Зміст та структура курсу

Пропонований курс побудований як комплексний виклад питань господарського управління підприємствами нафтогазового виробництва і складається з двох частин, що охоплюють основи менеджменту та виробничий менеджмент.

В першій частині — “Основи управління” розглянуто загальні питання управління промисловим підприємством незалежно від його відомчої приналежності. Цей розділ охоплює шість глав. В першій главі розглянуто принципи формування виробничих систем і загальну модель організації та управління виробництвом. В другій главі подано загальну характеристику менеджменту, показано їх рівні і розвиток. Третя глава присвячена функціям менеджменту і розкриває загальну характеристику і класифікацію функцій, а також детальний зміст загальних і специфічних функцій управління. В третій главі розглянуто питання про методи управління та показано умови їх використання, оскільки саме від методів значною мірою залежить успіх управління. Кульмінаційним пунктом управління є управлінське рішення. Питання умов оптимальності рішень, їх підготовки і прийняття, а також динаміки розглядаються в п’ятій главі посібника. Кожне підприємство повинно мати оптимальні структури управління та керуючих систем. Питанням формування організаційних структур та апарату управління присвячена шоста глава.

Друга частина курсу — “Організація і управління виробництвом” носить прикладний характер і відбиває особливості управління окремими сторонами діяльності підприємств нафтогазового комплексу. Ці питання розглянуті в шести главах. В главі сьомій викладені питання управління основним виробництвом. В ній показано склад виробничих процесів на підприємствах, методи організації та типи виробництва, а також методи управління основним виробництвом. Восьма глава присвячена питанням управління розвитком матеріально-технічної бази, що визначає технічні можливості виробництва. Вона охоплює такі питання: фактори виробництва, методику оцінки технічного рівня виробництва та управління основними фондами і матеріальними ресурсами. Дев’ята глава присвячена питанням управління системою технічного забезпечення і охоплює ремонтне, енергетичне, транспортне та матеріально-технічне забезпечення з точки зору їх організації та управління і оцінки ефективності їх функціонування. Окремою главою виділено управління трудовими ресурсами, оскільки вони є одним з головних факторів ефективного функціонування системи. Останнім етапом виробничого процесу є реалізація та збут виробленої продукції, що визначає доцільність функціонування підприємства, і тому ці питання розглядаються в окремій главі. Завершується посібник главою про фінансовий менеджмент, без якого неможливо оцінити фінансову діяльність підприємства, його інвестиційні можливості.

Зв’язок курсу з іншими навчальними дисциплінами

Курс “Організація і управління виробництвом”, як це видно із викладеного вище, належить до складу дисциплін економічного циклу і безпосередньо примикає до курсу економіки промисловості, організації і планування виробництва та комерційної діяльності.

Без знання галузевих і міжгалузевих зв’язків, розподілу праці між підприємствами та галузями (спеціалізація, кооперування тощо), напрямків розвитку матеріальної бази підприємств, методики планування виробничо-господарської та комерційної діяльності, оперативно-виробничого регулювання неможливо розв’язувати будь-які питання управління виробництвом.

Правильно прийняти управлінське рішення можна тільки на підставі ретельного аналізу всієї вихідної інформації, що стосується діяльності підприємства та його підрозділів. Для цього необхідно володіти методами та прийомами техніко-економічного аналізу, що вивчаються в аналогічному курсі.

Створення управлінських структур та систем вимагає відповідних знань з інженерної психології — наукової дисципліни, що вивчає об’єктивні закономірності взаємодії людини і техніки з метою використання їх в практиці проектування, створення та експлуатації людино-машинних систем.

Не можна не згадати і про таку наукову дисципліну як соціологія управління. Соціологія організацій — це розділ соціологічної науки, предметом якого є закономірності побудови, функціонування та розвитку трудових організацій (підприємств, закладів тощо). Соціологія управління — розділ соціологічної науки, що вивчає закономірності та проблеми побудови і функціонування соціальних відносин з питань управління.

Окремо треба сказати про цикл правових дисциплін, без знання яких не вирішується переважна більшість питань управління. Це — питання трудового законодавства, організації договірних відносин, питання відповідальності та багато інших.

Приналежність науки про управління до розряду економічних наук зовсім не свідчить про відсутності зв’язків її з технікою та технологією виробництва. Менеджер тільки тоді буде справжнім спеціалістом, коли досконально буде володіти знаннями, що стосуються особливостей техніки і технології виробництва конкретного підприємства.

Із сказаного досить чітко випливає роль даного курсу в підготовці інженерів-менеджерів. Для інженерів технічного профілю дана дисципліна є однією з основних, яка створює передумови для практичної діяльності в сфері управління.

Слід, однак, зазначити, що даний курс не дає відповідей на всі випадки життя. Завдання підготовки спеціалістів в даному випадку — навчити правильно підходити до питань організації управління, враховуючи велику різноманітність факторів виробництва.