
- •За редакцію професора о.І.Лесюка м. Івано-Франківськ
- •Рецензенти:
- •Від авторів
- •Роль та місце інженера в управлінні виробництвом
- •Основні вимоги до менеджера
- •Предмет та завдання курсу
- •Зміст та структура курсу
- •Зв’язок курсу з іншими навчальними дисциплінами
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Частина 1 основи управління
- •Глава 1 виробнича система та її функціонування
- •1.1 Суть та принципи функціонування виробничих систем
- •1.2 Загальна модель організації та управління виробництвом
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 2 організація та менеджмент
- •2.1 Суть і загальна характеристика менеджменту
- •2.2 Рівні управління
- •2.3 Розвиток науки про управління
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 3 функції менеджменту
- •3.1 Функціональний зміст управління
- •3.2 Характеристика загальних функцій управління
- •3.3 Характеристика спеціальних функцій управління
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 4 методи управління
- •4.1 Значення методів в системі управління виробництвом
- •4.2 Класифікація та загальна характеристика методів управління
- •4.3 Адміністративні методи управління
- •4.4 Економічні методи
- •4.5 Соціологічні методи
- •4.6 Соціально-психологічні типи керівництва
- •4.7 Проблеми координації при використанні соціологічних методів
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 5 управлінські рішення
- •5.1 Значення та природа управлінських рішень
- •5.2 Умови оптимальності управлінських рішень
- •5.3 Підготовка та прийняття рішень
- •5.4 Динаміка управлінських рішень
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 6 формування організаційних структур управління
- •6.1 Суть процесу управління на підприємстві
- •6.2 Цілі, завдання та функції управління
- •6.3 Централізація та децентралізація повноважень
- •6.4 Організаційні структури та принципи їх побудови
- •6.5 Групування функцій управління підприємством
- •6.6 Основи раціональної побудови апарату управління
- •6.7 Основні ланки управління підприємством
- •6.8 Організація процесу управління підприємством
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Частина іі організація управління виробництвом
- •Глава 7 управління основним виробництвом
- •7.1 Організація і управління виробничими процесами
- •7.2 Основні принципи та форми організації виробництва
- •7.3 Типи виробництв, їх організація та управління
- •7.4 Методи організації основного виробництва
- •7.5 Розрахунок та проектування потоку
- •Глава 8 управління розвитком матеріально-технічної бази підприємства
- •8.1 Зміст та характеристика основних напрямків підвищення ефективності виробництва Основні фактори виробництва
- •Загальна характеристика напрямків підвищення ефективності виробництва
- •8.2 Методика визначення технічного рівня виробництва на підприємствах нафтогазового комплексу
- •Методика оцінки рівня розвитку техніки
- •Методика оцінки рівня технології виробництва
- •Методика оцінки рівня якості продукції та робіт
- •Методика оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів
- •8.3 Визначення впливу організаційних та технічних заходів на техніко-економічні показники діяльності підприємства
- •8.4 Управління технічним та організаційним розвитком виробництва
- •Управління основними виробничими фондами
- •Управління матеріальними ресурсами та оборотними фондами
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 9 управління системою технічного забезпечення виробництва
- •Вибір раціональної організації та управління ремонтним обслуговуванням
- •Б. Форми організації ремонтів
- •В. Методи організації ремонтів обладнання
- •Г. Способи ремонту обладнання
- •Методика оцінки рівня організації та ефективності ремонтного обслуговування
- •9.3 Організація та управління транспортним обслуговуванням виробництва
- •Організація транспортного обслуговування а. Умови раціонального використання транспортних засобів
- •Б. Характеристика основних вантажопотоків
- •В. Системи вантажоперевезень
- •В. Організаційні форми транспортного обслуговування
- •Методика оцінки рівня організації та ефективності управління транспортним обслуговуванням
- •9.4 Організація та управління енергетичним обслуговуванням виробництва
- •Організація енергетичного обслуговування
- •Методика оцінки рівня організації та ефективності управління енергетичним обслуговуванням
- •9.5 Організація та управління матеріально-технічним постачанням Завдання та функції матеріально-технічного постачання
- •Вибір та обгрунтування оптимальної форми постачання
- •Методика формування та управління виробничими запасами
- •А. Методика формування поточних запасів
- •Б. Методика формування гарантійних запасів
- •В. Методика формування сезонних запасів
- •Г. Методи управління виробничими запасами
- •Д. Формування збутових запасів
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 10 управління трудовими ресурсами
- •10.1 Суть та завдання управління трудовими ресурсами
- •10.2 Методи управління трудовими ресурсами
- •10.3 База управління трудовими ресурсами
- •10.4 Управління трудомісткістю та якістю праці
- •Управління використанням робочого часу
- •Управління нормуванням праці
- •Управління організацією праці
- •Управління дисципліною праці
- •Управління якістю праці
- •10.5 Управління рухом кадрів
- •Управління професійною орієнтацією та підготовкою кадрів
- •Управління підготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів
- •Управління стабілізацією трудового колективу
- •10.6 Управління стимулюванням праці
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 11 управління реалізацією продукції
- •11.1 Суть та зміст маркетингу
- •11.2 Процес управління маркетингом
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 12 фінансовий менеджмент
- •Умовні позначення
- •Модель Баумола
- •Модель Міллера - Орра
- •Р исунок 12.8 — Модель Міллера - Орра
- •12.6 Оцінка фінансового стану підприємства
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Список використаної літератури
- •Глава 5. Управлінські рішення 131
- •Глава 6. Формування організаційних структур
- •Глава 7. Управління основним виробництвом 213
- •Глава 8 Управління розвитком матеріально-
- •Глава 9 Управління системою технічного
- •Глава 10 Управління трудовими ресурсами 381
- •Глава 11 Управління реалізацією продукції 429
- •Глава 12 Управління фінансами 453
Б. Характеристика основних вантажопотоків
Підприємства нафтогазового комплексу використовують велику кількість різноманітних ресурсів як у вигляді засобів виробництва, так і у вигляді різних предметів праці. В результаті частка витрат на матеріально-технічні ресурси коливається від 6-7% до 15-16%, а в бурінні вона перевищує 30-35%. Використовувані матеріальні ресурси поставляються з різних постачальницьких організацій, а також прямо окремими постачальниками. Схема вантажопотоків надзвичайно складна і її можна виділити в таких групах:
а) переважна більшість вантажів направляється на базу матеріально-технічного постачання відповідних підприємств і організацій, а також в організації матеріально-технічного постачання загального призначення (територіальні органи постачання);
б) другий вантажопотік — перевезення вантажів з центральних та територіальних баз на склади підприємств;
в) третій вантажопотік — перевезення із складів підприємств і організацій безпосередньо на робочі місця: в польові розвідувальні партії, на бурові, на дільниці будівельних робіт;
г) четвертий вантажопотік — перевезення вантажів місцевого значення та постачання лісоматеріалів, будівельних матеріалів, глини, палива і мастил з районних підприємств нафтопостачання тощо.
Перевезення першої групи, переважно, здійснюється транспортом загального користування — територіальних чи інших транспортних організацій: автопідприємствами, відділеннями залізниці, підприємствами цивільної авіації, підприємствами водного транспорту. Перевезення вантажів другого, третього та четвертого вантажопотоків найчастіше здійснюють транспортні підприємства відомчого підпорядкування.
В. Системи вантажоперевезень
При доставці вантажів можуть використовуватись такі системи перевезень: маятникова, променева, кільцева.
Маятникова система перевезень використовується при перевезеннях між двома постійними пунктами: постачальник — споживач. Вона може бути односторонньою (рис. 9.1, а), коли транспорт рухається в одну сторону з вантажем, а назад порожняком; двосторонньою (рис. 9.1, б), коли транспорт рухається туди і назад з вантажем, та змішаною, коли транспорт рухається без певної закономірності — з вантажем і без вантажу в ту чи іншу сторону. При цій системі перевезень транспортні засоби використовуються по-різному: найповніше використовується транспорт при двосторонній системі, найгірше — при односторонній системі.
Дана система вантажоперевезень широко використовується на практиці, оскільки підприємство найчастіше пов’язане з певною базою постачання.
Променева система перевезень використовується, коли підприємство-споживач одержує матеріальні цінності з різних баз, від кількох постачальників, або коли один постачальник забезпечує ресурсами кількох споживачів. Така система дуже характерна для доставки вантажів із складів підприємства до робочих місць.
Залежно від характеру транспортних засобів (з вантажем чи без вантажу) слід розрізняти променеву односторонню, променеву двухсторонню та променеву змішану системи. Ефективність використання транспортних засобів при цій системі аналогічна маятниковій.
Залежно від напряму руху вантажів слід розрізняти променеву відцентрову систему (рис. 9.1в), коли вантажі рухаються від одного постачальника до кількох споживачів, та променеву доцентрову (рис. 9.1, г), коли вантажі рухаються від кількох постачальників до одного споживача (наприклад, доставка керна, зразків, тощо з геологічних партій, з бурових в центральне керносховище чи лабораторію).
У випадках, коли обслуговується кілька постійних пунктів, пов’язаних між собою послідовною доставкою від одного до іншого та обов’язковим поверненням транспорту у вихідний пункт, використовується кільцева система перевезень.
Залежно від напряму руху вантажів розрізняють кільцеву систему із згасаючим вантажопотоком та кільцеву систему із наростаючим вантажопотоком.
При кільцевій системі із згасаючим вантажопотоком (рис. 9.1д) величина доставки вантажів поступово зменшується, а на останньому перегоні транспорт рухається без вантажу. При кільцевій системі із наростаючим вантажопотоком (рис.9.1е) вантажі доставляються на центральний склад: перший перегон транспорт рухається без вантажу, а далі йде поступове наростання тонажу аж до моменту розвантаження на складі.
Всі розглянуті системи можна об’єднати в одну групу - групу маршрутних перевезень, оскільки рух транспорту відбувається за заздалегідь встановленим твердим розкладом.
При виборі оптимальної системи перевезень за основний критерій можна взяти коефіцієнт використання пробігу, що визначається за формулою
,
(9.10)
де
— шлях, пройдений транспортним засобом
з вантажем, км;
— шлях, пройдений транспортним засобом
без вантажу, км.
Найбільше
значення цей показник має при маятниковій
або променевій двосторонній системах
(
),
дещо знижується він при кільцевих
системах, а найнижчого значення набуває
при маятниковій та променевій односторонній
системах (
).
Крім маршрутних перевезень, на практиці можуть зустрічатися і разові перевезення, коли вони виконуються за окремими заявками і бувають випадковими як за напрямами, так і за кількістю перевезених вантажів. Треба зазначити, що разові перевезення є певною мірою неминучими, зокрема в умовах одиничного та дрібносерійного виробництва.
Центральний
склад
Цех
а)
Маятникова одностороння система
Центральний
склад
Цех
б)
Маятникова двостороння система
Центральний
склад
Цех
№1
Цех
№2
Цех
№3
в)
Променева відцентрова система
Цех
№1
Цех
№2
Цех
№3
Центральний
склад
г)
Променева доцентрова система
Центральний
склад
Центральний
склад
Цех
№3
Цех№1
Цех
№3
Цех
№1
Цех
№2
Цех
№2
д) Кільцева із
згасаючим вантажопотоком
е)
Кільцева з наростаючим вантажопотоком
Рисунок 9.1 — Системи маршрутизації перевезень