Методика оцінки рівня організації та ефективності управління транспортним обслуговуванням
При оцінках рівня організації та ефективності управління транспортним обслуговуванням за аналогією з ремонтним обслуговуванням доцільно всі показники розбити на дві групи: загальні та спеціальні.
Визначення загальних показників ніяких труднощів не складає, оскільки вони детально розглянуті в главі 7. До загальних показників було віднесено показники ритмічності, безперервності, надійності, пропорційності, паралельності виробничих процесів. Ці ж показники характеризують рівень організації виробництва в процесі транспортного обслуговування. Для характеристики рівня організації праці також можна використати деякі загальні показники. Серед них коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією, коефіцієнт використання робочого часу, коефіцієнт трудової дисципліни та інші. Методика їх визначення розглядається в р. 10.4.
Серед спеціальних показників, що характеризують рівень організації транспортного обслуговування варто виділити: коефіцієнт технічної готовності, коефіцієнт випуску рухомого складу на лінію, коефіцієнт використання вантажопідйомності, коефіцієнт використання пробігу, середньодобовий пробіг транспортних засобів, витрати пального на 100 км пробігу та інші.
1. Коефіцієнт технічної готовності рухомого складу автотранспорту характеризує частку технічно справних автомобілів в загальному парку автомобілів, що знаходяться на підприємстві
, (9.11)
де
— кількість автомобіледнів в господарстві;
— кількість автомобіледнів в ремонті;
— кількість автомобіледнів в технічному
обслуговуванні.
2. Коефіцієнт випуску рухомого складу на лінію характеризує ступінь ефективного використання рухомого складу і визначається у вигляді
,
(9.12)
де
- кількість втрачених автомобіледнів
через організаційно-технічні простої.
3. Коефіцієнт використання вантажопідйомності характеризує кількість вантажу, що припадає в середньому на одиницю вантажопідйомності автомобіля. Розрізняють статичний та динамічний коефіцієнти вантажопідйомності.
Статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності визначають за кількістю перевезених вантажів, а динамічний - за кількістю виконаної роботи
,
(9.13)
,
(9.14)
де
— фактично перевезена кількість
вантажів, т;
— номінальна вантажопідйомність
транспортного засобу, т;
— фактично виконана робота вантажоперевезень,
т/км;
— номінальний обсяг роботи, т/км.
4. Коефіцієнт використання пробігу характеризує ефективність використання рухомого складу при перевезенні вантажів і визначається за формулою (9.10).
5. Коефіцієнт централізації транспортного обслуговування характеризує рівень використання централізованих транспортних засобів для транспортного обслуговування виробництва
,
(9.15)
де
— обсяг транспортного обслуговування,
виконаного в централізованій формі, т,
т/км;
—
загальний обсяг транспортного
обслуговування, т, т/км.
Даний показник можна визначити в цілому або за окремими видами транспортного обслуговування.
Для оцінки ефективності використання транспортних засобів можна використати і загальноприйняті показники: продуктивність праці, собівартість перевезень та величину транспортних витрат, що припадають на одиницю виконуваних робіт (1 м проходки, 1 т видобутку нафти, 1 грн виконаних робіт тощо).
Аналіз названих показників дає можливість виявити резерви та накреслити напрямки можливого підвищення рівня організації та ефективності транспортного обслуговування виробництва. Такими резервами можуть бути: скорочення втрат часу при перевезеннях, прискорення технічного та ремонтного обслуговування рухомого складу, ліквідація пробігу транспорту без вантажу за рахунок запровадження прогресивних систем перевезень, зниження витрат на транспортне обслуговування, використання прогресивних транспортних засобів та ін.