до одного логічного суб’єкта прилягають декілька логічних предикатів, які характеризують суб’єкт за кількісними, локативними, темпоральними та іншими параметрами. Розглядаючи семантичну організацію назв посуду, ми виокремлюємо у предметному фреймі слоти "посуд є такий", "посуд є стільки", "посуд є там і тоді", "посуд існує так". Кожний із зазначених слотів ґрунтується на ідеалізованій когнітивній моделі (моделях) метонімічного перенесення. Слот "посуд є такий" представлений моделями "матеріал – посуд з цього матеріалу", "розмір – посуд такого розміру", "колір – посуд такого кольору", "вартість – посуд такої вартості", "форма – посуд такої форми", у яких вербалізується відповідна ознака.

А. Г. Удинська називає такі метонімічні моделі атрибутивними [157, с. 5], інші дослідники об’єднують подібним чином моделі, мотиваційною ознакою яких є морфологічні властивості об’єкта [107, с. 10-15], зовнішній вигляд (зорове сприйняття) [132, с. 5-10]. У зазначених мотиваційних моделях актуалізуються різні атрибутивні характеристики предметів посуду, які стають ознакою номінації. О. О. Тараненко виводить модель "ознака – її носій (істота, предмет, місце)" в якій об’єкт характеризується за його зовнішньою чи внутрішньою особливістю, матеріалом, функцією [145, с. 28]. Н. В. Рунова називає такий тип метонімічних перенесень ідеалізованою когнітивною моделлю "категорія та її ознака" [125, с. 12].

Метонімічна модель "матеріал – посуд з цього матеріалу" вербалізується у найменуваннях yetlin "невеликий горщик" (діал. yetlin "чавун") [275, т. 6, с. 579]; чавун "горщик" [234, т. 2, с. 361]. Слот предметного фрейму "посуд є такий" актуалізує атрибутивні характеристики об’єкта, вказує на якості, притаманні предмету. Однією з якісних характеристик будь-якого артефакту є його розмір. Модель "розмір – посуд такого розміру" актуалізується в назвах miniature "дуже маленька пляшка віскі чи іншого напою" [250]; довжинка "висока посудина" [235, с. 49]. Суміжність "колір – посуд такого кольору" експлікується в номінаціях brown "великий глиняний глечик" [275, т. 1, с. 417]; чорнисько "горщик" [234, т. 2, с. 375]. В обстежених нами словниках української літературної мови та діалектних словниках не виявлено номінацій за моделлю "вартість – посуд такої вартості". Можемо припустити, що зазначене метонімічне перенесення в англійській мові є лакунарним порівняно з українською мовою: bob "глечик, що коштує один шилінг" (діал. bob "шилінг") [251, c. 9]; joey "невелика склянка ціною чотири пенси" (діал. joey "дрібна монетка") [275, т. 3, с. 374]. Метонімічна модель "форма – посуд такої форми": круглянча "маленький круглий горщик" [217]; кружок "піднос" [235, с. 88].

Слот "посуд є там і тоді" експлікується в метонімічних моделях "час – посуд, який використовується в цей час" та "місце – посуд, який використовується/був зроблений у цьому місці". Зазначені моделі реалізуються в номінаціях twelve "чашка, з якої п’ють чай опівдні" [275, т. 6, с. 281]; winchester "велика циліндрична пляшка (вироблена у м. Winchester)" [250].

Кількісні характеристики предмета посуду вербалізуються у слоті предметного фрейму "посуд є стільки". Основою такої моделі номінації є метонімічне перенесення "кількість речовини – посуд, що вміщує таку кількість". Така вмотивованість виглядає цілком виправданою, оскільки розмір і кількість вмісту є одними з головних характеристик будь-якого вмістища. До широкого міжнародного впровадження метричної системи кожний народ мав систему вимірів, відповідно ця система відображалась і в мові, зокрема ставала джерелом метонімічного перенесення при номінації вмістищ. В обох зіставлюваних мовах наявні номінації, що пов’язані з кількістю речовини в умістищі: gill "чаша, що вміщує половину пінти" (від gill "чверть пінти") [275, т. 6S, с. 116]; око "чотиригранна пляшка з короткою шийкою" (від "міра об'єму хмільних напоїв, що приблизно дорівнює 1-1,5 л.") [217].

Номінації слоту предметного фрейму "посуд існує так" містять оціночну ознаку. В українській мові така оціночна характеристика об’єкта наявна у словотвірних дериватах красовуля "велика чарка" [217]; чепуруха "велика чарка" [217].

Говорячи про акціональний фрейм, С. А. Жаботинська зазначає, що у фокусі уваги перебуває взаємодія одного предмета з іншими. У цьому і полягає головна відмінність акціонального фрейму від предметного, де головним є сам об’єкт. Вивчаючи найменування посуду, ми виділяємо у межах акціонального фрейму слоти "посуд діє так (робить це)", "посуд вміщує це", "посуд належить комусь/чомусь". Основою таких моделей є метонімічні перенесення "вміст – посуд", "дія – посуд, що виконує таку дію", "власник – посуд, що йому належить". Зазначимо, що остання з наведених моделей може бути виділена в окремий посесивний фрейм. Згадані мотиваційні моделі втілені у номінаціях типу pie "посудина для випічки пирога" (від pie "пиріг") [275, т. 6, с. 157]; jorum "велика чаша, посудина для пиття" [250]; назва мотивується іменем біблійного персонажу Іорама, який поставляв посуд до двору царя Давида; baker "посудина для випічки" [275, т. 1, с. 137].

Партонімічний фрейм містить у собі предметні сутності щось/хтось, які співвідносяться між собою як ціле та його частина. Партонімічний фрейм при цьому має поняттєву суміжність з предметним фреймом, оскільки наявність певної частини може розглядатись і як ознака об’єкта. Основою партитивних номінацій є метонімічна (синекдохічна) модель "частина – ціле", яка реалізується в назвах lug "глечик з ручкою" (від діал. lug "вухо") [275, т. 3, с. 687]; handlе "блюдо, миска з ручкою" [275, т. 3, с. 48]; гранчак "склянка із боковими гранями" [217]; носатка "посудина з довгим носиком, що формою нагадує чайник" [217].

У межах гіпонімічного фрейму представлені структури, що пов’язані родо-видовими відносинами. На відміну від партонімічного фрейму, йдеться не про включення (частини в ціле), а про супідрядність. До гіпонімічного фрейму належать номінації, в яких відбувається процес розширення значення: dish "чашка" [275, т. 6, с. 46]; jar "склянка" [275, т. 6S, с. 138].

Асоціативний фрейм базується на відносинах подібності. Метафоричне перенесення як мотиваційна модель при найменуванні предметів посуду реалізується в номінаціях bell "горщик" [275, т. 1, с. 234]; drum "чайник" [257, с. 11]. Мотиваційною ознакою при називанні згаданих предметів посуду є їхня зовнішня подібність до дзвона, барабана.