
- •За редакцію професора о.І.Лесюка м. Івано-Франківськ
- •Рецензенти:
- •Від авторів
- •Роль та місце інженера в управлінні виробництвом
- •Основні вимоги до менеджера
- •Предмет та завдання курсу
- •Зміст та структура курсу
- •Зв’язок курсу з іншими навчальними дисциплінами
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Частина 1 основи управління
- •Глава 1 виробнича система та її функціонування
- •1.1 Суть та принципи функціонування виробничих систем
- •1.2 Загальна модель організації та управління виробництвом
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 2 організація та менеджмент
- •2.1 Суть і загальна характеристика менеджменту
- •2.2 Рівні управління
- •2.3 Розвиток науки про управління
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 3 функції менеджменту
- •3.1 Функціональний зміст управління
- •3.2 Характеристика загальних функцій управління
- •3.3 Характеристика спеціальних функцій управління
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 4 методи управління
- •4.1 Значення методів в системі управління виробництвом
- •4.2 Класифікація та загальна характеристика методів управління
- •4.3 Адміністративні методи управління
- •4.4 Економічні методи
- •4.5 Соціологічні методи
- •4.6 Соціально-психологічні типи керівництва
- •4.7 Проблеми координації при використанні соціологічних методів
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 5 управлінські рішення
- •5.1 Значення та природа управлінських рішень
- •5.2 Умови оптимальності управлінських рішень
- •5.3 Підготовка та прийняття рішень
- •5.4 Динаміка управлінських рішень
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 6 формування організаційних структур управління
- •6.1 Суть процесу управління на підприємстві
- •6.2 Цілі, завдання та функції управління
- •6.3 Централізація та децентралізація повноважень
- •6.4 Організаційні структури та принципи їх побудови
- •6.5 Групування функцій управління підприємством
- •6.6 Основи раціональної побудови апарату управління
- •6.7 Основні ланки управління підприємством
- •6.8 Організація процесу управління підприємством
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Частина іі організація управління виробництвом
- •Глава 7 управління основним виробництвом
- •7.1 Організація і управління виробничими процесами
- •7.2 Основні принципи та форми організації виробництва
- •7.3 Типи виробництв, їх організація та управління
- •7.4 Методи організації основного виробництва
- •7.5 Розрахунок та проектування потоку
- •Глава 8 управління розвитком матеріально-технічної бази підприємства
- •8.1 Зміст та характеристика основних напрямків підвищення ефективності виробництва Основні фактори виробництва
- •Загальна характеристика напрямків підвищення ефективності виробництва
- •8.2 Методика визначення технічного рівня виробництва на підприємствах нафтогазового комплексу
- •Методика оцінки рівня розвитку техніки
- •Методика оцінки рівня технології виробництва
- •Методика оцінки рівня якості продукції та робіт
- •Методика оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів
- •8.3 Визначення впливу організаційних та технічних заходів на техніко-економічні показники діяльності підприємства
- •8.4 Управління технічним та організаційним розвитком виробництва
- •Управління основними виробничими фондами
- •Управління матеріальними ресурсами та оборотними фондами
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 9 управління системою технічного забезпечення виробництва
- •Вибір раціональної організації та управління ремонтним обслуговуванням
- •Б. Форми організації ремонтів
- •В. Методи організації ремонтів обладнання
- •Г. Способи ремонту обладнання
- •Методика оцінки рівня організації та ефективності ремонтного обслуговування
- •9.3 Організація та управління транспортним обслуговуванням виробництва
- •Організація транспортного обслуговування а. Умови раціонального використання транспортних засобів
- •Б. Характеристика основних вантажопотоків
- •В. Системи вантажоперевезень
- •В. Організаційні форми транспортного обслуговування
- •Методика оцінки рівня організації та ефективності управління транспортним обслуговуванням
- •9.4 Організація та управління енергетичним обслуговуванням виробництва
- •Організація енергетичного обслуговування
- •Методика оцінки рівня організації та ефективності управління енергетичним обслуговуванням
- •9.5 Організація та управління матеріально-технічним постачанням Завдання та функції матеріально-технічного постачання
- •Вибір та обгрунтування оптимальної форми постачання
- •Методика формування та управління виробничими запасами
- •А. Методика формування поточних запасів
- •Б. Методика формування гарантійних запасів
- •В. Методика формування сезонних запасів
- •Г. Методи управління виробничими запасами
- •Д. Формування збутових запасів
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 10 управління трудовими ресурсами
- •10.1 Суть та завдання управління трудовими ресурсами
- •10.2 Методи управління трудовими ресурсами
- •10.3 База управління трудовими ресурсами
- •10.4 Управління трудомісткістю та якістю праці
- •Управління використанням робочого часу
- •Управління нормуванням праці
- •Управління організацією праці
- •Управління дисципліною праці
- •Управління якістю праці
- •10.5 Управління рухом кадрів
- •Управління професійною орієнтацією та підготовкою кадрів
- •Управління підготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів
- •Управління стабілізацією трудового колективу
- •10.6 Управління стимулюванням праці
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 11 управління реалізацією продукції
- •11.1 Суть та зміст маркетингу
- •11.2 Процес управління маркетингом
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 12 фінансовий менеджмент
- •Умовні позначення
- •Модель Баумола
- •Модель Міллера - Орра
- •Р исунок 12.8 — Модель Міллера - Орра
- •12.6 Оцінка фінансового стану підприємства
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Список використаної літератури
- •Глава 5. Управлінські рішення 131
- •Глава 6. Формування організаційних структур
- •Глава 7. Управління основним виробництвом 213
- •Глава 8 Управління розвитком матеріально-
- •Глава 9 Управління системою технічного
- •Глава 10 Управління трудовими ресурсами 381
- •Глава 11 Управління реалізацією продукції 429
- •Глава 12 Управління фінансами 453
Організація енергетичного обслуговування
Залежно від способу організації енергопостачання виробництва можна говорити про три їх форми: децентралізовану, коли підприємство самостійно виробляє і забезпечує свої потреби відповідними видами енергії; централізовану — коли підприємство одержує всі види енергії з районних енергетичних, теплових та газових мереж; змішану, коли підприємство деякі види енергії виробляє власними силами, а частину одержує від спеціалізованих підприємств.
Децентралізована форма енергопостачання. Використовується в тих випадках, коли в районі проведення робіт (геологорозвідувальних, бурових) немає загальної енергетичної мережі. В таких умовах енергетична служба підприємства забезпечує потреби в електричній та інших видах енергії самостійно, використовуючи для цього пересувні електростанції, котельні установки тощо.
Вибираючи джерело електропостачання, слід пам’ятати, що пересувні електростанції мають ряд істотних недоліків, які різко знижують можливості їх використання. До них можна віднести: недостатню одиничну потужність, низьку надійність, змінні параметри (напруга, частота струму), складність обслуговування, необхідність доставки палива для привода дизелів та високу собівартість вироблюваної енергії. Аналогічна картина спостерігається і стосовно котельних установок. Однак, незважаючи на це, при проведенні геологрозвідувальних та бурових робіт, при будівельно-монтажних роботах такий варіант зустрічається досить часто.
Централізована форма постачання. Така форма використовується в освоєних районах, де є розвинута мережа різних видів енергопостачання (електромережа, теплова мережа та ін.).
Централізована форма є економічно найвигіднішою, оскільки при цьому питомі витрати палива на одиницю виробленої енергії знижуються, підвищується надійність енергопостачання і т.д. Централізована форма в умовах підприємств нафтогазового комплексу може бути двох видів. По-перше, відповідні види енергії (наприклад, теплової) можна виробляти на базах виробничого обслуговування і забезпечувати потреби всіх споживачів підприємства, а по-друге, їх можна отримувати від загальної районної мережі.
В умовах роботи підприємств нафтогазового комплексу широко використовується централізована форма енергопостачання та енергозабезпечення потреб підприємства чи його підрозділів електроенергією. В таких випадках джерелом постачання є високовольтні лінії електропередач (6-10 кВт). Функція електроцеху при цьому зводиться до перетворення та подачі електроенергії відповідної напруги до споживачів.
Широкого розповсюдження набула змішана форма енергозабезпечення. При цьому найчастіше забезпечення електроенергією здійснюється централізовано, а забезпечення іншими видами енергії — децентралізовано (стиснене повітря, газ, гаряча вода, пара тощо).
Для вибору форми енергопостачання, зокрема, електропостачання, необхідно розрахувати електронавантаження та визначити максимальну потужність по окремих струмоприймачах; розрахувати силову та освітлювальну мережу; скласти схему постачання і вже тоді визначитись із формою: побудувати високовольтні лінії чи використати пересувні електростанції. Критерієм вибору кращого варіанту можуть бути витрати на використану енергію.
Організаційно-правовою основою енергозабезпечення при централізованій формі є господарські договори, що укладаються з відповідною енергетичною організацією. Розрахунки за використану енергію проводяться за пред’явленими рахунками за надані послуги відповідно до показань лічильників та чинних тарифів.
При децентралізованій формі енергозабезпечення всі взаємовідносини між виробниками та споживачами енергії будуються на засадах внутрівиробничого господарського розрахунку згідно з юридичним статусом відповідних енергетичних підрозділів.