1.6. Методика зіставного аналізу номінацій посуду в англійській та українській мовах

Все більшої ваги в сучасних лінгвістичних студіях набувають зіставні дослідження лексичного складу мов. Зіставними та типологічними дослідженнями займаються провідні вітчизняні та зарубіжні вчені (М. П. Кочерган, О. В. Тищенко, В. М. Манакін, І. В. Корунець, В. Г. Гак та ін.). Зіставні та порівняльні дослідження споріднених та неспоріднених мов дозволяють виявити мовні універсалії, що є типовими для різних мов, розбіжності та подібності, які відображають специфіку бачення картини світу носіями різних мов та культур. Зіставні дослідження лексики тісно пов’язані з вивченням культури, світоглядних та релігійних характеристик народу, семіотичними та символічними аспектами світосприйняття. Більшість зіставних досліджень лексичних систем української та англійської мов на даний час були присвячені порівнянню концептів, антропонімів та соматизмів, зоосемізмів, фітономінацій, етикетної лексики та стандартних референтних ситуацій. Наше дослідження є однією із перших спроб аналізу групи предметної лексики в англійській та українській мовах.

Одним із найважливіших здобутків теорії поля є спроба віднайти лінгвістичний критерій, що розкриває системний характер мови [8, с. 228]. Як зазначає М. П. Кочерган, до останнього часу зіставні дослідження проводились, беручи вихідним пунктом одну з порівнюваних мов. Маючи в якості tertium comparationis одну з мов, ми отримуємо однобічну картину, яка не дає повного й об’єктивного аналізу. Вчений пропонує долати цю проблему за допомогою теорії функціонально-семантичного поля О. В. Бондарка [73, с. 89-91]. Функціонально-семантичне поле є системою різнорівневих засобів певної мови, які взаємодіють на основі спільності функцій, що базуються на семантичній категорії. Якщо покласти в основу контрастивного дослідження семантичний принцип, це дозволяє відштовхуватись при аналізі саме від семантичної категорії [26, с. 566-567]. У нашому дослідженні ми намагаємось, не беручи за основу одну з зіставлюваних мов, поставити в центр саме ЛСГ "посуд" і виявити, яким чином утворюються і функціонують найменування посуду в обох мовах.

О. Л. Березович пропонує аналізувати семантичне поле на трьох рівнях: семантичному, мотиваційному та рівні культурної символіки. Таким чином отримується різностороння, взаємопов’язана, "генетично" єдина інформація про поле, яке характеризується в категоріях статики та динаміки [19, с. 23].

У першому розділі, окрім теоретичного обґрунтування дослідження, ми подаємо спробу семантичної категоризації й таксономії назв посуду в англійській та українській мовах, визначення центральних та периферійних членів лексико-семантичної групи, на основі чого визначається семантико-мотиваційна модель НП. У першому розділі також аналізуються моделі сполучуваності назв посуду з точки зору синтагматичних зв’язків та синтаксичних ролей.

Внутрішній мотиваційний вимір найменувань посуду розглядається в дослідженні в другому розділі. Аналіз номінативних одиниць відбувається в ономасіологічному напрямку, тобто які назви і за допомогою яких мовних та розумових процесів отримують предмети посуду в зіставлюваних мовах. Для здійснення цієї мети визначаються моделі номінації посуду в обох мовах та проводиться зіставний аналіз наявності виявлених моделей у кожній мові.

Третій розділ має семасіологічний характер, тобто визначається, яких значень набувають назви предметів посуду в результаті вторинної номінації. До аналізу в третьому розділі залучаються фразеологічні та пареміологічні одиниці, що дозволяє виявити національно-культурну специфіку та провести реконструкцію символіки та епідигматичних зв’язків найменувань посуду у зіставлюваних мовах. Після визначення напрямків розвитку вторинної номінації проводиться зіставний аналіз наявності виявлених моделей в обох мовах.

Висновки до розділу 1.

Проблема мовного значення є однією з головних у сучасній лінгвістиці. Семантикоцентризм та антропоцентризм стали одними з головних парадигм розвитку мовознавчої науки. Семантичні зв’язки слів відображають актуальні для людини та соціуму відносини між предметами та явищами дійсності і, тим самим, передають особливості національного світосприйняття.

Артефактом у широкому розумінні є все, що має на собі відбиток діяльності людини, він є універсальним засобом фіксації культурного смислу, виступає в ролі елементарної "клітини" певної культури. Артефакт є способом надання поняттю предметної форми. Предметний код культури дозволяє асоціювати об’єкт із концептом, абстрактним поняттям.

Семантична модель і/або поле посуду становить складне таксономічне утворення, в якому виокремлюються семантико-мотиваційний, лінгвокультурологічний та лінгвокогнітивний виміри НП. Семантико-мотиваційний аспект містить у собі визначення механізмів та тенденцій словотвірної і семантичної деривації НП з огляду на типологію семантичних структур лексем, способів словотвірної номінації та з точки зору продуктивності морфологічних і неморфологічних засобів словотворення, наявності метонімічного і метафоричного підґрунтя в словотвірних дериватах.

З огляду на амбівалентність, "розмитість", "подвійну категоризацію" денотативне поле НП, зокрема їх лексико-семантичні варіанти, мають різну референцію – "посуд", "частини тіла", "топографічний об’єкт. З позицій семантико-мотиваційного моделювання НП, сфера їх вторинного означування реалізується в асоціативно-образних та конкретно-буттєвих моделях. Провідним семантичним аспектом деривації НП є антропоморфні метафоричні моделі, які реалізуються у двох напрямах (людина → посуд, посуд → людина).

Визначення семантичних та концептуальних засад категоризації НП дозволяє виокремити за функціональним призначенням такі підгрупи: 1) посуд для пиття, 2) для приготування, 3) для зберігання, які складаються з ядра та периферії. Семантико-когнітивна структурація НП з урахуванням теорії прототипів виявляється через гіперо-гіпонімічні відношення назв посуду.

Назви посуду в зіставлюваних мовах можуть використовуватись в якості актантів та сирконстантів ситуації. Найбільш типовими ролями назв предметів посуду є агент, контрагент, об’єкт, місце, адресат, пацієнс, результат, інструмент, джерело та інші. Атрибути, якими характеризується посуд, можуть бути поділені на параметричні, цільові та оцінні.

Зіставлення НП в англійській та українській мовах здійснювалося в три етапи: 1) за допомогою методики семантичного поля номінації посуду структуровані в межах групи предметної лексики, проаналізовані моделі їхньої сполучуваності та виявлено родо-видові кореляти; 2) встановлені мотиваційні моделі НП, визначена фреймова організація в аспекті зіставлення спільного та відмінного; 3) охарактеризовано функціонування НП у фразеологічних одиницях та пареміях, проведений зіставний аналіз вторинних номінацій посуду з метою виявлення типологічно спільних і відмінних напрямків семантичної динаміки, зокрема й позначення інших денотативних сфер через назви посуду.