Роль та місце інженера в управлінні виробництвом

Сучасний інженер - це не просто спеціаліст у вузькій галузі діяльності, пов’язаній з технічним забезпеченням виробничого процесу (розробка нових видів техніки, технології, їх проектування, виготовлення тощо). Це насамперед спеціаліст в галузі організації виробництва та його управління. Він вишукує та обгрунтовує найефективніші шляхи розвитку виробництва, виявляє напрямки найраціональнішого використання всіх видів виробничих ресурсів, дає оцінку ефективності технічних та організаційних рішень, бере активну участь у вишуканні резервів виробництва.

На промислових підприємствах інженер разом з економічними службами визначає завдання та напрямки розвитку виробництва, вибирає оптимальні методи їх вирішення, організує виконання розроблених заходів, виявляє можливості подальшого удосконалення виробництва та підвищення його ефективності. Все це має принципове значення, оскільки мета виробництва може бути досягнена різними шляхами, що відрізняються між собою як технічними рішеннями, так і величиною витрат суспільної праці. Мова йде про те, що економічний ефект може бути досягнений і на стадії проектування нових засобів праці, і на стадії їх виготовлення, і на стадії виробничого їх використання. Для вибору оптимального рішення необхідно кількісно співставити всі варіанти та правильно оцінити їх економічно, використовуючи для цього сучасні методи та техніку.

Інженер будь-якого виробничого підрозділу підприємства повинен чітко уявляти взаємозв’язок даного підрозділу з іншими підрозділами більш крупних систем, тенденції та напрямки розвитку галузей та виробництв, пов’язаних з даним підприємством поставками сировини, матеріалів, напівфабрикатів, обладнання, інструменту, енергоресурсів тощо. При цьому чим складнішим стає виробництво, тим ширше та складніше коло таких зв’язків.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що сучасний етап розвитку економіки характеризується різноманітністю форм власності: державній власності протистоять приватна та групова, колективна власність на знаряддя та засоби виробництва, що є основою вільного підприємництва.

Різноманітність форм власності, конкуренція між ними, прискорення розвитку ринкових відносин вимагають особливо тонкого, вмілого управління. Система управління повинна забезпечити умови, за яких кожний керівник будь-якого рівня вважав би своїм основним завданням організацію активного пошуку реальних можливостей підвищення результативності праці. Разом з тим система управління повинна бути здатною до саморегулювання та самоудосконалення, спрямованою на широке використання нових високоефективних організаційних форм та методів управління, технологій та науково-технічних досягнень. Від ділового управління, підприємливості, господарської гнучкості залежить дуже багато.

Основні вимоги до менеджера

Продуктивний рух до ринкової економіки в наших умовах вимагає підготовки спеціалістів з питань ринку, маркетингу та управління. При цьому в умовах інфляції, бюджетної дефіцитності, товарної недостатності, невпорядкованості ціноутворення, низького рівня економічного аналізу, планування та прогнозування підготовка менеджера набуває особливого значення. Він повинен насамперед мати широку підготовку з економічних дисциплін, досконало знати ЕОМ, без чого уявити собі сучасний менеджмент неможливо. Цим, до речі, і визначається структура пропонованого посібника.

Сучасне підприємництво спирається на глибокі економічні, соціально-психологічні, правові знання, а не тільки на підприємливість. Щоби забезпечувати розумне управління, необхідно постійно вивчати ринок, попит, всю сукупність економічних інструментів, які забезпечують пристосування виробництва до вимог, що постійно змінюються.

Менеджер повинен знати та вміти робити практично все, та оскільки це неможливо, то для кожної сфери економіки потрібні свої спеціалісти - менеджери, для яких широка загальна підготовка пов’язується з детальними знаннями особливостей та специфіки конкретної галузі.

Є чимало думок щодо сучасного керуючого, хоч практично дати узагальнюючий портрет керівника майже неможливо. І все-таки, що ж, як мінімум, повинен вміти робити менеджер?

1. Організовувати і планувати виробництво та реалізацію продукції.

2. Приймати правильні нестандартні управлінські рішення.

3. Керувати колективом на рівні сучасних вимог (бути лідером).

4. Спілкуватись та контактувати з людьми.

5. Спонукати працівників до творчої діяльності, раціоналізації, винахідництва, помічати та оцінювати кожне досягнення підлеглого.

6. Знаходити вихід із конфліктних ситуацій.

7. Бути максимально об’єктивним незалежно від своїх симпатій.

8. Підбирати, відбирати та навчати працівників.

9. Підпорядковуватись та додержуватись субординації.

10. Вести ділові переговори.

Для реалізації цих вимог менеджер повинен:

а) мати певні здібності — організаційні, підприємницькі та педагогічні; певні знання — економічні, юридичні, технічні, психологічні, політичні та знання культури; індивідуальні якості — відповідальність, цілеспрямованість, ініціативність, наполегливість, працездатність, дисциплінованість та працелюбність, володіти необхідним досвідом;

б) вміти думати: стратегічно, економічно, просторово, взаємопов’язано та логічно;

в) бути чесним, винахідливим, компетентним, відданим своєму підприємству, комунікабельним, рішучим;

г) знати стратегію і тактику об’єкта управління, зокрема: методи управління (економічні, адміністративні, соціально-психологічні, управління персоналом, фінансами, технологією, ринком, якістю, часом, обсягами); об’єкт управління (організаційну структуру, структуру товару, основних та оборотних фондів, персоналу, способи мотивації праці, основних постачальників, споживачів товару, логістику підприємства); систему, до якої входить об’єкт управління (асоціація, акціонерне товариство, виробниче об’єднання, спільне підприємство, концерн); систему контактів об’єкта управління (замовників, конкурентів, постачальників, підрядників, банки та біржі, різні інспекції, громадські організації тощо);

д) дотримуватись законів та кодексу честі менеджера;

е) вміти визначати стратегію підприємства, ставити цілі та завдання, аналізувати, планувати, ризикувати, управляти персоналом, фінансами, виробництвом, якістю, знаходити компромісні рішення та передбачати;

ж) розробляти та складати необхідні проектні, нормативні, планові та інші виробничі документи.