Управління якістю праці

Під якістю праці розуміють сукупність властивостей самого процесу праці, від яких залежать результати трудової діяльності.

В практиці аналітичної та планово-економічної роботи на підприємствах якість праці оцінюється двояко: як потенційні можливості людини виконувати певні різні щодо складності роботи та якісні відмінності в праці, що втілюються у виробленій продукції, виконаних роботах чи наданих послугах.

Управління якістю роботи базується на регламентації на основі внутрігосподарських чи інших стандартів змісту, послідовності та якості функцій, що виконуються кожним працівником. Зведена оцінка враховує кількість та значимість відхилень від норм та стандартів, а також ініціатив щодо удосконалення виробництва.

З метою наближення до практичних умов виробництва доцільно використати систему часткових показників, що характеризують якісну результативність праці. Серед них якість продукції, кількість рекламацій, що поступили від споживачів, ритмічність виробництва та деякі інші.

Коефіцієнт якості продукції — показник, що характеризує втрати від браку продукції

, (10.22)

де — фактичні втрати від браку, % від обсягу товарної продукції; — внутрізаводський брак, % до придатної продукції; — коефіцієнт зниження браку.

Що стосується фактичних втрат від браку, то їх можна визначити за формулою

, (10.23)

де — вартість повного невиправного браку; — витрати, пов’язані з усуненням браку; — вартість прийнятих рекламацій споживачів за доставку недоброякісної продукції; — вартість забракованих виробів, використаних у виробництві (металобрухт, сировина); — суми, стягнені з постачальників за поставку недоброякісної продукції, сировини, матеріалів; — суми, утримані з винних за випуск бракованої продукції.

Коефіцієнт рекламацій — показник, що характеризує якість продукції через призму споживача

, (10.24)

де — фактичний обсяг рекламацій, % до обсягу товарної продукції; — середній обсяг рекламацій, прийнятий за звітними даними, % до обсягу товарної продукції; — коефіцієнт зниження рекламацій.

Коефіцієнт ритмічності — показник, що характеризує зміни фактичної ритмічності в порівнянні з базовою

, (10.25)

де — фактичний коефіцієнт ритмічності за і-ий місяць; — базовий коефіцієнт ритмічності за і-ий місяць.

За необхідності та враховуючи специфіку окремих підприємств, перелік показників можна доповнити.

На підставі часткових коефіцієнтів можна визначити інтегральний коефіцієнт якості праці за формулою середньогеометричної за аналогією з (10.17)

, (10.26)

де — знак перемноження; — значення і-го коефіцієнта.

Формула (10.26) — показує середню величину коефіцієнтів якості праці за умови, що значення всіх коефіцієнтів не перевищують одиниці. Це означає, що на практиці нормативні значення кожного коефіцієнта прийняті за 1.

Планування, контроль та стимулювання на основі таких оцінок підвищує значення дисципліни та особистої відповідальності, не обмежуючи при цьому творчої активності працівника.

Принагідно зауважимо, що із управлінням якістю праці тісно пов’язані управління технічним розвитком та якістю продукції. І це зрозуміло, оскільки якість продукції значною мірою забезпечується якістю праці, технологічного оснащення, технологічних процесів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів.

Управління якістю праці передбачає проведення комплексу взаємопов’язаних організаційних, інженерно-технічних, економічних та соціально-правових заходів, спрямованих на створення в процесі трудової діяльності найкращих умов, що забезпечували б досягнення необхідного рівня якості кінцевих результатів виконуваної роботи.

Організаційні заходи забезпечують: ефективний контроль за якістю праці та прийняття керівних впливів, спрямованих на підвищення якості роботи; контроль за якістю трудових процесів, що здійснюється безпосередньо їх виконавцями; відповідальність виконавців за якість результатів праці.

Інженерно-технічні заходи передбачають широке застосування сучасних наукових досягнень, передових технологій, механізації та автоматизації виробничих процесів, прогресивної організації праці, виробництва та управління.

Економічні заходи передбачають тактичне та стратегічне планування якості продукції та робіт, економічне обгрунтування підвищення якості, удосконалення системи матеріального стимулювання виконавців за якість праці.

Соціально-правові заходи спрямовані на підвищення якості за рахунок поліпшення умов праці, побуту, охорони здоров’я працівників; регулювання відносин, функціональних зв’язків, прав та обв’язків колективів і виконавців; поліпшення морально-психологічного клімату в колективі; організації трудових процесів відповідно до чинного законодавства.