
- •За редакцію професора о.І.Лесюка м. Івано-Франківськ
- •Рецензенти:
- •Від авторів
- •Роль та місце інженера в управлінні виробництвом
- •Основні вимоги до менеджера
- •Предмет та завдання курсу
- •Зміст та структура курсу
- •Зв’язок курсу з іншими навчальними дисциплінами
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Частина 1 основи управління
- •Глава 1 виробнича система та її функціонування
- •1.1 Суть та принципи функціонування виробничих систем
- •1.2 Загальна модель організації та управління виробництвом
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 2 організація та менеджмент
- •2.1 Суть і загальна характеристика менеджменту
- •2.2 Рівні управління
- •2.3 Розвиток науки про управління
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 3 функції менеджменту
- •3.1 Функціональний зміст управління
- •3.2 Характеристика загальних функцій управління
- •3.3 Характеристика спеціальних функцій управління
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 4 методи управління
- •4.1 Значення методів в системі управління виробництвом
- •4.2 Класифікація та загальна характеристика методів управління
- •4.3 Адміністративні методи управління
- •4.4 Економічні методи
- •4.5 Соціологічні методи
- •4.6 Соціально-психологічні типи керівництва
- •4.7 Проблеми координації при використанні соціологічних методів
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 5 управлінські рішення
- •5.1 Значення та природа управлінських рішень
- •5.2 Умови оптимальності управлінських рішень
- •5.3 Підготовка та прийняття рішень
- •5.4 Динаміка управлінських рішень
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 6 формування організаційних структур управління
- •6.1 Суть процесу управління на підприємстві
- •6.2 Цілі, завдання та функції управління
- •6.3 Централізація та децентралізація повноважень
- •6.4 Організаційні структури та принципи їх побудови
- •6.5 Групування функцій управління підприємством
- •6.6 Основи раціональної побудови апарату управління
- •6.7 Основні ланки управління підприємством
- •6.8 Організація процесу управління підприємством
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Частина іі організація управління виробництвом
- •Глава 7 управління основним виробництвом
- •7.1 Організація і управління виробничими процесами
- •7.2 Основні принципи та форми організації виробництва
- •7.3 Типи виробництв, їх організація та управління
- •7.4 Методи організації основного виробництва
- •7.5 Розрахунок та проектування потоку
- •Глава 8 управління розвитком матеріально-технічної бази підприємства
- •8.1 Зміст та характеристика основних напрямків підвищення ефективності виробництва Основні фактори виробництва
- •Загальна характеристика напрямків підвищення ефективності виробництва
- •8.2 Методика визначення технічного рівня виробництва на підприємствах нафтогазового комплексу
- •Методика оцінки рівня розвитку техніки
- •Методика оцінки рівня технології виробництва
- •Методика оцінки рівня якості продукції та робіт
- •Методика оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів
- •8.3 Визначення впливу організаційних та технічних заходів на техніко-економічні показники діяльності підприємства
- •8.4 Управління технічним та організаційним розвитком виробництва
- •Управління основними виробничими фондами
- •Управління матеріальними ресурсами та оборотними фондами
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 9 управління системою технічного забезпечення виробництва
- •Вибір раціональної організації та управління ремонтним обслуговуванням
- •Б. Форми організації ремонтів
- •В. Методи організації ремонтів обладнання
- •Г. Способи ремонту обладнання
- •Методика оцінки рівня організації та ефективності ремонтного обслуговування
- •9.3 Організація та управління транспортним обслуговуванням виробництва
- •Організація транспортного обслуговування а. Умови раціонального використання транспортних засобів
- •Б. Характеристика основних вантажопотоків
- •В. Системи вантажоперевезень
- •В. Організаційні форми транспортного обслуговування
- •Методика оцінки рівня організації та ефективності управління транспортним обслуговуванням
- •9.4 Організація та управління енергетичним обслуговуванням виробництва
- •Організація енергетичного обслуговування
- •Методика оцінки рівня організації та ефективності управління енергетичним обслуговуванням
- •9.5 Організація та управління матеріально-технічним постачанням Завдання та функції матеріально-технічного постачання
- •Вибір та обгрунтування оптимальної форми постачання
- •Методика формування та управління виробничими запасами
- •А. Методика формування поточних запасів
- •Б. Методика формування гарантійних запасів
- •В. Методика формування сезонних запасів
- •Г. Методи управління виробничими запасами
- •Д. Формування збутових запасів
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 10 управління трудовими ресурсами
- •10.1 Суть та завдання управління трудовими ресурсами
- •10.2 Методи управління трудовими ресурсами
- •10.3 База управління трудовими ресурсами
- •10.4 Управління трудомісткістю та якістю праці
- •Управління використанням робочого часу
- •Управління нормуванням праці
- •Управління організацією праці
- •Управління дисципліною праці
- •Управління якістю праці
- •10.5 Управління рухом кадрів
- •Управління професійною орієнтацією та підготовкою кадрів
- •Управління підготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів
- •Управління стабілізацією трудового колективу
- •10.6 Управління стимулюванням праці
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 11 управління реалізацією продукції
- •11.1 Суть та зміст маркетингу
- •11.2 Процес управління маркетингом
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Глава 12 фінансовий менеджмент
- •Умовні позначення
- •Модель Баумола
- •Модель Міллера - Орра
- •Р исунок 12.8 — Модель Міллера - Орра
- •12.6 Оцінка фінансового стану підприємства
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Список використаної літератури
- •Глава 5. Управлінські рішення 131
- •Глава 6. Формування організаційних структур
- •Глава 7. Управління основним виробництвом 213
- •Глава 8 Управління розвитком матеріально-
- •Глава 9 Управління системою технічного
- •Глава 10 Управління трудовими ресурсами 381
- •Глава 11 Управління реалізацією продукції 429
- •Глава 12 Управління фінансами 453
4.2 Класифікація та загальна характеристика методів управління
Методи управління — це певний вплив керівника на підлеглого, керуючої системи на керовану і тому класифікацію методів найдоцільніше проводити в залежності від механізму цих дій, тобто від особливостей тих дій та прийомів, які повинен застосовувати керівник, чи керуюча система, щоб використати ті або інші методи. Відповідно до цього можна виділити три основні групи методів управління (рис. 4.2):
а) адміністративні, в основі яких лежить механізм прямого примусу;
б) економічні, дія яких здійснюється без спеціального адміністративного втручання та характеризується певним автоматизмом, пов’язуючи інтереси керуючої та керованої систем, інтереси підприємства та окремих виконавців;
в) соціологічні, які передбачають систему засобів соціального впливу на виробничий колектив.
Методи
управління
Адміністративні
Економічні
Соціологічні
Планування
Мотивація
праці
Організаційні
Розпорядницькі
Правові
Методи
соціального впливу
Техніко-економічний
аналіз
Ціноутворення
Моральне
стимулювання
Економічне
стимулювання
Методи
переконання
Рисунок 4.2 — Класифікація методів управління
Як видно із наведеної схеми, кожна з груп може бути поділена на певні підгрупи залежно від тих прийомів, що покладені в їх основу.
Перша група, група адміністративних методів, поділяється на організаційні, розпорядницькі та правові. Організаційні методи використовують певні формальні відносини, що виникають між керуючою та керованою системами, та реалізуються через набір відповідних документів регламентуючого, нормативного та методичного характеру. Відповідно до особливостей різних документів можна говорити про організаційне регламентування, нормативне регулювання та методичне інструктування.
Основою розпорядницьких методів є владний характер управління, який полягає в тому, що кожна нижча ланка організаційно підпорядкована вищому органу та зобов’язана виконувати його рішення. Тобто, дані методи можуть виникати на різних ієрархічних рівнях залежно від того, де вони формуються. Основними формами розпорядницького впливу є накази або розпорядження.
Група правових методів, хоч і відноситься до адміністративних, принципово відрізняється від двох попередніх. Це переважно засоби правового впливу на суспільні відносини з боку держави. Оскільки відносини, що виникають в процесі виробничо-господарської діяльності можуть мати різний характер, на практиці виділяють два різновиди правового регулювання — авторитарний та автономний.
Група економічних методів для реалізації своїх функцій використовує планування, техніко-економічний аналіз, економічне стимулювання та ціноутворення. Планування — це одна з функцій управління, а з другого боку, — важливий метод управління. Його суть зводиться до розробки програми дій системи та способів і засобів її реалізації. Успішне використання методу планування вимагає певної бази для підготовки та прийняття управлінських рішень щодо управління виробництвом. Це забезпечується техніко-економічним аналізом, який дає можливість виявити закономірності та зв’язки між окремими процесами, без яких розробити реальну програму неможливо. Економічне стимулювання як метод управління забезпечує реалізацію розроблених програм, використовуючи для цього систему інтересів (насамперед економічних) як підприємства, так і окремих виконавців. З цією метою використовується система економічних стимулів та система економічних санкцій. Серйозним економічним стимулом виробничо-господарської діяльності є ціни на вироблену продукцію, надані послуги чи виконані роботи. Враховуючи їх специфічну дію, система ціноутворення виділяється в окрему підгрупу економічних методів. Оскільки ціни визначають успіх комерційної діяльності підприємства на ринку, цінова політика повинна постійно бути в центрі уваги керуючої системи. Весь комплекс питань, що стосуються економічних методів, умов та особливостей їх використання розглядається в підрозділі 4.4.
Третя група методів — соціологічні методи на відміну від попередніх грунтуються на засобах соціального та психологічного впливу керуючої системи на виробничий колектив. Залежно від специфіки використання в цій групі можна виділити: методи соціального впливу, морального стимулювання, переконання та мотивації.
Безперечно, такий поділ методів на групи та підгрупи є певною мірою умовним і крім того, кінцева ефективність їх в реальних умовах завжди залежить від вмілого поєднання різних груп методів. Тому порівняння механізму дії різних методів слід проводити з однією метою — щоб підкреслити їх специфіку та визначити сферу їх раціонального використання, а вона визначається не характером вирішуваних питань чи особливостями виробничих умов, а індивідуальними особливостями того, на кого впливають вибрані методи, тобто особливості особи чи колективу.