8.2 Методика визначення технічного рівня виробництва на підприємствах нафтогазового комплексу
Одним з важливих джерел зростання ефективності виробництва є постійне підвищення технічного рівня його на підприємстві. Таке підвищення ефективності виробництва вимагає переходу до запровадження високопродуктивних технологічних процесів, нових машин, обладнання, інструментів та пристроїв, забезпечення механізації праці, високої якості результатів роботи. Іншими словами, вимагає підвищення технічного рівня виробництва.
Під технічним рівнем виробництва слід розуміти рівень розвитку матеріально-технічної бази, техніки і технології виробництва та якості виконуваних робіт, наданих послуг чи випущеної продукції. Відповідно до цього повинна формуватись система оціночних показників, які охоплюють всі три сторони цього поняття — техніку, технологію та якість продукції (робіт, послуг).
Методика оцінки рівня розвитку техніки
Основою виробничої діяльності людини є техніка, її рівень та масштаби, що визначають виробничі можливості, якісні та кількісні показники діяльності підприємства.
Для характеристики рівня розвитку матеріальних елементів виробництва на підприємствах нафтогазового комплексу доцільно використати такі показники.
1. Коефіцієнт придатності основних фондів — показник, що характеризує стан основних виробничих фондів підприємства, враховуючи рівень їх зношення
,
(8.1)
де
—
початкова вартість основних виробничих
фондів;
— сума нарахованого зносу основних
виробничих фондів.
2. Коефіцієнт оновлення основних фондів — показник, що характеризує інтенсивність роботи підприємства щодо удосконалення матеріальної бази виробництва
,
(8.2)
де
—
вартість основних фондів, введених в
даному періоді;
—
вартість основних виробничих фондів
станом на кінець даного періоду.
3. Коефіцієнт вибуття основних фондів — показник, що характеризує інтенсивність роботи підприємства щодо виведення із експлуатації застарілих основних фондів
,
(8.3)
де
—
вартість виведених із експлуатації
(ліквідованих) основних виробничих
фондів в даному періоді;
— вартість основних виробничих фондів
станом на початок даного періоду.
4. Коефіцієнт поповнення основних виробничих фондів — відносний показник, який характеризує темпи розширення матеріально-технічної бази виробництва
. (8.4)
5. Питома вага проходки, пробуреної прогресивними типами доліт - відносний показник, який характеризує рівень прогресивності вживаного бурового інструменту
,
(8.5)
де
—
обсяг проходки, пройдений даними типами
доліт, м;
—
загальний обсяг проходки в аналізованому
періоді.
6. Аналогічно можна визначити прогресивність застосованої техніки в нафтогазовидобувних підприємствах, наприклад, питома вага нафти, що видобута новим типом насоса, новим СКН і т.п.
7. Коефіцієнт фондооснащеності — показник, що характеризує потребу підприємства в основних виробничих фондах для виконання одиниці обсягу будівельно-монтажних та бурових робіт
,
(8.6)
де
—
вартість основних виробничих фондів;
—
обсяг робіт з будівництва свердловин
в кошторисній оцінці.
Аналогічний показник можна використати на будь-якому підприємстві.
При оцінках рівня розвитку техніки можна використовувати й інші показники, наприклад: коефіцієнт технічної озброєності праці, питому вагу активної частини основних виробничих фондів, коефіцієнт закінчених НДР та ДКР на рівні світових досягнень, ін.
Слід проте зазначити, що користуватись показником технічної озброєності праці треба з певною осторогою, оскільки його зростання не завжди означає підвищення ефективності виробництва — на вартість основних виробничих фондів помітно впливають ціни на нову техніку.