Методика оцінки рівня організації та ефективності ремонтного обслуговування

Важливим елементом організації та управління ремонтним обслуговуванням є оцінка рівня організації та ефективності проведеної роботи. Для цієї мети необхідно мати певну систему показників. Всі показники, що можуть бути для цього використані, доцільно поділити на дві групи: загальні та спеціальні.

До загальних показників можна віднести показники, що характеризують пропорційність, паралельність, прямоточність, безперервність, ритмічність та надійність виконуваних робіт та послуг. Методика визначення цих показників була детально розглянута в главі 7.

Групу загальних показників можна доповнити ще показниками організації праці, що є спільними для всіх видів технічного обслуговування. Серед них: коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією, коефіцієнт використання робочого часу та коефіцієнт трудової дисципліни.

Коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією характеризує відповідність рівня кваліфікації робітників кваліфікації виконуваних робіт і визначається за формулою

, (9.1)

де — середній кваліфікаційний розряд робітників; — середній розряд виконуваних робіт.

Що стосується показників використання робочого часу та трудової дисципліни, то методика їх визначення детально розглядається в р. 10.4 при вивченні питання про управління трудомісткістю та якістю праці. Тут ми тільки зазначимо, що для визначення рівня використання робочого часу використовують певну систему показників залежно від поставленого завдання, і всі вони характеризують структуру певного фонду часу. Коефіцієнт трудової дисципліни показує втрати часу, що мають місце при порушенні трудової дисципліни за аналізований період.

До спеціальних показників, що характеризують рівень організації та ефективність ремонтного обслуговування, можна віднести: тривалість міжремонтного періоду, тривалість ремонтів, коефіцієнт плановості ремонтів, коефіцієнт частоти ремонтів, коефіцієнт використання верстатного парку в часі за потужністю та інші.

1. Тривалість міжремонтного періоду характеризує в узагальненому вигляді якість проведених ремонтів, що проявляється у збільшенні тривалості ремонтного циклу і визначається за формулою

, (9.2)

де — тривалість фактичного циклу роботи обладнання, годин; — кількість ремонтів в ремонтному циклі.

Тривалість міжремонтного періоду слід визначати по групах однотипного обладнання (свердловин) залежно від конкретних виробничих умов (в нафтогазовидобувних підприємствах — по окремих родовищах).

2. Тривалість ремонтів характеризує рівень організації виробництва і праці при проведенні ремонтів. Визначити цей показник необхідно окремо за видами ремонтів для різного обладнання.

3. Коефіцієнт плановості ремонтного обслуговування характеризує рівень додержання графіка планово-попереджувальних ремонтів і визначається за формулою

, (9.3)

де — кількість ремонтів різних видів, що проведені з додержанням планових ремонтів; — загальна планова кількість всіх видів ремонтів.

4. Коефіцієнт частоти ремонтів показує кількість ремонті, що припадає в середньому на одиницю обладнання (на одну свердловину) за даний період часу і визначається за формулою

, (9.4)

де — загальна кількість ремонтів (поточних і капітальних), що проведені в даному періоді за видами обладнання; — кількість одиниць обладнання (фонд свердловин).

5. Коефіцієнт використання верстатного парку ремонтної бази за часом характеризує рівень екстенсивного його використання і визначається у вигляді

, (9,5)

де — фактичний час роботи обладнання за даний період; — плановий ефективний фонд роботи за той же період.

6. Коефіцієнт цілозмінного використання парку обладнання характеризує ступінь зайнятості обладнання в часі і визначається у вигляді

, (9.6)

де , , — кількість одиниць обладнання, що працюють відповідно в 1, 2 та 3 змінах; — загальна кількість одиниць установленого обладнання даної групи в цеху.

Специфічними посередними показниками, що характеризують рівень організації ремонтного обслуговування свердловин є коефіцієнт експлуатації свердловин та коефіцієнт використання фонду свердловин, які визначаються за загальноприйнятою методикою.

7. Серед специфічних показників ефективності ремонтів свердловин слід назвати показник нагромадження видобутку за міжремонтний період

, (9.7)

де — загальний видобуток нафти по групі свердловин (по свердловині) за даний період часу.

8. Іншим специфічним показником ефективності роботи ремонтних підрозділів при ремонті свердловин може бути продуктивність праці в розрахунку на одну ремонтну бригаду, що виражена через кількість умовних ремонтів

, (9.8)

де — кількість умовних ремонтів; — кількість ремонтних бригад.

, (9.9)

де — кількість натуральних ремонтів відповідного виду; — перевідний коефіцієнт, що залежить від глибини підвіски насосно-компресорних труб.

9. Узагальнюючим показником ефективності ремонтного обслуговування може бути показник питомих витрат ремонтного господарства в розрахунку на одиницю продукції чи робіт підприємства загалом, а також витрати на проведення відповідних видів ремонтів.

В результаті детального аналізу фактичного матеріалу можна виявити резерви поліпшення організації та підвищення ефективності ремонтного обслуговування та прийняти відповідні управлінські рішення.

Основними напрямками поліпшення організації ремонтного обслуговування на підприємствах нафтогазового комплексу можуть бути: скорочення часу простоїв обладнання в ремонтах, збільшення тривалості міжремонтного періоду, скорочення непродуктивних витрат часу при проведенні ремонтів, суміщення професій, підвищення кваліфікації робітників, поліпшення внутрішньої спеціалізації ремонтних підрозділів, зміна форми організації ремонтних робіт і т.д.

Розробка заходів щодо поліпшення організації ремонтного обслуговування та прийняття управлінських рішень повинна бути спрямована на поліпшення відповідного показника, що її характеризує.