Методика оцінки рівня технології виробництва
Важливим елементом технічного рівня виробництва є рівень розвитку, рівень досконалості технології проведення робіт, виробництва продукції.
Для характеристики цього напрямку можна використати таку систему показників.
1. Питома вага проходки, пройденої різними способами буріння — показник, що характеризує прогресивність технології проводки свердловини
,
(8.7)
де
— обсяг проходки, пробуреної даним
прогресивним способом буріння (турбінним,
електробуріння);
2. Аналогічно можна визначити і прогресивність технології видобутку нафти — через питому вагу нафти, видобутої прогресивними способами експлуатації (наприклад, фонтанним)
,
(8.8)
де
—
обсяг видобутку нафти прогресивними
способами експлуатації;
—
загальний видобуток нафти по НГВУ.
3. Питома металомісткість буріння, — показник, що характеризує технологічність конструкції свердловини
,
(8.9)
де
—
глибина спускання і-ї колони;
—
маса 1 м даної колони, кг;
—
глибина свердловини.
4. Коефіцієнт безаварійної роботи — показник, що характеризує рівень технологічної дисципліни бурових бригад (бригад капітального ремонту свердловин, бригад з випробування свердловин)
,
(8.10)
де
—
час аварійної роботи в даному періоді;
—
календарний фонд часу в тому ж періоді.
5. Коефіцієнт технологічної спеціалізації — показник, що характеризує ступінь розподілу та кооперації праці і визначається з урахуванням кількості та питомої ваги окремих процесів в загальному циклі виробництва
,
(8.11)
де
—
питома вага трудомісткості робіт і-го
процесу в загальному циклі;
—
трудомісткість робіт даного процесу;
—
сумарна трудомісткість всіх процесів
циклу.
Примітка: Показник трудомісткості в умовах спорудження свердловин можна замінити на тривалість окремих етапів.
Наведені показники тільки частково розкривають рівень розвитку технології. Залежно від конкретних умов виробництва з цією метою можна використати багато інших показників, наприклад, трудомісткість продукції, питома вага ручних робіт, середній вік технологічних процесів та ін.
Методика оцінки рівня якості продукції та робіт
Важливим напрямком та резервом підвищення економічної ефективності виробництва на підприємствах нафтогазового комплексу є постійне підвищення технічного рівня та якості виконуваних робіт та продукції. При цьому слід зазначити, що чинна галузева система показників, які характеризують певною мірою якість спорудження свердловин, не забезпечують всебічного відображення досягнутого рівня якості та його кількісної оцінки. Дещо краще виглядає справа в нафтогазовидобувних підприємствах.
Якість робіт при спорудженні свердловин доцільно оцінювати за такою системою показників.
1. Коефіцієнт інформативності свердловин — показник, що характеризує забезпеченість відбору керна, проведення комплексу геофізичних досліджень та випробування свердловин
, (8.12)
де
— фактичні обсяги досліджень в
свердловинах (за номенклатурою);
— передбачені проектом обсяги досліджень
в свердловинах (за номенклатурою).
2.Коефіцієнт відповідності стовбура свердловини — показник, що характеризує ступінь дотримання допустимих відхилень стовбура свердловини згідно з технічним проектом
, (8.13)
де
— фактичні відхилення стовбура
свердловини, м, градуси;
— допустимі (проектні) відхилення
стовбура свердловини.
3. Питома вага витрат від браку — показник, що характеризує складність допущеного браку та його обсяг (розмір)
,
(8.14)
де
—
втрати робочого часу від допущеного
браку, годин.
4. Коефіцієнт охорони надр та навколишнього середовища — показник, що характеризує соціальний аспект якості спорудження свердловин
,
(8.15)
де
— кількість випадків ліквідації або
консервації свердловин з метою охорони
надр та навколишнього середовища;
— кількість свердловин закінчених та
зданих замовнику в даному періоді.
Для характеристики якості продукції в нафтогазовидобувних підприємствах використовують такі показники:
5. Вміст води в нафті. Згідно з чинними стандартами передбачаються три групи якості за цим параметром: І — не більше 0,5%, для ІІ та ІІІ — не вище 1,0%.
6. Вміст солей в нафті. Згідно з чинними стандартами за цим параметром передбачаються також три групи якості нафти: І — не вище 100 мл/л, для ІІ — не вище 300 мл/л, для ІІІ — не вище 1800 мл/л.
7. Вміст механічних домішок. Згідно з чинним стандартом для всіх груп якості цей параметр не повинен перевищувати 0,5%.
В нафтовому машинобудуванні технічний рівень продукції та робіт можна характеризувати загальноприйнятими показниками якості.
8. Показники технологічності — показники, що визначають ефективність конструктивних та технологічних рішень, які забезпечують максимальну продуктивність при виготовленні продукції: простота монтажу, матеріаломісткість, трудомісткість, собівартість, тривалість технологічного циклу та ін.
9. Показники надійності — показники, що характеризують рівень ймовірності безвідмовної роботи вибору протягом встановленого строку служби: середня наробка до першої відмови, наробка на відмову.
10. Показники довговічності — показники, що характеризують здатність виробу зберігати працездатність до встановленого строку з урахуванням перерв для технічного обслуговування: строк служби, міжремонтний період, період роботи до першого капітального ремонту та ін.
Показники даної групи можна використовувати і для оцінки якості ремонтних робіт, наприклад, ремонту свердловин.
11. Показники ремонтопридатності — показники, що характеризують придатність виробів до попередження, виявлення та усунення відмов і пошкоджень при технічному обслуговуванні та ремонті: середній час для відновлення, трудомісткість ремонту та ін.
12. Показники стандартизації та уніфікації — показники, що характеризують ступінь насиченості вибору стандартизованими та уніфікованими деталями і вузлами.
Окрім наведених можна назвати також такі показники: ергономічні патентно-правові, естетичні, показники транспортабельності, призначення, збережності.
Залежно від мети аналізу можна скористатись показниками галузевої та технологічної структури основних виробничих фондів, використання календарного фонду часу, якості праці працівників і т.п.